Рішення № 136598892, 18.05.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2026 р. м. Рівне№460/3145/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. розглянувши матеріали заяви адміністративної справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРІ-ТІ" доДержавної податкової служби України Головного управління ДПС у Рівненській області про ухвалення додаткового судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРІ-ТІ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації : № 13494621/43809692 від 09.12.2025р.; № 13420534/43809692 від 06.11.2025р.; № 13436491/43809692 від 13.11.2025р.; № 13436534/43809692 від 13.11.2025р.; № 13428987/43806992 від 11.11.2025р.; № 13486339/43809692 від 04.12.2025р.; № 13444983/43809692 від 18.11.2025р.; № 13486338/43809692 від 04.12.2025р.; № 13436532/43809692 від 13.11.2025р.; № 13436533/43809692 від 13.11.2025р.; № 13444984/43809692 від 18.11.2025р.; № 13444982/43809692 від 18.11.2025р; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ТОВ «ДОРІ-ТІ»: Податкову накладну № 78 від 04.12.2024р.; Податкову накладну № 35 від 04.11.2024р.; Податкову накладну № 47 від 11.11.2024р.; Податкову накладну № 56 від 18.11.2024р.; Податкову накладну № 38 від 05.11.2024р.; Податкову накладну № 85 від 18.12.2024р.: Податкову накладну № 84 від 18.12.2024р.; Податкову накладну № 49 від 12.11.2024р.; Податкову накладну № 51 від 13.11.2024р.; Податкову накладну № 68 від 25.11.2024р.; Податкову накладну № 75 від 25.11.2024р.; Податкову накладну № 59 від 20.11.2024р.

Рішенням суду від 11.05.2026 позов задоволено повністю.

14.05.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правову допомогу в розмірі 8000, 00 грн.

Головне управління ДПС у Рівненській області подало клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

За правилами ч.1- ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення також здійснюється судом без участі сторін (у письмовому провадженні).

За правилами ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Отже, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас в силу вимог ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У поданій заяві представник позивача заявив про стягнення судових витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 8000, 00 грн.

На обґрунтування вказаних витрат до заяви додано договір про надання правової допомоги від 22.12.2023 №7/23, платіжну інструкцію від 13.05.2026 №94, акт здачі-приймання наданих послуг №2 від 08.05.2026.

Так, згідно з вказаним актом адвокатом в межах даної справи надано позивачу послуги на загальну вартість 8000, 00 грн.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2021 (справа №280/2635/20, провадження №К/9901/29763/20) судова колегія зазначила, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Так, на переконання колегії суддів, норми ст.ст. 134, 139 були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що долученими до матеріалів цієї справи доказами доведено факт надання адвокатом правничої допомоги відповідачу у межах розгляду даної адміністративної справи.

Разом з тим, стосовно розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи встановлені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, на переконання суду, заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 4000, 00 грн є розумно обґрунтованими, а їх стягнення у такому розмірі не становитиме надмірний тягар для державної установи.

Таким чином, заява про відшкодування відповідачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРІ-ТІ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 18 травня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРІ-ТІ" (вул. Центральна, буд. 74Б,с. Корнин,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35304, ЄДРПОУ/РНОКПП 43809692)

Відповідач - Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393) Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя С.А. Борискін