Рішення № 136609909, 02.02.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32026/25

Провадження № 2/761/3438/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.,

при секретарі: Корнійчук Є.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «МЕТЛАЙФ» про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «МЕТЛАЙФ» про стягнення суми страхового відшкодування, відповідно до якого просив: стягнути з Приватного акціонерного товариства «МЕТЛАЙФ» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості страхового відшкодування в розмірі 125 000,00 грн., а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2021 між позивачем та відповідачем був укладений договір добровільного страхування життя (у формі електронного поліса) включаючи захист від нещасних випадків № DNH0NS-215E2JN. Застрахованою особою відповідно до умов договору є дочка позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Максимальна розрахункова сума виплати становить 125 000,00 грн (розділ 5 договору). ОСОБА_2 (застрахована особа) 16.06.2025 отримала травму: розрив передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба. Хондромаляція надколінника та виростків стегнової кістки. У зв`язку з цими обставинами, позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. Відповіддю від 02.07.2025 №4214-CL відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це тим, що вказана подія не є страховим випадком. Однак на думку позивача у відповідача відсутні законні підстави для відмови у виплаті страхової виплати.

У зв`язку з викладеним вище, позивач звернувся з даним позовом.

30.07.2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

05.08.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами позовного провадження в загальному порядку.

27.08.2025 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти неї.

Протокольною ухвалою суду від 15.09.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 14.08.2021 між позивачем та відповідачем був укладений договір добровільного страхування життя № DNH0NS-215E2JN (надалі - договір страхування), згідно з пунктом 5 якого визначено застраховану особу - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Договір страхування укладено шляхом приєднання відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу і ст.ст. 16, 18 Закону «Про страхування» та складається із публічної частини (https://www.metlife.ua/content/dam/metlifecom/ua/PDFs/business/financialinstitutions/PrivatBank/2021_01_offerta_ZNKD.pdf) та індивідуальної частини (додається).

Пунктом 5.4. договору страхування встановлено максимальну розрахункову суму виплати у розмірі 125 000,00 грн, за випадками зазначеними у пп. 6.1.2 - смерть Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку та 6.1.3 - Травми та/або тілесні ушкодження здоров`я Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

У договорі страхування зазначено, що виключення зі страхових випадків та обмеження страхування визначено в Розділі 10 Публічної частини Договору страхування.

Пункт 10.4.2. Публічної частини договору страхування зазначає як виключення «Заняття Застрахованою особою спортом на професійному рівні, у тому числі змагання та тренування. В межах цього Договору «професійний спорт» означаю будь-яке заняття спортом чи подібною до спорту діяльністю за винагороду чи приз, участь у спортивних змаганнях, заходах, чемпіонатах чи кубках, тренування з метою участі у зазначених вище заходах, заняття спортом у рамках членства в спортивних кубках, асоціаціях, лігах чи подібних організаціях»;

Пункт 10.4.3. Публічної частини договору страхування зазначає «Участь у непрофесійних спортивних змаганнях. Виключення не застосовується, якщо договір страхування було укладено із застосуванням корегуючого коефіцієнта страхового тарифу відповідно до п. 5.2 Публічної частини Договору»;

Як вбачається з матеріалів справи Договір добровільного страхування життя № DNH0NS-215E2JN від 14.08.2021 був укладений без застосування корегуючого коефіцієнта страхового тарифу.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій повідомив, що 31.05.2025 року на змаганнях з футболу у місті Біла Підляська (Польща) отримала травму його донька, застрахована особа ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом вих.№ 3618-CL від 05.06.2025 відповідач відмовив у здійсненні страхової виплати на тій підставі, що відповідно до наданих заявником документів, заявлена подія не є страховим випадком.

02.07.2025 позивач надіслав повторну заяву в якій зазначив, що його донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала травму під час змагань з футболу та є офіційним гравцем футбольного клубу ФК «Кривбас» на офіційній товариській грі у Польщі, тобто вона брала участь у професійних змаганнях з футболу.

Листом вих.№ 4214-CL від 02.07.2025 відповідач повторно відмовив у здійсненні страхової виплати на тій підставі, що заявлена подія не є страховим випадком.

Стаття 627 ЦК України зазначає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цивільного кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення;

Статтею 981 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).

Згідно з ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір страхування на користь третьої особи. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про страхування», в редакції, яка діяла на момент укладання договору, встановлено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Відповідно до частини четвертої вказаної статті видами добровільного страхування, зокрема, можуть бути: 1) страхування життя; 2) страхування від нещасних випадків; 3) медичне страхування (безперервне страхування здоров`я); 4) страхування здоров`я на випадок хвороби.

Правила страхування - це нормативний документ, який розробляється страховиком для кожного виду страхування окремо і яким врегульовано порядок надання ним страхових послуг за кожним з видів страхування.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності підставі для здійснення страхового відшкодування оскільки отримана застрахованою особою травма не відноситься до страхових випадків відповідно до умов укладеного договору страхування.

У зв`язку з вище викладеним, відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є обґрунтованою та такою, що відповідає умовам договору і вимогам законодавства.

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «МЕТЛАЙФ» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 125 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Також суд бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись Законом України «Про страхування», ст. 204, 626, 627, 628, 634, 638, 979 ЦК України, ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «МЕТЛАЙФ» про стягнення суми страхового відшкодування.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: