Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/22553/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ХЕРСОНГАЗ» (код ЄДРПОУ 03355353, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3) до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40408678, місце знаходження: 73015, м. Херсон, вул. Перекопська, 17) про визнання протиправним та скасування припису,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ХЕРСОНГАЗ» (код ЄДРПОУ 03355353, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3) до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40408678, місце знаходження: 73015, м. Херсон, вул. Перекопська, 17), в якій позивач просить:
Визнати протиправним та скасувати припис Головного Управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 04.02.2025 № 05-3-4/34.
Ухвалою від 14 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області 04.02.2025 проведено позапланову перевірку АТ «Херсонгаз», за результатом якої складено акт № 05-3-3/38, яким встановлено порушення вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», а саме всупереч положенням вказаного абзацу проведено нарахування плати за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою Споживача, з дати початку (01.03.2022р.) по дату завершення (11.11.2022р.) тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території з згідно з Наказом Мінреінтеграції № 309 від 22 грудня 2022 року.
Контролюючим органом видано припис від 04.02.2025 № 05-3-4/34, яким зобов`язано АТ «Херсонгаз» «привести нарахування плати за вказаною адресою у відповідність до вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206».
Позивач зазначає, що ним отримано роз`яснення від Мінінфраструктури (лист № 8823/25/10- 24 від 15.05.2024) (як розробника внесених у постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 змін, копія додається) про те, що ні постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405), ні іншими законодавчими актами наразі не передбачено скасування плати за житлово-комунальні послуги, нарахованої раніше споживачам (за період окупації), списання заборгованості за ці послуги, а також проведення перерахунків шляхом зарахування сплачених (за період окупації) споживачами коштів у рахунок майбутніх платежів.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз`яснення, але отримав двічі відмову з посиланням на відсутність повноважень надавати роз`яснення зазначено що способи усунення порушень законодавства, які вказуються у приписі, прямо не передбачені чинним законодавством(державний орган не наділений повноваженнями вказувати приватним господарським товариствам, способи усунення тих чи інших порушень).
На думку представника позивача, спірний припис як акт індивідуальної дії є незрозумілим, нечітким, порушує вимоги, встановлені ст. 2 КАС України, та згідно з правовою позицією Верховного суду у Постановах від 21 жовтня 2021 року у справі № 160/8402/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19 та від 26.11.2020 у справі №160/11367/19. підлягає скасуванню.
Через канцелярію суду 23 липня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на таке.
Так, до Головного управління каналами Урядової «гарячої лінії» ДУ «Херсонський обласний контактний центр», 02.01.2025, зі зверненням про порушення її прав звернулась громадянка ОСОБА_1 , ЩО зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У своєму зверненні заявниця посилалась на відмову посадових осіб АТ «Херсонгаз» здійснити перерахунок оплати за послугу газопостачання за період перебування в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022 за особовим рахунком
Фахівцями Головного управління у терміни з 27.01.2025 по 04.02.2025 проведено позапланову перевірку АТ «Херсонгаз» на предмет додержання вимог законодавства України у сфері надання житлово-комунальних послуг за фактом, викладеним у зверненні громадянки ОСОБА_1 , про що 04.02.2025 складено відповідний Акт № 05-3-3/38.
У ході проведення перевірки, відповідно до положень ст.ст.8,10,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», 25.01.2025 до АТ «Херсонгаз» направлено вимогу на отримання інформації, необхідної для з`ясування обставин справи.
Відповідь на таку вимогу Головне управління отримало від АТ «Херсонгаз» 29.01.2025.
За результатами проведеної позапланової перевірки АТ «Херсонгаз» Головним управлінням встановлено порушення вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», а саме всупереч положенням вказаного абзацу проведено нарахування плати за комунальну послугу (постачання природного газу) за адресою: м. Херсон, вул. вул. І. Богуна , 91, кв 67 з дати початку (01.03.2022) по дату завершення (11.11.2022) тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території російською Федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309. (у загальній сумі - 6.32 грн).
У зв`язку з цим складено припис щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів № 05-3- 4/34, яким АТ «Херсонгаз» зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, а саме: привести у відповідність до вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання природного газу ) за адресою: м. Херсон, вул. вул. І. Богуна, 91, кв 67 та письмово (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про виконання Припису до 17 лютого 2025 року.
Не погоджуючись з доводами позовної заяви, відповідач посилається на п.2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, у якому зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що Херсонська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації Російською Федерацією в період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», вся територія міста Херсона включена до складу Херсонської міської територіальної громади.
Крім того, відповідачем повідомлено, що подібна ситуація спостерігається і в інших сферах надання житлово-комунальних послуг. У зв`язку з чим, наприклад, ПП «Херсонтеплогенерація» отримала відповідні роз`яснення з цього питання. Так, у своєму листі Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, зазначає наступне: «Так, абзацом п`ятим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 передбачено заборону до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території (тобто, в даному випадку не нараховується плата за житлово-комунальні послуги за період окупації та не стягується заборгованість утворена після 24.02.2022 за відповідний період окупації). Таким чином, виконавцям комунальних послуг, управителям багатоквартирних будинків та іншим організаціям, які нараховують плату за житлово-комунальні послуги споживачам, необхідно привести рахунки на оплату житлово-комунальних послуг у відповідність до вищезазначених вимог постанови Уряду. Також необхідно впорядкувати здійснені нарахування за житлово-комунальні послуги (за період окупації) та облік заборгованості, що виникла за відповідний період. При цьому для списання плати за житлово-комунальні послуги, нарахованої раніше споживачам (за період окупації), чи заборгованості за ці послуги, наразі відсутні законодавчі підстави. Відповідна сума заборгованості за послуги продовжує обліковується поза балансом. При цьому необхідно провести відповідне коригування доходів від споживачів за весь період окупації. Питання щодо врегулювання відповідної заборгованості споживачів за період окупації вирішуватиметься додатково шляхом прийняття окремого законодавчого акту. У свою чергу, розмір плати, який наразі не виставляється до оплати споживачам у зв`язку із окупацією території (фактичне нарахування згідно діючих тарифів), обліковується відповідними підприємствами окремо та відображається поза балансом…».
Представник відповідача зазначив, що з аналогічних точно таких самих вимог АТ «Херсонгаз» та питань існує правова позиція Верховного суду України у справі 420/17630/24 від 19.05.2025, яка набрала законної сили та має виконуватися Товариством та його посадовими особами, а також враховуватися судами при прийнятті рішень у подібних справах.
Щодо доводів позивача, що постанова нечітка та незрозуміла в частині порядку виконання Постанови КМУ 206 від 05.03.2022 та припис Головного управління є незрозумілим для його виконання представник відповідача зазначив, що це не відповідає дійсності та не заслуговує на увагу суду, передусім тому, що звернувшись до повного тексту Постанови у вищевказаній справі (яка повною мірою доступна на порталі ЄДРСР за посиланням на номер справи), можна чітко дійти висновків про наявні можливості для її виконання, так колегія Верховного суду у тексті прямо вказує, далі цитата з тексту Постанови ВСУ: «Верховний Суд зауважує, що як Постанова N« 206, так і Постанова N« 1405 обумовлені необхідністю вжиття заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, та містять норми, якими, на час дії воєнного стану, врегулюванні, зокрема, питання нарахування плати та стягнення заборгованості за надані послуги зрозподілу природного газу (житлово-комунальні послуги), зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих територій.
Через канцелярію суду 29.07.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у АТ «Херсонгаз» у справі 420/17630/24 подавав позов про скасування припису з інших підстав, оскільки вважав що застосування заборони нарахування плати за житлово-комунальні послуги має відбуватись з 30.12.2023 - з дати набрання чинності Постанови КМУ №1405, яка й внесла цю заборону шляхом внесення змін до постанови КМУ № 206.
У цій справі Верховний Суд вказав, що вищевказана заборона застосовується саме з 24.02.2024 і остаточно відмовив у скасуванні припису. Верховний Суд не встановлював способу виконання припису і не зобов`язував АТ «Херсонгаз» вчиняти будь-яких дій та підтвердив відсутність механізму практичної реалізації виконання положень Постанови № 206.
Водночас у цій справі позивач ставить питання щодо способу виконання саме спірного припису контролюючого органу (а не постанови 206).
Через канцелярію суду 25.07.2025 року від відповідача надійшли витребувані судом документи.
Також до суду 20 квітня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник звернув увагу, що 15.04.2026 набрав чинності Закон України від 25.03.2026 № 4825-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги та облік збитків у зв`язку з пошкодженням або знищенням об`єктів нерухомого майна» (далі Закон).
У пункті 3 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону зокрема зазначено, що Порядок верифікації та врегулювання заборгованості споживачів за житлово-комунальні послуги, що утворилася після 24 лютого 2022 року за період тимчасової окупації (з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України), затверджується Кабінетом Міністрів України після прийняття рішення щодо особливостей надання, обліку, нарахування та оплати житлово-комунальних послуг на тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року Російською Федерацією територіях України згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". До дати затвердження Кабінетом Міністрів України порядку верифікації та врегулювання заборгованості за житлово-комунальні послуги забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу споживача до оплати послуг чи погашення заборгованості за ці послуги за період тимчасової окупації. Відповідна заборгованість споживачів (за період тимчасової окупації) продовжує обліковуватись на особових рахунках споживачів до її врегулювання в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Прийняття цього Закону додатково свідчить про відсутність визначеного порядку, процедури чи способу виконання вимог абзацу четвертого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» як станом на сьогодні, так і на момент прийняття Відповідачем спірного припису.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Суд встановив, що до Головного управління каналами Урядової «гарячої лінії» ДУ «Херсонський обласний контактний центр», 02.01.2025, зі зверненням про порушення її прав звернулась громадянка ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в якому заявниця посилалась на відмову посадових осіб АТ «Херсонгаз» здійснити перерахунок оплати за послугу газопостачання за період перебування в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022 за особовим рахунком.
За погодженням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області № Н/53-2025 від 21.01.2025 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення на проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, проведено позапланову перевірку Акціонерного товариства «Херсонгаз» у термін з 27.01.2025 року по 04.02.2025 року в частині скарги споживача від 19.12.2024 року № Є-176 та статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів».
У ході проведення перевірки, відповідно до положень ст.ст.8,10,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», 25.01.2025 до АТ «Херсонгаз» направлено вимогу на отримання інформації, необхідної для з`ясування обставин справи.
Відповідь на таку вимогу Головне управління отримало від АТ «Херсонгаз» 29.01.2025.
За результатами проведеної позапланової перевірки АТ «Херсонгаз» 04.02.2025 складено Акт № 05-3-3/38, яким встановлено порушення вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», а саме всупереч положенням вказаного абзацу проведено нарахування плати за комунальну послугу (постачання природного газу) за адресою: м. Херсон, вул. вул. І. Богуна , 91, кв 67 з дати початку (01.03.2022) по дату завершення (11.11.2022) тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території російською Федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309. (у загальній сумі - 6.32 грн).
На підставі акту перевірки від 04.02.2025 року Головним управлінням складено припис щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів від 04.02.2025 року № 05-3- 4/34, яким АТ «Херсонгаз» зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, а саме: привести у відповідність до вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання природного газу) за адресою: м. Херсон, вул. вул. І.Богуна, 91, кв 67 та письмово (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про виконання Припису до 17 лютого 2025 року.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем припису позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;
звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Водночас, 13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 (далі - Постанова № 303), що набрала чинності 17.03.2022 року.
Так, згідно з п.п. 1, 4-1 Постанови № 303 (у редакції 12.03.2024, що була чинною в період проведення спірної перевірки) постановлено:
Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.
Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Відповідно ч.ч.1-2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Згідно з ч. 6 статті 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
За приписами другого речення ч.7 статті 6 Закону № 877-V у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст. 6 Закону № 877-V).
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення (ч. 9 ст. 6 Закону № 877-V).
Отже, проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в межах спірних правовідносин здійснювалося на підставі положень абзацу 5 частини першої ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно пункту 4-1 Постанови №303, предметом позапланового заходу є дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Акт перевірки складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення).
За змістом абзаців першого, другого підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).
За наведеним у пунктах 2, 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенням житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Норми частини першої статті 6 цього ж Закону визначають суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлю, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. А за визначенням понять, наведених у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Аналіз вищевикладених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що Держпродспоживслужба, та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг. Саме така перевірка і була проведена відповідачем в межах спірних правовідносин.
Враховуючи вище викладене, а також те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі, в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланового заходу контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів.
Оскільки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області складено Акт перевірки, відповідно означений орган державного нагляду наділений повноваженнями на складення припису за результатами проведеної перевірки.
В Акті перевірки від 04.02.2025 зафіксовано порушення положення абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» - проведено нарахування плати за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою: м. Херсон, вул. І. Богуна,91,кв.67 за період з 01.03.2022-11.11.2022 тимчасової окупації території (Херсонська міська громада) включеної до переліку тимчасової окупації територій російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.
Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824, 06 листопада 2015 року, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Як передбачено ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ):
- договір розподілу природного газу це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;
- доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи;
- оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;
- споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.
Згідно з пунктами 3,4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.
Судом встановлено, що, здійснюючи позапланову перевірку АТ «Херсонгаз» щодо дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів», відповідачем 27.01.2025 року до АТ «Херсонгаз» направлено вимогу на отримання інформації, необхідної для з`ясування обставин справи.
У відповідь на вимогу перевіряючих АТ «Херсонгаз» листом від 30.01.2025 року № 250130/1058.01/168 повідомило, що за адресою: вул. Богуна,91, кв. 67 м. Херсорн ЕІС-код присвоєно Єгоровій Вікторії Іванівні, природний газ використовується для приготування їжі, та надано нарахування обсягів спожитого газу по лічильнику газу за період з 01.03.2022 року по 30.11.2022 року та нарахування за послуги розподілу природного газу за вказаний період.
Суд зазначає, що спірним питанням в даній справі є нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: Богуна,91, кв. 67 м. Херсорн за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 року тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада) включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 №309.
При цьому, факт тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада), включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309, у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 не є спірним.
В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі Постанова №206), пунктом 1 якої (у редакції, що діяла у період з 01.03.2022 по 11.11.2022) установлено, щодо припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
У пункті 2 Постанови №206 вказано, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» доповнено абз. 4 Постанови № 206 згідно з якої, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.
В пункті 2 рішення від 09.02.1999 № 1-7/99 Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
В рішенні від 05.04.2021 № 3-рп/2001 у п. 4 Конституційний Суд України вказав, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Суд зауважує, що в рамках функціонування правової системи України недопустимим є поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях; відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30.12.2023 року.
Разом з тим, суд зазначає, що в постанові Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30.12.2023 року чітко зазначено: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території».
Отже, хоча і на момент окупації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, зміни, що були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, не діяли, однак до спірних правовідносин необхідно застосовувати постанову від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, як такої, в якій чітко зазначено, що нарахування плати за житлово-комунальні послуги забороняється після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, оскільки вказана Постанова діяла на момент проведення перевірки відповідачем та підлягала пріоритетному застосуванню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2025 року у справі №420/17630/24.
У вказаній постанові Верховний Суд також звернув увагу на безпідставність доводів позивача про відсутність механізму практичної реалізації виконання положень Постанови № 206, з огляду на те, що як Типовий договір розподілу природного газу, так і Кодекс газорозподільних систем містять норми якими врегулюванні питання розрахунків за договором розподілу природного газу, в тому числі і перерахунку, але вказані акти не містять положень, які б були приведені у відповідність, зокрема і до Постанови №206 (із змінами, внесеними Постановою №1405), не зважаючи на те, що з початку введення на всій території України воєнного стану, до Кодексу газорозподільних систем неодноразово вносились зміни.
Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На посилання представника позивача на пункт 3 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 25.03.2026 № 4825-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги та облік збитків у зв`язку з пошкодженням або знищенням об`єктів нерухомого майна», яким передбачено, що порядок верифікації та врегулювання заборгованості споживачів за житлово-комунальні послуги, що утворилася після 24 лютого 2022 року за період тимчасової окупації (з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України), затверджується Кабінетом Міністрів України після прийняття рішення щодо особливостей надання, обліку, нарахування та оплати житлово-комунальних послуг на тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року Російською Федерацією територіях України згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", суд зазначає, що установлення вказаного прядку доводить правомірність ухвалення оскаржуваного припису.
Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги АТ Херсонгаз про визнання протиправним та скасування припису не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, сплачений судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог позовною заявою Акціонерного товариства «ХЕРСОНГАЗ» (код ЄДРПОУ 03355353, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3) до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40408678, місце знаходження: 73015, м. Херсон, вул. Перекопська, 17) про визнання протиправним та скасування припису,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.
Судове рішення № 136598270, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/22553/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: