Рішення № 136600558, 12.05.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/3737/26

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Лавровської В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, позивач) до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також Управління, відповідач) , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ( далі також третя особа) про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на протиправність постанови про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Чернігівській області за невиконання рішення суду у виконавчому проваджені за № 74810914 від 24.03.2026 у розмірі 5100 грн.

Ухвалою від 27.04.2026 позовну заяву призначено до розгляду з урахуванням особливостей визначених статтею 287 КАС України.

Відповідачем відзив на позов не подано.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( частина шоста статті 162 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Третя особа своїм правом на подання письмових пояснень не скористалась.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На примусовому виконанні в Управлінні перебуває виконавче провадження № 74810914 з виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 № 620/18845/23 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.12.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Постановою від 24.03.2026 № 74810914 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень правління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за невиконання рішення у справі № 620/18845/23 на Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.

Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною та такою, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами другою та третьою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ).

Частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону № 1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статті 75 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За умовами частини другої статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 620/18845/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.12.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 13.03.2024. Тобто, з березня 2024 року пенсійний орган зобов`язаний був здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В свою чергу, підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду слугувало фактичне невиконання рішення суду відповідно до його зобов`язальної частини.

У спірному випадку боржник стверджує, що причиною невиконання судового рішення слугували обставини тимчасової відсутності технічної можливості фактичного виконання рішення суду в повному обсязі унаслідок реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Оцінюючи доводи позивача, суд враховує, що дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Згідно із пунктами третім, четвертим цього Порядку, облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).

Видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата (пункт шостий Порядку).

Відповідно до пункту сьомого зазначеного Порядку, для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Згідно з приписом пункту восьмого Порядку, невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Також слід звернути увагу на те, що пунктом другим самої постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

При цьому пунктом третім постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 на Пенсійний фонд України покладено обов`язок не пізніше ніж до 1 вересня 2025 року забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

Аналізуючи положення «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» у сукупності та у взаємозв`язку із приписами пунктів другого та третього постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, якою вказаний Порядок затверджений, суд не знаходить підстав вважати, що цими правовими нормами було унеможливлено в спірному періоді виконання рішень судів в частині здійснення перерахунку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) та визначення сум доплат у вигляді різниці між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) та визначеним органом Пенсійного фонду України її розміром.

Зазначеними правовими нормами лише тимчасово відтерміновано здійснення видатків на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду до введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

При цьому Пенсійному фонду України встановлений конкретний часовий період, протягом якого він зобов`язаний забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування, а саме не пізніше ніж до 1 вересня 2025 року.

Доречно також звернути увагу на те, що ГУ ПФУ в Чернігівській області не надало як суду, так і державному виконавцю жодного доказу тимчасової відсутності технічної можливості фактичного виконання рішення суду в повному обсязі, а отже і не було доведено наявності поважних причин невиконання рішення суду.

Таким чином, на час прийняття оскарженої постанови Головне управління не виконало рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 620/18845/23 та не надало державному виконавцю жодних доказів наявності поважних причин невиконання рішення суду.

З огляду на це, безпідставними є посилання позивача у позові на відсутність бюджетних асигнувань як на поважну причину невиконання рішення суду.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд також враховує, що судове рішення підлягає виконанню у спосіб та порядку, визначені таким рішенням. Якщо судове рішення є незрозумілим сторонам у справі або державному виконавцю останні наділені правом на звернення до суду з відповідною заявою в порядку визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зміна чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення можлива виключно в порядку визначеному статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Суд враховує, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють осіб права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України права на соціальний та судовий захист в повному обсязі.

З огляду на встановлені в справі обставини, керуючись положеннями чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що обов`язок виконання рішення суду у справі № 620/18845/23 позивачем не дотримано, у зв`язку з чим постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 74810914 від 24.03.2026 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є правомірною і скасуванню не підлягає.

Інших доводів в обґрунтування протиправності оскарженої постанови позивач не наводить.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та наданої їм оцінки позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку статей 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.

Відповідач: Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України вул. Герасима Кондратьєва, 28,м. Суми,Сумський р-н, Сумська обл.,40014 код ЄДРПОУ 43316700.

Третя особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2026 року.

Суддя І.І. Соломко