Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 127/16546/26
Провадження 1-кс/127/6305/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 22025020000000110 внесеного до ЄРДР 23.06.2025, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 345, КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування розслідується кримінальне провадження за № 22025020000000110 від 23.06.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 345, ч. 4 ст. 345 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 345, КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування виникла необхідність в продовженні застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
В ході судового розгляду з матеріалів клопотання встановлено, що досудовим розслідуванням встановлено протиправну діяльність групи осіб, яка включає в себе наявність керівництва (лідера), чітке визначення ролі кожного учасника та їх підпорядкованість керівнику, єдині правила поведінки і конспірації, єдиний злочинний план, відомий усім учасникам об`єднання, що полягав у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, за грошову винагороду від громадян за надання фактичної можливості ухилитися від мобілізаційних заходів, зокрема, шляхом створення перешкод виконанню службових обов`язків військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, працівниками Національної поліції в особливий період.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2025 року, ОСОБА_8 , будучи особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, маючи відповідний досвід, авторитет серед осіб різних соціальних груп та виражені лідерські якості, перебуваючи на посаді керівника Вінницького осередку громадської організації «Україна це матір» та розуміючи, що діяльність вказаної організації використовується частиною її учасників для ухилення від мобілізації шляхом отримання посвідчень добровольця, а отже може бути джерелом систематичного отримання грошових коштів від громадян за надання фактичної можливості ухилитися від мобілізаційних заходів, прийняв рішення про утворення власного стійкого об`єднання для здійснення такої діяльності.
На початку серпня 2025 року у ОСОБА_8 виник конфлікт з керівництвом громадської організації «Україна це матір» щодо розподілу фінансових ресурсів, які надходили від нових учасників за видачу посвідчень добровольця, у зв`язку з чим ОСОБА_8 розірвав зв?язки з вказаною організацією та прийняв рішення створити та очолити власну громадську організацію, яку вирішив використати як інструмент прикриття своєї злочинної діяльності.
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_8 забезпечив проведення 20 серпня 2025 року загальних зборів громадської організації «Масив-СВ» у м. Вінниця), на яких було затверджено Статут громадської організації «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» (далі ГО «ДБ ім. Івана Богуна»), нова редакція Статуту якого затверджена рішенням загальних зборів від 28 серпня 2025 року. Вказані установчі документи, зокрема, були підписані ОСОБА_8 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 .
У подальшому ОСОБА_8 забезпечив реєстрацію вказаної громадської організації як юридичної особи, оренду офісних приміщень за адресами: спочатку м. Вінниця, вул. Лебединського, 34-А, а з 01 грудня 2025 року м. Вінниця, вул. Монастирська, 43/8; забезпечив виготовлення в ТОВ «Брендкард» (код ЄДРПОУ 38512027), фірмових посвідчень добровольця так званого «Добровольчого батальйону імені Івана Богуна»; запровадив форму одягу учасників (військовий камуфляж кольорів «піксель» та «хакі»), шевронів та іншої атрибутики, які мали створювати у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ТЦК та СП хибне уявлення про належність учасників громадської організації до Збройних Сил України або інших військових формувань.
З метою забезпечення стабільності та безпеки функціонування групи ОСОБА_8 , як її керівник, у різний час залучив до її складу осіб, які користувалися його довірою, мали навички спілкування з представниками правоохоронних органів та військовослужбовцями ТЦК та СП, відповідні соціальні зв`язки, а також були готовими діяти за єдиним планом і за вказівками керівника, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 .
Усі вищевказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, зорганізувалися в стійке об`єднання для вчинення низки кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти авторитету органів державної влади України, розробивши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану. Ці особи свідомо підкорилися ОСОБА_8 , як керівнику групи, та беззаперечно виконували його вказівки.
Зазначену групу характеризують такі ознаки:
- стійкість і стабільність складу: група сформована не одномоментно, а впродовж тривалого часу (з серпня 2025 року), діяла безперервно до січня 2026 року, її ядро лишалося незмінним;
- централізоване підпорядкування: усі учасники підпорядковувалися ОСОБА_8 як керівнику громадської організації та керівнику групи, виконували його розпорядження, погоджували з ним стратегічні питання;
- єдині правила поведінки і дисципліни: затверджений «статут», «присяга» доброволця, правила поведінки на місцях зупинок поліцією/ТЦК, обов`язок щомісячної сплати «членських внесків», правила несплати яких передбачали відключення доступу до системи реагування «SOS»;
- єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з чітким розподілом функцій;
- наявність матеріально-технічної бази: два орендованих офіси (на АДРЕСА_2 та вул. Монастирська, 43/8 у м. Вінниця), пристрої зв?язку, виготовлені посвідчення, бланки контрактів, анкет і присяг, форма одягу та шеврони, банківські рахунки;
- запроваджені заходи конспірації: надання групі ознак громадського об`єднання та військового формування, проведення формальних «загальних зборів» з ведення протоколів, використання у спілкуванні кодових слів («SOS», «крила», «силове крило»), обмеження доступу до закритих Telegram-каналів виключно для платників;
- здатність до самовідтворення та збереження об`єднання як цілісного суб`єкта злочинної діяльності, постійне залучення нових членів, розширення на інші регіони.
Метою діяльності групи було перешкоджання виконанню службових обов`язків працівниками Національної поліції України та військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час виконання ними повноважень із забезпечення мобілізаційних заходів в особливий період, шляхом створення психологічного тиску, висловлення погроз застосування насильства, прибуття на місце зупинки значної кількості учасників групи з метою недопущення доставлення військовозобов`язаних членів громадської організаціях до ТЦК та СП, а також систематичне грошових коштів від учасників громадської організації та сторонніх осіб за надання їм такого «прикриття».
Зазначений план був детально обговорений та погоджений учасниками групи на ряді закритих зустрічей у приміщенні офісу громадської організації, зокрема 01 серпня 2025 року, та формально закріплений рішенням так званих «загальних зборів» від 20 листопада 2025 року, проведених у приміщенні за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 34-А, на яких було оголошено про створення «силового крила» групи швидкого реагування (ГШР), визначено перелік її основних учасників, тарифи (1 000 грн щомісяця за користування «кнопкою SOS» в межах громадської організації та 400 доларів США за один виклик ГШР з боку «неплатника», по 100 доларів США кожному з чотирьох членів ГШР), правила поведінки під час зупинки поліцейськими та ТЦК, порядок збору «членських внесків» та підстави відключення «кнопки SOS».
З метою забезпечення стабільного існування групи та приховування її злочинної діяльності її учасниками постійно вживалися заходи конспірації, у тому числі:
- надання групі ознак громадського об`єднання та військового формування шляхом створення та формальної реєстрації ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна», складання «статуту», проведення «загальних зборів» з оформленням протоколів, підписання учасниками «контрактів добровольця» та складання «присяги»;
- носіння учасниками громадської організації форменого одягу військового зразка («піксель», «хакі»), шевронів із символікою батальйону, використання посвідчень із фотокартками у військовій формі та іншої атрибутики, які формували у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ТЦК та СП хибне уявлення про належність учасників громадського об`єднання до Збройних Сил України та ускладнювали виконання ними службових обов`язків;
- ведення комунікації через закриті Telegram-канали з обмеженим доступом виключно для осіб, що сплатили членські внески, та з використанням кодових позначень «SOS», «крила», «силове крило», «флуділка», «общий визов» тощо;
- автоматизація процесу оповіщення учасників ГШР через Telegram-бот, що унеможливлювало ідентифікацію конкретних осіб, які приймали повідомлення;
- інструктаж учасників ГО (зокрема ОСОБА_12 ) щодо порядку дій при зупинці працівниками поліції та ТЦК та СП, у тому числі заборона повідомляти будь-які персональні дані, окрім посвідчення добровольця;
Залежно від наявності особистих якостей членів групи (навичок, вмінь працювати у групі, авторитету серед учасників громадської організації, юридичних, технічних та комунікативних здібностей), ОСОБА_8 , як керівник, визначив чітку ієрархію та розподілив функції між учасниками групи в такий спосіб.
ОСОБА_8 організатор та керівник групи.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- прийняв рішення про створення стійкого злочинного об`єднання та реалізував його шляхом утворення громадської організації «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» як інструменту прикриття злочинної діяльності;
- залучив до складу групи інших учасників, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , особисто визначив роль і функції кожного з них;
- здійснював загальне керівництво та координацію дій усіх учасників групи, зокрема видавав вказівки щодо часу, місця та способу перешкоджання діям працівників поліції і ТЦК та СП;
- розробляв спільно з іншими учасниками плани вчинення кримінальних правопорушень, удосконалював методи конспірації та доводив їх до відома учасників;
- встановив та контролював загальні правила поведінки і дисципліни в організації, забезпечував їх беззаперечне виконання учасниками;
- забезпечував матеріально-технічне функціонування групи: оренду офісних приміщень (на АДРЕСА_3 ), виготовлення посвідчень, придбання атрибутики (шевронів, наклейок, форми);
- організував систему фінансування діяльності групи через стягнення з учасників громадської організації щомісячних «членських внесків» у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень та подвійних внесків у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень за безперервне користування «кнопкою SOS», а також встановив комерційний тариф для «неплатників» 400 доларів США за один виклик ГШР, з рівним розподілом цих коштів між чотирма членами ГШР;
- організував та особисто очолив «силове крило» (групу швидкого реагування), до основного складу якого, окрім нього, увійшли ОСОБА_4 (позивний « ОСОБА_17 »), ОСОБА_12 (позивний «Адвокат») та ОСОБА_18 (позивний « ОСОБА_19 »); залучав до виїздів у складі ГШР ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та інших осіб;
- організував створення та функціонування Telegram-каналів групи, а саме: закритого каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (для учасників, що сплатили членські внески) та допоміжного каналу «Флуділка», а також роботу автоматизованого Telegram-бота «SOS», за допомогою яких здійснювалось оповіщення учасників ГШР та координація їх виїздів;
- особисто брав участь у виїздах ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, висловлював на адресу останніх погрози насильством та чинив психологічний тиск з метою унеможливлення доставлення військовозобов`язаних членів ГО до ТЦК та СП.
ОСОБА_9 виконавець.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_8 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- забезпечував виготовлення (друк, ламінування, нанесення фото) посвідчень добровольця ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншої атрибутики для учасників громадської організації, координуючи відповідні замовлення;
- організовував спільно з ОСОБА_12 виїзди для фотофіксації нових членів громадської організації на виробництвах м. Калинівки та інших об?єктах, узгоджуючи із ОСОБА_12 такі деталі, як форма одягу для фото на «ксиву» (камуфляж «піксель» / «хакі»);
- забезпечував для ОСОБА_12 логістику (перевезення власним транспортним засобом) для виконання завдань групи;
- брав участь у зборі «членських внесків» від учасників ГО;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск, висловлював погрози насильством з метою недопущення доставлення військовозобов`язаних до ТЦК та СП.
ОСОБА_10 виконавець.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_8 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- виконував завдання щодо підшукування осіб призовного віку, схильних вступити до громадської організації з метою уникнення мобілізації, проводив із ними роз`яснювальну роботу та забезпечував їх формальне приєднання;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск, висловлював погрози насильством;
ОСОБА_4 виконавець.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_8 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- як голова іншої, партнерської ветеранської організації ГО «Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій, волонтерів, ветеранів, інвалідів», був ключовим інструментом маскування протиправної діяльності, виступав як формальний голова громадської організації ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» та використовувалося ОСОБА_8 для надання діяльності групи вигляду правомірного громадського об`єднання та для проведення переговорів із сторонніми державними структурами;
- увійшов до основного складу «силового крила» (ГШР) з огляду на наявність статусу учасника бойових дій (УБД) та відповідного досвіду; особисто з`являвся до місць зупинки учасників громадського об`єднання для здійснення психологічного тиску на працівників поліції та військовослужбовців ТЦК та СП;
- брав участь в обговоренні та погодженні правил поведінки та фінансової моделі групи на закритих та загальних зборах.
ОСОБА_11 виконавець, один із співзасновників.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_8 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- був одним із підписантів Статуту ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» (Протокол № 2 загальних зборів ГО «Масив-СВ» від 20.08.2025, нова редакція 28.08.2025), чим формально оформив участь у створенні юридичної оболонки групи;
- забезпечував координацію викликів членів ГШР через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зокрема ініціював загальні виклики на місця подій;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск, висловлював погрози насильством.
ОСОБА_14 виконавець.
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_8 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників ГО працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск, з метою недопущення доставлення військовозобов`язаних до ТЦК та СП.
ОСОБА_12 виконавець, юрист групи та технічний розробник системи «SOS»
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_8 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень;
- офіційно займав посаду юриста громадської організації; здійснював правовий супровід діяльності групи, зокрема юридичну експертизу проектів договорів оренди та інших документів, зберігав установчі документи (статути ГО «Масив-СВ» та ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна», протоколи загальних зборів, бланки контрактів добровольця, заяв на вступ та анкет);
- був основним доповідачем на загальних зборах громадської організаціях з тем надання юридичних послуг, порядку поведінки на дорозі та за її межами; розробляв правила поведінки членів громадської організації при зупинці працівниками поліції та ТЦК та СП, інструктував учасників щодо тактики уникнення доставлення до ТЦК та СП (зокрема не повідомляти жодних персональних даних, окрім посвідчення добровольця, посилатися на «службу» в батальйоні, формувати акти і скарги на дії поліцейських та військовослужбовців);
- безпосередньо проводив телефонні консультації членів громадської організації, що зазнали зупинки, давав їм юридичні поради щодо протиправної відмови від виконання законних вимог працівників поліції та ТЦК та СП;
- забезпечував залучення нових членів громадської організації, виїжджав разом із ОСОБА_9 на виробництва (зокрема м. Калинівка) для проведення роз`яснювальної роботи та фотофіксації осіб для виготовлення посвідчень; контролював «дрес-код» (камуфляж «піксель»/«хакі») для надання фотографіям ознак належності до ЗСУ;
- разом з технічним адміністратором ОСОБА_16 , безпосередньо відповідав за програмну розробку Telegram-бота «SOS» та його впровадження, у тому числі функціоналу автоматичних розсилок-нагадувань, інтеграції з базою учасників та механізмом блокування доступу для неплатників членських внесків; пропонував створення окремого мобільного застосунку для iOS та Android з винесенням «тривожної кнопки» на головний екран; за виконання цієї роботи щодо розробки Telegram-бота « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_8 за клопотанням ОСОБА_16 звільнив ОСОБА_12 від сплати членських внесків строком на 3 (три) місяці;
- входив до основного («комерційного») складу «силового крила» групи швидкого реагування у складі чотирьох осіб, отримуючи плату по 100 доларів США за кожен виїзд до «неплатника»;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП, де чинив на останніх психологічний тиск, забезпечував «юридичне прикриття» дій учасників ГШР, висловлював у їх присутності претензії, погрози оскарження їх дій з метою унеможливлення виконання ними службових обов`язків.
ОСОБА_13 виконавець, «заступник командира батальйону».
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_8 та з власного волевиявлення увійшов до складу групи з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень; був призначений ОСОБА_8 на посаду заступника командира ІНФОРМАЦІЯ_3 , що визначило його провідне місце в ієрархії групи;
- безпосередньо здійснював виїзди у складі ГШР на місця зупинки учасників громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП, чинив на них психологічний тиск.
ОСОБА_16 пособник
У межах розподілу функцій вищевказана особа вчиняла такі дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану групи:
- за вказівкою ОСОБА_8 та з власного волевиявлення сприяв вчиненню кримінального правопорушення учасниками групи шляхом усунення перешкод (технічних та організаційних) у функціонуванні механізму оповіщення та виїзду «силового крила»;
- безпосередньо здійснив технічну розробку, налаштування та подальше адміністрування Telegram-каналу та автоматизованого Telegram-бота «SOS», за допомогою яких здійснювалося миттєве оповіщення учасників ГШР та координація їх виїздів до місць зупинки членів громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП;
- забезпечив налаштування функціоналу «кнопки SOS» так, що в момент її натискання членом громадської організації автоматично передавалась геолокація та ідентифікаційні дані особи на пристрої усіх членів ГШР, з виведенням стандартного повідомлення-інструкції для затриманого;
- індивідуально приєднував кожного нового учасника громадської організації до бота, контролював своєчасність сплати членських внесків (на основі даних, які надавала секретар) та блокував доступ до сервісу для неплатників за вказівкою ОСОБА_8 .
Таким чином, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, учасники групи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також за пособництва ОСОБА_16 створили та підтримували безперервно діючу систему, за якої громадяни України, які перебували на військовому обліку як військовозобов`язані та підлягали мобілізації, контрольним заходам зі сторони територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, за грошову винагороду набували формального статусу «добровольця» громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з одночасним отриманням комплексу засобів (посвідчення встановленого зразка, доступу до автоматизованої системи реагування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а також юридичного супроводу), які цілеспрямовано використовувалися для уникнення такими громадянами виконання обов`язків, передбачених законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та для протидії законним діям військовослужбовців ТЦК та СП і працівників Національної поліції України, що виконували повноваження з реалізації мобілізаційних заходів.
У такий спосіб група фактично зменшувала ефективність виконання заходів з оповіщення, перевірки військово-облікових документів та доставлення військовозобов`язаних до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в межах м. Вінниці та Вінницької області, тим самим перешкоджаючи законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань щодо забезпечення людськими ресурсами, які необхідні для оборони України в умовах збройної агресії російської федерації та правового режиму воєнного стану.
Зазначений механізм перешкоджання був не одиничним епізодом, а сталим, систематично відтворюваним процесом, до якого учасники групи свідомо залучили щонайменше 100 громадян, кожен з яких розглядався групою одночасно як джерело систематичного отримання грошової винагороди (через сплату вступного внеску, щомісячних «членських внесків» за безперервне користування «кнопкою SOS», а також коштів від виготовлення посвідчень та атрибутики), а також як особа, яка в разі необхідності може бути залучена до протидії мобілізаційним заходам під час зупинки учасника громадської організації військовослужбовцями ТЦК та СП і працівниками Національної поліції України.
Учасники групи створили та забезпечили безперервне функціонування підсистеми виготовлення та обліку документів громадської організації, які за змістом, формою та використанням цілеспрямовано наближалися до документів військового обліку, з метою введення в оману працівників Національної поліції України та військовослужбовців ТЦК та СП щодо належності їх пред`явників до Збройних Сил України або інших військових формувань.
До складу зазначеного документообігу входили: 1) контракт добровольця, який за зовнішнім виглядом та реквізитами імітував контракт про проходження військової служби; 2) заява про вступ до громадської організації; 3) текст так званої «присяги» добровольця; 4) анкета з персональними даними, контактами та фотографіями кандидата у форменому одязі; 5) посвідчення добровольця, виготовлене на пластиковому носієві з використанням ламінації, з нанесенням фото пред`явника у форменому одязі військового зразка, найменування « ІНФОРМАЦІЯ_5 », порядкового номера та строку дії, а також підпису керівника батальйону ОСОБА_8 .
Виготовлені учасниками групи посвідчення добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_5 » цілеспрямовано використовувалися членами громадської організації як засіб уникнення мобілізаційних заходів, при цьому реальної військової служби, проходження військово-лікарської комісії, взяття на військовий облік або виконання інших обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особи, що отримували такі посвідчення, не виконували та виконувати не мали наміру.
Учасники групи особисто і через залучених ними членів громадської організації запровадили та підтримували практику пред`явлення посвідчень добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_5 » працівникам Національної поліції України та військовослужбовцям ТЦК та СП у таких ситуаціях: 1) при перевірці документів за статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», з метою введення поліцейського в оману щодо приналежності пред`явника до Збройних Сил України або іншого військового формування, що мало наслідком фактичне ускладнення або повну неможливість адміністративного затримання та доставлення такої особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2) при перевірці військово-облікових документів представниками ТЦК та СП, з метою імітації наявності у пред`явника належного військово-облікового документа, у той час як справжніх документів військового ці особи не мали або не пред`являли; 3) на блок-постах та в інших пунктах перевірки, з метою уникнути перевірки дотримання правил військового обліку, у тому числі шляхом створення видимості перебування на службі у бойовому підрозділі.
Зазначене використання посвідчень добровольця було не побічним, а ключовим елементом злочинної діяльності групи. Так, у телефонній розмові 02 листопада 2025 року ОСОБА_8 у спілкуванні з ОСОБА_10 прямо визначив правило, за яким учасники громадської організації виїжджають на місця затримання виключно для тих громадян, які мають посвідчення добровольця. Тим самим посвідчення добровольця було визначене як кваліфікаційна ознака для запуску всього механізму перешкоджання діяльності ЗСУ групою.
Зазначені дії групи цілеспрямовано підривали можливості територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та органів Національної поліції України здійснювати оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, перевірку у них військово-облікових документів, адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та СП осіб, що вчинили правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, що становить перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Елементом створеного учасниками групи механізму перешкоджання діяльності ЗСУ було системне використання форменого одягу військового зразка та атрибутики, які формували у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ТЦК та СП хибне уявлення про належність учасників громадської організації до Збройних Сил України або інших військових формувань.
Зокрема, учасники групи на місцях зупинки членів громадської організації, на загальних зборах, при фотографуванні для виготовлення посвідчень добровольця та в інших ситуаціях системно використовували:
- військову форму одягу кольорів «піксель» (тактичний камуфляж пікселізованого зразка, що застосовується Збройними Силами України) та «хакі»;
- шеврони з найменуванням « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та символікою, що імітували елементи символіки військових формувань України;
- наклейки на транспортних засобах із символікою громадської організації, іншу атрибутику, яка цілеспрямовано наближалася до атрибутики Збройних Сил України та інших військових формувань.
Така атрибутика і форма одягу використовувалися учасниками групи при безпосередньому прибутті до місць зупинки учасників громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП, чим створювалося хибне враження про офіційний характер їх дій.
Учасники групи розгорнули постійно діючу систему залучення (вербування) до складу ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які усвідомлено бажали уникнути виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни і не мали наміру здійснювати реальну добровольчу діяльність, а вступали до громадської організації виключно з метою набуття видимості належності до Збройних Сил України та інших військових формувань для уникнення мобілізаційних заходів.
У межах зазначеної системи учасники групи вчиняли такі дії.
ОСОБА_8 , як організатор та керівник, визначив у якості цільової аудиторії осіб призовного та мобілізаційного віку, які мали грошові кошти для сплати «членських внесків» та водночас перебували в активному розшуку за зверненнями ТЦК та СП або об`єктивно очікували виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У ході закритих зустрічей за участю інших членів групи ОСОБА_8 встановив фіксовані тарифи на вступ до громадської організації: від 2000 до 2500 доларів США (залежно від факту перебування особи в розшуку), а також від 1000 до 4000 гривень щомісячного внеску. Крім того, він запровадив правила розподілу незаконно отриманих коштів, пропонуючи посередникам по 500 доларів США за кожного залученого кандидата.
ОСОБА_8 розробив та затвердив зразки контракту добровольця, заяви, присяги та анкети, забезпечив їх типографський друк у достатній кількості та зберігання, ставив підпис на усі видані посвідчення добровольця, чим засвідчував прийняття особи до складу громадської організації та наділяв її уявним статусом недоторканності.
ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_8 та з власної ініціативи підшукував через коло особистих контактів осіб призовного віку, які мали мотивацію уникнути мобілізації, проводив із ними попередні переговори щодо умов вступу до громадської організації, інформував їх про можливість отримання посвідчення та доступу до «силового крила», координував їх прибуття до офісу громадської організації для оформлення документів та фотографування. Крім цього, ОСОБА_10 брав безпосередню участь у проведенні інструктажів для нових та діючих учасників безпосередньо в офісному приміщенні організації, де навчав їх тактиці протидії правоохоронцям: не надавати жодних анкетних даних, приховувати справжню мету поїздок та очікувати на прибуття «групи швидкого реагування».
ОСОБА_12 та ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_8 забезпечували виїзди безпосередньо на місця до потенційних кандидатів, проводили роз`яснювальну роботу серед щодо умов вступу, демонстрували посвідчення та форму одягу, здійснювали фотофіксацію кандидатів у відповідній форменій футболці (військовий камуфляж «піксель» або «хакі») для подальшого виготовлення посвідчень. ОСОБА_12 при цьому розповсюджував серед потенційних членів інформацію про процедуру отримання посвідчення, гарантований розмір «захисту» та функціонал «кнопки SOS».
ОСОБА_12 , як юрист громадської організації, забезпечував зберігання установчих документів та бланків контрактів добровольця, заяв на вступ та анкет; здійснював правовий супровід оформлення членства, перевіряв правильність заповнення документів, проводив юридичну експертизу інших документів, що забезпечували діяльність громадської організації; інструктував учасників щодо того, що саме посвідчення добровольця, а не якісь інші документи, слід пред`являти при зупинці працівниками поліції чи ТЦК та СП, категорично відмовлятися називати працівникам ТЦК та СП свої персональні дані (рік народження, ПІБ), здійснювати відеофіксацію поліцейських, вимагати номери їхніх жетонів.
ОСОБА_9 безпосередньо виконував функцію організації виготовлення посвідчень: отримував від ОСОБА_8 та секретаря організації фотографії та персональні дані нових членів, подальшу видачу членам громадської організації, у тому числі шляхом відправлення поштовою службою. Виготовлення фізичних носіїв посвідчень здійснювалося ТОВ «Брендкард», куди ОСОБА_9 з власної ініціативи або за вказівкою ОСОБА_8 передавав макети посвідчень для тиражування, за що сплачував кошти зі складу членських внесків.
ОСОБА_4 використовував свій статус голови громадської організації ГО «Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій, волонтерів, ветеранів, інвалідів» та посаду формального голови ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» для надання процесу залучення нових членів вигляду легітимної громадської діяльності, проводив особисті переговори з посадовими особами органів влади, за участі яких намагався легалізувати діяльність групи. Він проводив особисті переговори з посадовими особами та представниками інших добровольчих формувань (зокрема ДФТГ «Оболонь», підрозділ «Гаргулії»).
ОСОБА_11 та ОСОБА_14 брали участь у проведенні особистих переговорів з кандидатами, організовували їх присутність на «загальних зборах», демонстрували в особистому спілкуванні результативність роботи «силового крила», що використовувалось як основний маркетинговий аргумент для нових кандидатів. ОСОБА_11 , як один із підписантів Статуту громадської організації, формально надавав установчим документам ознак легітимності, що було використано при державній реєстрації громадської організації як юридичної особи та забезпеченні видачі посвідчень добровольця від імені цієї юридичної особи.
ОСОБА_13 , обіймав посаду заступника командира батальйону, відповідав за силовий блок організації. Він особисто прибував спільно з групою швидкого реагування (ГШР) на місця зупинки членів громадської організації правоохоронними органами та своїми діями, агресивними висловлюваннями та створенням чисельної переваги вживав заходів для вчинення фізичного та психологічного супротиву мобілізації
ОСОБА_16 забезпечував технічну та інформаційну підтримку процесу вербування шляхом створення та підтримання інформаційних ресурсів громадської організації у Telegram, через які поширювались запрошення до приєднання, виконання якого забезпечувалось індивідуальним доданням нових осіб до закритого Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виключно після підтвердження сплати ними вступних та членських внесків. ОСОБА_16 забезпечував електронний облік виданих посвідчень та персональних даних їх пред`явників у внутрішніх базах групи, синхронізував ці дані з функціоналом Telegram-бота «SOS», унаслідок чого видане посвідчення ставало водночас і фізичним документом членства, і ключем доступу до електронної системи реагування групи.
У результаті узгоджених дій учасників групи протягом серпня 2025 року січня 2026 року до членства в ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» було залучено щонайменше 100 громадян, переважна більшість з яких являлися особами призовного або мобілізаційного віку та використовували своє формальне членство виключно як засіб ухилення від мобілізаційних заходів.
Окрім цього, усі без винятку учасники групи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та інші мали такі посвідчення добровольця та використовували їх при особистій взаємодії з працівниками поліції і ТЦК та СП на місцях зупинки інших учасників громадської організації, чим демонстрували формальну приналежність до «батальйону» та цим створювали додатковий тиск на правоохоронців.
Учасники групи запровадили та забезпечили безперебійне функціонування технічної інфраструктури автоматизованого реагування на спроби працівників поліції чи ТЦК та СП здійснити мобілізаційні заходи стосовно учасників громадської організації, яка включала в себе: 1) допоміжний (загальний інформаційний) Telegram-канал з умовною назвою «Флуділка»; 2) закритий Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з обмеженим доступом виключно для членів громадської організації, які належним чином здійснили оплату вступного та поточних членських внесків; 3) автоматизований Telegram-бот «SOS», основним функціональним призначенням якого було миттєве оповіщення членів «силового крила» (групи швидкого реагування) про факт зупинки одного з учасників громадської організації працівниками поліції чи ТЦК та СП, з автоматичною передачею геолокації (координат місця події) та персональних даних особи, яка натиснула «кнопку SOS».
Розробку, налаштування та поточне адміністрування зазначеного Telegram-бота «SOS» здійснив ОСОБА_16 як технічний пособник групи, із залученням до розробки ОСОБА_12 .
У листопаді 2025 року ОСОБА_16 погодив із ОСОБА_8 та ОСОБА_12 ключові параметри функціонування системи, подальшу інтеграцію функціоналу бота про автоматичні нагадування про необхідність сплати членських внесків, можливість централізованої розсилки повідомлень, автоматичне відключення доступу до «кнопки SOS» для неплатників.
Зазначений автоматизований Telegram-бот «SOS» виступав не лише засобом миттєвого оповіщення, але і організаційно-управлінським інструментом примусу учасників громадської організації до регулярної сплати членських внесків (через блокування доступу до бота для неплатників), що, в свою чергу, забезпечувало стабільне фінансове функціонування групи.
Зазначена злочинна діяльність учасників групи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та за пособництва ОСОБА_16 , реалізована через описаний механізм залучення громадян до членства, оформлення документів, видачі посвідчень добровольця, використання автоматизованого Telegram-бота « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у період з серпня 2025 року по 23 січня 2026 року безпосередньо унеможливила або суттєво ускладнила здійснення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і органами Національної поліції України заходів з: оповіщення військовозобов`язаних про необхідність прибуття до ТЦК та СП; перевірки у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікових документів разом з документами, що посвідчують особу; адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; забезпечення доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до штатів воєнного часу у строки, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України, що становить безпосереднє завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Так, у щонайменше вісьмох окремих ситуаціях зупинки членів громадської організації працівниками поліції та ТЦК та СП: 01.09.2025 ОСОБА_9 ; 11.12.2025 ОСОБА_20 ; 16.12.2025 ОСОБА_21 ; 21.12.2025 ОСОБА_22 ; 15.01.2026 повторно ОСОБА_20 ; 16.01.2026 ОСОБА_23 ; 21.01.2026 ОСОБА_24 , 23.01.2026 ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , доставлення цих осіб до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки було унеможливлене внаслідок реалізації описаного механізму перешкоджання, у тому числі пред`явлення посвідчень добровольця ГО « ІНФОРМАЦІЯ_5 », масове прибуття членів «силового крила», застосування ними психологічного тиску, використання технічної інфраструктури автоматизованого реагування (кнопка «SOS»).
Тим самим учасники групи у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також за пособництва ОСОБА_16 , діючи умисно, з корисливих мотивів, свідомо, цілеспрямовано та систематично здійснювали перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, чим створили реальну загрозу підриву обороноздатності держави.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період у січні 2026 року ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою, спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та за пособництва ОСОБА_16 , узгоджено та відповідно до заздалегідь визначеного єдиного плану і відведеної ролі кожному учаснику систематично брав участь у діях, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Так, 15 січня 2026 року приблизно о 09 год. 15 хв., поблизу будинку № 25-А на вул. Героїв Нацгвардії у м. Вінниця, працівниками поліції під час проведення профілактичних заходів, у зв`язку з порушеннями правил дорожнього руху, було зупинено автомобіль марки «Nissan Rogue» темно-зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_20 учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна». Підставою для зупинки стало порушення правил дорожнього руху, проте під час перевірки за відповідними базами було встановлено, що ОСОБА_20 перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягає доставленню до ТЦК та СП.
Діючи відповідно до розробленого алгоритму, ОСОБА_20 намагався активувати автоматизований Telegram-бот «SOS», проте виявив, що його доступ заблоковано через несплату членських внесків. У ході термінової телефонної розмови приблизно о 09 год. 22 хв. ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_20 , що особисто передав список секретарю для відключення «боржників», однак надалі поновив доступ останнього до «тривожної кнопки», забезпечивши можливість подальшої координації виїзду «силового крила».
Надалі, після надходження оповіщення через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та активації «кнопки SOS», приблизно о 09 год. 55 хв. на місце події прибув ОСОБА_8 , який, діючи повторно, спільно та узгоджено із ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , організував та координував прибуття учасників групи швидкого реагування ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» до місця події.
Діючи як лідер групи, ОСОБА_8 одразу розпочав чинити агресивний психологічний тиск на поліцейських. З метою залякування правоохоронців, він у телефонному режимі намагався з`ясувати персональні дані інспекторів, а надалі висловив пряму погрозу, що залишить поліцейських «без погонів та роботи».
Так, протягом тривалого часу, приблизно з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з іншими учасниками громадської організації здійснював психологічний тиск на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , координував дії учасників групи, організовував тактику саботажу роботи поліції, заперечував законність доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП, створював конфліктну ситуацію навколо законних дій працівників поліції та представників ТЦК та СП, а також підтримував агресивну поведінку інших учасників групи швидкого реагування, спрямовану на зрив виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків.
Діючи як учасник групи, ОСОБА_11 спільно з іншими учасниками громадської організації підтримував агресивну поведінку учасників групи швидкого реагування, спрямовану на зрив виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків, а також брав участь у створенні конфліктної ситуації навколо законних дій працівників поліції та представників ТЦК та СП.
Коли поліцейські спробували наблизитися до ОСОБА_20 , ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_11 (висловлював наміри «зустрітися в іншому місці», «вийти на позиції») перейшли від вербальних погроз до застосування фізичної сили: вони почали відштовхувати інспекторів ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , хапали їх за формений одяг та руки, безпосередньо перешкоджаючи виконанню ними службових обов`язків. Для привернення уваги перехожих та посилення тиску, приблизно о 12 год. 35 хв. ОСОБА_8 перейшов до відкритих образ та погроз, називаючи правоохоронців «скотами» та відкрито вигукуючи на їхню адресу: «беспредельные рожи, мрази, в аду будешь гореть, тварь!», використовуючи тактику «адвокатування» агресії та м`якого тиску: «Давайте в машину, сідайте в машину і їдьте звідси, будь ласка. Їдьте. Бо цей кіпіш не треба нікому». Прихована погроза (імпліцитна): фраза «цей кіпіш не треба нікому» у контексті присутності агресивного ОСОБА_4 сприймається як попередження про можливі негативні наслідки фізичного характеру (бійку, заворушення), якщо поліція не залишить місце події. Це форма шантажу ситуацією, легітимізація агресора: «Він і воював, і контужений... в і н голова громадської організації, він «200-тих» возить». ОСОБА_8 використовує ці факти не для довідки, а для того, щоб надати «право» наа агресивну поведінку та залякати поліцейського. ОСОБА_4 виступав основним джерелом агресії та прямих погроз, з використанням брутальної лайки як засобу психічного нападу для деморалізації поліцейського. Спільні дії вказаних осіб (демонстрація зневаги, апеляція д о контузії) у сукупності зчитуються як єдина комунікативна стратегія залякування, що за своєю інтенсивністю прирівнюється до прямої погрози насильством.
Протягом понад п`яти годин за ініціативою та координацією ОСОБА_8 чисельність учасників групи зросла приблизно до 30 осіб, які створили навколо працівників поліції та представників ТЦК та СП «фізичне кільце», блокували їх дії, перешкоджали виконанню службових обов`язків, у тому числі під час вручення ОСОБА_20 повістки, а також створювали атмосферу чисельної переваги, агресивного психологічного впливу та реальної загрози безпеці працівників правоохоронних органів.
ОСОБА_10 в агресивній формі вимагав негайно відпустити ОСОБА_20 , після чого висловив інспектору поліції погрозу застосування фізичного насильства та заподіяння тілесних ушкоджень, зухвало вимагаючи від правоохоронця зняти поліцейську форму для вчинення бійки. У висловлюваннях ОСОБА_10 : «Поэтому давайте отпускаем человечка или даете повестку, что он должен прийти тогда-то и тогда-то в военкомат.», « А вы нам тоже, знаете, нам рот не закрывайте, пожалуйста», «Вы тоже нам рот не закрывайте, пожалуйста. Мы тоже законы знаем, поверьте мне.», «Или мы едем дальше. Или мы сейчас будем немножко наглеть, как и вы. Вот и все», чітко виражене послідовне маніпулювання з правильністю і/чи неправильністю дій та активна вербалізування агресивного вирішення питання, якщо не буде запропонований той варіант, який видається як правильний.
ОСОБА_9 , діючи повторно, постійно відволікав поліцейських, створював додатковий психологічний пресинг. З погляду семантики, його мовленнєва поведінка була спрямована на розпорошення уваги поліції, що дозволило іншим учасникам групи фізично та психологічно тиснути на правоохоронців. ОСОБА_12 , використовуючи статус юриста, заперечував законність дій поліції, вступав у юридичні дискусії, маніпулював поняттям «розшуку» та затягував час, забезпечував створення атмосфери, у які доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП стало неможливим.
Внаслідок організованого психологічного тиску, координованих дій ОСОБА_8 та інших учасників групи, а також реальних побоювань працівників поліції за власну безпеку, процедуру доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП було зірвано, у результаті чого останній залишив місце події на власному автомобілі. Сприймаючи постійні погрози фізичною розправою та натовп із 40 агресивно налаштованих осіб як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, інспектори поліції були змушені відмовитися від складання протоколу адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП. Представники ТЦК та СП, які прибули на місце лише виписали повістку, після чого ОСОБА_20 на власному автомобілі безперешкодно залишив місце події.
Таким чином, умисними, скоординованими діями ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 було успішно реалізовано злочинний умисел, спрямований на фізичне та психологічне перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, що призвело до прямого зриву мобілізаційних заходів.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, 15 січня 2026 року приблизно о 09 год. 15 хв., поблизу будинку № 25-А на вул. Героїв Нацгвардії у м. Вінниця, працівниками поліції під час проведення профілактичних заходів, у зв`язку з порушеннями правил дорожнього руху, було зупинено автомобіль марки «Nissan Rogue» темно-зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_20 учасника ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна». Підставою для зупинки стало порушення правил дорожнього руху, проте під час перевірки за відповідними базами було встановлено, що ОСОБА_20 перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства та підлягає доставленню до ТЦК та СП.
Діючи відповідно до розробленого алгоритму, ОСОБА_20 намагався активувати автоматизований Telegram-бот «SOS», проте виявив, що його доступ заблоковано через несплату членських внесків. У ході термінової телефонної розмови приблизно о 09 год. 22 хв. ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_20 , що особисто передав список секретарю для відключення «боржників», однак надалі поновив доступ останнього до «тривожної кнопки», забезпечивши можливість подальшої координації виїзду «силового крила».
Надалі, після надходження оповіщення через Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та активації «кнопки SOS», приблизно о 09 год. 55 хв. на місце події прибув ОСОБА_8 , який, діючи повторно, спільно та узгоджено із ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , організував та координував прибуття учасників групи швидкого реагування ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» до місця події.
Діючи як лідер групи, ОСОБА_8 одразу розпочав чинити агресивний психологічний тиск на поліцейських. З метою залякування правоохоронців, він у телефонному режимі намагався з`ясувати персональні дані інспекторів, а надалі висловив пряму погрозу, що залишить поліцейських «без погонів та роботи».
Так, протягом тривалого часу, приблизно з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з іншими учасниками громадської організації здійснював психологічний тиск на працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , координував дії учасників групи, організовував тактику саботажу роботи поліції, заперечував законність доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП, створював конфліктну ситуацію навколо законних дій працівників поліції та представників ТЦК та СП, а також підтримував агресивну поведінку інших учасників групи швидкого реагування, спрямовану на зрив виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків.
Діючи як учасник групи, ОСОБА_11 спільно з іншими учасниками громадської організації підтримував агресивну поведінку учасників групи швидкого реагування, спрямовану на зрив виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків, а також брав участь у створенні конфліктної ситуації навколо законних дій працівників поліції та представників ТЦК та СП.
Коли поліцейські спробували наблизитися до ОСОБА_20 , ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_11 (висловлював наміри «зустрітися в іншому місці», «вийти на позиції») перейшли від вербальних погроз до застосування фізичної сили: вони почали відштовхувати інспекторів ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , хапали їх за формений одяг та руки, безпосередньо перешкоджаючи виконанню ними службових обов`язків. Для привернення уваги перехожих та посилення тиску, приблизно о 12 год. 35 хв. ОСОБА_8 перейшов до відкритих образ та погроз, називаючи правоохоронців «скотами» та відкрито вигукуючи на їхню адресу: «беспредельные рожи, мрази, в аду будешь гореть, тварь!», використовуючи тактику «адвокатування» агресії та м?якого тиску: «Давайте в машину, сідайте в машину і їдьте звідси, будь ласка. Їдьте. Бо цей кіпіш не треба нікому». Прихована погроза (імпліцитна): фраза «цей кіпіш не треба нікому» у контексті присутності агресивного ОСОБА_4 сприймається як попередження про можливі негативні наслідки фізичного характеру (бійку, заворушення), якщо поліція не залишить місце події. Це форма шантажу ситуацією, легітимізація агресора: «Він і воював, і контужений... в і н голова громадської організації, він «200-тих» возить». ОСОБА_8 використовує ці факти не для довідки, а для того, щоб надати «право» на агресивну поведінку та залякати поліцейського. ОСОБА_4 виступав основним джерелом агресії та прямих погроз, з використанням брутальної лайки як засобу психічного нападу для деморалізації поліцейського. Спільні дії вказаних осіб (демонстрація зневаги, апеляція д о контузії) у сукупності зчитуються як єдина комунікативна стратегія залякування, що за своєю інтенсивністю прирівнюється до прямої погрози насильством.
Протягом понад п`яти годин за ініціативою та координацією ОСОБА_8 чисельність учасників групи зросла приблизно до 30 осіб, які створили навколо працівників поліції та представників ТЦК та СП «фізичне кільце», блокували їх дії, перешкоджали виконанню службових обов`язків, у тому числі під час вручення ОСОБА_20 повістки, а також створювали атмосферу чисельної переваги, агресивного психологічного впливу та реальної загрози безпеці працівників правоохоронних органів.
ОСОБА_10 в агресивній формі вимагав негайно відпустити ОСОБА_20 , після чого висловив інспектору поліції погрозу застосування фізичного насильства та заподіяння тілесних ушкоджень, зухвало вимагаючи від правоохоронця зняти поліцейську форму для вчинення бійки. У висловлюваннях ОСОБА_10 : «Поэтому давайте отпускаем человечка или даете повестку, что он должен прийти тогда-то и тогда-то в военкомат.», « А вы нам тоже, знаете, нам рот не закрывайте, пожалуйста», «Вы тоже нам рот не закрывайте, пожалуйста. Мы тоже законы знаем, поверьте мне.», «Или мы едем дальше. Или мы сейчас будем немножко наглеть, как и вы. Вот и все», чітко виражене послідовне маніпулювання з правильністю і/чи неправильністю дій та активна вербалізування агресивного вирішення питання, якщо не буде запропонований той варіант, який видається як правильний.
ОСОБА_9 , діючи повторно, постійно відволікав поліцейських, створював додатковий психологічний пресинг. З погляду семантики, його мовленнєва поведінка була спрямована на розпорошення уваги поліції, що дозволило іншим учасникам групи фізично та психологічно тиснути на правоохоронців. ОСОБА_12 , використовуючи статус юриста, заперечував законність дій поліції, вступав у юридичні дискусії, маніпулював поняттям «розшуку» та затягував час, забезпечував створення атмосфери, у які доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП стало неможливим.
Внаслідок організованого психологічного тиску, координованих дій ОСОБА_8 та інших учасників групи, а також реальних побоювань працівників поліції за власну безпеку, процедуру доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП було зірвано, у результаті чого останній залишив місце події на власному автомобілі. Сприймаючи постійні погрози фізичною розправою та натовп із 40 агресивно налаштованих осіб як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, інспектори поліції були змушені відмовитися від складання протоколу адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_20 до ТЦК та СП. Представники ТЦК та СП, які прибули на місце лише виписали повістку, після чого ОСОБА_20 на власному автомобілі безперешкодно залишив місце події.
Таким чином, умисними, скоординованими діями ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 було успішно реалізовано злочинний умисел, спрямований на фізичне та психологічне перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, що призвело до прямого зриву мобілізаційних заходів.
Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 105/26-21 від 23.01.2026, дії та репліки ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та інших осіб, містять реальні та імпліцитні погрози насильством. 1) прямі вербальні погрози та агресія: ОСОБА_4 : зафіксований на відео та ідентифікований обома свідками як основне джерело агресії. Його вислови: класифікуються як мовленнєвоповедінковий напад. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 : обидва свідки вказують на них як на активних учасників, що висловлювали погрози. Хоча на відео їхні репліки можуть бути менш виразними, свідки підтверджують, що ці особи створювали безпосередню загрозу фізичного зіткнення; 2) приховані (імпліцитні) форми погроз: ОСОБА_8 використовує тактику «шантажу ситуацією». Його вислів: «Бо цей кіпіш не треба нікому» за результатами лінгвістичного аналізу є завуальованою погрозою масовою бійкою. 3) демонстрація силового статусу: апеляція до того, що ОСОБА_4 «в окопі був» та «контужений», у поєднанні з його агресивним наближенням до обличчя поліцейського, є імпліцитною погрозою неконтрольованим фізичним нападом; 4) суб`єктивне сприйняття (перлокутивний ефект): обидва свідки прямо заявляють: «Будучи обґрунтовано заляканим відповідними погрозами... переживаючи за своє життя та здоров?я».
Дії та репліки ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та інших осіб, містять прямі та приховані погрози насильством з боку ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Мета погроз залякування представників влади для припинення їхньої діяльності. Мовленнєва активність вказаних осіб, а також ОСОБА_9 , була спрямована на активне перешкоджання роботі ТЦК та поліції. Це реалізовано через тактику відволікання, дискредитації та створення обстановки, за якої виконання службових обов`язків стало неможливим через загрозу масових заворушень. Дійові особи використовували мовлення не для обміну інформацією, а як зброю мовленнєвоповедінкового впливу, що призвело до зриву виконання державних завдань в особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 345 КК України, тобто, здійснення погроз насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинене організованою групою.
Також, 16 січня 2026 року приблизно о 10 год. 15 хв. у м. Вінниця поблизу будинку № 124 на вул. Д. Нечая, працівники поліції зупинили автомобіль BMW X-5, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням члена ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» ОСОБА_23 , у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху.
Під час спілкування ОСОБА_23 пред`явив посвідчення добровольця батальйону за підписом ОСОБА_8 . Надалі працівники поліції встановили за відповідною базою, що ОСОБА_23 порушив вимоги мобілізаційного законодавства та підлягає доставленню до ТЦК та СП.
Діючи за заздалегідь узгодженим планом, ОСОБА_23 відмовився виходити з автомобіля, зачинив вікна та активував систему сповіщення ГШР. До прибуття на місце події ОСОБА_8 у телефонній розмові з ОСОБА_12 обговорював стан водія, зазначивши, що кнопка «SOS» не працює, він не платить, ще й п`яний, проте, незважаючи на це, прийняв рішення про виїзд для його «відбиття».
Приблизно о 11 год. 35 хв. на місце події на автомобілі Lexus LX 570 прибув ОСОБА_8 , який, діючи повторно, спільно та узгоджено із ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими учасниками громадської організації, організував прибуття учасників групи швидкого реагування на місце події та координував їх подальші дії.
Надалі ОСОБА_8 спільно з іншими учасниками громадської організації створив чисельну перевагу у кількості близько 10-15 осіб, організувавши «фізичне кільце» навколо працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , атмосферу психологічного тиску та конфронтації, координував дії учасників групи, підтримував агресивну поведінку інших учасників, сприяв створенню конфліктної ситуації та ускладненню виконання працівниками поліції покладених на них службових обов`язків, спрямованих на доставлення ОСОБА_23 до ТЦК та СП.
Репліки ОСОБА_12 мали характер лінгвоправової суперечки та заперечення фактів, наведених поліцейським: «Чим ми вам перешкоджаєм, чим?», риторичне запитання, спрямоване на делегітимізацію звинувачень поліцейського. «Це адміністративне правопорушення?», «Він злосний порушник? Чим?» - спроба перевести дискусію в площину лінгвоюридичної кваліфікації дій затриманого. ОСОБА_4 , діючи повторно, використовував тактику агресивної комунікації через скорочення дистанції та апеляцію до свого стану: та ігнорування аргументів поліції: «Він нікуди не прослідує», «Розшук ТЦК приліпіть собі до одного місця», «Все що стосується ТЦК не видумуйте» - звинувачення представника влади у фальсифікації або некомпетентності; «Я кантужений, у мене слух поганий, говорю голосно» - апеляція до власного стану здоров`я та статусу, що може сприйматися як форма психологічного тиску (демонстрація бойового досвіду д л я посилення позиції в конфлікті); «Чим? Чим перешкоджаємо?», «Шо значить тим самим» - агресивна форма ведення діалогу. Одночасне виголошення реплік декількома особами ( ОСОБА_12 , ОСОБА_4 ) проти одного поліцейського ОСОБА_28 створювало «шумовий бар?єр», що заважає виконанню службових обов`язків. Вони використовували стратегію «комунікативного оточення»: дискредитують повноваження («не видумуйте»); демонструють силову перевагу («кантужений», група осіб проти одного); шантажують публічністю та минулими поразками поліції. У сукупності ці «м?які» фрази в ситуації воєнного стану та напруженого конфлікту сприймаються адресатом як реальна погроза його безпеці та професійній діяльності.
ОСОБА_11 використовував нецензурну лексику та погрози фізичною розправою в іншому місці, репліки про «вихід на позиції» та перевірку «який ти фраєр» у неділю є прямою погрозою заподіяння фізичної шкоди, що була сприйнята свідком ОСОБА_28 як реальна небезпека для життя під час виконання ним службових обов?язків.
ОСОБА_8 також використовував іронічний тиск, нагадуючи про «популярність» відео з поліцейським: «Ти бачив, який ти популярний став. Бачив?». Це імпліцитна погроза публічною дискредитацією та медійним тиском.
Внаслідок організованих та узгоджених дій ОСОБА_8 та інших учасників групи, реалізації стратегії психологічного тиску та створення фізичного кільця навколо працівників поліції і представників ТЦК та СП, працівники поліції, перебуваючи у стані обґрунтованого страху за власну безпеку, були змушені відмовитися від примусового доставлення ОСОБА_23 до ТЦК та СП. Також на місце події було викликано групу оповіщення ТЦК та СП, військовослужбовцем якої ОСОБА_23 вручено під підпис повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У результаті спільних дій ОСОБА_8 та інших учасників групи, доставлення ОСОБА_23 до ТЦК та СП було унеможливлено, оскільки останній залишив місце події разом із ОСОБА_4 на автомобілі BMW X-5.
Таким чином, умисними, скоординованими діями ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та інших невстановлених учасників громадської організації було реалізовано злочинний умисел, спрямований на фізичне та психологічне перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, що призвело до зриву мобілізаційних заходів.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Окрім цього, 16 січня 2026 року приблизно о 10 год. 15 хв. у м. Вінниця поблизу будинку № 124 на вул. Д. Нечая, працівники поліції зупинили автомобіль BMW X-5, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням члена ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» ОСОБА_23 , у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху.
Під час спілкування ОСОБА_23 пред`явив посвідчення добровольця батальйону за підписом ОСОБА_8 . Надалі працівники поліції встановили за відповідною базою, що ОСОБА_23 порушив вимоги мобілізаційного законодавства та підлягає доставленню до ТЦК та СП.
Діючи за заздалегідь узгодженим планом, ОСОБА_23 відмовився виходити з автомобіля, зачинив вікна та активував систему сповіщення ГШР. До прибуття на місце події ОСОБА_8 у телефонній розмові з ОСОБА_12 обговорював стан водія, зазначивши, що кнопка «SOS» не працює, він не платить, ще й п`яний, проте, незважаючи на це, прийняв рішення про виїзд для його «відбиття».
Приблизно о 11 год. 35 хв. на місце події на автомобілі Lexus LX 570 прибув ОСОБА_8 , який, діючи повторно, спільно та узгоджено із ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими учасниками громадської організації, організував прибуття учасників групи швидкого реагування на місце події та координував їх подальші дії.
Надалі ОСОБА_8 спільно з іншими учасниками громадської організації створив чисельну перевагу у кількості близько 10-15 осіб, організувавши «фізичне кільце» навколо працівників поліції, зокрема поліцейських ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , атмосферу психологічного тиску та конфронтації, координував дії учасників групи, підтримував агресивну поведінку інших учасників, сприяв створенню конфліктної ситуації та ускладненню виконання працівниками поліції покладених на них службових обов`язків, спрямованих на доставлення ОСОБА_23 до ТЦК та СП.
Репліки ОСОБА_12 мали характер лінгвоправової суперечки та заперечення фактів, наведених поліцейським: «Чим ми вам перешкоджаєм, чим?», риторичне запитання, спрямоване на делегітимізацію звинувачень поліцейського. «Це адміністративне правопорушення?», «Він злосний порушник? Чим?» - спроба перевести дискусію в площину лінгвоюридичної кваліфікації дій затриманого. ОСОБА_4 , діючи повторно, використовував тактику агресивної комунікації через скорочення дистанції та апеляцію до свого стану: та ігнорування аргументів поліції: «Він нікуди не прослідує», «Розшук ТЦК приліпіть собі до одного місця», «Все що стосується ТЦК не видумуйте» - звинувачення представника влади у фальсифікації або некомпетентності; «Я кантужений, у мене слух поганий, говорю голосно» - апеляція до власного стану здоров`я та статусу, що може сприйматися як форма психологічного тиску (демонстрація бойового досвіду д л я посилення позиції в конфлікті); «Чим? Чим перешкоджаємо?», «Шо значить тим самим» - агресивна форма ведення діалогу. Одночасне виголошення реплік декількома особами ( ОСОБА_12 , ОСОБА_4 ) проти одного поліцейського ОСОБА_28 створювало «шумовий бар?єр», що заважає виконанню службових обов`язків. Вони використовували стратегію «комунікативного оточення»: дискредитують повноваження («не видумуйте»); демонструють силову перевагу («кантужений», група осіб проти одного); шантажують публічністю та минулими поразками поліції. У сукупності ці «м?які» фрази в ситуації воєнного стану та напруженого конфлікту сприймаються адресатом як реальна погроза його безпеці та професійній діяльності.
ОСОБА_11 використовував нецензурну лексику та погрози фізичною розправою в іншому місці, репліки про «вихід на позиції» та перевірку «який ти фраєр» у неділю є прямою погрозою заподіяння фізичної шкоди, що була сприйнята свідком ОСОБА_28 як реальна небезпека для життя під час виконання ним службових обов?язків.
ОСОБА_8 також використовував іронічний тиск, нагадуючи про «популярність» відео з поліцейським: «Ти бачив, який ти популярний став. Бачив?». Це імпліцитна погроза публічною дискредитацією та медійним тиском.
Внаслідок організованих та узгоджених дій ОСОБА_8 та інших учасників групи, реалізації стратегії психологічного тиску та створення фізичного кільця навколо працівників поліції і представників ТЦК та СП, працівники поліції, перебуваючи у стані обґрунтованого страху за власну безпеку, були змушені відмовитися від примусового доставлення ОСОБА_23 до ТЦК та СП. Також на місце події було викликано групу оповіщення ТЦК та СП, військовослужбовцем якої ОСОБА_23 вручено під підпис повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У результаті спільних дій ОСОБА_8 та інших учасників групи, доставлення ОСОБА_23 до ТЦК та СП було унеможливлено, оскільки останній залишив місце події разом із ОСОБА_4 на автомобілі BMW X-5.
Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 104/26-21 від 22.01.2026, дії та репліки ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та інших осіб, переконують, що мовленнєва поведінка групи осіб є комплексним інструментом мовленнєвоповедінкового впливу. Хоча дійові особи намагаються надати своїм словам форми «правового захисту», лінгвістичний аналіз виявляє їхню справжню спрямованість на: а) залякування поліцейського можливими скандалами; б) блокування його діяльності через нескінченні запитання; в) приховування порушень ЗУ «Про мобілізацію» за допомогою «шумової завіси». Це дозволяє стверджувати, що дії вказаних осіб містять приховані форми погроз та є способом активного перешкоджання законній діяльності правоохоронних органів та ЗСУ.
Виявлені приховані форми погроз у поєднанні з груповим характером дій свідчать про наявність у мовців інтенції на делегітимізацію державної влади в особі ОСОБА_28 та блокування виконання ним службових обов`язків в інтересах оборони України. Зафіксовані репліки ОСОБА_4 та ОСОБА_12 містять ознаки вербальної агресії, мовленнєвоповедінкового тиску та навмисного створення перешкод для ведення службової діяльності шляхом постійного переривання, заперечення законних вимог та дискредитації дій поліції. Не менш агресивними й такими, що містять погрози є висловлення ОСОБА_11 , який використав вислови, що містять пряму пропозицію «зустрітися у другому місці» для фізичного з`ясування стосунків («я тобі розкажу... по другому, поняв»).
Відсутність конкретизованих погроз фізичною розправою не нівелює факту перешкоджання, оскільки мовленнєва поведінка групи осіб була спрямована на «вигороджування порушників» та блокування законних процедур поліції, ТЦК та СП. ОСОБА_11 використав вислови, що містять пряму пропозицію «зустрітися у другому місці» для фізичного з`ясування стосунків («я тобі розкажу... по другому, поняв»), а ОСОБА_8 застосував погрозу суспільно-резонансним тиском («Ти бачив, який ти популярний став?»), що в контексті ситуації означає намір дискредитувати правоохоронця через медіа-ресурси.
Матеріали містять сукупність висловів, які за своїм семантико-прагматичним змістом є погрозами насильством. Використання нецензурної лексики, агресивної інтонації та скорочення дистанції підсилюють перцепцію цих погроз як реальних. Аналіз матеріалів відображає те, що група осіб діяла як єдиний організм, де кожен виконував свою роль у процесі перешкоджання: від прямої агресії ( ОСОБА_11 ) до інтелектуально-статусного тиску ( ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ). Це дозволяє кваліфікувати ситуацію не як приватну суперечку, а як цілеспрямовану протидію державним заходам мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 345 КК України, тобто, здійснення погроз насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинене організованою групою.
ОСОБА_4 23.01.2026, у відповідності до вимог КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів ч. ч. 1, 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, здійсненні погроз насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинене організованою групою та перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
11.05.2026 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 345 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень доводиться зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом за результатами проведення НСРД від 12.08.2025, а саме: контроль за вчинення злочину, на якому міститься інформація про отримання ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 2000 дол. США за вступ до ГО та отримання відповідного посвідчення для особи, яка діяла під контролем правоохоронних органів;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 15.08.2025, а саме: аудіо, -відеоконтролю особи, на якому міститься інформація щодо передачі грошових коштів особою, яка діяла під контролем правоохоронних органів за вступ до ГО та отримання відповідного посвідчення;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 11.09.2025, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, на якому міститься інформація про розмови учасників щодо перешкоджання ОСОБА_8 законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом сприяння ухиленню ОСОБА_9 від мобілізації;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_30 від 09.10.2025, який повідомив, що ОСОБА_8 отримав від нього кошти в сумі 2 тис. дол за вступ до ГО та отримання відповідного посвідчення;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 29.10.2025, а саме контроль за вчинення злочину, на якому міститься інформація про отримання ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 2000 дол. США за вступ до ГО та отримання відповідного посвідчення для особи, яка діяла під контролем правоохоронних органів;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 29.10.2025, а саме аудіо, -відеоконтролю особи, на якому міститься інформація щодо діяльності підконтрольної ОСОБА_8 ГО з перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 30.10.2025, а саме аудіо, -відеоконтролю особи, на якому міститься інформація щодо передачі ОСОБА_8 посвідчення учасника ГО особі, яка діяла під контролем правоохоронних органів та інформація щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 01.11.2025, а саме візуального спостереження за особою ОСОБА_8 , на якому міститься інформація щодо передачі ОСОБА_8 грошових коштів ОСОБА_10 та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 05.11.2025, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, на якому міститься інформація про розмови учасників щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, інструктажі членів ГО;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 05.11.2025, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, на якому міститься інформація про розмови учасників щодо перешкоджання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом сприяння ухиленню ОСОБА_31 від мобілізації;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 28.11.2025, а саме аудіо, -відеоконтролю особи, на якому міститься інформація про проведення загальних зборів учасників ГО, на яких ОСОБА_8 озвучує, що з 01.12.2025 вони переїжджають в новий офіс; функціонування групи швидкого реагування, до якої будуть входити ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та інші учасники та яка буде реагувати на виклик через кнопку «SOS» яка буде функціонувати у закритій телеграм-групі; повідомляється про необхідність підвищення ціни за вступ до ГО до 4 тис. дол, та збільшення щомісячних платежів; проводиться інструктаж як себе поводити у разі зупинки ТЦК та поліцією;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 28.11.2025, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме огляду Телеграм-каналу ГО, на якому міститься інформація про функціонування так званої групи швидкого реагування, з відповідними контактними даними та «позивними», інструктажі як себе поводити у разі зупинки ТЦК та поліцією, а також перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом сприяння ухиленню членів ГО від мобілізації;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 29.11.2025, аудіо, -відеоконтролю особи, на якому ОСОБА_8 озвучує інформацію про умови вступу до ГО та розподіл грошових коштів за приведення нових учасників, а також повідомляє про низку випадків, як він «рятував» членів ГО у різних життєвих ситуаціях, в тому числі осіб, які самовільно залишили військові частини та наразі є членами ГО. Також ОСОБА_8 повідомляє про функціонування інших 9 регіональних осередків та плани на відкриття осередків ще у 4 регіонах та розцінки за врегулювання різних питань;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 15.12.2025, а саме візуального спостереження за особою, на якому міститься інформація про виїзд 11.12.2025 групи швидкого реагування у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 та їх перешкоджання законній діяльності військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_6 , які своїми діями здійснювали психологічний тиск на них з метою звільнення ОСОБА_20 , який в цей день був зупинений працівниками поліції та перебував у розшуку за порушення мобілізаційного законодавства, підлягав проходженню ВЛК з метою подальшої мобілізації;
- протоколами допитів свідка інспектора СРПП ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_28 , якому під час виконання службових обов`язків 15.01.2026 під час зупинки ОСОБА_20 погрожували насильством учасники ГО «Добровольчий батальон імені Івана Богуна» ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , та 16.01.2026 під час зупинки ОСОБА_23 погрожували насильством учасники ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна» ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4
- протоколом допиту свідка інспектора ВОД ГР УПД ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 , якому під час виконання службових обов`язків 15.01.2026 під час зупинки ОСОБА_20 погрожували насильством учасники ГО «Добровольчий батальон імені Івана Богуна» ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_32
- висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, згідно з яким аудіо-відео записи події зупинки 01.09.2025 ОСОБА_9 містять імпліцитні (приховані) погрози насильством або масовими заворушеннями.
- висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, згідно з яким аудіо-відео записи події зупинки 11.12.2025 ОСОБА_20 містять погрози насильством щодо працівника правоохоронного органу.
- висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, згідно з яким аудіо-відео записи події зупинки 15.01.2026 ОСОБА_20 містять реальні погрози насильством щодо працівника правоохоронного органу.
- висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, згідно з яким аудіо-відео записи події зупинки 16.01.2026 ОСОБА_33 містять приховані форми погроз та є способом активного перешкоджання законній діяльності правоохоронних органів та ЗСУ.
- протоколами оглядів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
24.01.2026 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід визначено слідчим суддею до 11 год 18 хв. 23.03.2026.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 17.03.2026 строк досудового розслідування продовжено до 4 місяців, тобто до 23.05.2026.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід визначено слідчим суддею до 11 год 18 хв. 17.05.2026.
Водночас закінчити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні в строк, який спливає 23.05.2026 неможливо внаслідок складності цього кримінального провадження, що зумовлено обсягом та специфікою слідчих та процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, встановлення всіх осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, поведінкою підозрюваного.
На даний час у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- допитати усіх відомих учасників ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна»;
- отримати висновки судово-лінгвістичних (семантико-текстуальної) експертиз призначених 02.02.2026, 09.02.2026, 04.04.2026. Виконання вказаних експертиз доручено експертам Вінницького відділення КНДІСЕ, якими надіслано повідомлення щодо значної поточної завантаженості експертів та неможливості проведення призначених експертиз у строк до 90 календарних днів.
- здійснити відкриття банківської таємниці банківських рахунків підозрюваних та рахунки ГО «Добровольчий батальйон імені Івана Богуна», здійснити їх аналіз;
- за результатами аналізу прийняти рішення щодо звернення до слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти;
- здійснити оформлення результатів НСРД та здійснити їх розсекречення, а також клопотань, доручень та ухвал апеляційного суду, що стали підставою проведення НСРД;
- здійснити аналіз розсекречених матеріалів НСРД та призначити відповідні судово-лінгвістичні (семантико-текстуальної) експертизи;
- здійснити огляд усіх речових доказів, що були вилучені в ході проведення обшуків та призначити відповідні комп`ютерно-технічні експертизи.
- за отриманими результатами розслідування повідомити про підозру іншим фігурантам провадження;
- за отриманими результатами розслідування повідомити ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про нову підозру;
- завершити досудове розслідування та в порядку ст. 290 КПК України відкрити стороні захисту та потерпілим матеріали кримінального провадження для їх ознайомлення;
- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 4 ст. 345, ч. 1 ст. 114-1 КК України, які згідно із ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких та тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Корнійчук проти України» № 10042/11 від 30 квітня 2018 року зазначено, що до обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого.
Так, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , мають високу суспільну небезпечність, зокрема, злочин, передбачений ч. 1 ст. 114-1 КК України, проти основ національної безпеки України, та злочин, передбачений ч. 4 ст. 345 КК України, й останній усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованих злочинах, а саме: позбавлення волі на тривалий строк.
Серйозність висунутих обвинувачень і суворість передбаченого покарання, безперечно, є суттєвим елементом для оцінки ризику того, що обвинувачений може переховуватися, знову вчинити злочин або перешкодити здійсненню правосуддя (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, Ilijkov v. Bulgaria, № 33977/96).
У контексті цього варто врахувати, що у період здійснення збройної агресії проти України ОСОБА_4 , відповідно до пред`явленої підозри, вчинив діяння, яке кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України, що відноситься до злочинів проти національної безпеки України, що мають велику суспільну небезпеку, а також злочин, передбачений ч. 4 ст. 345 КК України, що є особливо тяжким злочином.
Європейський суд з прав людини також зазначав, що особлива тяжкість і реакція суспільства на певні правопорушення можуть спричинити суспільне занепокоєння, яке здатне виправдати попереднє тримання під вартою, принаймні протягом певного часу (справа «Летелье проти Франції» від 26 червня 1991 року, Letellier v. France, №12369/86).
- незаконного впливу підозрюваного на свідків, потерпілого, експерта, шляхом тиску чи вмовлянь, оскільки згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, який проводив судову експертизу у даному кримінальному провадженні, з метою створення сприятливих для себе умов, анкетні дані, місце проживання яких наявні в матеріалах кримінального провадження, а його діяльність пов`язана у тому числі із так званим «силовим крилом» організації;
- вчинити інші кримінальні правопорушення подібного характеру, враховуючи обставини інкримінованих злочинів, в яких він підозрюється, що вказує на схильність до вчинення дій, спрямованих проти національної безпеки України. Ідеологічні мотиви, тобто, свідомо обрана позиція під час збройної агресії проти України, можуть стати підґрунтям для вчинення інших кримінальних правопорушень, у тому числі у співпраці із ворогом у період війни, яка триває.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема, виїзду за межі України, переховування іншим чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою. А визначенні застави у даному випадку не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи характер та зміст кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється.
Абзацом 8 ч. 5 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, у даному випадку, відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, враховуючи кваліфікацію злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , застосовується тримання під вартою, а не більш м`які запобіжні заходи.
Таке обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують реальні ознаки суспільного інтересу в умовах воєнного стану, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного.
Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності конкретних ознак того, що цього дійсно вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають правило про забезпечення права на свободу, закріплене у статті 5 Конвенції (справа «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, Labita v. Italy, № 26772/95, справа «Харченко проти України», № 40107/02 від 10 лютого 2011 року).
З процесуальної точки зору «ризик» розглядається як оціночне кримінальне процесуальне поняття. Виходячи з аналізу ст. 177 КПК «ризик» це перш за все ймовірність небажаної поведінки.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає підтвердження того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У зв`язку із наведеним, виникла необхідність у продовжені строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у межах строку досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просила слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, оскільки вчинено особливо тяжке кримінальне правопорушення, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, по справі необхідно провести слідчі дії, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду заперечив проти задоволення клопотання.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнає, в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 жодного разу допитаний не був, при цьому підозрюваний зацікавлений у встановленні об`єктивної істини у справі, ризики зазначені у клопотанні є недоведеними. Разом з тим пояснив, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій, має державні нагороди, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, а тому просив слідчого суддю визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави. Надав додаткові письмі матеріали на підтвердження своїх доводів.
Адвокат ОСОБА_34 а судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що вказаний запобіжний захід позбавляє підозрюваного змоги займатись волонтерською діяльністю, направленою на підтримку Збройних Сил України, при цьому ризики передбачені ст. 177 КПК України, в даному випадку відсутні, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому просив слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі у вигляді домашнього арешту, а у випадку якщо слідчий судяд прийде до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою визначити ОСОБА_4 мінімальний розмір застави, передбачений для даної категорії кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 345, КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з`ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК Україниі встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за які, у разі доведеності вини, передбачено покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
Разом з цим органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, тому слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою підозрюваного не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою закінчується 17.05.2026 Разом з тим, по кримінальному провадженню залишилося виконати ряд слідчих дій.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2025 (справа № 127/16279/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000110 внесеному до ЄРДР 23.06.2025, продовжено до 6 (шести) місяців, тобто до 23.07.2026.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Слідчий суддя вважає термін продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування є обґрунтованим.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, наділений дискреційними повноваженнями щодо вирішення питання про визначення розміру застави.
Зокрема, закон прямо передбачає можливість під час дії воєнного стану не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України, що обумовлено підвищеним ступенем суспільної небезпечності таких діянь та необхідністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Із матеріалів провадження вбачається, що інкриміноване особі кримінальне правопорушення належить саме до категорії вищевказаних злочинів, тому враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 та особу підозрюваного, слідчий суддя, реалізовуючи надані йому законом повноваження вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали визначити до 13 липня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя
Судове рішення № 136613700, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 15.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/16546/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: