Ухвала суду № 136612983, 05.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3523/26

Провадження № 1-кс/0203/2694/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

заявника (скаржника) ОСОБА_3 ,

представника заявника (скаржника) адвоката ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 28.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року,

встановив:

07.04.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 (далі заявник, скаржник) на постанову слідчого ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 28.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року, в якій заявник просить суд:

- скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року у зв`язку з тим, що досудове розслідування проведено не в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначила, що після отримання оскаржуваної постанови вона не погодилась з висновком судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-25/19729-ІТ від 21.05.2025 року та вимушена була звернутись до незалежного експерта для проведення незалежного експертного дослідження, що не суперечить вимогам Кримінального процесуального законодавства, оскільки за змістом ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами є показання, речові докази, документи, висновки експертів. За твердженнями заявника, отримавши висновок незалежного експертного дослідження від 19.09.2025 року та ознайомившись з ним, їй стало відомо, що її син ОСОБА_6 не мав технічної можливості запобігти ДТП шляхом своєчасного застосування гальмування із зупинкою мотоцикла до смуги руху автомобіля Huyndai, що свідчить про його невинуватість у ДТП. На думку заявника, це свідчить про те, що досудове розслідування було проведено не в повному обсязі, що призвело до винесення незаконної постанови про його закриття та неправильного її обґрунтування. Заявник вважає, що її син не є винуватим у ДТП, як про це вказано в оскаржуваній постанові, та є необхідність закрити кримінальне провадження за реабілітуючими обставинами.

З огляду на викладене вище, заявник звернулась до суду із скаргою про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 28.05.2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 07.04.2026 року, судову справу №203/3523/26, провадження №1-кс/0203/2694/2026, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , та передано канцелярією суду, прийнято судом до провадження 20.04.2026 року.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року було задоволено клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на подання скарги та поновлено ОСОБА_3 строк на оскарження постанови слідчого, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, зобов`язано відповідальних осіб надати суду матеріали кримінального провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року.

Чергове судове засідання з розгляду скарги було призначене судом на 05.05.2026 року, в яке з`явились заявник, її представник та слідчий.

Під час судового засідання заявник та її представник підтримали вимоги скарги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, підстави звернення до суду зі скаргою пояснили суду таким чином, як про це вказано у скарзі та відображено вище. При цьому представник заявника пояснила, що питання про скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження постало тоді, коли до заявника з цивільним позовом про відшкодування шкоди звернувся другий учасник ДТП. Так, за змістом постанови про закриття кримінального провадження від 28.05.2025 року, другого водія було визнано невинуватим у ДТП, з чим заявник не погоджується. Заявник самостійно звернулась до незалежного експерта із заявою про проведення незалежного експертного дослідження, провела огляд місця події. На думку заявника, експерт дійшов висновку, що в діях другого водія також є вина у вчиненні ДТП. При цьому за твердженнями представника заявника, заявник вважає правильними саме ті висновки експерта, які були зроблені на її замовлення, а висновки експерта, зроблені в рамках кримінального провадження, є неправильними. Тому вона звернулась до прокурора із заявою про скасування постанови про закриття кримінального провадження, але заява по суті не була розглянута.

Заявник підтримала свого представника та просила суд скасувати оскаржувану постанову, пояснивши, що вона отримала її тільки 30.06.2025 року.

Слідчий заперечував проти задоволення скарги заявника, посилаючись на те, що ним були встановлені повні відомості кримінального провадження, дитина заявника керувала транспортним засобом, не маючи посвідчення водія та не маючи прав на водіння. Протокол огляду місця події був складений слідчим у день ДТП, коли і було встановлено дорожнє покриття. Слідчий пояснив, що під час досудового розслідування ним були допитані в якості свідків мати та її неповнолітній син, була проведена судова автотехнічна експертиза, судово-медична експертиза. Мати заявника розпочала оскарження постанови про закриття кримінального провадження після того, як від другого учасника ДТП до неї був заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди після ДТП. Також слідчий, оглянувши надані заявником додаткові письмові докази, пояснив, що навіть і ці нові докази вказують на те, що постанова слідчого є правомірною, а експерт не зміг встановити, чи перебувають дії водія ОСОБА_6 у причинному зв`язку з ДТП.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення заявника та її представника, слідчого, вивчивши скаргу та наявні у справі матеріали, оглянувши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами скарги підтверджено, що у провадженні ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Так, відповідно до витягу з ЄРДР, станом на 04.06.2024 року, 03.06.2024 року надійшло повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, короткий виклад обставин: 03.06.2024 року о 17:35 годині в Новокодацькому районі міста Дніпра, по вул. Ватутіна рухався автомобіль Huyndai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 , 1997 року народження, який на перехресті з вул. Колективною, скоїв зіткнення з мотоциклом Geon 250, без реєстраційного номера, під керуванням ОСОБА_8 , 2009 року народження, який рухався по вул. Колективній, справа наліво за напрямком його руху. Внаслідок ДТП водію ОСОБА_9 , були спричинені тілесні ушкодження.

03.06.2024 року старший слідчий СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 провів огляд місця події за участі понятих у присутності ОСОБА_10 , за змістом якого зафіксував, зокрема, погодні умови, обстановка на місці ДТП, місце ДТП, вид та стан покриття (на момент ДТП та під час огляду): сухе, чисте, не встановлена наявність нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття, проведено огляд транспортних засобів, вказана локалізація пошкоджень на транспортних засобах. До протоколу огляду місця ДТП долучено схему з місця ДТП з фототаблицею, з якою було ознайомлено понятих та ОСОБА_10 .

Постановами від 04.06.2024 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні транспортні засоби: автомобіль Huyndai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоцикл Geon 250, без реєстраційного номера (помаранчевого кольору), передані під розписку на зберігання власнику-водію ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Ухвалами слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2024 року, справа №932/4885/24, було накладено арешти на транспортні засоби: автомобіль Huyndai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоцикл Geon 250, без реєстраційного номера (помаранчевого кольору).

Відповідно до протоколів допитів свідків від 06.06.2024 року, від 14.06.2024 року, від 13.02.2025 року були допитані в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі матері ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження від 26.08.2009 року, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку експерта №465е/70, складеного на виконання постанови слідчого від 10.12.2024 року про проведення судово-медичної експертизи, судовим експертом ОСОБА_13 було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , експертиза була розпочата 11.12.2024 року та закінчена 20.02.2025 року. За результатами проведеної експертизи судовий експерт дійшов таких висновків по кожному питанню:

- враховуючи характер та локалізацію встановлених тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надходження на стаціонарне лікування в КП «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» ДОР», тобто в термін, вказаний у медичній документації та слідчий у постанові; встановлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такий (такі), якими могли бути виступаючі частини транспортних засобів;

- за своїм характером встановлені у нього тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно з п. 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

19.05.2025 року слідчим за участі свідка ОСОБА_10 та його захисника було проведено слідчий експеримент.

Відповідно до висновку експерта від 21.05.2025 року №СЕ-19/104-25/19729-ІТ, складеного на виконання постанови слідчого від 19.05.2025 року про призначення судової інженерно-транспортної експертизи, було проведено судову інженерно-транспортну експертизу, висновками якої є:

- оскільки водій мотоцикла ОСОБА_6 є неповнолітньою особою, то оцінити його дії, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху України, в даній дорожній ситуації не надається можливим; оцінка дій неповнолітнього водія мотоцикла ОСОБА_6 , згідно з вимогами Правил дорожнього руху України, буде відбуватись як оператора, тобто без урахування психофізіологічного стану мотоцикліста, його віку, та суб`єктивного ставлення мотоцикліста до своїх дій;

- в даній дорожній обстановці водій мотоцикла Geon 250 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху; при заданому механізмові події, дії водія мотоцикла Geon 250 ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП;

- технічна можливість уникнути даної ДТП для водія мотоцикла Geon 250 ОСОБА_6 визначалась виконанням ним вимог п. 16.11. Правил дорожнього руху і для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати;

- в даній дорожній обстановці водій автомобіля Huyndai Accent ОСОБА_10 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху; при заданому механізмові події, в діях водія автомобіля Huyndai Accent ОСОБА_10 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху не вбачається;

- в умовах місця події, водій автомобіля Huyndai Accent ОСОБА_10 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з мотоциклом Geon 250.

Постановою від 28.05.2025 року слідчим було перекваліфіковано склад злочину кримінального провадження №12024041030001967 з ч. 1 ст. 286 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до оскаржуваної постанови від 28.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року, слідчий у ході проведення досудового розслідування дійшов висновку, що порушення ПДР ОСОБА_6 тягне за собою адміністративну відповідальність, згідно зі ст. 124 КУпАП, однак, згідно зі ст. 12 КУпАП він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Кримінальна відповідальність настає при наявності у постраждалих тілесних ушкоджень як мінімум середнього ступеню тяжкості, а при даній події водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження внаслідок невиконання ним вимог ПДР України, то відповідно ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, відсутні, керуючись ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий дійшов висновку, що кримінальне провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а копію постанови та копії матеріалів Дніпровського відділу поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності батьків ОСОБА_6 , згідно з КУпАП; речові докази: мотоцикл Geon 250 без реєстраційного номера (помаранчевого кольору) було повернуто ОСОБА_3 , автомобіль Huyndai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було повернуто водію ОСОБА_10 .

Відповідно до супровідного листа від 29.10.2025 року за вих. №54-113-1124-25 Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, ОСОБА_3 було повідомлено про те, що закриття кримінального провадження по реабілітуючим обставинам застосовується лише до підозрюваного чи обвинуваченого. Повідомлення про підозру складається та вручається, відповідно до ст. ст. 276, 278 КПК України. У вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, та 28.05.2025 року слідчим слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області було прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12024041030001967, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до постанови Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15.08.2025 року (головуючий суддя ОСОБА_14 ), справа №205/10072/25, провадження №3/205/3167/25, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді попередження, стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір по справі на користь держави в розмірі 605,60 грн. Вказана постанова набрала законної сили станом на 26.08.2025 року.

За змістом постанови вказано, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №405836 від 11.06.2025 року, ОСОБА_3 належним чином не займається вихованням свого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 03.06.2024 року о 17:35 годині, керуючи мотоциклом по вул. Колективній в напрямку вул. Ватутіна в м. Дніпрі, де на перехресті скоїв зіткнення з автомобілем Huyndai Accent, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України. У судовому засіданні ОСОБА_3 визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Вина ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, серії ВАД №405836, від 11.06.2025 року, свідоцтвом про народження дитини, постановою про закриття кримінального провадження від 28.05.2025 року, рапортом, протоколом огляду місця ДТП від 03.06.2024 року, матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Також у ході судового розгляду скарги судом були досліджені інші докази, надані стороною заявника, а саме: лист Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 04.09.2025 року №Л-60/0-1/09-25 «Про розгляд звернення», за змістом якого заявника було повідомлено про те, що станом на 03.06.2024 року покриття по вулиці Колективній було з відвального шлаку та асфальтового зрізу, ремонт дорожнього покриття не проводився, додатковий огляд місця пригоди від 30.07.2025 року, проведений за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , разом зі схемою додаткового огляду місця пригоди від 30.07.2025 року та фототаблицею, висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП від 19.09.2025 року №10.1/028-Д, складений за результатами проведення судовим експертом ОСОБА_15 комплексного інженерно-технічного експертного дослідження, за висновками якого, в зафіксованій дорожній обстановці: ОСОБА_6 , який керував мотоциклом Geon 250, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_10 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху; при зафіксованих вихідних даних: ОСОБА_6 , який керував мотоциклом Geon 250 не мав технічної можливості запобігти пригоді шляхом своєчасного застосування гальмування із зупинкою мотоцикла до смуги руху автомобіля Huyndai; водій автомобіля Huyndai ОСОБА_10 не мав технічної можливості запобігти пригоді шляхом своєчасного застосування максимально ефективного гальмування і зупинкою до смуги руху мотоцикла Geon 250 виконання вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху; при зафіксованому механізмі пригоди: дії ОСОБА_6 , який керував мотоциклом Geon 250 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору не перебувало у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП; дії водія автомобіля Huyndai ОСОБА_10 не суперечили вимогам п. 16.12. Правил дорожнього руху.

Суд зазначає, що відповідно до положень частин 1, 2, 3, 6 статті 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до частини 2 статті 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 92 КПК Укра їни, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень статей 93, 94 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до частини 5 статті 110 КПК України, обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинна знайти вираження в його мотивуванні.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно з положеннями статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Аналіз викладених вище положень КПК України вказує, що слідчий, закриваючи кримінальне провадження, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, повинен здійснити усі необхідні слідчі та процесуальні дії задля проведення повного та всебічного досудового розслідування.

У ході судового розгляду скарги судом було встановлено, що на момент вчинення ДТП 03.06.2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось повних 14 (чотирнадцять) років.

Складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України є: - основним безпосереднім об`єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286, а його додатковим обов`язковим об`єктом життя та здоров`я особи; - об`єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв`язком між діянням і наслідками; - суб`єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку та керує транспортним засобом; - суб`єктивна сторона даного злочину визначається складністю об`єктивної сторони, яка характеризується діянням, наслідками та причинним зв`язком між ними; психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил, так і до наслідків цього порушення, а порушення правил може бути вчинене з прямим умислом або зі злочинною недбалістю, до наслідків порушення може бути тільки необережність (злочинна самовпевненість або недбалість), у цілому цей злочин визнається необережним; якщо буде встановлено, що спричинення смерті або тілесних ушкоджень охоплювалось умислом водія, то скоєне повинно кваліфікуватися як умисний злочин проти життя та здоров`я людини.

Так, відповідно до положень статті 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до частини 1 статті 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Відповідно до пункту 16.12 Правил дорожнього руху, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Відповідно до пункту 12.3 Правил дорожнього руху, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Суд враховує те, що у ході проведеного досудового розслідування були допитані в якості свідків учасники ДТП та матір неповнолітнього ОСОБА_6 , якому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. При цьому слідчим не було визначено потерпілих чи постраждалих у цьому ДТП, не є потерпілими ані ОСОБА_6 , ані його матір як законний представник неповнолітнього учасника ДТП, ані другий учасник ДТП ОСОБА_10 . Тому суд відхиляє посилання заявника на те, що її сину були спричинені тяжкі тілесні ушкодження та це є підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження, оскільки ці наслідки були встановлені слідчим та враховані під час винесення оскаржуваної постанови. Крім того, за висновком експерта від 21.05.2025 року, зробленого у ході досудового розслідування, вказує на те, що дії водія мотоцикла Geon 250 ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням ДТП, та в діях водія автомобіля Huyndai Accent ОСОБА_10 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху не вбачається.

ВС вказав, що для кваліфікації дій особи за ст. 286 КК судам слід виходити не лише з висновків експертів, в яких встановлена наявність причинного зв`язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування з огляду на особливості складу злочину, передбаченого у ст. 286 КК. Зокрема, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків злочину та джерело створення аварійної ситуації (постанова ВС від 24.03.2020 у справі №130/720/17, провадження №51-2134км19).

Так, суд дійшов висновку, що на момент проведення досудового розслідування та складання оскаржуваної постанови від 28.05.2025 року слідчий провів всі необхідні слідчі та процесуальні дії з метою встановлення істини у кримінальному провадженні. Своєю чергою, заявник не вказала на те, чого не було зроблено слідчим, на її думку, та чому проведені слідчим слідчі, процесуальні дії, зроблений експертом висновок від 21.05.2025 року в ході проведення досудового розслідування, є неправильними порівняно з висновком експерта від 19.09.2025 року, складеного вже після завершення досудового розслідування. У судовому засіданні сторона заявника повідомила суд про те, що заявник вирішила звернутися до незалежного експерта та розпочала процедуру оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 28.05.2025 року тільки після того, як до заявника був заявлений цивільний позов другим учасником ДТП про відшкодування шкоди, завданої ДТП за участі її неповнолітнього сина.

Суд бере до уваги те, що станом на 28.05.2025 року, сторона заявника не здійснювала будь-яких активних дій з метою доведення своєї позиції або спростування позиції органу досудового розслідування, тому проведений заявником додатковий огляд місця пригоди від 30.07.2025 року та висновок експерта від 19.09.2025 року об`єктивно не могли бути враховані слідчим під час проведення досудового розслідування та винесення оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, слідчий не міг надати оцінку цим доказам під час винесення оскаржуваної постанови. Натомість зі своєї сторони слідчий вчинив слідчі, процесуальні дії достатні для висновку щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення.

Крім того, постановою суду від 15.08.2025 року, яка набрала законної сили, матір неповнолітнього водія мотоцикла ОСОБА_6 ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, та у судовому засіданні вона визнала свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім того, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення ґрунтується, в тому числі і на оскаржуваній постанові слідчого від 28.05.2025 року про закриття кримінального провадження №№12024041030001967 від 04.06.2024 року.

Суд дійшов висновку, що у ході досудового розслідування слідчий виконав обов`язок, визначений КПК України, щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки відсутній суб`єкт злочину. Натомість до суду були направлені матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно матері неповнолітнього водія мотоцикла про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 184 КУпАП.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 28.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року.

Керуючись ст. ст. 303-306, 307, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 28.05.2025 року про закриття кримінального провадження №12024041030001967 від 04.06.2024 року, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Повний текст ухвали слідчого судді складений та проголошений 11.05.2026 року о 17:10 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1