Ухвала суду № 136616003, 18.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/14380/26

Провадження № 2/947/3755/26

УХВАЛА

18.05.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Дубрової Валерії Вадимівни про закриття провадження по цивільній справіза позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії,

В С Т А Н О В И В:

03.04.2026 року до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії в сумі 1277,97 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

10.04.2026 року на виконання ухвали суду представником позивача надано заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.

Дослідивши подані до суду документи, суддею встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, позивачем виконані вимоги ухвали суду від 06.04.2026 року, підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 13.04.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

У судове засідання призначене на 18.05.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

04.05.2026 року від представника позивача надійшла до суду заява про закриття провадження по справі з підстав відсутності предмету спору та повернення суми сплаченого судового збору

Також, 28.04.2026 року через засоби поштового зв`язку до суду від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд закрити провадження по справі, до якої останній надав квитанцію про оплату надміру виплаченої суми пенсії, яка виникла у останнього.

Приймаючи викладене та у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд питання про закриття провадження у справі за відсутності сторін по справі у судовому засіданні 18.05.2026 року.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши подану до суду заяву та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Вказана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року по справі № 638/3792/20.

Приймаючи викладене, судом встановлено, що між сторонами в даній справі виник спір за наслідком надму виплаченої відповідачеві суми пенсії у розмірі 1277,97 грн.

Як визнано особисто позивачем, відповідачем вказана сума в добровільному порядку відшкодована позивачеві.

Також з поданих відповідачем квитанцій вбачається, що дійсно 08.04.2026 року ОСОБА_2 в рахунок повернення переплаченої суми пенсії ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ГУ ПФУ в Одеській області грошові кошти в загальній сумі 2555,94 грн., а саме двома платежами по 1277,97 грн. кожний, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.04.2026 року за кодами квитанцій: №8411-5383-0708-3520; №8411-5371-8536-2446.

Приймаючи викладене та особисто визнані позивачем вказані обставини, суд вважає встановленим, що за наслідком погашення відповідачем в добровільному порядку спірної заборгованості, в даній справі відсутній спір між сторонами у справі.

За наслідком чого, суд вважає наявними підстави для закриття провадження у даній справі на підставі положень пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, а саме у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 2 статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Позивачем разом з заявою про закриття провадження по справі також подано заяву про повернення сплаченого судового збору за пред`явленим позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з цим позовом було сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., на підставі платіжної інструкції №1428 від 09.04.2026 року.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається заклопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд зазначає, що в даній справі суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі саме з підстав відсутності предмету спору по справі, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ані внаслідок відмови позивача від позову, що в свою чергу передбачено п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Також судом встановлено, що відповідачем вчинені дії з добровільного погашення спірної заборгованості 08.04.2026 року, тобто після звернення позивача до суду з цим позовом, що мало місце 03.04.2026 року, однак до відкриття провадження у справі, що мало місце 13.04.2026 року.

Матеріали справи не містять доказів, що задоволення відповідачем вимог позивача було здійснено саме після отримання інформації про дане судове провадження та отримання копії позовної заяви з додатками до неї.

За наслідком чого, суд вважає відсутніми підстави вважати, що задоволення вимог позивача з боку відповідача відбулось саме внаслідок пред`явлення позивачем до суду цього позову, у зв`язку з чим суд вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача обов`язку з компенсації понесених позивачем витрат зі сплати судового збору на підставі положень ч.3 ст. 142 ЦПК України.

При викладених обставинах, з урахуванням того, що провадження по справі підлягає закриттю не з виключних підстав, які перешкоджають поверненню судового збору у відповідності до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір», відсутні підстави для покладення понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору на відповідача по справі, суд вважає, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір на підставі платіжної інструкції №1428 від 09.04.2026 року при пред`явленні до суду позовної заяви по справі №947/14380/26, підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету України.

Керуючись ст. 141, 142, п.2 ч.1 ст. 255, 352-354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Дубрової Валерії Вадимівни про закриття провадження по справі задовольнити.

Провадження по цивільній справі №947/14380/26 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії закрити.

Роз`яснити сторонам по справі, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6, повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 20987385, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, який було сплачено на розрахунковий рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, банк отримувача ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), за платіжною інструкцією №1428 від 09.04.2026 року на суму 2662,40 гривень, копія якої зберігається в матеріалах цивільної справи №947/14380/26.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Калініченко Л. В.