Рішення № 136605593, 14.05.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/272/26

Єдиний унікальний номер 741/1715/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

представника позивачів - адвоката Яцуна В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської міської ради про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року адвокат Яцун В.М. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , поділений на чотири окремі квартири з окремими входами.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.12.1990, посвідченого державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області та зареєстрованим в Бюро технічної інвентаризації 11.01.1991 за № 6207, ОСОБА_1 отримала у власність 7/20 частин жилого дерев`яного будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

На підставі договору дарування частини будинку від 17.08.2000, посвідченого державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області та зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації 17.08.2000 за № 6207, ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_3 7/40 частин жилого дерев`яного будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

На підставі вищезазначених правовстановлюючих документів державним реєстратором Макіївської сільської ради Чернігівської області Пасічником С.В. 30.12.2023 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав речове право на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , у спільну часткову власність по 7/40 частин ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , номери відомостей про речове право 53218941 та 53218914 відповідно.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Носівське бюро технічної інвентаризації Носівської міської ради № 35 від 12.02.2024 станом на 01.01.2013 право власності на квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на 7/40 частин жилого будинку на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Носівською державною нотаріальною конторою 18.12.1990 та ОСОБА_3 на 7/40 частин будинку на підставі договору дарування посвідченого Носівською державною нотаріальною конторою 17.08.2000. Квартира АДРЕСА_4 - це 7/20 частин цілого будинку.

На дану частину житлового будинку, що належить позивачам, виготовлений технічний паспорт, з якого вбачається, що дана частина будинку є відокремленим приміщенням з окремим входом, вказаним в технічному паспорті як квартира у будинку квартирного типу за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 67,4 кв.м, житловою площею 41,5 кв.м та складається з наступних приміщень: 1 кладова площею 1,9 кв.м, 2 коридор площею 3,8 кв.м, 3 кухня площею 8,1 кв.м, 4 житлова кімната площею 21,1 кв.м, 5 житлова кімната площею 20,4 кв.м, 6 прихожа площею 9,1 кв.м та 7 душова площею 3 кв.м.

Відповідно до вищезазначених документів, позивачі є фактичними власниками по 1/2 частині квартири АДРЕСА_3 .

Квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 оформлені належним чином та належать на праві власності іншим особам і мають відповідні адреси.

У зв`язку з тим, що позивачі позбавлені можливості вільно розпоряджатися своїм майном, вони бажають здійснити оформлення своїх часток у вигляді окремої квартири, однак здійснити оформлення квартири у позасудовому порядку вони не можуть у зв`язку з невідповідністю правовстановлюючих документів, а також у зв`язку з невірно внесеними відомостями та реєстрацією речового права в Державному реєстрі речових прав речове право на нерухоме майно, що і змусило їх звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивачів просив суд:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 67,4 кв.м, житловою площею 41,5 кв.м та складається з наступних приміщень: кладової 1 площею 1,9 кв.м, коридору 2 площею 3,8 кв.м, кухні 3 площею 8,1 кв.м, житлової кімнати 4 площею 21,1 кв.м, житлової кімнати 5 площею 20,4 кв.м, прихожої 6 площею 9,1 кв.м та душової 7 площею 3 кв.м;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 право власності на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 67,4 кв.м, житловою площею 41,5 кв.м та складається з наступних приміщень: кладової 1 площею 1,9 кв.м, коридору 2 площею 3,8 кв.м, кухні 3 площею 8,1 кв.м, житлової кімнати 4 площею 21,1 кв.м, житлової кімнати 5 площею 20,4 кв.м, прихожої 6 площею 9,1 кв.м та душової 7 площею 3 кв.м;

- внести зміни в державну реєстрацію права власності (номер відомостей про речове право: 53218941) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вказавши розмір частки 1/2 квартири АДРЕСА_3 .

- внести зміни в державну реєстрацію права власності (номер відомостей про речове право: 53218914) ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , вказавши розмір частки 1/2 квартири АДРЕСА_3 .

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської міської ради про визнання права власності на квартиру залишено без руху, позивачам надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 13 листопада 2025 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 січня 2026 року.

27 січня 2026 року справа не розглядалася у зв`язку із перебуванням головуючого судді Ляшка Р.С. на лікарняному. Судове засідання відкладено до 10 березня 2025 року.

Прокольною ухвалою суду від 10 березня 2026 року у судовому засіданні оголошено перерву до 06 травня 2026 року.

У судове засідання позивачі не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради, вказала, що Носівська міська рада позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 56).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала у власність 7/20 частин жилого дерев`яного будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 18.12.1990, посвідченого державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області Рекухою Л.І. та зареєстрованим в Бюро технічної інвентаризації 11.01.1991 за реєстровим № 6207 (а.с. 9 на зв., 10).

ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_5 7/40 частин жилого дерев`яного будинку з відповідною частиною надвірних будівель, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування частини будинку від 17.08.2000, посвідченого державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області Рекухою Л.І. та зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації 17.08.2000 за реєстровим № 6207 (а.с. 12).

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав № 361033862 від 05.01.2024 ОСОБА_1 є власником частки квартири АДРЕСА_3 (розмір її частки -7/40). Квартира АДРЕСА_4 - це 7/20 частин цілого будинку (а.с. 11).

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав № 361033754 від 05.01.2024 ОСОБА_2 є власником частки квартири АДРЕСА_3 (розмір її частки -7/40). Квартира АДРЕСА_4 - це 7/20 частин цілого будинку (а.с. 13).

Відповідно до копії довідки КП Носівське бюро технічної інвентаризації № 35 від 12 лютого 2024 року станом на 01.01.2013 право власності на квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на 7/40 частин жилого будинку на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Носівською державною нотаріальною конторою 18.12.1990, та ОСОБА_3 на 7/40 частин будинку на підставі договору дарування посвідченого Носівською державною нотаріальною конторою 17.08.2000. Квартира АДРЕСА_4 - це 7/20 частин цілого будинку (а.с. 16).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З урахуванням цих норм права на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19), від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по 7/40 частки жилого деревяного будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де квартира № 2 - це 7/20 частин цілого будинку.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згіднозі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів того, що відповідачем не визнається або оспорюється право власності позивачів на спірну квартиру матеріали справи не містять. Навпаки, як слідує з письмової заяви представника відповідача, Носівська міська рада проти задоволення позову не заперечує.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження порушеного права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо їхнього спільного майна, яке є їхньою спільною частковою власністю, а саме квартири АДРЕСА_3 .

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що зміст позовних вимог не відповідає змісту порушених прав позивачів, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 328, 356, 392 ЦК України, ст.ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської міської ради про визнання права власності на квартиру - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_8 ;

відповідач: Носівська міська рада, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: вул.Центральна, 20, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область.

Повний текст рішення складено 14 травня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко