Рішення № 136602052, 18.05.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 553/4585/25

Провадження 2/552/797/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

18.05.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Руденької А.І.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 553/4585/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 31.10.2025 звернувся в Подільський районний суд м. Полтави з позовом до ТОВ «УБС КРС» про стягнення заборгованості по заробітній плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 з 01.08.2024 працював у відповідача на посаді машиніста бульдозера в автотранспортному цеху, звільнений 30.09.2025.

Вказував, що в день звільнення відповідач не здійснив повного розрахунку, заборгованість по заробітній платі складала 93320,43 грн. Також не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 30 днів, що складає 30379,20 грн.

Вважає, що роботодавець зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з ТОВ «УБС КРС» на його користь заборгованість із заробітної плати 93320,43 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 30379,20 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 33642,79 грн та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 03.11.2025 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 передані за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16.12.2025 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ТОВ «УБС КРС» 05.03.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що згідно з наказом про прийняття на роботу ОСОБА_1 було встановлено оклад у розмірі 84 грн та надбавку за шкідливі і важкі умови праці 8%, на день звільнення заборгованість по заробітній платі, включаючи компенсацію за невикористану відпустку становила 70955,76 грн, яка була виплачена в повному обсязі станом на 07.11.2025. В поданому до суду відзиві на позовну заяву просив позов задовольнити частково, у частині стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 33642,79 грн.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 18.05.2026 звернувся з заявою про розгляд справи без його участі.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу № 70-К від 31.07.2024 прийнятий на роботу з 01.08.2024 машиністом бульдозера автотранспортного цеху ТОВ «УБС КРС», з окладом (тарифна ставка) 84 грн, з виплатою надбавки за шкідливі і важкі умови 8 %.

30.09.2026 позивач звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу № 179-К від 30.09.2025.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідач в день звільнення розрахунок з позивачем не провів, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 на день звільнення складала 70955,76 грн:

-за серпень 2025 року в сумі 32223,45 грн;

-за вересень 2025 року в сумі 38732,31 грн, в тому числі компенсація за невикористану відпустку.

Також дослідженими в справі доказами встановлено, що заборгованість із заробітної плати позивачу ОСОБА_1 була виплачена в повному обсязі станом на 07.11.2025.

Оскільки станом на час розгляду справи судом заборгованість по заробітній платі відсутня, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку суд виходить з того, що періодом затримки є період з 30.09.2025 по день повного розрахунку 07.11.2025.

Враховуючи фактичні обставини справи, розмір сум, які не були своєчасно отримані позивачем, період затримки, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача ТОВ «УБС КРС» на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 33642,79 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що жодних доказів на підтвердження наявності спричиненої моральної шкоди позивачем на підтвердження позовних вимог до суду надано не було, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають за їх недоведеністю.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1623,42 грн, які підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 336,43 грн.

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 33642 грн 79 коп., витрати зі сплати удового збору в розмірі 336 грн 43 коп., всього стягнути суму в розмірі 33979 грн 13 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «УБС КРС», місцезнаходження 3607, м. Полтава, вул. Заводська, 12Б, кімната 203, код ЄДРПОУ 40023809.

Повне судове рішення складено 18.05.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко