Рішення № 136597538, 18.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 рокусправа № 380/18651/25м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати з часу видачі наказ ГУНП у Львівській області від 15.05.2025 № 2188 Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, (за п. 1 наказу), в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби;

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 01.09.2025 № 602 о/с «Про особовий склад») в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції».

В обґрунтування позовних вимог вказав, що позивача звільнено безпідставно, а наказ про звільнення підлягає скасуванню. Відповідач дотримався приписів закону в частині заборони звільнення працівника під час тимчасової непрацездатності, про що протягом травня-серпня 2025 року позивач інформував свого безпосереднього керівника. Однак правових підстав для винесення наказу про призначення службового розслідування не було. Відповідач помилково ототожнив внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення по іншій особі з підставами призначення службового розслідування по поліцейському, щодо якого відомості до ЄРДР не вносилися та підозра не оголошувалася. Порушень службової дисципліни чи недоліків у оперативно-розшуковій діяльності позивач не допускав.

Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві. (Т.І, арк.спр. 93-101). Пояснив, що наказом ГУНП у Львівській області призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників. Факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими внаслідок безвідповідального ставлення до виконання службових обов`язків та повного ігнорування вимог чинного законодавства ОСОБА_1 . Згідно з висновками службового розслідування позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої дисциплінарним статутом, за вчинення дій (бездіяльності), що полягають у порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет Національної поліції України, а також несумісні з подальшим проходженням служби в поліції. За результатами службового розслідування до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах. Натомість встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину є компетенцією суду, який розглядає притягнення позивача до кримінальної відповідальності.

Ухвалами суду від 16.10.2025 та від 15.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотань представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача подав додаткові пояснення (Т.ІІ, арк.спр. 54-55), де вказав, що підстави, які слугували призначенню та проведенню службового розслідування в частині можливої причетності позивача до протиправної діяльності не знайшли свого підтвердження. Наголосив, що наявність кримінального провадження може мати юридичні наслідки, у випадку наявності вироку суду, лише в питанні чи мало діяння місце, а ухвала на обшук є лише процесуальним рішенням суду, який не може вважатись доказом в адміністративному судочинстві.

У додаткових поясненнях (арк.спр. 65-68) представник позивача зазначив, що відповідач неправильно трактує підстави для призначення службового розслідування. Факт проведення обшуку в житлі позивача ототожнено з прямою причетністю до злочину. Натомість ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження не допитувався, підозру йому не вручено, матеріали в окреме провадження не виділялися. Вжите відповідачем в оскарженому наказі формулювання «причетність позивача до злочину» у розумінні вимог кримінального закону є некоректним, оскільки причетність проявляється у формах приховування кримінального правопорушення, переховування знарядь вчинення злочину чи злочинця, потурання злочину, збут викраденого майна. Наголосив, що арешт накладений на майно ОСОБА_1 скасовано ухвалою суду від 17.10.2025 у кримінальному провадженні. Зазначив, що склад дисциплінарної комісії сформовано неправильно, оскільки немає запиту начальника ГУНП у Львівській області адресованого підрозділу внутрішньої безпеки поліції про включення до складу комісії їх працівника та відсутній лист схвалення керівника цього підрозділу з розгляду листа начальника, який призначив службове розслідування.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Упродовж 05.07.2020 01.09.2025 позивач ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП у Львівській області, а з 25.11.2024 обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області.

Старший інспектор з ОД ВП УГІ ГУНП у Львівській області майор поліції С. Біляк 28.04.2025 подала рапорт на ім`я начальника ГУНП у Львівській області генерала поліції третього рангу О. Шляховського про те, що 28.04.2025 у межах кримінального провадження № 4202514230000016 розпочатого від 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України Яворівської окружної прокуратури Львівської області за оперативного супроводу УСБУ у Львівській області, проведено обшуки за місцем проживання оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що за адресою: по вул. Б. Хмельницького, 2/12 у м. Радехів (вилучено системний блок до ПК, ноутбук марки "Dell"», блокнот із чорновими записами) та в автомобілі марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за вищевказаною адресою та яким користується ОСОБА_1 (вилучено даний автомобіль, свідоцтво про реєстрацію т/з, флеш-носій та блокнот із чорновими записами), а також у приміщенні службового кабінету № 24 адміністративної будівлі Шептицького РВП ГУНП, що за адресою: м. Шептицький, вул. Св. Володимира, 8 А, де розташоване робоче місце старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (нічого не вилучалось) (арк.спр. 43).

Наказом ГУНП у Львівській області № 1884 від 28.04.2025 призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП у Львівській області; проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії (арк.спр. 55).

08.05.2025 року затверджено висновок службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП у Львівській області. Згідно з Висновком Дисциплінарна комісія вирішила службове розслідування завершити; відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє підтвердження; за вчинення дисциплінарного проступку до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0153423), дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції (арк.спр. 118-147).

Наказом ГУНП у Львівській області № 2188 від 15.05.2025 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області" за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1, 2, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 6 Розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194, підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», статей 15 та 19 Закону України «Про звернення громадян", пункту 10 розділу ІІ та пункту 2 Розділу IV "Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, пункту 5 розділу ІІ "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, частини 1 статті 6, частини 1 статті 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", підпунктів 4, 5 Розділу І, пункту 2 Розділу ХІІІ "Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України", затвердженої наказом МВС № 07т від 05.05.2016, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.05.2016 за № 696/28826 та пункту 1 Розділу 2 Посадових інструкцій оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській област"» (вх. № 51988-2024 від 11.03.2024), на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, застосовано до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0153423), дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції (арк.спр. 10-13).

Наказом ГУНП у Львівській області № 602 о/с від 01.09.2025 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 6 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Підстава: наказ ГУНП у Львівській області № 2188 від 15.05.2025 (арк.спр. 14).

Вважаючи накази про звільнення протиправними, а звільнення необґрунтованим, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

При вирішення спору по суті суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII); Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут); Законом України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII; Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 № 2135-XII; Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016; Порядком ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100; Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі Порядок №930), затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930; Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026; Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893; Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893; Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, Інструкцією з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 №357.

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Згідно з статтею 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Статтею 6 Закону №580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з статтею 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону №580-VIII визначено основні обов`язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (частина 1).

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (частина 2).

В силу приписів статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України Про електронні комунікації; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

Частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Частиною 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина 2 статті 77 Закону №580-VIII).

День звільнення вважається останнім днем служби (частина 3 статті 77 Закону №580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Нормою частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема: 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина 5 статті 13 Дисциплінарного статуту).

Згідно з приписами статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (частина 1).

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина 2).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3).

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4).

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6).

Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (частина 2 статті 19 Дисциплінарного статуту).

Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 4 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського (частина 5 статті 19 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною 6 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Законом України Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції (абзац 1 частина 2 статті 29 Дисциплінарного статуту).

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (абзац 5 частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту).

Аналіз викладених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведено матеріалами службового розслідування. Своєю чергою висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі Правила №1179).

Статтею 38 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Згідно з пунктом 1 розділу І Правил №1179 правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (пункт 2 розділу І Правил №1179).

Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції", інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України (пункт 3 розділу І Правил №1179).

Пунктом 4 розділу І Правил №1179 передбачено, що під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейському, зокрема заборонено:

- допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 розділу IV Правил №1179 незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: - бути тактовним та доброзичливим; - висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; - надати можливість особі висловити власну думку; - до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.

За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним (пункт 4 розділу ІV Правил №1179).

З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейськими заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості (пункт 5 розділу ІV Правил №1179).

Відповідно до пункту 1 розділу V Правил №1179 керівник органу (підрозділу) поліції зобов`язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз`яснювальної роботи.

Керівник органу (підрозділу) поліції у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення підлеглими зобов`язаний у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції (пункт 2 розділу V Правил №1179).

Згідно з пунктом 3 розділу V Правил №1179 керівник органу (підрозділу) поліції повинен:

- бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих;

- відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України;

- об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України;

- заохочувати етичну поведінку;

- запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100 затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі Порядок №100).

Згідно з пунктом 6 Розділу 2 Порядку №100 поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Відповідно до пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування" кожному поліцейському органів та підрозділів ГУНП у Львівській області наказано:

1.1.професійно виконувати службові обов`язки, в т.ч. передбачені ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, а також вимоги посадових інструкцій (функціональних обов`язків) згідно займаної посади. Діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими правилами;

1.2.неухильно дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції", зокрема вимог статей 37-44 Розділу IV Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі Порядок №930).

Згідно з пунктом 10 Розділу ІІ Порядку №930 якщо до органів (підрозділів) поліції надійшло звернення, адресоване їх керівникам, але розгляд окремих зазначених у зверненні питань належить до компетенції інших органів чи підрозділів поліції, керівник цього органу (підрозділу) після реєстрації звернення рапортом (доповідною запискою) протягом трьох діб доповідає про це керівництву апарату центрального органу поліції, міжрегіонального територіального органу поліції або територіального органу поліції для визначення головного виконавця. Такий рапорт (доповідна записка) разом із зверненням передається до служби діловодства відповідних органів поліції для його реєстрації та передачі виконавцям. Термін розгляду вказаних звернень обчислюється з дня першої реєстрації.

Пунктом 2 Розділу IV Порядку №930 передбачено, що безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з`ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України.

До розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських і до перевірки інформації про неналежне виконання покладених на них обов`язків відповідно до законодавства України можуть залучати представників громадськості.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, які поліція може закріплювати на однострої.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці (частина 2 статті 40 Закону №580-VIII).

Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина 3 статті 40 Закону № 580-VIII).

На підставі пункту 9 частини 1 статті 31, статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі Інструкція №1026).

Інструкція №1026 регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів (пункт 1 розділу І).

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції №1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 1026 встановлено, що портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (пункт 5 розділу ІІ Інструкції № 1026).

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання (пункт 6 розділу ІІ Інструкції № 1026).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції №1026 включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 № 2135-XII (далі Закон № 2135-XII) передбачено, що підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- кримінальні правопорушення, що готуються;

- осіб, які готують вчинення кримінального правопорушення;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров`ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв`язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв`язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв`язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках, а також осіб, яким надається дозвіл на перебування без супроводу в контрольованих та стерильних зонах, зонах обмеженого доступу, що охороняються, та критичних частинах таких зон аеропортів;

2-1) необхідність перевірки осіб у зв`язку з призначенням на посади в розвідувальних органах України або залученням до конфіденційного співробітництва з такими органами, доступом осіб до розвідувальної таємниці;

3) випадки, передбачені статтею 17 Закону України "Про розвідку";

4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку (частина 1 статті 6).

Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов`язані:

1) у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень;

2) виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;

3) виконувати у межах своєї компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна;

4) інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов`язані з службовою діяльністю посадових осіб;

5) здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами, в тому числі відповідними органами іноземних держав та міжнародних антитерористичних організацій, з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення кримінальних правопорушень;

6) забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб;

7) брати участь у здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт (частина 1 статті 7 Закону № 2135-XII).

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Посадової інструкції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , затвердженої начальником Шептицького РВП 11.03.2024, оперуповноважений в повсякденній діяльності зобов`язаний дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, в тому числі правил етичної поведінки, визначених Законом України "Про запобігання корупції", наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та іншими нормативними актами, а також внутрішнього розпорядку.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі судом встановлено, що 28.04.2025 за № Рп-249 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт поліцейського УГІ ГУНП про те, що 28.04.2025 у межах кримінального провадження № 4202514230000016 розпочатого від 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України Яворівської окружної прокуратури Львівської області за оперативного супроводу УСБУ у Львівській області, проведено обшуки за місцем проживання оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (в Національній поліції України з 09.08.2016; в займаній посаді з 25.11.2024), що за адресою: по вул. Б. Хмельницького, 2/12 у м. Радехів (вилучено -2 системний блок до ПК, ноутбук марки "Dell", блокнот із чорновими записами) та в автомобілі марки "Subaru Forester", д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за вищевказаною адресою та яким користується ОСОБА_1 (вилучено даний автомобіль, свідоцтво про реєстрацію т/з, флеш-носій та блокнот із чорновими записами), а також у приміщенні службового кабінету № 24 адміністративної будівлі Шептицького РВП ГУНП, що за адресою: м. Шептицький, вул. Св. Володимира, 8 А, де розташоване робоче місце старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (нічого не вилучалось). Вказаний поліцейський в порядку ст. 208 КПК України не затримувався /арк.спр.43/.

На підставі наказу ГУНП у Львівській області № 1884 від 28.04.2025 Дисциплінарною комісією у складі: голови дисциплінарної комісії старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП у Львівській області (дал і- ГУНП) майора поліції Руслана Шевчука та членів дисциплінарної комісії інспектора ВСР УГІ ГУНП капітана поліції Христини Олійник, інспектора ВОДГР УПД ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , старшого оперуповноваженого ОМВ УКР ГУНП майора поліції Михайла Верховодова, старшого інспектора з ОД ВЗК ГУНП майора поліції Степана Разіна, заступника начальника ВПЗ ГУНП державного службовця 5-го рангу ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого в ОВС відділу моніторингу та зонального контрю ЛУ ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_4 проведено службового розслідування у формі письмового провадження.

Згідно з висновком службового розслідування з приводу вищевказаної події 28.04.2025 до ГУНП за вх. 30624-сев надійшло подання з Львівського Управління ДВБ НП України. У ході проведення службового розслідування 29.04.2025 за вих. № 138208-2025 надіслано запит до Яворівської окружної прокуратури з метою отримання окремих копій документів, які містяться в кримінальному провадженні № 42025142350000016 розпочатого від 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Згідно з наданою відповіддю від 05.05.2025 за вх. № 59482-2025 оприлюднення відомостей про осіб у кримінальному провадженні, у тому числі заявників, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених здійснюється відповідно до вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист персональних даних", за наявності їх згоди, в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо них чи дозволу слідчого або прокурора, які відповідно уповноважені на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні. Відповідно до частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях відносяться до таємниці слідства, яка охороняється спеціальним законом, і можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають за можливе. У вказаному кримінальному провадженні, відповідно до вимог статті 55, статті 60 КПК України ГУНП у Львівській області не перебуває у процесуальному статусі заявника або потерпілого, з урахуванням чого обмежене в процесуальних правах, передбачених статтями 56, 60 КПК України. Тому, відсутні підстави щодо розголошення відомостей у кримінальному провадженні та надання запитуваних копій документів.

Згідно з довідкою члена дисциплінарної комісії старшого оперуповноваженого ОМВ УКР ГУНП майора поліції Михайла Верховода встановлено, що ним вивчено службову діяльність оперуповноваженого СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України з 09.08.2016. 22.11.2024 наказом ГУНП у Львівській області призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області. Службова діяльність ОСОБА_1 здійснюється згідно з посадовою інструкцією затвердженою начальником Шептицького РВП ГУНП у Львівській області (реєстр. № 51988/2024 від 06.12.2024). За час роботи в Національній поліції України та на займаній посаді оперуповноважений сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе з посередньої сторони. Нормативні акти, які регламентують роботу поліції та займаної посади знає, однак не завжди правильно керується ними у повсякденній роботі. Поставлені перед ним завдання виконує та не завжди вчасно та якісно.

Відповідно до СЕД доручення слідчих, які надходять до СКП та доручення сектору дізнання, які надходили до СКП від 01.01.2025, оперуповноважений ОСОБА_1 , виконав у повному обсязі.

Протягом поточного року старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , розглянуто 33 матеріали Інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційного порталу Національної поліції України" із вказаних матеріалів виявлено недоліки по 3:

1) ІКС «ІПНПУ» № 417 від 13.01.2024, по зверненню ОСОБА_5 , по факту крадіжки автомагнітоли.

13.01.2025 до Шептицького РВП ГУНП у Львівській області (далі-ГУНП) надійшло звернення ОСОБА_5 з приводу таємного викрадення з її автомобіля марки "Mercedes Benz ML 270 CDI" автомагнітоли, вартістю 2400 гривень, що мало місце в період часу з 18.00 09.01.2025 до 22:00 10.01.2025 по вул. Стуса, 23а у м. Шептицький. Виїзд на вказану подію ОСОБА_1 не здійснювався.

Вказані матеріали зареєстровані у Журналі ІКС ІПНП про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 13.01.2025 за № 417.

Згідно з резолюцією начальника Шептицького РВП ГУНП розгляд даних матеріалів доручено начальникові СКП ВнП № 2 Шептицького РВП ГУНП майору поліції ОСОБА_6 (з 15.07.2024 по теперішній час кожен місяць терміном на 30 діб відповідно до наказів Шептицького РВП ГУНП у Львівській області «Про визначення місця дислокації працівника СКП ВнП № 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області в Шептицькому РВП ГУНП у Львівській області» направляється в розпорядження Шептицького РВП ГУНП у Львівській області з метою забезпечення ефективності службової діяльності СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області. Останній наказ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 12.04.2025 року № 215). Розгляд матеріалів за зверненням ОСОБА_5 здійснював оперуповноважений СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 .

В результаті проведення перевірки по матеріалах ЄО № 417 від 13.01.2025 встановлено, що у даній події відсутні ознаки кримінального правопорушення, однак вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, а у разі встановлення буде прийняте рішення згідно з чинним законодавством. Про результати перевірки повідомлено заявника.

За результатами розгляду 27.01.2025 складено довідку про результати проведення перевірки по матеріалах за зверненням ОСОБА_5 , яка затверджена начальником Шептицького РВП ГУНП полковником поліції Ігорем Підлужним.

Оперуповноважений СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 не встановив всіх заходів щодо належного розгляду вищевказаного звернення; без належного розгляду прийняв рішення про списання матеріалів до справи. Не опитав можливих свідків та очевидців вказаного правопорушення, не встановив наявність/ відсутність камер відео нагляду, які б охоплювали місце вчинення правопорушення, не вжив заходів щодо встановлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

27.01.2025 заявнику надано відповідь за вих. № 417/61/01/03-25.

2) ІКС "ІПНПУ" № 913 від 28.01.2024, по зверненню ОСОБА_8 , по факту таємного викрадення автоматичного вимикача світла.

28.01.2025 до Шептицького РВП ГУНП у Львівській області на лінію « 102» надійшло повідомлення про те, що за адресою м. Шептицький, вул. Івасюка, 25/95 невідомі особи 28.01.2025 зранку викрали автомат до світла із загального коридору, завдавши матеріальний збиток на суму 470 гривень.

Виїздом ГРПП Шептицького РВП ГУНП на місце події встановлено, що 28.01.2025 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Шептицький, вул. Івасюка, 25/95, із загального коридору під`їзду таємно викрала автоматичний вимикач світла.

Вищевказані матеріали зареєстровані у Журналі ІКС ІПНП про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 28.01.2025 за № 913.

Згідно з резолюцією начальника Шептицького РВП ГУНП розгляд даних матеріалів доручено начальникові СКП ВнП № 2 Шептицького РВП ГУНП майору поліції Андрію Гриці. Розгляд матеріалів за зверненням ОСОБА_8 здійснював оперуповноважений СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Богдан Костюк.

В результаті проведення перевірки по матеріалах ЄО № 913 від 28.01.2025 проведеною перевіркою, встановлено, що у даній події відсутні ознаки кримінального правопорушення, однак вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, а у разі встановлення буде прийняте рішення згідно чинного законодавства, про результати перевірки було повідомлено заявника, що на його думку виконано згідно чинного законодавства.

За результатами розгляду 12.02.2025 складено довідку про результати проведення перевірки по матеріалах за зверненням ОСОБА_8 , яка затверджена начальником Шептицького РВП ГУНП полковником поліції Ігорем Підлужним.

Оперуповноважений СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Богдан Костюк, не встановив всіх заходів щодо належного розгляду вищевказаного звернення, без належного розгляду, прийняв рішення про списання матеріалів до справи, а саме: не опитав можливих свідків та очевидців вказаного правопорушення, не вжив заходів щодо встановлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

12.02.2025 заявнику надано відповідь за вих. № 913/61/01/03-2025.

3) ІКС "ІПНПУ" № 3087 від 28.03.2025 по зверненню ОСОБА_9 , по факту таємного викрадення велосипеда.

28.03.2025 до Шептицького РВП ГУНП у Львівській області на лінію « 102» надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про те, що 27.03.2025 в період часу з 11:00 до 19:00 за адресою: м. Шептицький, вул. Стуса, у першому під`їзді будинку 47 невстановлена особа таємно викрала велосипед марки "Спейс", вартістю 2800 гривень, який належить її синові. 08.04.2025 в ході спілкування із заявницею ОСОБА_9 , остання повідомила, що велосипед знайшовся та претензій по даному факту немає.

Вищевказані матеріали зареєстровані у Журналі ІКС ІПНП про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області від 28.03.2025 за № 3087.

Згідно з резолюцією начальника Шептицького РВП ГУНП розгляд даних матеріалів доручено заступникові начальника СКП Шептицького РВП ГУНП майору поліції Василю Думичу. Розгляд матеріалів за зверненням ОСОБА_9 здійснював оперуповноважений СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 .

В результаті проведення перевірки по матеріалах ЄО № 3087 від 28.03.2025 встановлено, що у даній події відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, про результати перевірки було повідомлено заявника. За результатами розгляду 11.04.2025 складено довідку про результати проведення перевірки по матеріалах за зверненням ОСОБА_9 , яка затверджена начальником Шептицького РВП ГУНП полковником поліції Ігорем Підлужним.

Оперуповноважений СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Богдан Костюк, не встановив всіх заходів щодо належного розгляду вищевказаного звернення, без належного розгляду, прийняв рішення про списання матеріалів до справи, а саме: не встановив можливих свідків, не встановив наявність/ відсутність камер відео нагляду, які б охоплювали місце вчинення правопорушення, не вжив заходів щодо встановлення дійсного факту крадіжки велосипеда, а у разі його відсутності, прийняття рішення щодо притягнення заявника ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, згідно зі ст. 183 КУпАП за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

11.04.2024 заявниці надано відповідь за вих. № 3354/61/01-2025.

Також, впродовж 2025 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 залучався 25 разів до чергувань у слідчо-оперативній групі Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області, з них 14 разів чергування здійснювалось 1-м номером СОГ, який здійснює виїзд на місце події для першочергового реагування на заяви та повідомлення. Працівники поліції, згідно з наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, застосовують технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку. Члени СОГ на виконання вищезазначеного забезпечуються портативним відеореєстратором (боді-камера), використання яких відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Однак старший лейтенант поліції ОСОБА_1 при реагуванні на заяви та повідомлення громадян, здійснюючи неодноразово виїзд на місце події, здійснював відеофіксацію на портативний відеореєстратор вибірково, залежно від складності виклику, та жодного разу не надав записів з нього оперуповноваженому СКП Шептицького РВП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 чи, за відсутності останнього, оперуповноваженому СКП Шептицького РВП ГУНП лейтенанту поліції ОСОБА_11 , які, згідно з наказом Шептицького РВП ГУНП «Про призначення відповідальних осіб за технічними приладами і технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису у Шептицькому РВП ГУНП у Львівській області» від 10.02.2025 № 95, чим порушив вимоги пункту 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026».

На зв`язку у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 перебуває три оперативних контакти, від котрих він з початку 2025 року отримав оперативну інформацію лише один раз.

На початку березня 2025 року оперуповноваженим СКП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 заведено одну оперативно-розшукову справу стосовно осіб, які готуються до вчинення кримінального правопорушення по лінії незаконного обігу наркотиків, однак до теперішнього часу останнім не проведено жодного оперативно розшукового заходу. Справ оперативного супроводу кримінальних проваджень (СОСКП) в провадженні ОСОБА_1 немає. Основним напрямком роботи старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , є організація та прийняття участі в оперативно-розшукових заходах з попередження, профілактики та розкриття злочинів, пов`язаних з незаконним заволодінням автотранспорту, вчинених на території обслуговування Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, а також у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Однак враховуючи пріоритетність даного напрямку роботи, необхідно зазначити, про неналежне здійснення службової діяльності та неналежне виконання службових обов`язків всупереч вимогам частини 1 статті 6, частини 1 статті 7 Закону України "Про оперативно розшукову діяльність", підпунктів 4, 5 Розділу І, пункту 2 Розділу ХІІІ "Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України", затвердженої наказом МВС № 07т від 05.05.2016, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10 травня 2016 року за № 696/28826 та пункту 1 Розділу 2 Посадових інструкцій оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» (вн.№ 51988-2024 від 11.03.2024), що виразилося в неналежному та несвоєчасному пошуку та фіксації фактичних даних про готування до протиправних діянь окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, що призвело до відсутності позитивних результатів здійснення оперативно-розшукової діяльності по документуванню протиправної діяльності осіб, які готують вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та відсутності оперативної інформації, яка б могла стати підставою для відкриття кримінального провадження щодо вчинення злочинної діяльності, що свідчить безініціативність оперуповноваженого СКП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в цій ділянці роботи.

На оперативних нарадах керівництвом Шептицького РВП особовому складу СКП неодноразово наголошувалось, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, зокрема вимог наказу НПУ від 19.07.2023 № 507 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", вимог наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування", професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, вимог посадових інструкцій (функціональних обов`язків) згідно займаної посади, наказів керівництва, а також визначених вимог щодо неухильного дотримання Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", вимог статей 37-44 Розділу VI "Про запобігання корупції", порушення яких було допущено оперуповноваженим СКП ОСОБА_1 під час здійснення ним службової діяльності.

Окрім цього, на оперативних нарадах розглядаються питання щодо виявлення та документування кримінальних правопорушень по лінії незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у зв`язку зі збільшенням даних правопорушень на території Львівської області.

Так, згідно з пунктами 2.1, 2.2 розділу ІІ протоколу оперативної наради керівного складу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.04.2025 № 60424-2025, необхідно активізувати роботу щодо викриття правопорушень, пов`язаних з організацією або утриманням місць для незаконного вживання наркотиків, а також заслуховувати стан документування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 307 КК України.

Однак аналізуючи результати оперативно-службової діяльності за 04 місяці 2025 року безпосередньо працівниками Шептицького РВП ГУНП викрито та задокументовано лише 1 особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст. 307 КК України. Їй повідомлено про підозру по 11 кримінальним провадженням даної категорії. Всього за звітний період зареєстровано 20 кримінальних проваджень за ст. 307 КК України. Також, кримінальні правопорушення, передбачені статтями 313 та 317 КК України за 4 місяці поточного року не виявлялися та результати оперативно-службової діяльності в даному напрямку відсутні взагалі.

В цілому за вказаний період безпосередньо працівниками Шептицького РВП ГУНП викрито лише 6 осіб, які вчинили наркозлочини, з яких 5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 КК України (зберігання наркотиків), що свідчить про самоусунення від виконання покладених службових обов`язків та неналежну організацію роботи у даному напрямку.

З довідки УКР ГУНП у Львівській області встановлено, що в ході службового розслідування установлено порушення оперуповноваженим СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 статей 15 та 19 Закону України "Про звернення громадян", пункту 10 розділу ІІ та пункту 2 розділу IV "Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, пункту 5 розділу ІІ "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026", частини 1 статті 6, частини 1 статті 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", пункти 4, 5 розділу І, пункт 2 розділу ХІІІ "Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України", затвердженої наказом МВС № 07т від 05.05.2016 та пункту 1 розділу 2 посадових Інструкцій оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області.

Згідно з довідкою члена дисциплінарної комісії старшого інспектора з ОД ВЗК ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_12 28.04.2025 у межах кримінального провадження №4202514230000016 розпочатого 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, Яворівської окружної прокуратури Львівської області за оперативного супроводу УСБУ у Львівській області, проведено обшуки за місцем проживання оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за адресою: по вул. Б. Хмельницького, 2/12 м. Радехів (вилучено - системний блок до ПК, ноутбук марки "Dell", блокнот із чорновими записами) та в автомобілі марки "Subaru Forester", д.н.з. НОМЕР_1 (був припаркований на стоянці перед Шептицьким РВП ГУНП), яким користується останній (вилучено даний автомобіль, свідоцтво про реєстрацію т/з, флеш-носій та блокнот із чорновими записами).

Крім цього, у межах вказаного кримінального провадження проведено обшук за місцем проживання поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_1 (вилучено мобільний телефон "Айфон 13 PRO", з сім-картою №0635493466), та в автомобілі марки «Skoda Super B», д.н.з. НОМЕР_2 (був припаркований на стоянці перед Шептицьким РВП ГУНП), яким користується ОСОБА_13 (вилучено флеш носій та два CD-диски).

Інформація про дану подію висвітлена в засобах масової інформації, а також на інтернет ресурсах, зокрема веб сайті Facebook на сторінці ОСОБА_14 , "LVIV/MEDIA", "ZAXID.NET", "4.studio.nta", "Point-Lviv", "Lv.news", "DailyLviv" із заголовком та текстом наступного змісту: "СБУ викрила схему ухилення від мобілізації за участю поліцейських. Сьогодні, 28 квітня, співробітники Служби безпеки України проводять обшуки у приміщенні Шептицького РВП на Львівщині. Слідчі дії відбуваються в межах розслідування справи про ухилення громадян від мобілізації".

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та старшим сержантом поліції ОСОБА_13 дисциплінарного проступку стала їхня особиста недисциплінованість, недотримання та не бажання застосовувати в службовій діяльності заборони та обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", зокрема, статей 22, 24, 38 цього Закону.

Зазначені факти не лише суперечать сутності і призначенню правоохоронних інституцій, зокрема поліції, в підрозділі де проходить службу старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_13 , які зобов`язані вчиняти дії щодо підтримання правопорядку, а й розхитують підвалини державності, викривляє уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції нашої держави в європейську спільноту.

Окрім цього встановлено, що оперуповноважений СКП Шептицького РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 2, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 15 та 19 Закону України "Про звернення громадян", пункту 10 розділу ІІ та пункту 2 розділу ІV "Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України", отримавши матеріали за зверненням ОСОБА_5 , зареєстровані в журналі ІКС ІПНП про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 13.01.2025 за № 417, ОСОБА_8 зареєстровані у Журналі ІКС ІПНП про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 28.01.2025 за № 913, ОСОБА_9 , які зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1 про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 28.03.2025 за № 3087, не провів по них повної та об?єктивної перевірки, не вивчив суті порушених авторами звернення прийняв необґрунтоване та невмотивоване рішення про припинення перевірки, а також всупереч вимог пункту 5 розділу ІІ "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, що виразилося у тому, що при реагуванні на заяви та повідомлення громадян, ОСОБА_1 здійснюючи неодноразово виїзд на місце події у складі СОГ Шептицького РВП ГУНП, не здійснював відеофіксацію на портативний відеореєстратор та жодного разу не надав записів оперуповноваженому СКП Шептицького РВП ГУНП ОСОБА_15 , закріпленого за збереженням відеозапису, згідно наказу Шептицького ВРП ГУНП від 10.02.2025 № 95, а також, всупереч вимогам частини 1 статті 6, частини 1 статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», підпунктів 4, 5 Розділу І, пункту 2 Розділу XIII «Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України», затвердженої наказом МВС № 07т від 05.05.2016, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10 травня 2016 року за № 696/28826 та пункту 1 Розділу 2 Посадових інструкцій оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» (вн. № 51988-2024 від 11.03.2024) неналежно виконував службові обов?язки, що виразилося в неналежному та несвоєчасному пошуку та фіксації фактичних даних про готування до протиправних діянь окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, що призвело до відсутності позитивних результатів здійснення діяльності по документуванню протиправної оперативно-розшукової діяльності осіб, які готують вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та відсутності оперативної інформації, яка б могла стати підставою для відкриття кримінального провадження щодо вчинення злочинної діяльності, що свідчить про безініціативність оперуповноваженого СКП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в цій ділянці роботи.

Відповідно до наданих характеристик на оперуповноваженого СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНІ старшого сержанта поліції ОСОБА_13 вбачається, що за час проходження служби такі зарекомендували себе з негативної сторони. Нормативні-правові акти, які регламентують діяльність роботи поліції та за основним напрямком роботи знають, проте не правильно застосовують їх у своїй службовій діяльності в цілому, поставлені перед ними завдання зазвичай виконують невчасно та не в повному обсязі.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховано тяжкість дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 , обставин, за яких його допущено, а також скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції. Водночас старший лейтенант поліції ОСОБА_1 достовірно знав про заборону використовувати своє службове повноваження або службове становище та пов`язані з цим можливості, що передбачено статтею 22 Закону України "Про запобігання корупції" (Т.І, арк.спр.118-146).

За результатами службового розслідування Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1, 2, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 6 Розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194, підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування", статей 15 та 19 Закону України "Про звернення громадян", пункту 10 розділу ІІ та пункту 2 Розділу IV "Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, пункту 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, частини 1 статті 6, частини 1 статті 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", підпунктів 4, 5 Розділу І, пункту 2 Розділу ХІІІ «Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України", затвердженої наказом МВС № 07т від 05.05.2016, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.05.2016 за № 696/28826 та пункту 1 Розділу 2 Посадових інструкцій оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» (вн.№ 51988-2024 від 11.03.2024), на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0153423) стіл застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції /Т.І, арк.спр.146-147/.

Суд зазначає, що факти встановлені під час проведення службового розслідування підтверджують докази у справі:

- рапорт старшого інспектора з ОД ВП УГІ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_16 від 28.04.2025;

- наказ ГУНП у Львівській області від 28.04.2025 №1884 "Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків";

- подання начальника Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України полковника поліції Сергія Бойка про призначення перевірки від 28.04.2025;

- лист керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області голові Дисциплінарної комісії ГУНП у Львівській області від 05.05.2025;

- лист голови Дисциплінарної комісії ГУНП у Львівській області керівнику Яворівської окружної прокуратури Львівської області від 29.04.2025;

- пояснення поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_13 від 29.04.2025;

- пояснення оперуповноваженого СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 29.04.2025;

- ухвала Яворівського районного суду Львівської області від 24.04.2025 у справі №944/1410/25 про дозвіл на проведення обшуку;

- пояснення старшого інспектора чергового ЧЧ СМ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_17 від 01.05.2025;

- пояснення начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_18 від 01.05.2025;

- пояснення заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_19 від 29.04.2025;

- пояснення начальника відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_20 від 29.04.2025;

- пояснення заступника начальника сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_21 від 01.05.2025;

- пояснення начальника сектору кримінальної поліції ВнП 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_22 від 01.05.2025;

- пояснення начальника Шептицького РВП ГУНП у Львівській області полковника поліції Підлужного І.В. від 29.04.2025;

- доповідна записка майора поліції Михайла Верховодова за результатами вивчення службової діяльності оперуповноваженого СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 ;

- пояснення заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_19 від 05.05.2025;

- пояснення начальника Шептицького РВП ГУНП у Львівській області полковника поліції Підлужного І.В. від 05.05.2025;

- пояснення заступника начальника сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_21 від 05.05.2025;

- пояснення оперуповноваженого СКП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 06.05.2025;

- пояснення начальника сектору кримінальної поліції ВнП 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_22 від 07.05.2025;

- пояснення оперуповноваженого відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_23 від 08.09.2025;

- протокол наради керівного складу ГУНП у Львівській області від 09.04.2025;

- наказ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 10.02.2025 №95 «Про призначення відповідальних осіб за технічними приладами і технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису у СВГ ВП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області;

- посадова інструкція оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , затверджена начальником Шептицького РВП ГУНП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_24 ;

- довідка про результати проведення перевірки по матеріалах ЄО №3087 від 28.03.2025;

- довідка про результати проведення перевірки по матеріалах ІКС ІПНП №417 від 27.01.2025;

- довідка про результати проведення перевірки по матеріалах ІКС ІПНП №913 від 28.01.2025;

- пояснення начальника відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_20 від 06.05.2025;

пояснення заступника начальника ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_25 від 06.05.2025;

- наказ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 25.03.2025 №180 «Про призначення відповідальних осіб за порядком застосування портативних відео реєстраторів працівниками ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області»;

- лист члена Дисциплінарної комісії старшого інспектора з ОД ВЗК ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_12 про надання інформації від 08.05.2025;

- протоколи оперативних нарад у Шептицькому РВП ГУНП у Львівській області № 1 від 03.01.2025, № 4 від 24.01.2025, № 9 від 28.02.2025, № 14 від 28.03.2025, № 10 від 04.02.2025, № 18 від 25.04.2025, № 19 від 02.05.2025 (Т.І, арк.спр. 147 - Т.ІІ, арк.спр. 15).

Суд наголошує, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які спростовують вчинені дії (бездіяльність) під час виконання службових обов`язків поліцейського.

З позиції суду Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування підставно встановлено, що відкриття кримінального провадження № 4202514230000016 розпочатого від 18.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, фабула яких висвітлена в засобах масової інформації, однозначно свідчить про невиконання позивачем Правил етичної поведінки, що є складовою дисциплінарного поступку і ключовим елементом, який вказує на дії, що підривають авторитет Національної поліції в цілому зі сторони суспільства.

Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку. Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 наведеної Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача хоч і прийнято на підставі відомостей з матеріалів кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. Рішення відповідача про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у вчиненні проступку, що підриває авторитет органу Національної поліції в очах громадськості, порушення етики поведінки, чим допущено порушення службової дисципліни.

Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах. Натомість, встановлення вини позивача у вчиненні злочину є компетенцією суду, який розглядає притягнення позивача до кримінальної відповідальності.

Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.03.2019 у справі №819/736/18, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Складаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).

З врахуванням викладеного, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби з поліції є правомірним і пропорційним.

В межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак порушення службової дисципліни, зокрема, неналежне повсякденне виконання службової дисципліни, яка полягає у невиконанні (недотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. В діях позивача, на переконання суду наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням всіх обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Щодо покликань представника позивача на безпідставність призначення службового розслідування суд керується таким.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України".

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

Суд наголошує, що одною з підстав призначення службового розслідування є рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідає пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань. Тому, покликання представника позивача є безпідставними. Крім того, слід звернути увагу на те, що наказ про призначення службового розслідування позивач не оскаржив.

Щодо покликань представника позивача на неправильне формування складу дисциплінарної комісії суд керується таким.

Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції, а також закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, дисциплінарних комісій та їх повноваження визначається Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі Положення №893).

Відповідно до пунктів 2-5 Положення №893 дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування. Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема, опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський. Дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, у якому призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їхніх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції або відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування. Залучення поліцейських та працівників інших органів (підрозділів) поліції до складу дисциплінарної комісії здійснюється на підставі письмового запиту уповноваженого керівника, який прийняв рішення про проведення службового розслідування, та за наявності письмової згоди керівника органу (підрозділу) поліції, в якому вони проходять службу (працюють).

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІ Положення №893 за листом керівника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України чи його заступника, а також керівника територіального (відокремленого) підрозділу цього органу до складу дисциплінарної комісії може(уть) бути включений(і) представник(и) підрозділу внутрішньої безпеки.

Пунктом 5 Розділу ІІ Положення №893 передбачено, що для проведення службових розслідувань щодо реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне поліцейським кримінальне правопорушення, повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, скоєння діяння, що містить ознаки дисциплінарного проступку та призвело до загибелі або травмування (поранення) поліцейського під час здійснення службових повноважень, самогубства або спроби самогубства поліцейського, порушення поліцейським вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинув(ли) чи отримав(ли) тілесні ушкодження поліцейський(і) чи інші особи, а також за повідомленнями про порушення порядку і правил застосування поліцейським поліцейських заходів примусу, що призвело до загибелі або поранення поліцейського чи загибелі іншої особи, до складу дисциплінарних комісій включаються працівники уповноваженого підрозділу з моніторингу якості проведення службових розслідувань, а де такі підрозділи відсутні підрозділи моніторингу або внутрішніх розслідувань Національної поліції України.

З викладених положень зрозуміло, що у складі дисциплінарної комісії може брати участь представник підрозділу вутрішньої безпеки (пунтк 3 розділу ІІ Положення №893). Суд зауважує, що позивач не довів протиправність формування дисциплінарної комісії в частині залучення до його складу працівника підрозділу внутрішньої безпеки поліції. Також, суду не надано доказів порушення прав позивача під час проведення службового розслідування, завданих участю у ньому працівника підрозділу внутрішньої безпеки поліції.

У цьому контексті слід також наголосити, що під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття спірних наказів, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Оскаржені накази винесено з урахуванням ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та керуючи нормами Законів України "Про Національну поліцію", "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи зміст наданих пояснень, даючи аналіз висновку службового розслідування та оскарженим наказам, суд дійшов висновку, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтуються на самостійних підставах недотримання вимог законодавства, що регламентує діяльність поліцейського.

Суд встановив, що матеріали дисциплінарної справи стосовно позивача свідчать про неналежне повсякденне виконання службової дисципліни, яка полягає у невиконанні (недотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені, в тому числі порушення Присяги працівника поліції, оскільки позивачем скоєно проступок (вчинок) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд наголошує, що позивачем не надано доказів, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про не вчинення дисциплінарного проступку.

Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Тому за викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає оскаржені накази законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, немає підстав для задоволення таких вимог.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність та обґрунтованість дій та рішень відповідача. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, повернення судових витрат не передбачено. Оскільки за подання цього позову позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007 м. Львів пл. Григоренка 3; код ЄДРПОУ 40108833)

Суддя Качур Р.П.