Ухвала суду № 136612652, 18.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13765/24

Провадження № 1-кп/201/610/2026

УХВАЛА

18 травня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду м. Дніпра клопотання прокурора про обрання запобыжного заходу у виді тримання під вартою:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ульянівськ, РФ проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

перекладач ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В провадження Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 11.02.2026 року обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено у розшук, а кримінальне провадження було зупинено до виконання розшуку останнього. Також, відповідною ухвалою суду, було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу до Соборного районного суду міста Дніпра для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.

В даний час ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 11.02.2026 року виконано, а обвинувачений був доставлений до приміщення суду, а тому прокурор просив розглянути клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, прокурор посилався на наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування обвинуваченого від суду. На думку сторони обвинувачення, зазначений ризик підтверджується тим, що обвинуваченому інкримінується вчинення тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Прокурор вказував, що суворість можливого покарання у разі визнання особи винуватою може свідчити про існування реальної ймовірності ухилення обвинуваченого від суду та переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обвинувачений та його захисник, заперечували з приводу задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що обвинувачений жодного разу не був повідомлений про дату судового розгляду. Так, після звільнення з під-варти його затримали працівники ТЦК, які побили його внаслідок чого він опинився у лікарні, звідки виписався 20 листопада 2025. Після цього він проживав в м. Дніпро в реабілітаційному центрі то по вул. Гринській, то по вул. Пеліна, 99, а 14-15 травня 2026 переїхав до міста Києва, де також проживав в реабілітаційному центрі. При цьому він не переховувався, був неодноразово зупинений працівниками поліції, які не повідомляли, що він у розшуку і лише цього разу його затримали в зв`язку з розшуком. Вважає, що не ухилявся від суду, а тому підстав обрати запобіжний захід немає.

Заслухавши учасників, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість обвинувачення не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить те, що обвинуваченому інкримінується вчинення тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Так, суворість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень може свідчити про існування реальної ймовірності ухилення останнього від суду та переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, суд враховує той факт, що під час судового розгляду обвинувачений нехтував обов`язками покладеними на нього кримінально-процесуальним законодавством, щодо явки у судові засідання, неоднаразово переховувалася від суду, що в подальшому призвело до оголошення останнього у розшук.

Доводи обвинуваченого, суд не приймає до уваги, так як останній знав про дату судового засідання призначену на 10.11.2025 про яку був повідомлений судом в судовому засіданні 05.11.2025, однак до суду не з`явився. Навіть після виписки з лікарні, якщо така мала місце, обвинувачений до суду не з`явився, не повідомив про своє нове місце проживання, декілька разів змінював місце проживання, що унеможливило його повідомлення про судовий розгляд та свідчить про дії направленні на ухилення від суду.

Таким чином судом встановлено наявність ризику визначеного п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.

Вирішуючи питання про доцільність обрання найсуворішого запобіжного заходу, суд враховує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує: вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність стійких соціальних зв`язків, попередню поведінку останнього, яка свідчить про схильність до уникнення суду, оскільки той неодноразово переховувалась та допускав систематичні неявки у судові засідання, що в подальшому призвело до оголошення останнього у розшук, тому з огляду на те, що суспільна небезпека, в даному випадку, превалює над правом на свободу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення встановленого судом ризику.

Крім того, у зв?язку з тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину вчиненого із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 16 липня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена в п`ятиденний строк з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченими в п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1