Рішення № 136611879, 18.05.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/80/26

Провадження № 2/739/278/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Іващенко І.К.,

секретарів судового засідання Шкурат О.Г., Неживець К.В.,

представника відповідача Скользнєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач), діючи через свого представника Оболонкову Ю.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №30.05.2025-100000853 від 30 травня 2025 року в розмірі 86588 грн. 07 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 28 000 грн. на 184 днів, до 29.11.2025 з можливою пролонгацією зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі від 1% на день. Також сторонами було погоджено сплату відповідачем комісії у розмірі 5600 грн. 00 коп., що становить 20% від наданого кредиту. У подальшому відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 86588 грн. 07 коп., що підлягає стягненню на користь позивача.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. При цьому у позовній заяві міститься її клопотання про розгляд справи без її участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на їх безпідставність та не співмірність. Підтримала позицію викладену у відзиві на позов.

Заяви та клопотання учасників справи

26.01.2026 через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

06 лютого 2026 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву. Де позивач не визнає позовні вимоги. Вказуючи що позивачем не надано належного доказу на надання кредиту відповідачу. Та вважає сума, яку просить стягнути позивач не спів мірною з наданим кредитом. Просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу.

13 лютого 2026 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив. Де позивач вказує, що відповідач жодним доказом не підтвердив свою позицію.

03 березня 2026 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Інших заяв та клопотань від представника позивача та відповідачки не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 19 січня 2026 року судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі, при цьому роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов та заперечення, а позивачу, у разі подання відповідачем відзиву, право подати відповідь на відзив, а також визначено необхідні для вчинення вказаних дій строки.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 30 травня 2025 року між позивачем та відповідачем шляхом подання 30 травня 2025 року пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту) 30 травня 2025 року було укладено споживчий кредитний договір №30.05.2025-100000853, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу на 184 днів кредит у розмірі 28000 грн. 00 коп. (а.с. 21-29).

Вказаний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора Е871 (а.с. 18) та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Сторонами вказаного кредитного договору було погоджено денну процентну ставку за кредитом у розмірі 1 % за кожен день строку користування кредитом.

Крім того, пунктом 15 договору було передбачено, що за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання нараховується неустойка у розмірі 280 грн. 00 коп. (а.с. 27).

Згідно пункту 4 договору відповідач зобов`язався повернути кредиту до 29 листопада 2025 року (а.с. 16 зв.).

З повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на виконання кредитного договору №30.05.2025-100000853 на картку відповідача 30 травня 2025 року було перераховано кошти в сумі 28000 грн. 00 коп. (а.с. 15).

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами підтверджується факт надання позивачем відповідачу кредиту на виконання кредитного договору №30.05.2025-100000853 у розмірі 28000 грн. 00 коп.

Згідно відомостей, які не заперечується позивачем відповідач 30.06.2025 здійснив одноразовий платіж у сумі 12531,93 (а.с. 16 зв.).

Згідно розрахунку, що міститься у матеріалах справи, позивачем визначено заборгованість відповідача за вказаним вище кредитним договором у розмірі 86588,07 грн. 00 коп., з яких: 28000 грн. 00 коп. основний борг, 42840 грн. 00 коп. проценти, 2028 грн. 07 коп комісія та 13720 грн. 00 коп. неустойка.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд зазначає, що частиною першою статті 16 Закону України №1734-VIII передбачено, що споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов`язаний здійснити відповідне коригування зобов`язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Згідно статті 19 Закону України №1734-VIII у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Суд не погоджується з розрахунком позивача в частині основного боргу, процентів та комісії, а саме:

Як з`ясовано судом, відповідач отримав від позивача 30 травня 2025 року кредит у розмірі 28 000 грн. 00 коп.

При цьому 30 червня 2025 року він сплатив на його погашення 12531 грн. 93 коп. На той час йому мало бути нараховано проценти за 30 днів користування кредитом у розмірі 8400грн. 00 коп. (28000 грн. 00 коп. *1%*30).

Оскільки сплачена відповідачем сума коштів мала бути направлена на погашення тіла кредиту, то сума основного боргу складає 15468 грн. 07 коп. (28000,00 грн. 12531,93 грн.), а сума відсотків з 30.06.2025 по день повернення кредиту 29.11.2025 року складає 23 820 грн. 83 коп. (15468,07 грн.*1%*154).

Отже відповідач має заборгованість перед позивачем 15468 грн. 07 коп. основний борг, 32 220 грн. 83 коп. заборгованість за процентами, 5600 грн. комісії, всього 53 288 грн. 90 коп.

Стосовно передбачено договором неустойки, яка може стягуватися з відповідача на користь позивача за невиконання / неналежне виконання умов договору суд зазначає, що пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, на території України було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.

У зв`язку з викладеним відповідач на період дії в Україні воєнного стану звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором і у разі її нарахування вказана неустойка має бути списана кредитодавцем.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що відповідач має заборгованість в сумі 53 288 грн. 90 коп., суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у вказаному розмірі, відповідно позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. (а.с. 35).

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, у розмірі 1 638 грн. 52 коп. (53288 грн. 90 коп. х 2662 грн. 40 коп. / 86588 грн. 07 коп.).

Також відповідач поніс судові витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 21.01.2026, укладеного між відповідачем та адвокатом Скользнєвой В.В., актом здачі-прийняття наданих послуг від 21.01.2026 року, квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н на суму 8000,00 грн.

Враховіуючі складність справи, суму на яку відмовлено у позові позивачу, суд вважає стягнути з позивача на користь відповідача 3000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 81-83, 141, 258-259, 263-268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №30.05.2025-100000853 від 30 травня 2025 року в розмірі 53 288 (п`ятдесят три тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 90 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у розмірі 1 638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) гривень 52 копійки.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.К. Іващенко