Ухвала суду № 136599670, 18.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2026 р. Справа № 520/11930/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області (вул. Незалежності, буд. 1,м. Златопіль,Лозівський р-н, Харківська обл.,64102), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство "Жилсервіс" Златопільської міської ради Харківської області (вул. Світанкова, буд. 1,м. Златопіль,Лозівський р-н, Харківська обл.,64102) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Первомайської міської ради щодо нерозгляду заяви про реєстрацію органу самоорганізації населення Будинковий комітет НАШ ДОМ будинку № 5 у третьому мікрорайоні, м. Первомайський, Харківської області від 16.10.2018 р. як юридичної особи, зобов`язанням Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області (Виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області) поновлення порушеного права на самоорганізацію шляхом скасування Рішення № 48 Про призначення управителя багатоквартирних будинків у м. Первомайський Харківської області від 15.03.2019 р. та проведення державної реєстрації органу самоорганізації населення Будинковий комітет НАШ ДОМ будинку № 5 у третьому мікрорайоні, м. Первомайський, Харківської області від 16.10.2018 р. як юридичної особи на підставі заяви від 2018 року;

2. Стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати за цією справою.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, а саме те, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Первомайської міської ради щодо нерозгляду заяви про реєстрацію органу самоорганізації населення Будинковий комітет НАШ ДОМ будинку № 5 у третьому мікрорайоні, м. Первомайський, Харківської області від 16.10.2018 р. як юридичної особи, зобов`язанням Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області (Виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області) поновлення порушеного права на самоорганізацію шляхом скасування Рішення № 48 Про призначення управителя багатоквартирних будинків у м. Первомайський Харківської області від 15.03.2019 р. та проведення державної реєстрації органу самоорганізації населення Будинковий комітет НАШ ДОМ будинку № 5 у третьому мікрорайоні, м. Первомайський, Харківської області від 16.10.2018 р. як юридичної особи на підставі заяви від 2018 року, суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав знав або повинен був дізнатися ще з жовтня 2018 року, а до суду звернувся засобами поштового зв`язку лише 08.05.2026 року, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви було надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зокрема зазначено, що Судовий наказ (Справа № 632/1935/25, провадження № 2-н/632/400/25) отриманий відповідачем 06.11.2025 р.. Із заявою про скасування судового наказу відповідач звернулася через свого представника, Лисицького С. В. первинно засобами поштового зв`язку 12.11.2025 р. до Златопільского міськрайонного суду в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 170 Цивільно процесуальним кодексом України. Судовий наказ не є автоматичним усвідомлюванням позивачем протиправності Рішення № 48. Оскільки Судовий наказ (Наказне провадження) передбачає розгляд безспірних вимог без дослідження доказів по суті, у позивача на той момент не виникало обов`язку законодавчого спростування підстав прийняття самого Рішення № 48. Отже із Судового наказу вбачалися виключно фінансові претензії, які були оскаржені у встановленому порядку без глибокого аналізу адміністративної процедури призначення управителя. На той час позивач та її представник сприймали надані документи лише як обґрунтування суми заборгованості, а не як незаконний акт органу державної влади. Повний обсяг інформації про те, що відповідач діяв усупереч інтересам мешканців (які раніше створили ОСН НАШ ДОМ), було зібрано та проаналізовано лише в травні 2026 року під час детального опрацювання правової позиції, дослідження архівних документів та зіставлення оскаржуваного акта з Рішеннями № 937-47/7 та № 177 від 2018 року. Саме це стало моментом виявлення порушення прав позивача як члена органу самоорганізації населення (період з 20.04.2026 до 04.05.2026).

Однак суд зазначене не приймає до уваги, оскільки позивач як власник квартири АДРЕСА_2 про оскаржуване рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області № 48 від 15.03.2019 року знав або повинен був дізнатися ще 15.03.2019 року.

Рішення виконавчого комітету це офіційний нормативно-розпорядчий акт, який ухвалюється виконавчим органом місцевої ради (виконкомом) для вирішення поточних питань життєдіяльності громади. Воно є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами, організаціями та громадянами..

Оприлюднення рішення виконавчого комітету - це передбачена законодавством процедура доведення до відома громадськості актів органу місцевого самоврядування. Вона гарантує відкритість влади та є обов`язковою умовою для того, щоб такі рішення набрали чинності та стали обов`язковими до виконання.

Отже вказане спростовує доводи позивача стосовно його не обізнаності з оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області № 48 від 15.03.2019 року.

Таким чином, суд зазначає, що наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суд - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області (вул. Незалежності, буд. 1,м. Златопіль,Лозівський р-н, Харківська обл.,64102), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство "Жилсервіс" Златопільської міської ради Харківської області (вул. Світанкова, буд. 1,м. Златопіль,Лозівський р-н, Харківська обл.,64102) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Спірідонов М.О.