Ухвала суду № 136610068, 11.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15860/26

Провадження № 1-кс/761/10629/2026

УХВАЛА

11 травня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42026102100000049 від 07.04.2026,

установив:

23.04.2026 за допомогою поштового зв`язку прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся (вхід. № 40201 від 27.04.2026) до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42026102100000049 від 07.04.2026.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.

У провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026102100000049 від 07.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва надійшли матеріали перевірки звернення від ДВБ НПУ щодо невстановленої особи на ім`я ОСОБА_7 , який вимагає неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_8 у розмірі 25 000-30 000 доларів США для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення службовою особою одного із підприємств з метою подальшого бронювання від мобілізації.

В ході виконання доручення прокурора у порядку ст. 36 КПК України у цьому кримінальному провадженні, під час проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих (розшукових) дій встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетний громадянин України ОСОБА_9 , який користується транспортним засобом, марки «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Допитаний у якості свідка ОСОБА_8 показав, що 20.04.2026 близько о 15:00 год, він через мобільний додаток «Whatspp» зателефонував по мобільному номеру телефону НОМЕР_2 , чоловіку на ім`я ОСОБА_7 .Під час діалогу вони домовились про зустріч, а саме за адресою, яку він йому переслав на той же месенджер, а саме: АДРЕСА_1 . Через деякий час, він приїхав за вище вказаною адресою та зустрівся з ОСОБА_7 . Під час спілкування він почав пояснювати ОСОБА_7 його життєву ситуацію, а саме про те, що наданий проміжок часу він переховується від працівників РТЦК та СП і працівників поліції, у зв`язку із тим, що він перебуває в розшуку. Безпосередньо під час діалогу ОСОБА_7 повідомив йому, що він має можливість «допомогти» йому із цим питанням, а саме, що він може його «забронювати», а також зазначив, що дана процедура може коштувати від 20 000 (двадцяти тисяч) до 100 000 (ста тисяч) доларів США. Надалі у них відбувався діалог за фактом «бронювання», під час якого ОСОБА_7 йому повідомив, що він зможе його «забронювати» на посаду «вчителя», куди саме він не вказав. Надалі він запитав у ОСОБА_7 , що саме буде відображатися в додатку «Резерв +», на що він відповів, що в цьому додатку він буде зазначений, як особа без статусу «розшукуваний». Безпосередньо під час подальшого діалогу він запитав, чи потрібно йому буде надати ОСОБА_7 його особисті документи, на що він відповів, що він може надіслати йому їх пізніше та він подивиться їх і наддасть йому відповідь за фактом «бронювання». У ході розмови він також запитав у ОСОБА_7 , чи буде у нього змога виїхати із даним пакетом документів, який він йому зробить за кордон, на що він відповів так, але зазначив, що дана процедура буде коштувати дорожче, а саме приблизно 40000 (сорок тисяч) доларів США. Після даного діалогу, він повідомив ОСОБА_7 , що подумає про його пропозицію.

Через деякий проміжок часу, йому на мобільний додаток «Whatspp», зателефонував ОСОБА_7 , та у ході бесіди повідомив, що за грошові кошти у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США, він зможе «забронювати» його на посаді «військового капелана», однак до якої саме військової частини він не зазначив.

22.04.2026 за адресою: АДРЕСА_2 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.04.2026 (справа № 761/15056/26) проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено:

- купюри номіналом 50 євро у кількості 20 штук з номерами: WA0121157776, SD3242881946, RB0873326468, VP0126683999, EB81118578693, UD5168309906, YA1147153319, SB1497488296, RE1939968611, SE2489756665, SD6802039361, 3240661617, PB7549210105, SM3151435817, VC4688352582, UB8249373569, SA7936373738, SU2055402232, UC4725890011, PB1144863331;

- купюри номіналом 20 євро у кількості 3 штуки з номерами: 138689992, 5157252221, 5048338275;

- предмети зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 12 штук з номерами: 18328274, 72082939BK11, 12627407І, 21306954, 37549608IB2, 07525865F F6, 66746632DC12, 57639089AB2, 19795303DF6, 49524153DF6, 35867498AC3, 51783851JB2;

- купюра номіналом 10 доларів США з номером 33226411AF6.

Зазначені грошові кошти постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вилучені вищезазначені речі, на думку прокурора, встановлюють та підтверджують обставини цього кримінального правопорушення, та мають значення речових доказів, а також потребують експертного дослідження.

У зв`язку викладеним, з метою збереження вилученого майна, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному слідчому судді від 27.04.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 27.04.2026 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримав та просив задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 та її адвокат ОСОБА_4 заперечували проти клопотання прокурора, зазначивши, що вилучені грошові кошти здобуті законним шляхом та належать ОСОБА_5 , яка жодного відношення до цього кримінального провадження не має.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Шевченківського управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026102100000049 від 07.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

Відповідно до протоколу обшуку від 22.04.2026, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.04.2026 (справа № 761/15056/26), за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено, зокрема майно на яке прокурор просить накласти арешт.

Звернення прокурора 23.04.2026 з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження цього майна як речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження існування правових підстав для арешту зазначеного майна саме з тією метою, яку він привів у клопотанні.

Водночас слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не надано належних та допустимих доказів, що вилучені грошові кошти є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди. При цьому зазначене спростовується наданими стороною власника майна документами.

Крім того, клопотання не містить і жодних доказів того, що такий обсяг втручання у власність ОСОБА_5 виправдовує завдання кримінального провадження.

При постановленні ухвали слідчий суддя також враховує положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unіted Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналізуючи наведене, слідчий суддя вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання прокурора про арешт майна як такого, що подано до суду за недоведеності необхідності арешту такого майна станом на дату розгляду цього клопотання, який порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 98, 170-173, 309, 372, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42026102100000049 від 07.04.2026 - залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1