Ухвала суду № 136614292, 14.05.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1244/21

Провадження № 1-в/438/8/2026

УХВАЛА

іменем України

14 травня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залу суду в місті Бориславі клопотання захисника засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,

за участі сторін судового провадження прокурора ОСОБА_5 , захисника засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

захисник засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулась до суду із клопотанням про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

В обґрунтування подання зазначено, що вироком Бориславського міського суд Львівської області 26.08.2021, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді арешту строком на три місяці. Вирок набрав законної сили. 29.11.2022 Бориславським міським судом Львівської області, розглядалось клопотання, відносно засудженого, про відстрочку виконання зазначеного вироку, у задоволенні якого було відмовлено. Покарання у виді арешту, засудженим ОСОБА_3 , не було виконане. З 2023 року ОСОБА_3 проходить військову службу у збройних силах України. Його місце перебування відоме державним органам. Зазначає, що останній не переховувався та не вчиняв дій спрямованих на ухилення від виконання вироку. Вважає, що так як з моменту набрання вироком законної сили минуло більше двох років, покарання не виконано, підстав зупинення перебігу строку давності відсутні, а тому існують правові підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Захисник засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання.

Засуджений в судове засідання не з`явився, про розгляд повідомлявся вчасно та належним чином.

Суд, заслухавши учасників провадження, оглянувши та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Згідно ч.3 ст.80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Відповідно до ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати право обмеження, які входять до його змісту, сама до себе, це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджений до певного виду покарання не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Отже, застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом трьох умов інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку: закінчення зазначених у ст.80 КК України строків; не ухилення засудженого від відбування покарання; невчинення протягом встановлених ч.ч.1 та 3 ст.80 КК України строків нового злочину.

Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.

Як вбачається із матеріалів справи, вироком Бориславського міського суд Львівської області 26.08.2021, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді арешту строком на три місяці. Вирок відносно ОСОБА_3 набрав чинності 27.09.2021 року. Строк покарання за цим вироком обчислюється з 27.09.2021.

Станом на теперішній час, покарання ОСОБА_3 не відбув.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях обвинуваченого ухилення від виконання вироку суду, суд виходив з наступного.

Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення засудженого від сплати штрафу, відповідно до ст.389 КК України, є кримінальним правопорушенням.

Відомостей щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.389 КК України матеріали провадження не містять та суду не надано.

Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.

Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особою такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.

Наявність лише факту невиконання засудженим призначеного покарання сам по собі не свідчить про ухилення від відбування цього покарання.

Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВСУ №5-324кс15 від 24.12.2015р.

У справі «Грабчук проти України» Європейський Суд зазначає, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону».

Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою.

Отже, в матеріалах провадження відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного вироком суду, а відтак, відсутні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої статті 80 КК України, висновки суду з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, враховуючи обставину, що засуджений за період з 26.08.2021 до кримінальної відповідальності не притягувалась, факт ухилення від виконання вироку суду не доведено, суд вважає, що строки виконання вироку, визначені ст.80 КК України, закінчились, а тому наявні обставини для звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку зі спливом строку давності виконання обвинувального вироку.

На підставі вищевикладеного, ст.80 КК України, керуючись ст.537, 539 КПК України, суд -

у х в а л и в:

клопотання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Бориславського міського суду Львівської області від 26.08.2021 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді арешту на строк три місяці, у зв`язку із закінченням строку давності для виконання обвинувального вироку.

На ухвалу протягом семи діб може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 15 травня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_6