Ухвала суду № 136613036, 18.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2814/26

Провадження № 2/0203/1983/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 травня 2026 року суддя Центральний районного суд міста Дніпра Колесніченко О.В., розглянувши у провадженні № 2/0203/1983/2026 позовну заяву ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2026 року ОСОБА_1 пред`явила через суд позов на предмет стягнення матеріальної шкоди в розмірі 14 458 грн. та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн., завданої внаслідок нападу собаки, яку супроводжував ОСОБА_2 , на належну їй собаку, спричинивши останній тілесних ушкоджень, що потребували лікування на суму 14 458,00 грн. та моральної шкоди, що полягає у переживаннях за домашню тварину, страху, душевних стражданнях від постійного спостереження страждань собаки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року вказана позовна заява передана судді Центрального районного суду міста Дніпра Колесніченко О.В. 24 березня 2026 року.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху з підстав порушення вимог п.п.2, 3, 5, 6, 8, 9 ч. 3 ст. 175, ч.ч. 1, 4, 5 ст. 177 ЦПК України. Для виправлення недоліків встановлений строк у десять дні з дня отримання позивачем копії ухвали та попереджено заявника, що у разі невиконання вимог ухвали заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.

Так, копія ухвали Центрального районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 року направлялася засобами поштового зв`язку на адресу заявниці, що зазначена нею у заяві, а саме: АДРЕСА_1 , яку заявниця отримала18 квітня 2026 року під особистий підпис, що підтверджується наявним підписом одержувача ОСОБА_1 на рекомендованому поштовому повідомленні, повернутому до суду 04 травня 2026 року.

В той же час, позивач у встановлений судом строк зазначені в ухвалі недоліки заяви не усунула та не вжила будь-яких заходів, спрямованих на усунення недоліків.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків, проте право на суд не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У той же час у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п. 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.

За таких обставин, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунула виявлені недоліки позовної заяви, ходом розгляду позовної заяви не цікавилася та жодним чином не демонструвала готовність брати участь на всіх стадіях розгляду позову з огляду на диспозитивність процесу, належить дійти висновку про повернення позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України про що постановляється ця ухвала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 263 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали, а в іншій частині набирає законної сили з моменту підписання у день її складення.

Суддя О.В. Колесніченко