Ухвала суду № 136602037, 18.05.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/3419/26

Провадження № 2/552/2569/26

У Х В А Л А

18.05.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Грачової К.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 щодо заперечення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоеенерго», треті особи: Полтавська обласна рада, Головне управління Держпродспоживслужбу України в Полтавській області про захист прав споживача, визнання окремих положень договору недійсними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14 травня 2026 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про розгляд справи з участю сторін, посилаючись на те, що дана справа має значний суспільний інтерес, предметом доказування є детальний розрахунок спожитих позивачем послуг. Проведення судового розгляду без участі сторін позбавить учасника справи його процесуальних прав, можливості бути заслуханим , задати питаня стороні в судовому засіданні, що буде порушення принципу змагальності сторін, принципу відкритості і гласності судового процесу.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч.6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши матердаи справи, суд дійшов ло висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а предметом розгляду в даній справі не є вимоги про стягнення грошової суми, розмір якої б перевищував тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу на те, що справи про захист прав споживачів згідно п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України віднесені до малозначних справ.

Посилання позивача на значний суспільний інтерес до даної справи є помилковим, оскільки позовні вимоги заявлені в інтересах лише однієї особи, а саме позивача у справі, як споживача послуг, що надаються відповідачем, за одним конкретним договором.

При цьому позивачем заявлені позовні вимоги про оскарження конкретних пунктів договору про надання послуг, сторонами якого є позивач та відповідач.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тобто, вказаними нормами передбачено, що розгляд справи судом здійснюється на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Пояснення сторін до цього переліку не включені.

Позивач помилково посилається на обмеження процесуальних прав сторін при розгляді справи без виклику (повідомлення) сторін, оскільки доводи сторін, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги або заперечення проти позовних вимог, ними детально викладаються у їх заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази сторонами додані до їх заяви по суті справи.

Сторони також не позбавлені права задати іншій стороні запитання при розгляді справи без виклику сторін, в порядку, передбаченому ст. 93 ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Судом створено учасникам процесу в даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний, та висвітленням руху справи на сайті Судової влади за веб-адресою http://ki.pl.court.gov.ua.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Наведена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contrele Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Оскільки суд встановлює обставини у справі виключно на підставі доказів, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а предметом розгляду в даній справі не є вимоги про стягнення грошової суми, розмір якої б перевищував тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов до висновку, що в даній справі встановлення всіх обставин справи можливе без проведення судового засідання з повідомленням сторін, відношення яких до предмету судового дослідження детально викладено ними у заявах по суті справи.

Розгляд справи без виклику сторін жодним чином не обмежує сторони в реалізації ними своїх процесуальних прав.

На підставі викладеного в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін необхідно відмовити.

Керуючись ст. 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» , треті особи: Полтавська обласна рада, Головне управління Держпродспоживслужбу України в Полтавській області про захист прав споживача, визнання окремих положень договору недійсними та зобов`язання вчинити певні дії в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.В.Кузіна