Рішення № 136599809, 18.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 р. № 520/20919/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002), третя особа - Національна поліція України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10,м. Київ, 01024) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.10.2020 року по 13.03.2022 року.

2. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.10.2020 року по 13.03.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

3. Визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за виконання позивачем службових обов`язків в нічний час за 3096 годин в період з 07.11.2015 року по 13.03.2022 року.

4. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді доплати за виконання службових обов`язків в нічний час за 3096 годин в період з 07.11.2015 року по 13.03.2022 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

5. Визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року із застосуванням листопада 2015 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.

6. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року із застосуванням листопада 2015 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

7. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію за затримку виплати грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року у розмірі загальної суми такої індексації за принципом співмірності.

8. Визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 75 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу років (стаж служби) - 15 календарних днів за 2016 календарний рік, 15 календарних днів за 2017 рік, 15 календарних днів за 2018 рік, 15 календарних днів за 2019 рік, 15 календарних днів за 2021 рік.

9. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 75 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу років (стаж служби) - 15 календарних днів за 2016 календарний рік, 15 календарних днів за 2017 рік, 15 календарних днів за 2018 рік, 15 календарних днів за 2019 рік, 15 календарних днів за 2021 рік.

10. Визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 60 календарних днів щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей, - 10 календарних днів за 2017 календарний рік, 10 календарних днів за 2018 рік, 10 календарних днів за 2019 рік, 10 календарних днів за 2020 рік, 10 календарних днів за 2021 рік, 10 календарних днів за 2022 рік.

11. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 60 календарних днів щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей, - 10 календарних днів за 2017 календарний рік, 10 календарних днів за 2018 рік, 10 календарних днів за 2019 рік, 10 календарних днів за 2020 рік, 10 календарних днів за 2021 рік, 10 календарних днів за 2022 рік.

12. Визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 додаткової винагороди поліцейським м. Харкова у розмірі 50 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу з 24.02.2022 року по 13.03.2022 року участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

13. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 додаткову винагороду поліцейським м. Харкова у розмірі 50 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу з 24.02.2022 року по 13.03.2022 року участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

14. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні та виплати грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні щорічних додаткових відпусток за вислугу років (стаж служби) та щорічних додаткових соціальних відпусток для поліцейських, які мають дітей, з 13.03.2022 року по день фактичного розрахунку.

15. Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області надати до Пенсійного фонду України скореговані відомості грошового забезпечення з урахуванням доплати за особливі умови служби (в період карантину, коронавірус SARS-СoV-2) з 01.10.2020 року по 13.03.2022 року, доплати за виконання службових обов`язків в нічний час з 07.11.2015 року по 13.03.2022 року, індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права позивача на грошове забезпечення.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

Представником відповідача - 24.12.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

25.12.2025 року до суду від представника третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких щодо задоволення позовних вимог заперечував.

02.01.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП в Харківській області з 07.11.2015 до 13.03.2022 на наступних посадах: з 07.11.2015 по 11.02.2016 на посаді старшого інспектора - чергового Московського відділу поліції (м. Харків) ГУНП в Харківській області; з 11.02.2016 по 30.11.2016 на посаді старшого інспектора-чергового Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м. Харків); з 30.11.2016 по 01.02.2021 на посаді інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м. Харків); з 01.02.2021 по 13.03.2022 на посаді інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області.

Наказом ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 № 145 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів Національної поліції України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 13.03.2022 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) без виплати грошового забезпечення з 08.03.2022.

Позивач вважаючи, що відповідачем не проведено повний розрахунок при звільненні грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані позивачем дні відпусток та інших виплат, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Стосовно вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.10.2020 року по 13.03.2022 року та зобов`язання Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01.10.2020 року по 13.03.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до норм ч. ч. 1 та 2 ст. 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) встановлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 342 "Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом (далі - Постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 342, визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 (далі по тексту - Постанова № 375) встановлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами п. п. 2-5 Постанови № 375, встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Позивач зазначає, що повноваження працівник оперативного підрозділу виконує у безпосередньому контакті з населенням (підозрюваними, свідками, понятими, заявниками тощо).

Відповідно до положень п. 4 Постанови № 375, перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

На виконання п. 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 № 431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину" (далі - наказ МВС № 431), яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, зокрема поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Персональний перелік, осіб, яким установлюється додаткова доплата визначається керівником відповідного органу.

Для оцінки того, чи відповідають обов`язки поліцейського визначеним Постановою № 375, критеріям, визначальним фактом є не безпосередній контакт з населенням під час несення служби, а забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) через безпосередній контакт з населенням.

Наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 затверджено Порядок визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 (далі - Порядок).

Порядок розроблено з метою:

матеріального стимулювання несення служби поліцейськими окремих категорій, які прямо і безпосередньо виконують функції протидії поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та при виконанні цих обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, що підвищує ризик їх захворювання;

усвідомлення керівників підрозділів ГУНП їх персональної відповідальності за об`єктивне визначення переліку поліцейських підпорядкованого підрозділу, які виконували функції протидії поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, та при виконанні цих обов`язків мали безпосередній контакт з населенням;

цільового використання бюджетних коштів, виділених на виплату доплати до грошового забезпечення поліцейських відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.

Пунктом 3 розділу визначені критерії, яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата, а саме:

1. Несли службу в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, та у безпосередньому контакті з населенням виконували відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2») (далі - постанова 641) одну або декілька з наступних функцій:

здійснення поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (відвідування на дому) (згідно з пунктом 28 постанови 641);

виконання поточного контролю дотримання карантинних обмежень на вулицях, у парках, інших громадських місцях, проведення вибіркової перевірки документів, що посвідчують особу (згідно з пунктом 31 постанови 641);

здійснення заходів контролю виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень (згідно з пунктом 46-4 постанови 641);

2. Здійснювали в безпосередньому контакті з населенням протиепідемічні заходи, покладені на поліцію протоколами засідань державних чи регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до «зеленого», «жовтого», «помаранчевого» та «червоного» рівнів епідемічних загроз, зокрема:

заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай) на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках (у пікові години);

проведення рейдів щодо недопущення роботи нічних розважальних закладів відповідно до діючого протиепідемічного законодавства;

контроль за недопущенням порушень протиепідемічного законодавства та обмежень керівниками (власниками) приватних навчальних закладів області (якщо такі обмеження встановлено рішеннями державної чи регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).

3. Здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян згідно з пунктом 1 постанови 375:

поліцейські, які залучаються до підтримання публічного порядку та додержання вимог протиепідемічного законодавства під час проведення масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації, пікети, публічні релігійні заходи;

святкові та пам`ятні заходи, організовані органами державної влади та місцевого самоврядування;

заходи, організовані іноземними дипломатичними установами в Україні; офіційні спортивні змагання, масові спортивні та культурно-видовищні заходи, візити осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, вибори до органів влади та місцевого самоврядування);

поліцейські, які несуть службу на стаціонарних постах та в складі мобільних груп із забезпечення карантинних заходів, розташованих на кордонах території обслуговування з іншими областями країни.

4. Здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення захисту прав дітей згідно з пунктом 1 постанови 375, статті 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 № 1044:

проведення за місцем проживання чи навчання бесід з питань індивідуальної профілактики з дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, складання відповідного рапорту (акту);

заходи за заявою про безвісне зникнення дитини (опитування родичів, друзів, вчителів, однокласників, оточення, подомовий обхід), отримання пояснень від опитаних;

за повідомленнями медичних, освітніх закладів, соціальних служб відвідування дитини за місцем проживання з питань запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, збір медичних документів для підтвердження фактів, отримання пояснень опитаних осіб, складання рапорту, адміністративного протоколу;

рейди у метрополітені, на ринках, місцях скупчення дітей з метою запобігання дитячій бездоглядності; здійснення заходів поліцейського піклування щодо дітей (з поміщення до лікарні чи дитячого закладу, складання рапорту, протоколу поліцейського піклування;

відвідування за повідомленням органу освіти дитини за місцем проживання з метою залучення дитини до навчання та захисту права дитини на здобуття освіти, складання рапорту та повідомлення до органу освіти;

рейди з перевірки дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів - та складання рапорту, адміністративного протоколу;

рейди з перевірки дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, у яких проводиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування, складання рапорту, адміністративного протоколу;

проведення рейдів та виявлення фактів уживання дітьми алкоголю, складання адміністративних протоколів;

відвідування за повідомленням соціальної служби проблемних сімей, складання рапорту та адміністративних протоколів за фактами невиконання батьківських обов`язків;

рейди з відвідування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з`ясування умов проживання, складання акту;

бесіди з дітьми та їх батьками (законними представниками) під час провадження в справі про адміністративне правопорушення, учинене дитиною; складання адміністративного протоколу;

заходи за участю дітей (за окремими планами, вказівками НПУ);

проведення, за запитами навчальних заходів, бесід з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, за місцем проживання, навчання або роботи (складання рапорту, відібрання пояснень, підготовка відповіді до навчального закладу);

відвідування дитини за місцем проживання для з`ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї, бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім`ї з метою усунення причин і умов, які спонукали до вчинення дитиною адміністративного чи кримінального правопорушення, та складання рапорту.

Отже, підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином суд зазначає, що вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Відповідно до додатку 1 до Порядку, затвердженого наказом ГУНП в області від 12.11.2020 № 2165 Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування - це підрозділ, який залучається до виконання обов`язків із забезпечення ужиття заходів, спрямованих на протидію запобіганню поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 в окремих випадках (за окремими наказами, дорученнями, планами) .

Суд зазначає, що вирішальним для визначення права позивача на отримання відповідної доплати є не те, що протягом певного періоду така доплата була здійснена, а те, чи залучався він протягом спірного періоду до виконання таких обов`язків, що дають право на отримання доплати.

Відповідно до листа начальника Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_1 залучався до забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку та безпеки громадян), бо відповідно до Наказу ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Харківській області було включено в перелік підрозділів, які не залучаються до забезпечення життєдіяльності населення, а також захисту прав дітей та забезпечення правопорядку та безпеки громадян лише в червні, липні та в жовтні 2020 року.

Вказане підтверджується і листом УФЗБО ГУНП в Харківській області, яке в своєму листі від 22.12.2025 № 213121-2025 повідомило, що ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась додаткова доплата у відповідності до постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 за 2020 рік у сумі 12278,97 грн, а саме: у липні 2020 року - 6079,18 грн за червень 2020 року; у серпні 2020 року - 5930,05 грн за липень 2020 року; у грудні 2020 року - 269,74 грн за жовтень 2020 року.

В інші періоди ОСОБА_1 не залучався до забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку та безпеки громадян), а працював відповідно до функціональних обов`язків. Виконання посадових обов`язків за займаною посадою не пов`язане з безпосереднім контактом з населенням.

З огляду на викладене, суд вважає, що право на додаткову доплату згідно з Постановою № 375 мають право, зокрема, лише поліцейські, які внаслідок забезпечення життєдіяльності населення мають з ним безпосередній контакт.

Втім позивачем не доведено, що виконуючи завдання, забезпечував в розумінні Постанови № 375 життєдіяльність населення у період карантину з безпосереднім контактом.

При цьому, позивачем не було додано до позовної заяви доказів відповідності критеріям приналежності до поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням.

Суд наголошує, що доплата до грошового забезпечення, передбачена Постановою № 375, належна не усім поліцейським, які мають спілкування та контакти з населенням, а лише тим, які у період карантину забезпечували життєдіяльність населення - правопорядку і безпеки громадян та за відсутності поданих керівником списків переліку працівників яким встановлюється така доплата.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій частині є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за виконання позивачем службових обов`язків в нічний час за 3096 годин в період з 07.11.2015 року по 13.03.2022 року та зобов`язання Головного управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді доплати за виконання службових обов`язків в нічний час за 3096 годин в період з 07.11.2015 року по 13.03.2022 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає наступне.

Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 11 розділу 2 Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

В свою чергу, облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.

Абз.7 пункту 11 розділу ІІ Порядку № 260 визначено, що облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цих Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.

Таким чином суд зазначає, що виплата доплати за службу в нічний час проводиться в поточному місяці за попередній.

Листом Харківське районне управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області повідомило, що надати інформацію щодо дат добових чергувань ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 31.12.2020 не надається можливим у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 140 наказу НПУ від 23.08.2016 № 737 (зі змінами) "Про перелік видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання", термін зберігання книги нарядів складає 5 років.

Відповідно до книг нарядів Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 залучався до несення служби в нічний час:

в 2021 році: в січні - 58 год., в лютому - 48 год., в березні - 44 год., в квітні - 46 год., в травні - 54 год., в червні - 50 год., в липні - 60 год.; в серпні - 4 год., в вересні - 48 год, в жовтні - 42 год., в листопаді - 44 год., в грудні - 54 год.

в 2022 році: в січні - 54 год, в лютому - 36 год (04.02, 08.02, 14.02, 18.02, 22.02, 26.02), в березні - 6 год (05.03).

Відповідно до даних, наданих УФЗБО ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 було нараховано доплату за службу в нічний час:

2016 рік (180 годин): з серпня по грудень за 180 годин у загальній сумі 917,51 грн;

2018 рік (208 годин): за травень-червень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 057,49 грн;

2019 рік (377 годин): за січень-травень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 909,97 грн;

2020 рік (368 годин): за січень-лютий, з червня по листопад у загальній сумі 1 841,57 грн;

2021 рік (552 годин): з січня по грудень у загальній сумі 2 811,10 грн;

2022 рік (54 години): за січень у сумі 300,40 грн.

Однак доказів виплати позивачу доплати за службу в нічний час суду надано не було.

В відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що довідки несення ОСОБА_1 служби в нічний час за період, що не був сплачений, відповідальними особами підрозділу, де проходив службу заявник до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області не надавались, тому останньому не була проведена доплата за службу в нічний час.

Крім того суд зазначає, що листом від Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області підтвердити факт несення ОСОБА_1 служби в нічний час в 2015, з січня по липень 2016 року, в 2017 році, з січня по квітень та з липня по серпень 2018 року, з червня по серпень 2019 року, в грудні 2020 року не надається можливим.

Отже суд зазначає, що позивач з 2016 року по 2022 рік відпрацював у нічний час 1739 годин, однак відсутні докази оплати позивачу несення служби у нічний час 1739 годин за вказані періоди, а саме: 2016 рік (180 годин): з серпня по грудень за 180 годин у загальній сумі 917,51 грн; 2018 рік (208 годин): за травень-червень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 057,49 грн; 2019 рік (377 годин): за січень-травень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 909,97 грн; 2020 рік (368 годин): за січень-лютий, з червня по листопад у загальній сумі 1 841,57 грн; 2021 рік (552 годин): з січня по грудень у загальній сумі 2 811,10 грн; 2022 рік (54 години): за січень у сумі 300,40 грн.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за 1739 годин несення служби в нічний час за наступні періоди, а саме: 2016 рік (180 годин): з серпня по грудень за 180 годин у загальній сумі 917,51 грн; 2018 рік (208 годин): за травень-червень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 057,49 грн; 2019 рік (377 годин): за січень-травень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 909,97 грн; 2020 рік (368 годин): за січень-лютий, з червня по листопад у загальній сумі 1 841,57 грн; 2021 рік (552 годин): з січня по грудень у загальній сумі 2 811,10 грн; 2022 рік (54 години): за січень у сумі 300,40 грн.

А отже задля належного захисту прав позивача відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за 1739 годин несення служби в нічний час за наступні періоди, а саме: 2016 рік (180 годин): з серпня по грудень за 180 годин у загальній сумі 917,51 грн; 2018 рік (208 годин): за травень-червень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 057,49 грн; 2019 рік (377 годин): за січень-травень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 909,97 грн; 2020 рік (368 годин): за січень-лютий, з червня по листопад у загальній сумі 1 841,57 грн; 2021 рік (552 годин): з січня по грудень у загальній сумі 2 811,10 грн; 2022 рік (54 години): за січень у сумі 300,40 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Стосовно вимог позивача в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за несення служби в нічний час із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після нарахування та виплати доплату за несення служби в нічний час відповідачем не буде здійснено вказане нарахування та виплата із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 5.01.2004 № 44.

Отже, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а права позивача не є порушеними.

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року із застосуванням листопада 2015 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року із застосуванням листопада 2015 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає наступне.

В відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що Постанова № 782 не містила пряму вказівку на проведення індексації грошового забезпечення нової категорії осіб, а саме поліцейських, за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. У зв`язку з вищевказаним, індексація грошового забезпечення поліцейських стала проводитись лише з листопада 2017 року, тобто після внесення змін до Порядку № 1078.

Суд зазначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разу, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частинами 1, 2, 6 статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).

Абзацами 1, 2 пункту 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно пп. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Згідно з абз. 4 п. 6 Порядку № 1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і, відповідно до чинного законодавства, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, так як належить до основних державних гарантій щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В п. 23, 26 рішення у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року є законними та обґрунтованими, а отже задля належного захисту прав позивача, відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 року.

Щодо вимог позивача в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням листопада 2015 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 року відповідачем не буде здійснено таке нарахування та виплата із застосуванням листопада 2015 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а права позивача не є порушеними.

Щодо вимог позивача зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію за затримку виплати грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року у розмірі загальної суми такої індексації за принципом співмірності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно зі статтею 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

При цьому, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушенням встановлених строків виплати саме нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

Відтак, оскільки індексація грошового забезпечення позивача за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року не тільки не виплачувалась, але і не нараховувалась, тому вказані вимоги є безпідставними.

Щодо вимог позивача визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 75 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу років (стаж служби) - 15 календарних днів за 2016 календарний рік, 15 календарних днів за 2017 рік, 15 календарних днів за 2018 рік, 15 календарних днів за 2019 рік, 15 календарних днів за 2021 рік та зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 75 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу років (стаж служби) - 15 календарних днів за 2016 календарний рік, 15 календарних днів за 2017 рік, 15 календарних днів за 2018 рік, 15 календарних днів за 2019 рік, 15 календарних днів за 2021 рік; визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 60 календарних днів щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей, - 10 календарних днів за 2017 календарний рік, 10 календарних днів за 2018 рік, 10 календарних днів за 2019 рік, 10 календарних днів за 2020 рік, 10 календарних днів за 2021 рік, 10 календарних днів за 2022 рік та зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 60 календарних днів щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей, - 10 календарних днів за 2017 календарний рік, 10 календарних днів за 2018 рік, 10 календарних днів за 2019 рік, 10 календарних днів за 2020 рік, 10 календарних днів за 2021 рік, 10 календарних днів за 2022 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації, що міститься листі УКЗ ГУНП в Харківській області від 22.12.2025 № 212376-2025 зазначено, що ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 13.03.2022 щорічні основні та додаткові відпустки за 2016, 2018 та 2019 роки використав у повному обсязі.

У додаткових відпустках, згідно ст. 19 Закону України «Про відпустки» за період проходження служби не перебував.

Невикористана частина щорічної відпустки за 2017 рік - 15 діб основної та 15 діб додаткової відпустки, за 2020 рік - 15 діб невикористаної частини додаткової відпустки, за 2021 рік - 15 діб додаткової відпустки.

В свою чергу, в наказі ГУНП в Харківській області від 03.10.2022 № 472 о/с, яким доповнено наказ ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 № 145 о/с відповідачем визначено, що ОСОБА_1 відпустку за період з 01.01.2022 по 13.03.2022 у кількості 8 діб не використав. Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної оплачуваної та додаткової відпустки за 2022 рік була проведена за 8 діб.

В відзиві відповідач зазначає, що на підставі пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції.

Суд надаючи оцінку спірним правовідносинам в цій частині, зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР "Про відпустки" (надалі - Закон №504/96-ВР), установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15); 3) творча відпустка (стаття 16);

31) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 161);

4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 181); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19); відпустка при народженні дитини (стаття 191);

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону №580-VIII, призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Відповідно до ст. 92 Закону №580-VIII, поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Порядок обчислення тривалості відпусток поліцейських визначає стаття 93 Закону №580-VIII.

Частинами 2 - 7 статті 93 Закону №580-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.

Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб.

Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.

Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Закону №580-VIII, поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

Згідно з частиною 10 статті 93 Закону №580-VIII, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Частинами 1 та 2 статті 94 Закону №580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (надалі - Порядок №260), затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Вказаний Порядок визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України.

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 7 і 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що законом не виключаються випадки коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому законодавством не передбачено й можливості позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав у попередньому календарному році.

Таким чином у кожному наступному календарному році поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані у попередніх роках, що виражається у праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними у році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Суд зауважує, що Законом України від 06.09.2023 №3379-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб" внесено зміни до Закону України "Про Національну поліцію", якими, зокрема, частину десяту статті 93 викладено в такій редакції:

"10. Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні:

щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;

щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

У разі загибелі (смерті) поліцейського грошова компенсація за всі невикористані ним дні відпусток, передбачених абзацами другим і третім цієї частини, виплачується членам його сім`ї, зазначеним в абзаці третьому частини шостої статті 94 цього Закону, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а в разі їх відсутності такі кошти входять до складу спадщини".

Тобто, внесеними змінами усунуто законодавчу прогалину у Законі №580-VIII в частині регулювання питання виплати поліцейському при його звільненні зі служби компенсації за невикористані дні відпустки за попередні роки.

Водночас, з огляду на відсутність на момент звільнення позивача правового врегулювання спеціальним законодавством питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за попередні роки, суд, застосовуючи приписи частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що при вирішенні питання щодо виплати компенсації за невикористані дні відпустки підлягали застосуванню приписи Кодексу законів про працю України і Закону України Про відпустки.

Згідно зі статтею 24 Закону №504/96-ВР та статтею 83 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону №504/96-ВР.

Всупереч цьому, при звільненні позивача йому протиправно не було здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані ним дні додаткової оплачуваної відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2021 рік та 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 рік щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей.

Питання виплати компенсації за невикористані відпустки при звільненні за роки, що передували року звільнення поліцейського, неодноразово були предметом дослідження у Верховному Суді, зокрема у постанові від 19.01.2021 у справі №160/10875/19.

Вказані висновки, в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України, враховуються судом під час вирішення цього спору.

Так, у справі №160/10875/19 Верховний Суд відступив від правового висновку, сформованого в судових рішеннях у справах №818/1276/17, №820/5122/17, №808/2122/18, №825/1038/16, і зазначив таке:

57. Аналізуючи наведені норми законодавства, Суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

58. Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

59. Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

60. З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.

61. Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

62. Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки..

Такі ж висновки були підтримані Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30.11.2022 при розгляді справи №640/85/20 та від 20.07.2023 при розгляді справи №200/18480/21.

Разом з цим, в наказі ГУНП в Харківській області від 03.10.2022 № 472 о/с, яким доповнено наказ ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 № 145 о/с відповідачем визначено, що ОСОБА_1 відпустку за період з 01.01.2022 по 13.03.2022 у кількості 8 діб не використав. Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної оплачуваної та додаткової відпустки за 2022 рік була проведена за 8 діб.

Таким чином суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 75 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу років (стаж служби) - 15 календарних днів за 2016 календарний рік, 15 календарних днів за 2017 рік, 15 календарних днів за 2018 рік, 15 календарних днів за 2019 рік, 15 календарних днів за 2021 рік та бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 60 календарних днів щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей, - 10 календарних днів за 2017 календарний рік, 10 календарних днів за 2018 рік, 10 календарних днів за 2019 рік, 10 календарних днів за 2020 рік, 10 календарних днів за 2021 рік, 10 календарних днів за 2022 рік є протиправною та такою, що порушує права позивача.

А отже задля належного захисту прав позивача відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 75 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу років (стаж служби) - 15 календарних днів за 2016 календарний рік, 15 календарних днів за 2017 рік, 15 календарних днів за 2018 рік, 15 календарних днів за 2019 рік, 15 календарних днів за 2021 рік, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 60 календарних днів щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей, - 10 календарних днів за 2017 календарний рік, 10 календарних днів за 2018 рік, 10 календарних днів за 2019 рік, 10 календарних днів за 2020 рік, 10 календарних днів за 2021 рік, 10 календарних днів за 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 додаткової винагороди поліцейським м. Харкова у розмірі 50 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу з 24.02.2022 року по 13.03.2022 року участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів та зобов`язання Головного управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 додаткову винагороду поліцейським м. Харкова у розмірі 50 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу з 24.02.2022 року по 13.03.2022 року участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає наступне.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі, також - Постанова № 168), яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.

Приписами п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби),- розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, на період дії воєнного стану (який було запроваджено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та в подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено), співробітникам Національної поліції України Постановою №168 передбачена виплата додаткової винагороди та збільшеної додаткової винагороди.

Аналіз пункту 1 вищевказаної постанови КМУ № 168 дозволяє дійти висновку про те, що додаткова винагороди є правом, а не обов`язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби.

З метою врегулювання питань нарахування та виплати додаткової винагороди та збільшеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за підписом Голови Національної поліції України І. Клименка розроблено Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 23.03.2022 № 355-1/ВС.

Відповідно до п. 2 розділу І Методичних рекомендацій виплата винагороди здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду на підставі наказів такого органу, установи. Видання наказу здійснюється щомісяця не пізніше 28 числа (до завершення воєнного стану). Списки на підпорядкованих поліцейських та заступників керівника підписуються керівником за підпорядкованістю, а списки на керівників, діяльність яких координується (контролюється) керівниками вищого рівня чи їхніми заступниками, підписуються відповідно старшими прямими керівниками чи їхніми заступниками.

Згідно п. 3 розділу І Методичних рекомендацій розрахунковий місячний період для виплати винагород визначається з 24 лютого по 25 березня, а в подальшому з 26-го числа поточного місяця на наступні 30 днів періоду дії воєнного стану. У разі, якщо воєнний стан у розрахунковому місячному періоді визначений у меншій кількості календарних днів, ніж розрахунковий місячний період, то розмір винагород визначається шляхом ділення їхніх місячних розмірів на кількість календарних днів, коли був воєнний стан у розрахунковому місячному періоді.

Відповідно до п. 5 розділу І Методичних рекомендацій додаткова винагорода виплачується в межах асигнувань, передбачених в кошторисі органу, установи.

Згідно п. 1 розділу II Методичних рекомендацій додаткова винагорода встановлюється пропорційно та виплачується поліцейським за календарний період проходження служби в розрахунковому місячному періоді з урахуванням умов щодо періодів, які не враховуються до періоду, за який може бути встановлена винагорода згідно з розділом IV цих Методичних рекомендацій.

Відповідно до п. 2 розділу II Методичних рекомендацій додаткова винагорода встановлюється, ураховуючи кількість календарних днів проходження служби, крім періодів, зазначених у пункті 1 розділу IV цих Методичних рекомендацій. Обрахунок додаткової винагороди проводиться шляхом ділення місячного розміру додаткової винагороди 30 000 на кількість календарних днів у розрахунковому місячному періоді дії воєнного стану та множення на кількість днів проходження служби за виключенням періодів, зазначених у п. 1 розділу IV.

Згідно п. 3 розділу II Методичних рекомендацій для оформлення наказу про встановлення додаткової винагороди керівниками структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органу (установи) поліції подаються списки поліцейських з пропорційно обрахованим розміром винагороди, що пропонується до встановлення.

Відповідно до п. 1 розділу IV Методичних рекомендацій додаткова винагорода не встановлюється поліцейським за період, зокрема, відсутності за місцем знаходження органу (підрозділу), закладу, установи з незаконних причин.

Згідно п. 1 та п. 2 розділу IIІ Методичних рекомендацій збільшена додаткова винагорода (до 70 000 грн додатково до додаткової винагороди) установлюється та виплачується поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - дії (заходи) за фактичний час виконання ними цих службових обов`язків.

Збільшена додаткова винагорода виплачується пропорційно часу участі в діях (заходах) у розрахунковому місячному періоді здійснення дій (заходів) під час дії воєнного стану, що обраховується за час фактичної участі в діях (заходах).

Перелік дій (заходів) з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної, до забезпечення яких можуть залучатися поліцейські, визначений в додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

При цьому, нарахування та виплата додаткової винагороди здійснюються на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду.

Суд зазначає, що відповідно до листа Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області в період з 24.02.2022 по 13.03.2022 ОСОБА_1 в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії участі не приймав, доказів зворотного суду не надано.

Крім того судом встановлено, що з 08.03.2022 по 12.03.2022 інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, а також не брав участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За вказаним фактом наказом ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 № 203 до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Своїм листом УФЗБО ГУНП в Харківській області повідомило, що додаткова винагорода поліцейським на період дії воєнного стану згідно з постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 нараховувалась по розрахункам наданим Харківським РУП № 2 ГУНП в Харківській області. Інформація щодо виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану стосовно ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 13.03.2022 до УФЗБО ГУНП в Харківській області не надходила.

В свою чергу, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 за 12 днів (з 24.02.2022 по 07.03.2022 року) обов`язків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, а з 08.03.2022 по 13.03.2022 взагалі жодних обов`язків поліцейської служби, то нарахування та виплата додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі до 70 000 грн не здійснювалось, а тому у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Відтак, оскільки у період з 24 лютого 2022 по 13 березня 2022 року позивач не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, накази відносно ОСОБА_1 про виплату йому додаткової винагороди період з 24.02.2022 по 13.03.2022 відповідачем не видавались.

Суд наголошує, що мам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків на території м. Харків під час дії воєнного стану у період з 24.02.2022 по 07.03.2022 не створює для відповідача обов`язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора. Отже, ОСОБА_1 виконував свої функціональні обов`язки та відповідно не виконував бойових завдань, пов`язаних з безпосередньою участю в бойових діях та/або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), що надає право на отримання збільшеної додаткової винагороди.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскільки позивач до безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій, не залучався, то відсутні підстави для нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Щодо вимог позивача в зобов`язання Головного управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні та виплати грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні щорічних додаткових відпусток за вислугу років (стаж служби) та щорічних додаткових соціальних відпусток для поліцейських, які мають дітей, з 13.03.2022 року по день фактичного розрахунку та зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області надати до Пенсійного фонду України скореговані відомості грошового забезпечення з урахуванням доплати за особливі умови служби (в період карантину, коронавірус SARS-СoV-2) з 01.10.2020 року по 13.03.2022 року, доплати за виконання службових обов`язків в нічний час з 07.11.2015 року по 13.03.2022 року, індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде здійснено нарахування та виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні та виплати грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні щорічних додаткових відпусток за вислугу років (стаж служби) та щорічних додаткових соціальних відпусток для поліцейських, які мають дітей, з 13.03.2022 року по день фактичного розрахунку та не буде надано до Пенсійного фонду України скореговані відомості грошового забезпечення з урахуванням доплати за особливі умови служби (в період карантину, коронавірус SARS-СoV-2) з 01.10.2020 року по 13.03.2022 року, доплати за виконання службових обов`язків в нічний час з 07.11.2015 року по 13.03.2022 року, індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а права позивача не є порушеними.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002), третя особа - Національна поліція України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10,м. Київ, 01024) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за 1739 годин несення служби в нічний час за наступні періоди, а саме: 2016 рік (180 годин): з серпня по грудень за 180 годин у загальній сумі 917,51 грн; 2018 рік (208 годин): за травень-червень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 057,49 грн; 2019 рік (377 годин): за січень-травень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 909,97 грн; 2020 рік (368 годин): за січень-лютий, з червня по листопад у загальній сумі 1 841,57 грн; 2021 рік (552 годин): з січня по грудень у загальній сумі 2 811,10 грн; 2022 рік (54 години): за січень у сумі 300,40 грн.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за 1739 годин несення служби в нічний час за наступні періоди, а саме: 2016 рік (180 годин): з серпня по грудень за 180 годин у загальній сумі 917,51 грн; 2018 рік (208 годин): за травень-червень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 057,49 грн; 2019 рік (377 годин): за січень-травень, з вересня по грудень у загальній сумі 1 909,97 грн; 2020 рік (368 годин): за січень-лютий, з червня по листопад у загальній сумі 1 841,57 грн; 2021 рік (552 годин): з січня по грудень у загальній сумі 2 811,10 грн; 2022 рік (54 години): за січень у сумі 300,40 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 75 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу років (стаж служби) - 15 календарних днів за 2016 календарний рік, 15 календарних днів за 2017 рік, 15 календарних днів за 2018 рік, 15 календарних днів за 2019 рік, 15 календарних днів за 2021 рік.

Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 75 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу років (стаж служби) - 15 календарних днів за 2016 календарний рік, 15 календарних днів за 2017 рік, 15 календарних днів за 2018 рік, 15 календарних днів за 2019 рік, 15 календарних днів за 2021 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 60 календарних днів щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей, - 10 календарних днів за 2017 календарний рік, 10 календарних днів за 2018 рік, 10 календарних днів за 2019 рік, 10 календарних днів за 2020 рік, 10 календарних днів за 2021 рік, 10 календарних днів за 2022 рік.

Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 60 календарних днів щорічної додаткової соціальної відпустки для поліцейських, які мають дітей, - 10 календарних днів за 2017 календарний рік, 10 календарних днів за 2018 рік, 10 календарних днів за 2019 рік, 10 календарних днів за 2020 рік, 10 календарних днів за 2021 рік, 10 календарних днів за 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.