Ухвала суду № 136598557, 18.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 травня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/5222/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №74401629 від 10.04.2024;

- змінити боржника в адміністративній справі №440/14819/23 з ДУ ТМО МВС України по Полтавській області (вул.С.Петлюри, 64, м.Полтава, 36039, код ЄРДПОУ: 08733966) (переходом повноважень від однієї юридичної особи до іншої) на належного відповідача: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (місце реєстрації: вул.Шевченка,26, м.Харків, 61013, код ЕДРПОУ: 45329727, адреса для листування: вул. Кременчуцька, 2В, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 37950;

- видати оновлений виконавчий лист у справі №440/14819/23.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

11.05.2026 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Розглянувши матеріали позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)."

Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, спірна постанова прийнята 10.04.2024.

Позовну заяву подано до суду 28.05.2026, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що про існування спірної постанови йому стало відомо лише 20.04.2026.

Разом з тим, як слідує зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі №440/14819/23, про обізнаність з якою позивач не заперечує, 10.04.2024 постановою у ВП № 74401629, складеною головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчено виконавче провадження з підстав виконання боржником судового рішення до відкриття виконавчого провадження.

Отже, про існування спірної постанови позивач знав за наслідком ознайомлення з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі №440/14819/23.

Лише в березні 2026 року позивач почав вчиняти активні дії щодо отримання спірної постанови.

Надана до суду Виписка №25/0595 із медичної карти хворого свідчить про знаходження позивача на стаціонарному лікуванні у період з 04.06.2025 по 13.06.2025, а Виписка №647 взагалі стосується 2024 року.

Таким чином, у цій справі позивач звернувся до суду із значним пропуском установленого процесуальним законом строку, при цьому звернення до суду з позовом напряму залежало від його волевиявлення, а наведені ним обставини не можна визнати поважними причинами пропуску цього строку, що унеможливлює його поновлення.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.В. Костенко