Рішення № 136614064, 18.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2687/26

Провадження №2/333/3080/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 17 446,14 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 20.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №227881725 на суму 13 700,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4К8Q7, тобто кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 13700,00 грн 20.01.2022 на банківську карту №5168-75XX- ХХХХ-7223 відповідача, яку відповідач вказала у заявці при укладенні кредитного договору.

28.11.2018 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до цього договору факторингу укладено додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №2 від 20.12.2023 до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17 446,14 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № б/н від 14.07.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Укладання договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними.

При цьому, право вимоги за кредитним договором було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому позивачу на підставі реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.

Умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного реєстру права вимоги, а не з дати укладення договору факторингу. Витяги з реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги за кредитним договором до позивача.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.

Позивач посилається на те, що загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за кредитним договором, становить 17 446,14 грн, яка складається з наступного: 13699,23 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3746,91 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами, пов`язаними зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу час 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року витребувано від АТ «Приватбанку» інформацію щодо карткового рахунку та зарахування суми коштів. Станом на 18.05.2026 року інформації витребувану ухвалою від 16.03.2026 року суду не надано.

Також дані РНОКПП відповідача внесені у обліково-статистичну картку в програмі документообігу загальних судів «Д-3», що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку «Дія».

Судом здійснено підписку відповідача на отримання процесуальних документів на електронну адресу - senya3883@gmail.com.

27 квітня 2026 року на адресу Комунарського районного суду м.Запоріжжя повернувся конверт з рекомендованим повідомленням, який раніше було направлено відповідачу за місцем його реєстрації, зазначеним у матеріалах справи та відповідно до вимог чинного законодавства України.

З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення відповідача, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи.

Такий підхід відповідає принципу юридичної визначеності та положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Із Договору кредитної лінії на отримання грошових коштів в кредит від 20.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання коштів у розмірі 13700,00 грн.; строк кредитування - 30 днів; дата укладення договору 20.01.2022; договір №227881725. З поміж іншого відповідач зазначає свої персональні дані, дані паспорту, електронну адресу, адресу проживання та реєстрації.

20.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №227881725 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на суму 13700,00 грн., який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису персональним одноразовим ідентифікатором MNV4К8Q7.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 2.4., 1.5., 1.6. та 1.7. договору вбачається, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту, вказана в п.1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 13700 грн. одразу після укладення договору.

Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії договору.

Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період).

Істотні умови кредитного договору №227881725 є: Сума кредиту: 13700,00 грн. Строк користування кредитом: 30 днів від дати отримання кредиту (п. 1.2).

Процентні ставки: Дисконтна ставка: 186,15% на день від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом строку (п. 1.9.1). Базова ставка: 0,51% на день від суми кредиту за кожен день користування кредитом у разі перевищення строку кредиту (п. 1.7).

Згідно з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, порядку укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг, порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також алгоритму дій та довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, встановлено, що на виконання кредитного договору №227881725 від 20.01.2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», кредитодавцем було здійснено ініціювання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів у сумі 13 700,00 грн на банківську картку отримувача №5168-75XX-XXXX-7223 через банківські установи Сенс Банк та ПриватБанк.

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці, платіжна інструкція була ініційована 20.01.2022 о 13:35:25, а платіжна операція успішно завершена 20.01.2022 о 13:35:31. Ідентифікатор платіжної операції: D25A6F24C2430036E053AC11EC966E77. Таким чином, довідка підтверджує факт перерахування грошових коштів кредитодавцем на рахунок/платіжну картку отримувача відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Позивач стверджує, що відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором: не повертав кредитні кошти та не сплачував проценти за користування кредитом.

З вичинених матеріалів справиу відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 17 446,14 грн., яка складається з: 13 699,23 грн. - заборгованість за кредитом; 3746,91 грн. - заборгованість за процентами.

Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що між сторонами спору укладено кредитний договір. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів.

При цьому суд враховує, що відповідачем у спростування доводів позивача не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості або неправильність розрахунку, поданого позивачем.

Зокрема, відповідач:

?не надав доказів повного або часткового погашення кредитної заборгованості, які б спростовували розрахунки позивача;

?не заявляв клопотання про призначення судово-економічної експертизи щодо перевірки правильності розрахунку боргу;

?не подав клопотань про витребування додаткових доказів, які могли б вплинути на встановлення фактичних обставин справи;

?не довів обставин, які б свідчили про недійсність кредитних договорів або відсутність факту отримання кредитних коштів.

Відповідачем не подано контррозрахунку заборгованості, не наведено обґрунтованих заперечень щодо конкретних складових боргу, не надано доказів неправильності здійснених банком нарахувань або застосування процентних ставок, що не передбачені договором.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 627Цивільного кодексу Українипередбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та його вимог.

Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

З наданих позивачем доказів вбачається, що банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у користування кредитні кошти. Водночас відповідач свої зобов`язання за договором виконав не належним чином.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд погоджується з наданим позивачем та дослідженим розрахунком заборгованості, оскільки він є обґрунтованим, його розмір підтверджений належними та допустимими доказами, відповідачем не спростований.

Відповідно до ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви, позивачем згідно вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн згідно платіжного доручення №39583 від 25.02.2026 року.

Тому на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду, укладені з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу на суму 7000 грн.

Суд також враховує, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн підлягає оцінці на предмет співмірності зі складністю справи, обсягом наданих послуг та фактично витраченим адвокатом часом. Дана справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не потребувала проведення судових засідань, допиту свідків, дослідження значного обсягу доказів чи підготовки складних процесуальних документів.

Крім того, позовна заява та додані до неї документи мають типовий характер та використовуються позивачем у значній кількості аналогічних справ щодо стягнення заборгованості за договорами мікрокредитування. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не відповідає критеріям розумності і співмірності, визначеним статтями 133, 137, 141 ЦПК України.

З урахуванням характеру спору, складності справи, ціни позову, обсягу наданих адвокатом послуг та принципу справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до розумного та співмірного розміру в сумі - 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 137, 141 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 227881725 від 20.01.2022 у розмірі 17 446,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 18.05.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська