Вирок № 136609602, 18.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/22618/25

пр. № 1-кп/759/670/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025100080002334 від 12.07.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше судимий

-08.01.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121,

ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

сторони та інші учасники провадження: прокурор ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, умисно заподіяв ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть останнього.

Так, 11.07.2025 у вечірній час ОСОБА_3 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4 з метою проведення сумісного дозвілля. Надалі вони попрямували до будинку АДРЕСА_3 , де поряд із спортивним майданчиком проводили особисте дозвілля, при цьому розпивали алкогольні напої та вживали наркотичний засіб - маріхуану (канабіс). Близько 00 год. 30 хв. 12.07.2025, перебуваючи поряд із спортивним майданчиком за вищевказаною адресою, останні побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_8 , який проходив повз них, з яким у них виник конфлікт. Поведінка ОСОБА_8 рід час конфлікту обурила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і викликала у них раптову особисту неприязнь, яка переросла в умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Під час конфлікту ОСОБА_3 , стоячи навпроти ОСОБА_8 , наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого потерпілий впав на землю. Після цього, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , перебуваючи в зазначеному місці, знаходячись у стані наркотичного сп`яніння, діючи спільно та злагоджено, без попередньої змови, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 лежить на землі та не чинить будь-якого фізичного опору, ногами та руками нанесли кожен близько 10 ударів в область тулуба та голови ОСОБА_8 . Відразу після цього ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , не надавши будь-якої допомоги потерпілому, з місця вчинення злочину пішли, а ОСОБА_8 було госпіталізовано до лікарі. В результаті своїх вищезазначених спільних умисних злочинних дій, ОСОБА_3 у складі групи осіб спільно з ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді:

а) за даними медичної документації: забійні рани та садна голови, (12.07.2025 виконана ПХО рани), крововилив в м?яких тканинах голови в лівій лобно-тім?яно-потилично-скроневій ділянці, гостра масивна субдуральна гематома над лівою гемісферою головного мозку (загальним об?ємом близько 200 см3), субарахноїдальний крововилив, вогнища забою головного мозку проведення операції «Резекційно-декомпресивна трепанація черепа в лівій лобно-тім?яно-потилично-скроневій ділянці. Видалення гострої субдуральної гематоми над лівою гемісферою головного» (12.07.2025 р.);

б) за даними макроскопічного та мікроскопічного дослідження: а) забійна рана над хвостом правої брови (12.07.2025 виконана ПХО рани), крововилив в м?яких тканинах голови, що захоплює лобну ділянку голови справа, частину правої скроневої та правої тім?яної ділянок, нерівномірно виражений, обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні правої лобної частки, вогнище забою речовини головного мозку на випуклій поверхні правої лобної частки; б) синець на шкірі лівого вуха, крововилив в м?яких тканинах голови, що захоплює лобну ділянку голови зліва, ліву тім?яну та ліву скроневу ділянки голови, обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні лівої скроневої частки, вогнище забою речовини головного мозку на випуклій поверхні лівої скроневої частки, вогнища забою речовини головного мозку на міжпівкульній поверхні лівої пікулі в ділянці лівої тім?яної та лівої лобної часток; в) синець, що захоплює шкіру правого вуха та праву завушну ділянку, ознаки оперативного втручання на кістках мозкового черепа з формуванням трепанаційного отвору що захоплює ліву лобну кісту, ліву тім?яну та ліву скроневі кістки, субдуральна гематома в ділянці задньої, обох середніх та обох передніх черепних ямках, загальним об?ємом біля 70 мл, обмежено-дифузні, субарахноїдальні крововиливи на базальній поверхні лівої скроневої частки, лівої лобної та правої лобної частки, вогнища забою речовини головного мозку на міжпівкульній поверхні правої пікулі в ділянці правої тім?яної частки; г) синець, що захоплює верхню та нижню повіки лівого ока, крововилив в м?яких тканинах лівої параорбітальної ділянки.

Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 об 17 год 30 хв від внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та його набряком-набуханням, на що вказує вищеописане в пунктах а), б), в).

Спричинені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_8 .

Крім цього, 12.07.2025 близько 00 годин 30 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, усвідомлюючи, що відповідно до Указу Президента України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на території України було введено воєнний стан, який діє по цей день, умисно таємно викрав чуже майно, а саме мобільний телефон марки «Iphone 11» в корпусі чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_8 .

Так, 11.07.2025 у вечірній час ОСОБА_3 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4 з метою проведення сумісного дозвілля. Надалі вони попрямували до будинку АДРЕСА_3 , де поряд із спортивним майданчиком проводили особисте дозвілля, при цьому розпивали алкогольні напої та вживали наркотичний засіб - маріхуану (канабіс). Близько 00 год. 30 хв. 12.07.2025, перебуваючи поряд із спортивним майданчиком за вищевказаною адресою, останні побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_8 , який проходив повз них, з яким у них виник конфлікт. Поведінка ОСОБА_8 рід час конфлікту обурила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і викликала у них раптову особисту неприязнь, яка переросла в умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Під час конфлікту ОСОБА_3 , стоячи навпроти ОСОБА_8 , наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого потерпілий впав на землю. Усвідомлюючи, що ОСОБА_8 лежить на землі та не чинить будь-якого фізичного опору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ногами та руками нанесли разом близько 10 ударів в область тулуба та голови ОСОБА_8 . Під час побиття у ОСОБА_8 з особистих речей випав мобільний телефон марки «Iphone 11» в корпусі чорного кольору вартістю 7436 грн. 67 коп. Помітивши це, ОСОБА_3 , перебуваючи на зазначеному місці, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розуміючи що ОСОБА_8 перебуває у безпорадному стані внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а інші особи за діями ОСОБА_3 не спостерігають, діючи з прямим умислом та корисним мотивом на таємне викрадення чужого майна, взяв мобільний телефон ОСОБА_8 до рук та пішов з місця події, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальний збиток на суму 7436 грн. 67 коп.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, умисно заподіяв ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть останнього.

Так, 11.07.2025 у вечірній час ОСОБА_4 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_3 з метою проведення сумісного дозвілля. Надалі вони попрямували до будинку АДРЕСА_3 , де поряд із спортивним майданчиком проводили особисте дозвілля, при цьому розпивали алкогольні напої та вживали наркотичний засіб - маріхуану (канабіс). Близько 00 год. 30 хв. 12.07.2025, перебуваючи поряд із спортивним майданчиком за вищевказаною адресою, останні побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_8 , який проходив повз них, з яким у них виник конфлікт. Поведінка ОСОБА_8 під час конфлікту обурила ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і викликала у них раптову особисту неприязнь, яка переросла в умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Під час конфлікту ОСОБА_3 , стоячи навпроти ОСОБА_8 , наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого потерпілий впав на землю. Після цього, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 , перебуваючи в зазначеному місці, знаходячись у стані наркотичного сп`яніння, діючи спільно та злагоджено, без попередньої змови, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 лежить на землі та не чинить будь-якого фізичного опору, ногами та руками нанесли кожен близько 10 ударів в область тулуба та голови ОСОБА_8 . Відразу після цього ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 , не надавши будь-якої допомоги потерпілому, з місця вчинення злочину пішли, а ОСОБА_8 було госпіталізовано до лікарі. В результаті своїх вищезазначених спільних умисних злочинних дій, ОСОБА_4 у складі групи осіб спільно з ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді:

а) за даними медичної документації: забійні рани та садна голови, (12.07.2025 виконана ПХО рани), крововилив в м?яких тканинах голови в лівій лобно-тім?яно-потилично-скроневій ділянці, гостра масивна субдуральна гематома над лівою гемісферою головного мозку (загальним об?ємом близько 200 см3), субарахноїдальний крововилив, вогнища забою головного мозку проведення операції «Резекційно-декомпресивна трепанація черепа в лівій лобно-тім?яно-потилично-скроневій ділянці. Видалення гострої субдуральної гематоми над лівою гемісферою головного» (12.07.2025 р.);

б) за даними макроскопічного та мікроскопічного дослідження: а) забійна рана над хвостом правої брови (12.07.2025 виконана ПХО рани), крововилив в м?яких тканинах голови, що захоплює лобну ділянку голови справа, частину правої скроневої та правої тім?яної ділянок, нерівномірно виражений, обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні правої лобної частки, вогнище забою речовини головного мозку на випуклій поверхні правої лобної частки; б) синець на шкірі лівого вуха, крововилив в м?яких тканинах голови, що захоплює лобну ділянку голови зліва, ліву тім?яну та ліву скроневу ділянки голови, обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні лівої скроневої частки, вогнище забою речовини головного мозку на випуклій поверхні лівої скроневої частки, вогнища забою речовини головного мозку на міжпівкульній поверхні лівої пікулі в ділянці лівої тім?яної та лівої лобної часток; в) синець, що захоплює шкіру правого вуха та праву завушну ділянку, ознаки оперативного втручання на кістках мозкового черепа з формуванням трепанаційного отвору що захоплює ліву лобну кісту, ліву тім?яну та ліву скроневі кістки, субдуральна гематома в ділянці задньої, обох середніх та обох передніх черепних ямках, загальним об?ємом біля 70 мл, обмежено-дифузні, субарахноїдальні крововиливи на базальній поверхні лівої скроневої частки, лівої лобної та правої лобної частки, вогнища забою речовини головного мозку на міжпівкульній поверхні правої пікулі в ділянці правої тім?яної частки; г) синець, що захоплює верхню та нижню повіки лівого ока, крововилив в м?яких тканинах лівої параорбітальної ділянки.

Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 об 17 год 30 хв від внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та його набряком-набуханням, на що вказує вищеописане в пунктах а), б), в).

Спричинені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потерпілому тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_8 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, водночас причетність ОСОБА_4 до завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 заперечив. Показав суду, що 11 липня 2025 року близько 20 години вечора він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4 . До цього ОСОБА_3 вже випив приблизно 0.7 л горілки. Далі вони попрямували до спортивного майданчика, розташованого поблизу школи №254, де вживали алкогольні напої та курили маріхуану. Близько опівночі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили йти додому та зустріли раніше не знайомого їм ОСОБА_8 , який йшов їм назустріч. Підійшовши до нього, вони попросили у нього сигарети і в цей час ОСОБА_8 мовчки наніс ОСОБА_3 один удар кулаком руки в обличчя. ОСОБА_3 у відповідь теж наніс ОСОБА_8 удар кулаком руки в обличчя, після чого між ним та потерпілим зав`язалась бійка, спочатку вони билися стоячи, приблизно через хвилину вони впали на землю, де бійка продовжилась. Загалом ОСОБА_3 під час бійки наніс ОСОБА_8 10-15 ударів руками і ногами по тулубу і голові. В кінці бійки у потерпілого випав на землі мобільний телефон, який ОСОБА_3 забрав собі. ОСОБА_4 участі у бійці не брав, весь час стояв поруч на відстані близько 1 - 1,5 м, періодично намагався їх розняти, в результаті саме він припинив бійку. Свідка ОСОБА_9 вони зустріли вже після того, як бійка закінчилась, тому він не міг бачити саму бійку. З приводу того, що під час слідчого експерименту ОСОБА_3 вказував, що ОСОБА_4 теж наносив потерпілому удари, ОСОБА_3 пояснив суду, що так сказати його змусили працівники поліції. Вони залякали його у відділку, що так треба казати щоб не було гірше. Водночас, на запитання прокурора ОСОБА_3 підтвердив, що одразу самостійно зізнався працівникам поліції про побиття ОСОБА_8 , тому що саме могло бути для нього гірше ОСОБА_3 відповісти не зміг. Про тиск на побиття з боку працівників поліції ОСОБА_3 своєму захиснику, який був присутній під час слідчого експерименту, не повідомляв. В подальшому заяв та скарг з цього приводу не подавав. На запитання прокурора, чому ОСОБА_3 змінив свої показання щодо причетності ОСОБА_4 до побиття потерпілого, ОСОБА_3 відповів, що під час досудового розслідування наговорив на ОСОБА_4 неправду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні не визнав, показав суду, що 11 липня 2025 року близько 20 години вечора він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_3 . Далі вони попрямували до спортивного майданчика, розташованого поблизу школи №254, де вживали алкогольні напої та курили маріхуану. Близько опівночі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили йти додому та зустріли раніше не знайомого їм ОСОБА_8 , який йшов їм назустріч. Підійшовши до нього, вони попросили у нього сигарети і в цей час ОСОБА_8 мовчки наніс ОСОБА_3 один удар кулаком руки в обличчя. ОСОБА_3 у відповідь теж наніс ОСОБА_8 удар кулаком руки в обличчя, після чого між ОСОБА_3 та потерпілим зав`язалась бійка, спочатку вони билися стоячи, приблизно через 5 хвилин ОСОБА_3 повалив потерпілого на землю, де бійка продовжилась. ОСОБА_4 у бійку не вступав, стояв поруч та курив сигарету. Бійка тривала близько 5-10 хвилин. Коли ОСОБА_4 побачив, що потерпілий лежить на землі та не чинить опору ОСОБА_3 , то вирішив підійти та зупинити останнього. ОСОБА_4 відтягнув ОСОБА_3 від потерпілого. Сам потерпілий у цей час ще дихав, він лежав на спині, обличчя було в крові, він намагався щось сказати. Після цього ОСОБА_4 з ОСОБА_3 почали йти з місця події, ні швидку, ні поліцію вони не викликали, оскільки у ОСОБА_4 розрядився мобільний телефон, тому він вирішив піти додому щоб зарядити його. Коли вони відійшли від потерпілого метрів на 20-30, то зустріли ОСОБА_9 , якого знали візуально. Разом з ним вони вирішили повернутися до потерпілого, ця ініціатива була ОСОБА_4 . Коли підійшли втрьох до потерпілого, він вже лежав на боку, біля нього лежали мобільний телефон і пачка з-під сигарет. Про те, що ОСОБА_3 взяв собі мобільний телефон потерпілого, ОСОБА_4 не бачив і про це не знав. Оглянувши потерпілого вони пішли звідки і коли вийшли на дорогу побачили поліцейських, які йшли їм назустріч. ОСОБА_4 сказав поліцейським що там була якась бійка, на що поліцейські сказали щоб вони йшли додому.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , та не дивлячись на невизнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 ,винуватість обох у вчиненні інкримінованих правопорушень за встановлених судом обставин повністю підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знає візуально та по іменам, оскільки всі разом проживають в одному районі. У ніч з 11 на 12 липня 2025 року близько опівночі він проводжав дівчину та повертався пішки додому, коли почув крики та звуки бійки. Він направився туди. Бійка відбувалася на алеї між школою та дитячим садочком. Коли він підійшов ближче, то побачив, що незнайомий йому чоловік лежав на землі обличчям униз, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом наносили йому удари в різні частини тіла. Потерпілий супротиву ніякого не чинив. Обвинувачені били разом, обидва, били сильно. Спочатку руками, потім ногами. Свідок почав зупиняти їх, кричав «що ви робите». Коли він зупинив побиття і перевернув потерпілого на спину, то побачив, що обличчя його було побите, пульс ще був і він дихав. Після цього вони всі втрьох залишили місце події, а потерпілий залишився лежати.

Свідок ОСОБА_11 показала, що проживає у будинку АДРЕСА_4 , квартира розташована на 7 поверсі. З обвинуваченими не знайома. У ніч події вона була вдома, коли близько 01 години почула з вулиці крики та звуки бійки, потім все затихло. Вона чула з квартири, як хтось важко дихав, тому викликала швидку та поліцію. Пізніше вона вийшла на вулицю, побачила, що на алеї між школою і дитячим садочком на спині лежав чоловік, його обличчя неможливо було роздивитися, воно було все в крові. Потім прибула поліція та швидка, яка його забрала на ношах.

Допитана як свідок ОСОБА_12 показала, що проживає поблизу місця події, у ту ніч близько опівночі почалась повітряна тривога, вона разом з кумою та своєю дитиною вийшли з дому і пішли в укриття, яке розташоване у школі по просп. Корольова. Коли йшли в укриття, то чули з боку школи звуки бійки, крики, почули фразу «я тебе заріжу», голосів було декілька. В укритті вони пробули близько півгодини, поверталися додому тією ж дорогою, бійка ще тривала, її характер не змінився. Вони вирішили викликати поліцію. Хвилин через 10 після цього вона побачила трьох чоловіків, які йшли від місця бійки, було темно, їхні обличчя вона не роздивилась, про що вони говорили, вона не чула. Через декілька хвилин після того як ці троє чоловік пішли, прибули працівники поліції.

Свідок ОСОБА_13 показав, що працює поліцейським роти реагування Святошинського управління поліції. У ніч з 11 на 12 липня 2025 року з напарником ОСОБА_14 отримали через спецлінію 102 виклик на службовий планшет про те, що біля школи №245 по просп. Корольова, 12 бійка. Прибувши за адресою вони зв`язалися телефоном із заявницею, підійшли до неї та вона повідомила їм, що чула звуки бійки, невідомих хлопців і показала напрямок, звідки доносились звуки. Пройшовши туди, поліцейські виявили на землі чоловіка з ознаками побиття. Він лежав на спині, на обличчі були гематоми, він дихав, але на звертання до нього не реагував, не рухався. Свідок ОСОБА_13 повідомив чергову частину і викликав сусідній наряд.

Свідок ОСОБА_14 надав суду показання, аналогічні показанням ОСОБА_13 , уточнивши, що коли вони прибули за місцем виклику і йшли до місця події, то мимо них пройшло троє чоловіків, на одному з них була біла футболка з плямами, схожими на кров.

Допитаний свідок ОСОБА_15 показав, що працює дільничним офіцером поліції у Святошинському УП ГУНП у м. Києві. У ніч з 11 на 12 липня 2025 року він разом з колегою ОСОБА_16 перебував у складі добового наряду. Близько опівночі вони побачили на вулиці чоловіка, у якого перевірили документи (потерпілий показав їх через додаток «Дія» у своєму мобільному телефоні), він виявився ОСОБА_8 . Останній мав ознаки наркотичного сп`яніння, але поводився спокійно. Далі вони повідомили йому, що вже починається комендантська година і що йому слід йти додому. Видимих тілесних ушкоджень на чоловіку не було, він був у нормальному стані.

Свідок ОСОБА_16 надав суду показання, аналогічні показанням ОСОБА_15 .

Крім показань свідків, винуватість обвинувачених також підтверджується доказами, що містять фактичні дані, які не суперечать між собою, досліджені судом та містяться у письмових доказах, а саме:

-протоколом огляду місця події від 12.07.2025 з додатками, під час якого оглянуто ділянку місцевості, де відбулося побиття ОСОБА_8 ; на землі виявлені плями бурого кольору, пачка з-під сигарет та 2 недопалки (т. 1, а.с. 88-96);

-протоколом огляду місця події від 12.07.2025 з додатками, під час якого оглянуто приміщення КНП «КМКЛ №12» та вилучені особисті речі та одяг ОСОБА_8 з плямами крові (т. 1, а.с. 97-109);

-протоколом від 12.07.2025 затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України, згідно з яким під час особистого обшуку ОСОБА_3 у нього було виявлено мобільний телефон Apple Iphone 11, який належав потерпілому (т. 1, а.с. 133-134);

-протоколом від 12.07.2025 слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_3 та відеозаписом до нього, під час якого останній відтворив обставини нанесення ним та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17 , при цьому зазначив, що особисто він наніс потерпілому близько 5-10 ударів руками та ногами по різним частинам тіла, в тому числі по голові, ОСОБА_4 наніс потерпілому близько 5 ударів ногами по голові, при цьому ОСОБА_4 самостійно приєднався до побиття потерпілого після того як ОСОБА_3 повалив останнього на землю (т. 1, а.с. 136-141);

-протоколом від 12.07.2025 слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 та відеозаписом до нього, під час якого останній відтворив обставини нанесення ним та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17 . При цьому ОСОБА_4 зазначив, що коли потерпілий вже лежав на землі від ударів ОСОБА_3 , то він особисто наніс потерпілому один удар рукою по голові, а також ногами декілька ударів по нозі та спині, скільки точно загалом наніс ударів потерпілому не пам`ятає, оскільки був у стані сп`яніння (т. 1, а.с. 142-147);

-протоколом від 12.07.2025 слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 та відеозаписом до нього, під час якого останній відтворив обставини нанесення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17 . При цьому ОСОБА_10 зазначив, що коли він підійшов до місця бійки, то побачив двох раніше знайомих йому хлопців - ОСОБА_18 ) і ОСОБА_19 , які разом били лежачого на землі потерпілого ногами по тулубу і голові. При цьому ОСОБА_20 наніс потерпілому близько 10 сильних ударів правою ногою в область голови і тулуба, а ОСОБА_21 - близько 7 ударів сильних ударів правою ногою в область тулуба. Після того як свідок зупинив їх, вони всі втрьох пішли з місця події (т. 1, а.с. 148-153);

-протоколом огляду трупа ОСОБА_8 з фототаблицею, під час якого на тілі останнього зафіксовані численні гематоми, синці та подряпини (т. 1, а.с. 182-192);

-висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-25/55876-ТВ від 11.09.2025, відповідно до якої ринкова вартість мобільного телефону Apple Iphone 11, викраденого ОСОБА_3 у потерпілого, становить 7436, 67 грн (т. 1, а.с. 197-201);

-висновком №012-139-2876-2025 від 17.09.2025 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 , за результатами якої виявлено:

а) за даними медичної документації: забійні рани та садна голови (12.07.2025 виконана ПХО рани), крововилив в м?яких тканинах голови в лівій лобно-тім?яно-потилично-скроневій ділянці, гостра масивна субдуральна гематома над лівою гемісферою головного мозку (загальним об?ємом близько 200 см3), субарахноїдальний крововилив, вогнища забою головного мозку проведення операції «Резекційно-декомпресивна трепанація черепа в лівій лобно-тім?яно-потилично-скроневій ділянці. Видалення гострої субдуральної гематоми над лівою гемісферою головного» (12.07.2025 р.);

б) за даними макроскопічного та мікроскопічного дослідження:

- забійна рана над хвостом правої брови (12.07.2025 виконана ПХО рани), крововилив в м?яких тканинах голови, що захоплює лобну ділянку голови справа, частину правої скроневої та правої тім?яної ділянок, нерівномірно виражений, обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні правої лобної частки, вогнище забою речовини головного мозку на випуклій поверхні правої лобної частки;

- синець на шкірі лівого вуха, крововилив в м?яких тканинах голови, що захоплює лобну ділянку голови зліва, ліву тім?яну та ліву скроневу ділянки голови, обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні лівої скроневої частки, вогнище забою речовини головного мозку на випуклій поверхні лівої скроневої частки, вогнища забою речовини головного мозку на міжпівкульній поверхні лівої пікулі в ділянці лівої тім?яної та лівої лобної часток;

- синець, що захоплює шкіру правого вуха та праву завушну ділянку, ознаки оперативного втручання на кістках мозкового черепа з формуванням трепанаційного отвору що захоплює ліву лобну кісту, ліву тім?яну та ліву скроневі кістки, субдуральна гематома в ділянці задньої, обох середніх та обох передніх черепних ямках, загальним об?ємом біля 70 мл, обмежено-дифузні, субарахноїдальні крововиливи на базальній поверхні лівої скроневої частки, лівої лобної та правої лобної частки, вогнища забою речовини головного мозку на міжпівкульній поверхні правої пікулі в ділянці правої тім?яної частки;

- синець, що захоплює верхню та нижню повіки лівого ока, крововилив в м?яких тканинах лівої параорбітальної ділянки.

Тілесні ушкодження, вказані в п. б) мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Смерть настала 21.07.2025 о 17 год 30 хв від внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та його набряком-набуханням, на що вказує вищеописане в пункті б) (т. 1, а.с. 202-213);

-висновком КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» від 16.07.2025 щодо результатів медичного огляду, відповідно до якої станом на 20 год 15 хв 12 липня 2025 року ОСОБА_4 перебував у стані наркотичного сп`яніння (т. 1, а.с. 163);

-висновком КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» від 16.07.2025 щодо результатів медичного огляду, відповідно до якої станом на 19 год 50 хв 12 липня 2025 року ОСОБА_3 перебував у стані наркотичного сп`яніння (т. 1, а.с. 164).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку та находить їх достатніми, допустимими та такими, що узгоджуються між собою, об`єктивно доказуючими вину обвинувачених у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушення за обставин, викладених вище, у зв`язку з чим приходить до висновку щодо можливості покласти їх в основу ухваленого вироку суду.

Досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності підтверджують причетність ОСОБА_3 та спростовують твердження обвинувачених про непричетність ОСОБА_4 до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в цій частині, надані ними в судовому засіданні, суд сприймає критично та вважає достовірними їхні показання, надані органу досудового розслідування, у тому числі під час проведення за їхньої участі слідчих експериментів. При цьому показання, надані ними під час слідчих експериментів, в цілому узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 , який був очевидцем побиття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілого. Суд відкидає версію ОСОБА_3 про те, що на досудовому розслідуванні він під тиском працівників поліції обмовив ОСОБА_4 , оскільки обвинувачений ОСОБА_3 так і не зміг логічно пояснити суду мотиви такого вчинку, зокрема суду залишилось не зрозумілим, які негативні наслідки настали б для ОСОБА_3 , якби він не погодився на погрози працівників поліції і одразу взяв би всю вину на себе. Крім того, суд звертає увагу, що жодних заяв чи скарг на неправомірні дії працівників поліції ОСОБА_3 не подавав, про тиск та погрози з їхнього боку не повідомляв навіть своєму захиснику, що, на думку суду, також підтверджує неправдивість таких показань ОСОБА_3 . На переконання суду, версія про непричетність ОСОБА_4 до побиття ОСОБА_8 виникла у обвинувачених вже під час перебування в слідчому ізоляторі та спрямована на уникнення кримінальної відповідальності для ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_3 вчинив дані кримінальні правопорушення під час іспитового строку. Загалом, у суду існують обґрунтовані сумніви у правдивості показань ОСОБА_3 , наданих у судовому засіданні, оскільки під час допиту, відповідаючи на запитання, він часто використовував такі фрази, як «мабуть», «можна сказати», що, на думку суду, свідчить про те, що він погано пам`ятає обставини бійки, адже перебував у стані алкогольного (випив близько 0.7 л горілки) та наркотичного сп`яніння. Таку поведінку під час допиту суд розцінює як намагання підвести свої показання під певну раніше заготовлену та узгоджену версію. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд також сприймає критично, оскільки вони містять певні неузгодженості. Зокрема ОСОБА_4 повідомив суду, що після закінчення бійки він хотів викликати швидку допомогу, однак не зміг цього зробити, оскільки його телефон розрядився. Тому він направився у бік свого будинку щоб його зарядити, але коли зустрів по дорозі ОСОБА_10 , то саме ОСОБА_4 ініціював питання про повернення до потерпілого. В результаті швидку допомогу ОСОБА_4 так і не викликав.

Що стосується ролі кожного з обвинувачених у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому, то суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку мала місце проста співучасть у формі співвиконавства, при якому і ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , наносячи разом та одночасно удари у життєво важливі органи потерпілого, виконували об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, при цьому попередньої змови між ними не було, оскільки бійка виникла раптово, а ОСОБА_4 добровільно приєднався до ОСОБА_3 , який першим почав наносити удари потерпілому. Водночас, суд вважає доведеним той факт, що обидва обвинувачені діяли спільно та злагоджено з метою спричинення єдиного злочинного результату - спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. У даному випадку кримінальне правопорушення було вчинено їхніми об`єднаними, спільними зусиллями. Кожен із співучасників зробив свій внесок (удари руками і ногами у життєво важливі органи потерпілого) у вчинення спільного кримінального правопорушення. Спільність такої діяльності полягала у тому, що вона мала взаємодоповнюючий і взаємообумовлений характер. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , як співучасники, діяли спільно для досягнення єдиного злочинного результату.

Отже, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю, а їхні неправомірні дії слід кваліфікувати таким чином: ОСОБА_3 - за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, а також за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану; а ОСОБА_4 - за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених ними кримінальних правопорушення, один з яких є особливо тяжким, роль та ступінь участі кожного у вчиненні групового злочину, характеризуючі дані про їхні особи, сімейний стан, вік обвинувачених, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, неодружений, не працює, дітей на утриманні не має, має постійне проживання, раніше судимий, вчинив нові кримінальні правопорушення в період іспитового строку.

Обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, неодружений, не працює, дітей на утриманні не має, має постійне проживання, раніше не судимий.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Формальне визнання ОСОБА_3 своєї вини та повідомлення про щире каяття, на думку суду, не може бути у даному конкретному випадку розцінене як обставина, що пом`якшує покарання.

Як убачається з правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року (справа №166/1065/18) та від 20 серпня 2020 року (справа №750/1503/19), розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до вчиненого, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

Поведінка ОСОБА_3 його показання під час судового розгляду не вказують на наявність щирого жалю з приводу того, що сталося, та осуду своєї поведінки.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп`яніння та рецидив злочинів.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини вчинених ним кримінальних правопорушень (зухвале, без видимих суттєвих причин та мотивів побиття потерпілого, вчинене у стані сп`яніння, відчуття безкарності та вседозволеності), особу винного, який хоч і має молодий вік, однак раніше вже був засуджений за групове хуліганство, не довів своє виправлення та вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, його формальне, майже байдуже ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставин, що його обтяжують, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій інкримінованих йому злочинів у виді позбавлення волі в розмірі, наближеному до максимального.

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08 січня 2024 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 2 роки. Вирок набрав законної сили 09.04.2024. Під час іспитового строку ОСОБА_3 вчинив нові злочини, за які засуджується зараз. Таким чином, обвинуваченому необхідно призначити покарання відповідно до положень ч. 3 ст. 78 КК України.

За приписами ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив нові кримінальні правопорушення протягом іспитового строку, суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного даним вироком, повністю приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Беручи до уваги те, що обвинувачений вчинив нове кримінальне правопорушення протягом іспитового строку, суд не вбачає можливості його виправлення без ізоляції від суспільства та констатує, що призначене даним вироком покарання ОСОБА_3 повинен відбувати реально.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує конкретні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення (зухвале, без видимих суттєвих причин та мотивів побиття потерпілого, вчинене у стані сп`яніння, відчуття безкарності та вседозволеності), особу винного, який має молодий вік, неодружений, не працює, не навчається, до кримінальної відповідальності притягається вперше, його ставлення до вчиненого - заперечував свою причетність до злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини, що його обтяжує (вчинення злочину у стані наркотичного сп`яніння), суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції інкримінованого йому злочину у виді позбавлення волі в розмірі, наближеному до мінімального.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України суд не вбачає та констатує, що призначене цим вироком покарання ОСОБА_4 повинен відбувати реально, оскільки, на думку суду, його виправлення у даній ситуації неможливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України, а саме витрати в сумі 2228 грн 50 коп на проведення товарознавчої експертизи щодо вартості мобільного телефону, викраденого ОСОБА_3 , суд покладає на останнього.

Враховуючи, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, суд вважає доцільним його скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

З урахуванням призначеного покарання запобіжні заходи у виді тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно залишити до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років;

-за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08 січня 2024 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня ухвалення даного вироку.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період його попереднього ув`язнення з 12.07.2025 по 17.05.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок за проведення експертиз під час досудового розслідування.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня ухвалення даного вироку.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його попереднього ув`язнення з 12.07.2025 по 17.05.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.07.2025 у справі №759/15426/25.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:

-шорти марки «Adidas» чорного кольору, футболку сірого кольору з візерунками, кросівки марки «New Bеlance» темно-зеленого кольору, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 14» зеленого кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_3 ;

-мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro» чорного кольору з сім картою НОМЕР_3 , ІМЕІ 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_5 , 2 пластикових чохла до телефону, футболку, шорти, кросівки, кофту, рюкзак, гаманець коричневого кольору, ключі, електронну сигарету, купюру номіналом 500 грн, купюру номіналом 200 грн - повернути ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон марки Apple Iphone 11 - конфіскувати;

-шкарпетки білого кольору зі слідами РБК, паспорт громадянина України та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_8 , навушники чорного кольору, зв`язку ключів, кросівки чорного кольору, штани темного кольору, ремінь, труси темного кольору, зіскоб землі з РБК, пачку з-під цигарок, два недопалки - знищити.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим, прокурору.

Суддя ОСОБА_22