Ухвала суду № 136597417, 18.05.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

18 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 640/7052/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , яка відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змінила прізвище на ОСОБА_1 та 24 серпня 2023 року припинила підприємницьку діяльність (далі - позивач), поданим в її інтересах адвокатом Скоком Володимиром Сергійовичем (далі - представник позивача), до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Київській області від 28 січня 2019 року № 503 «Про проведення інспекційного відвідування ТЦ «Скай-Мол» в частині проведення інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), юридична адреса: Полтавська область, Диканський район, с. Андріївка;

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Київській області щодо проведення інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами якого Головним управлінням Держпраці у Київській області складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 31 січня 2019 року № КВ198/33/АВ;

- визнати протиправним та скасувати припис інспектора праці (головного державного інспектора) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Київській області Замули Тетяни Юріївни про усунення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виявлених порушень від 31 січня 2019 року № КВ198/33/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко Владислава Степановича від 19 лютого 2019 року № КВ198/33/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-91 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 250380,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 13 травня 2019 року відкрив провадження у адміністративній справі; вирішив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

У частині першій статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Чернявську Т.І.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження та продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України спочатку.

Також при прийнятті справи до провадження суд вважає за необхідне вирішити питання щодо заміни відповідача у цій справі правонаступником з огляду на таке.

12 січня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі - Постанова № 14), пунктами 1, 2 якої установив:

ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 1;

утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з додатком 1 до Постанови № 14 Головне управління Держпраці у Київській області ліквідовується як юридична особа публічного права.

У пункті 3 Постанови № 14 установлено, що:

1) територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;

2) здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів Державної служби з питань праці згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Державну службу з питань праці;

3) міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме:

Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Волинській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Головного управління Держпраці у Львівській області, Управління Держпраці у Рівненській області;

Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Управління Держпраці у Тернопільській області, Управління Держпраці у Чернівецькій області;

Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Житомирській області, Управління Держпраці у Хмельницькій області, Управління Держпраці у Вінницькій області;

Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Чернігівській області, Головного управління Держпраці у Київській області, Управління Держпраці у Черкаській області;

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Сумській області, Управління Держпраці у Полтавській області, Головного управління Держпраці у Харківській області;

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області;

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Головного управління Держпраці в Одеській області, Управління Держпраці у Миколаївській області, Головного управління Держпраці у Херсонській області.

Відповідно до відкритої та загальнодоступної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

Головне управління Держпраці у Київській області (ідентифікаційний код 39794214) 23 лютого 2024 року припинено, про що свідчить запис за № 1000741110019054233;

Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ідентифікаційний код 44681053) як територіальний орган Державної служби України з питань праці зареєстровано 27 вересня 2022 року за № 1000741020000101951.

Відповідно до пункту 1 Положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом від 23 вересня 2022 року № 170 (далі - Положення № 170), Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці), що їй підпорядковується. Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Чернігівської, Київської та Черкаської областей. Місцезнаходження Міжрегіонального управління визначається за рішенням Голови Держпраці. За рішенням Голови Держпраці на Міжрегіональне управління може покладатися виконання завдань на території інших областей, визначених в такому рішенні.

Згідно із підпунктами 1, 2 пункту 3 Положення № 170 основними завданнями Міжрегіонального управління є: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на міжрегіональному рівні.

Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань:

здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 5 пункту 4 Положення № 170);

здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (підпункт 8 пункту 4 Положення № 170);

здійснює інші повноваження, визначені законом (підпункт 50 пункту 4 Положення № 170).

У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 2а-15057/09/2670 Верховний Суд указав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що правонаступником Головного управління Держпраці у Київській області (ідентифікаційний код 39794214) є Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ідентифікаційний код 44681053, місцезнаходження: вул. вул. Київська, буд. 1 А, село Лишня, Фастівський район Київська область, 08063), до якого перейшли публічно-владні управлінські функції щодо здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне замінити відповідача - Головне управління Держпраці у Київській області, правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

Частина четверта статті 9 КАС України закріплює, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою виконання обов`язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача письмових доказів, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також при прийнятті справи до провадження суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з приписами статті 94 КАС України:

письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша);

письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга);

учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом (частина третя);

копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта);

учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п`ята).

Отже, окремими положеннями статей 94 та 79 КАС України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи.

Важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

Приписами КАС України визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами КАС України не передбачено.

Додані до позовної заяви від 22 квітня 2019 року № 2204/5 паперові копії документів та додані до відзиву на позовну заяву від 3 червня 2019 року № 6/3/19/8900 пояснення ОСОБА_3 від 30 січня 2019 року та пояснення ОСОБА_4 від 30 січня 2019 року не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, у зв`язку з чим такі докази не відповідають критеріям достовірності і суд дійшов висновку про зобов`язання сторін надати суду означені документи в належним чином засвідчених копіях.

Крім цього, суд вважає за необхідне зобов`язати адвоката Скока Володимира Сергійовича, який представляв інтереси позивача в Окружному адміністративному суді міста Києва на підставі ордеру від 19 липня 2019 року серії КС № 617185, надати суду документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 в Луганському окружному адміністративному суді, або письмову заяву про припинення повноважень представника на здійснення представництва позивача у справі.

Керуючись статтями 9, 12, 18, 31, 32, 52, 59, 80, 94, 159, 241, 243, 248, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти адміністративну справу до провадження.

Продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку.

Замінити відповідача - Головне управління Держпраці у Київській області (ідентифікаційний код 39794214), правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (ідентифікаційний код 44681053, місцезнаходження: вул. вул. Київська, буд. 1 А, село Лишня, Фастівський район Київська область, 08063).

Запропонувати сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв`язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089).

Зобов`язати адвоката Скока Володимира Сергійовича протягом 7 (семи) днів з дня отримання цієї ухвали надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 в Луганському окружному адміністративному суді, або письмову заяву про припинення повноважень представника на здійснення представництва позивача у справі.

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв`язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089) в належним чином засвідчених копіях документи, що додані до позовної заяви від 22 квітня 2019 року № 2204/5.

Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» в належним чином засвідчених копіях:

- припис про усунення виявлених порушень від 31 січня 2019 року № КВ198/33/АВ/П;

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 30 січня 2019 року;

- письмові пояснення ОСОБА_4 від 30 січня 2019 року.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Ухвалу про прийняття справи до провадження направити позивачу на поштову адресу, зазначену у позовній заяві: 38532, Полтавська область, Полтавський (Диканський район), село Андріївка; адвокату Скоку Володимиру Сергійовичу на адресу електронної пошти, що зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокатському об`єднанню «Правова та економічна безпека» (ідентифікаційний код 41352988) та Центральному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці (ідентифікаційний код 44681053) до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Звернути увагу сторін на те, що згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва (самопредставництва) в Луганському окружному адміністративному суді, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Повідомити позивача про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - «Електронний суд» для обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала в частині здійснення процесуального правонаступництва відповідача набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині здійснення процесуального правонаступництва відповідача подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала в іншій частині набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська