Ухвала суду № 136608302, 08.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

08.05.2026 Справа № 756/4280/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/4280/26

1-кп/756/1315/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2026 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

провівши відкрите підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12026105050000169 від 04.03.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки міста Києва, зареєстрованої та жительки цього ж міста ( АДРЕСА_1 , такої, що має середню технічну освіту, незаміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей (2019 та 2021 років народження), офіційно непрацевлаштованої, раніше судимої:

- вироком Деснянського районного суду міста Києва від 24.04.2023, зі змінами внесеними ухвалою Київського апеляційного суду від 09.08.2023: за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 307 із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, окрім житла. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, окрім житла (справа №754/4223/23). Звільненої 26.12.2025 умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 9 днів;

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 04.03.2026 приблизно о 06:00 у неї за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту. Реалізуючи свій вищевказаний умисел ОСОБА_5 користуючись мобільним додатком «TELEGRAM» знайшла електронний бот «ІНФОРМАЦІЯ_2», за допомогою якого можна замовити психотропні речовини, після чого замовила особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи номер розрахункового рахунку, на який необхідно здійснити переказ грошових коштів у розмірі 500 грн.

В подальшому, перебуваючи у магазині «СІЛЬПО» (точної адреси під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 підійшла до терміналу «IBOX», за допомогою якого переказала грошові кошти у розмірі 500 грн та надіслала фотознімок чеку про оплату послуги через мобільний додаток «TELEGRAM» невстановленій досудовим розслідуванням особі, після чого електронний бот повідомив місце розташування особливо небезпечної психотропної речовини, з додатком у вигляді фотознімку та адреси: м. Київ, просп. Воскресенський, 1.

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел ОСОБА_5 прибула до місця вказаного у повідомленні за адресою: м. Київ, просп. Воскресенський, 1, де на землі побачила пластикову колбу блакитного кольору, всередині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, піднявши вказану колбу, ОСОБА_5 відразу усвідомила, що її вмістом є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку вона попередньо замовила, після чого помістила її до лівої кишені куртки, в яку вона була одягнена того дня, тим самим незаконно придбала та почала зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) для власного вживання без мети збуту та попрямувала по власним справам.

Цього ж дня, тобто 04.03.2026, приблизно о 16:18 ОСОБА_5 була зупинена працівниками поліції за адресою м. Київ, вул. Йорданська, 5а. На запитання останніх щодо наявності у неї заборонених предметів чи речовин ОСОБА_5 повідомила, що в лівій кишені куртки, в яку вона була одягнена, знаходиться пластикова колба блакитного кольору, всередині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, яку вона замовила через мобільний додаток «TELEGRAM» та зберігала для власного вживання без мети збуту.

На місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду яких, того ж дня в тому ж місці ОСОБА_5 у присутності двох понятих самостійно добровільно надала для огляду та вилучення пластикову колбу блакитного кольору, всередині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, а саме особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку остання незаконно придбала та зберігала для власного вживання без мети збуту.

Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ від 09.03.2026 №СЕ-19/111-26/11434-НЗПРАП надана на дослідження кристалоподібна речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,611 г.

Згідно Списку №2 «Особливо небезпечні психотропних речовин, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України як «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».

Під час судового провадження захисник ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставах ч. 4 ст. 309 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник зазначила про те, що її підзахисна добровільно звернулась до медичного закладу з приводу позбавлення залежності внаслідок вживання наркотиків, за результатами медичного обстеження їй було встановлено діагноз «наркоманія» та вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в період з 09.04.2026 по 20.04.2026, на підтвердження чого надала суду виписку із медичної карти стаціонарного хворого 901276 від 20.04.2026 .

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 цього Кодексу. При цьому, пояснила, що вона дійсно добровільно в порядку самозвернення звернулась із заявою до закладу охорони здоров`я з метою проходження обстеження з приводу зловживання наркотиками. У результаті медичного обстеження лікарсько-консультаційною комісією було встановлено діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання інших стимуляторів, включаючи кофеїн. Синдром залежності (F15.2)» та було рекомендовано проходження стаціонарного лікування, на що обвинувачена надала свою добровільну згоду та пройшла курс лікування від «наркоманії».

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд, приймаючи рішення щодо наявності та/або відсутності підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно зі ч. 3 ст. 288 цього Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно ч. 4 ст. 309 цього Кодексу особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності у такому випадку слугують добровільне звернення особи до лікувального закладу і початок лікування такої особи від наркоманії.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на момент надходження обвинувального акта до суду є судимою, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про її осудність, за місцем проживання характеризується формально посередньо, має на утриманні малолітніх дітей ( ОСОБА_7 , 2019 року народження, та ОСОБА_8 , 2021 року народження).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого 901276 від 20.04.2026, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №10», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась на стаціонарному лікуванні в період із 09.04.2026 по 20.04.2026 з діагнозом: F15.2 «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання інших стимуляторів, включаючи кофеїн. Синдром залежності» відповідно до рішення комісії ЛКК від 09.04.2026, тобто лікування ОСОБА_9 було пов`язане з позбавленням залежності від вживання наркотиків.

У судовому засіданні ОСОБА_9 було роз`яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності, що не відноситься до реабілітуючих підстав, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, і роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що обвинувачена ОСОБА_5 не заперечила проти такого звільнення від кримінальної відповідальності та надала свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.

Законодавець недаремно запровадив таку заохочувальну норму в КК України, як ч. 4 ст. 309 цього Кодексу, оскільки метою такого звільнення від кримінальної відповідальності є, насамперед, запобігання розповсюдження та розвитку такого негативного явища, як наркоманія. Таким чином закон дає можливість особі здійснити правильний вибір щодо свого майбутнього, а саме позбутися наркотичної залежності або запобігти її виникненню шляхом отримання вчасної медичної допомоги та стати на шлях виправлення після скоєння злочину.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №357/11205/19 (провадження №51-2776кмо21), які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до висновку, викладеному в указаній постанові касаційного суду, підставами для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії. Добровільним в контексті ч. 4 ст. 309 КК України слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.

За таких обставин, клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України є таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження відносно неї - закриттю.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Цивільний позов відсутній.

Водночас, приймаючи рішення щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою. При цьому, пунктом 3 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані із здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв`язку із добровільним зверненням до лікувального закладу та проходженням лікування від наркоманії є закриттям кримінального провадження за нереабілітуючою підставою, тобто свідчить про те, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри/обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Така підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.

У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме така особа, а тому питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Керуючись ст. 44, ч. 4 ст. 309 КК України, статтями 100, 284-288, 314, 369-372, 392 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України та закриття кримінального провадження №12026105050000169 від 04.03.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України, - задовольнити.

На підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.

Кримінальне провадження за №12026105050000169 від 04.03.2026 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - закрити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- психотропна речовина обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 0,611 г (постанова від 10.03.2026), яку передано на відповідальне зберігання до камери схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №008061), - після набрання вироком законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1