Рішення № 136601965, 14.05.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/400/26

2/530/558/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

14.05.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

03.03.2026 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що 22.11.2020 Р. між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000201118648. Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту шляхом введення одноразового ідентифікатора ключа для підписання відповідачем. На підставі цього кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах, передбачених Договором позики № 000201118648 у розмірі 2998,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених Договором позики, з кінцевим терміном погашення не пізніше 21.12.2020 р., базова процентна ставка складає 1,85% та процентною ставкою 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення користування коштами поза межами строку дії Договору позики. Кредитодавець свої зобов`язання за Договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та в строк визначені умовами Договору. В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов`язання, передбачені умовами договором позики.

30.06.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» уклали Договір факторингу №20210630-Ф/2, відповідно до якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 ..

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики станом на 27.02.2026 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» становить 12023,99 грн, а саме, залишок заборгованості за тілом 2998,00 грн, залишок заборгованості по процентам за користування 1663,80 грн., залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 р. по 28.09.2021 р.) - 6745,50 грн., інфляційне збільшення 616,69 грн (нараховано новим кредитором за період 22.12.2020 р. по 23.02.2022 р.). Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000201118648 від 22.11.2020 р. у розмірі 12023,99 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник позивача просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою його місця реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням, до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 33-34), що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23),причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, що 22.11.2020 р. між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000201118648. Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту шляхом введення одноразового ідентифікатора ключа для підписання відповідачем. На підставі цього кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах, передбачених Договором позики № 000201118648 у розмірі 2998,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених Договором позики, з кінцевим терміном погашення не пізніше 21.12.2020 р., базова процентна ставка складає 1,85% та процентною ставкою 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення користування коштами поза межами строку дії Договору позики. Кредитодавець свої зобов`язання за Договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та в строк визначені умовами Договору. В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов`язання, передбачені умовами договором позики.

30.06.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» уклали Договір факторингу №20210630-Ф/2, відповідно до якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 ..

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики станом на 27.02.2026 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» становить 12023,99 грн, а саме, залишок заборгованості за тілом 2998,00 грн, залишок заборгованості по процентам за користування 1663,80 грн., залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021) 6745,50 грн., інфляційне збільшення 616,69 грн (нараховано новим кредитором за період 22.12.2020 по 23.02.2022). Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000201118648 від 22.11.2020 р. у розмірі 12023,99 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору. та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено в ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно доч.1ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти в сумі 12023,99 грн, а саме, залишок заборгованості за тілом 2998,00 грн, залишок заборгованості по процентам за користування 1663,80 грн., залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021) 6745,50 грн., інфляційне збільшення 616,69 грн (нараховано новим кредитором за період 22.12.2020 по 23.02.2022). Заяви про застосування строків позовної давності до суду не надходило.

Приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 отримавши від позивача кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки їх не повернув, а також відсотки у встановленому договором розмірі на користь позивача не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме 12023,00 грн.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає:

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» та адвокатом Бачинським О.М. укладено договір про надання допомоги № 207051885 від 25.02.2026 р., акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2026 р. на загальну суму 7000,00 грн, рахунок № 1 від 25.02.2026 р., розрахунок суми судових витрат, платіжна інструкція від 01.03.2026 р. № 2683. Заяв чи клопотань про зменшення витрат на правову допомогу від відповідача не надходило. Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, офіс 54, код ЄДРПОУ 42655697, суму заборгованості за кредитним договором № 000201118648 від 22.11.2020 р. в розмірі 12023 (двадцять тисяч двадцять три) грн 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, офіс 54, код ЄДРПОУ 42655697, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп., а всього 9662 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ситник