Рішення № 136616826, 18.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1776/26

Провадження № 2-а/202/37/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Слюсар Л.П. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до інспектора 1 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Пересунька Ростислава Руслановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому просить скасувати постанову інспектора роти № 3, 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпро УПП у Дніпропетровській області серія ЕНА №6731549 від 26.02.2026 року, якою її, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві посилається на те, що 26 лютого 2026 р. інспектором роти №3, 3 батальйону патрульної поліції у м. Дніпро УПП у Дніпропетровській області ДПП НП Пересунько Ростиславом Руслановичем винесено стосовно неї постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121-3 ч.1 КУпАП України. У постанові відповідач стверджує, що нею порушено п. 2.9 ПДР.

Вказала, що 26.02.2026 слідуючи за наступним маршрутом від вул. Холодильна до вул. Дачної, її було зупинено патрульною поліцією на вул. Василя Филоновича, через керуванням авто з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, що є порушенням п.п. «в» п. 2.9 ПДР України керування водієм ТЗ з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Додала, що нею при виїзді авто було оглянуто згідно п. 2.3. а) ПДР України. Підсвітка номерного знаку була повністю справна та підсвічувала його, що спростовує навмисні дії з її боку. Після зупинки її патрульною поліцією, нею було озвучено, про робочу підсвітку номера на момент початку руху. При запропонованих нею діях інспектору, а саме вимкнути освітлення, заглушити авто, та ввімкнути ще раз, їй було відмовлено з поясненням, що це не допоможе, звернула увагу, що інспектор, не надав додатково фото або відео доказів, про неможливість ідентифікування номерного знаку з 20 м. Після чого було складено постанову. Також додала інформацію, що може бути фактором спричинення відсутності освітлення номерного знаку, а саме поганий стан дорожнього покриття за маршрутом слідування (наявність ям різної глибини з калюжами), що і могло призвести до появи вологи на лампочці або контакті. Після перевірки авто наступного ранку, 27.02.2026 - підсвітка номеру була в повному порядку, освітлення працювало (фото додано).

Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з викладених нею вище підстав. Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням її прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2026 року головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 03 березня 2026 року вказаний адміністративний позов було залишено без руху у зв`язку із наявністю його недоліків та позивачу було надано строк для їх усунення.

04 березня 2026 року на виконання ухвали судді від 03 березня 2026 року позивачем через систему «Електронний суд» були усунуті недоліки позову та надано адміністративний позов в новій редакції, з зазначенням в якості відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку, встановленому для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) осіб.

09.03.2026 року, документ сформований в системі «Електронний суд», від відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву. Вказали, що вважають що постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, відповідно до яких постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Згідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством

Згідно з постановою про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.02.2026 року серії ЕНА №6731549, інспектором взводу 1 роти 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Пересунько Ростиславом Руслановичем зафіксовано, що 26.02.2026 о 22:38 год, в м. Дніпро, вул. Василя Филиновича, біля буд.30, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO, д.н.з . НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком, чим порушила вимоги п.2.9 «в» ПДР, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121-3 КУпАП.

Обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом, зробленим портативним відеореєстратором інспектора згідно вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026.

Даний відеозапис був покладений в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови (в п. 7 постанови вказано номер портативного відеореєстратора поліцейського 472506). На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора зафіксовано розгляд справи, який відбувався згідно чинного законодавства.

Також на відео вбачається, номерний знак авто дійсно не був підсвічений. Окрім цього, на відео відсутні будь-які заперечення з боку водія щодо прийнятого інспектором рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Також надали відеозапис з відеореєстратора в поліцейському автомобілі, на якому зафіксовано рух транспортного засобу VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , з неосвітленим номерним знаком. Отже, усі зазначені вище обставини свідчать про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Звернули увагу, що Правила дорожнього руху України встановлені для всіх без виключень. Будь-який учасник дорожнього руху повинен знати і виконувати Правила дорожнього руху. Позивач в даному випадку ніяким чином не був звільнений від відповідальності, він порушив ПДР та повинен за це відповідати. Вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище адміністративного правопорушення не спростовано та підтверджується останнім (в позові вказано, що водій начебто не знав про несправність освітлення номерного знаку), тому звільнення його від адміністративної відповідальності за таке правопорушення лише з формальних підстав не сприятиме досягненню мети правосуддя і дотриманню принципу невідворотності покарання. Так, з тексту позовної заяви також вбачається, що позивач не заперечує підтверджує та факт порушення п. 2.9 «в» ПДР України. Таким чином, дана обставина, не є предметом спору у справі та не підлягає доказуванню. Отже, безпосередньо позивачем при обґрунтуванні позовних вимог не заперечується та визнається вчинення позивачем дії, яка вказує на порушення ПДР, що є одним із доказів адміністративного проступку.

Просили суд у задоволенні позовної заяви Ващенко А.В. відмовити в повному обсязі та розглянути адміністративну справу без участі представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відповідно до заяви, яка надійшла до суду 16.03.2026 позивач просила проводити судові засідання без її участі та задовольнити позов.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З 16.03.2026 року по 23.04.2026 року суддя перебувала на лікарняному.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, переглянувши відеозаписи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.02.2026 інспектором взводу 1 роти 3 батальйону 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Пересунько Ростиславом Руслановичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6731549 від за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн., в якій зазначено про те, що в м. Дніпро, по вул. Василя Филоновича, біля буд. № 30, о 22 год. 38 хв. 29 сек. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , з неосвітленим номерним знаком, чим порушила п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України.

Вищевказану постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, позивач вважає незаконною.

Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби чи перевернутий. або в умовах недостатньої видимості).

Даний пункт Правил дорожнього руху є спрощеним варіантом ст. 37 Закону України «Про дорожній рух». Водієві забороняється керувати транспортним засобом, якщо він не зареєстрований (не перереєстрований), ідентифікаційні номери складових частин якого не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які прикріплені у непризначених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, перевернуті або не освітлені, а також транспортними засобами, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством; без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

За приписами ст.ст. 52, 53 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль). Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Положеннями пункту 8 частини 1 статті 23 ЗУ «Про Національну Поліцію» передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Наказом МВС №1395 від 07.11.2015, затверджена «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Частина 3 Розділу III наказу МВС №1395 передбачає, що поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП підвідомчі органам Національної поліції та у відповідності до ст. 258 КУпАП протоколи у таких випадках не складаються.

Згідно з частиною 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема і ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до Розділу IV наказу МВС №1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

При цьому, згідно з положеннями Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський одразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.

Крім того, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 258 КпАП України, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справ про правопорушення, передбачених ч.1 ст. 121-3 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції (ст. 222 КпАП України).

При цьому, згідно з положеннями Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський одразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст. 77 КАС України).

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6731549 від 26.02.2026 складена уповноваженою на те посадовою особою, інспектором взводу 1 роти 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пересунько Ростиславом Руслановичем.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладено на відповідача. Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання постанови про притягнення позивача до відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ПДР України.

Водночас суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зі змісту постанови серії ЕНА №6731549 від 26 лютого 2026 року вбачається, що позивач керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 в м. Дніпро, по вул. Василя Филоновича, біля буд. № 30, о 22 год. 38 хв. 29 сек., з неосвітленим номерним знаком, чим порушила п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України.

На підтвердження правомірності винесеної постанови відповідач доєднав до матеріалів справи відеозаписи з нагрудного реєстратора Інспектора та відеозапис з реєстратора в поліцейському автомобілі, на якому зафіксовано рух транспортного засобу VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , з неосвітленим номерним знаком.

Із відеозапису чітко вбачається, що вимоги законодавства працівниками поліції дотримано, інспектор оголосив про розгляд справи, ознайомив водія із правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, право на правову допомогу, зазначив за що саме позивач притягається до адміністративної відповідальності тощо. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано факт, що позивачем не заперечувався сам факт вчинення нею правопорушення.

Отже, враховуючи, що судовим розглядом встановлено, що позивачем порушено вимоги Правил дорожнього руху, відповідач правомірно притягнув його до відповідальності.

Враховуючи, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що ним доведено належними та допустимими доказами факт дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності та факт скоєння правопорушення позивачем, а тому спростовуються пояснення позивача.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Уповноваженою особою було надано належну оцінку зібраним доказам та прийнято рішення, яке відповідає положенням КУпАП. Доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено, а відтак відсутні будь-які підстави для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255,286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.

Повне найменування:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Слюсар