Ухвала суду № 136599577, 18.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

18 травня 2026 р. Справа № 520/12328/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адмінстрації, ГУ, Управління) про: 1) визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправними; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 2) стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 228.400,00 грн,

встановив:

Згідно з ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В оформленні позову судом виявлено істотні та суттєві недоліки, котрі є нездоланними перешкодами у відправленні правосуддя.

Так, по-перше, відповідно до п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу зобов`язані забезпечити належне та своєчасне виконання процесуальних обов`язків, у тому числі і стосовно дотримання вимог оформлення позову.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Аналогічна правова позиція щодо змісту вимог, які пред`являються до позовної заяви визначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23. Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава; предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення; підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки; фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача; правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Водночас зміст позовних вимог Велика Палата Верховного Суду визначила як максимально чітко і зрозуміло сформоване визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову, наголосивши, що чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц.

Як вбачається зі змісту позову, предметом спору є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати позивачу, як опікуну двох малолітніх дітей, за період з січня 2022 року по серпень 2025 року щомісячних виплат у розмірі 10.500,00 грн, з покладенням на відповідача обов`язку провести перерахунок та стягненням недоплати у сумі 228.400,00 грн.

При цьому, позов не містить ані викладення обставин спірних правовідносин, ані викладення обставин вчинення суб"єктом владних повноважень оскаржених управлінських волевиявлень, ані обгрунтування протиправності рішень (діянь) суб`єкта владних повноважень, ані посилань на положення нормативно-правових актів, котрі були неправомірно застосовані або протиправно не застосовані суб"єктом владних повноважень, ані обставин порушення прав (інтересів) заявника у межах кожного окремого календарного місяця, ані посилань на докази, котрі підтверджують існування цих обставин.

Тож, за даним епізодом стан оформлення позову не відповідає положенням п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 КАС України, що позбавляє суд процесуальної можливості визначити характер спірних правовідносин, правову природу спірних правовідносин, предмет доказування згідно з ч.2 ст.73 КАС України.

По-друге, частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частин другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин сьомої-десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Судом встановлено, що позовна заява та додані до неї документи подана позивачем через систему "Електронний суд".

Відповідно до п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду доказ надсилання до Електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області копії позовної заяви з додатками.

По-третє, позов поданий до суду поза межами процесуального строку згідно з ч.2 ст.122 КАС України період з січня 2022 року по серпень 2025 року без клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Указане є порушенням ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 118-123, 133, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову - 10 днів з календарної дати отримання цієї ухвали.

Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду позову, оформленого відповідно до ч.2 ст.79,п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, п.4 ст.161 КАС України в частині викладення обставин, якими обгрунтовані вимог позову та в частині зазначення доказів на підтвердження цих обставин; доказів надсилання до Електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області копії позову з додатками; документально та юридично умотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом із доказами у підтвердження інсування поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Роз`яснити, що невиправлення недоліків зумовлює повернення позову.

Копію даної ухвали направити заявникові з урахуванням ч.6 ст.18, ч.7 ст.18, ч.7 ст.251, ч.11 ст.251 КАС України.

Роз`яснити, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко