Ухвала суду № 136597228, 18.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 травня 2026 року м.Київ № 320/12982/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 18.01.2023 року у розмірі 24360,00 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 18.01.2024 №68330243;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 24360,00 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн 00 коп., сплата якого підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 18.01.2024 №68330243.

Рішенням суду у справі позов задоволено: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 18.01.2023 у розмірі 24360,00 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 18.01.2024 №68330243; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 24360,00 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн 00 коп., сплата якого підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 18.01.2024 №68330243; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду набрало законної сили 14.04.2025.

На виконання рішення суду позивачеві видано виконавчі листи у справі.

У подальшому позивач звернувся до суду з заявою про встанволення судового контролю за виконанням рішення суду.

Заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення обґрунтована тим, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №320/12982/24, яким на користь заявника стягнуто судовий збір у розмірі 1073,60 грн, тривалий час не виконується. Заявник зазначає, що після набрання рішенням законної сили ним було отримано виконавчий лист та подано його до органів Державної казначейської служби України. Водночас, листом Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області від 15.04.2026 повідомлено про неможливість безспірного списання коштів з рахунків боржника у зв`язку з їх відсутністю та здійсненням виконання рішення за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 30.04.2026 повідомило заявника про те, що виконання рішення суду належить до компетенції органів Казначейства. У зв`язку із наведеним заявник вважає, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а тому просить суд встановити судовий контроль за його виконанням та зобов`язати керівника відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача у порядку письмового провадження суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

При цьому встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком, та застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивно підтверджених обставин, які свідчать про умисне невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення або ухилення від його виконання.

Судом установлено, що заявником отримано виконавчий лист та розпочато процедуру примусового виконання рішення суду шляхом звернення до органів Державної казначейської служби України у порядку, визначеному законодавством.

З наданих заявником документів убачається, що виконавчий документ прийнято до виконання органом Казначейства та включено до бюджетної програми КПКВК 3504040, за рахунок якої здійснюється виконання судових рішень, боржниками за якими є державні органи.

Сам по собі факт невиконання судового рішення станом на момент звернення із заявою про встановлення судового контролю, а також посилання органу Казначейства на черговість виконання рішень не свідчать про наявність протиправної бездіяльності відповідача чи умисного ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, суд враховує, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів здійснюється у спеціальному порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання виконанню рішення суду, приховування майна чи коштів, або іншим чином умисно ухиляється від його виконання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи фактично зводяться до незгоди із тривалістю процедури виконання судового рішення в межах бюджетної програми КПКВК 3504040, що саме по собі не є достатньою підставою для встановлення судового контролю у розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (далі Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Згідно п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Водночас, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відтак, з урахуванням зміни способу і порядку виконання рішення суду, подальше виконання рішення суду врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845, покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю управління-суб`єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.

Водночас, враховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКС України, у такому випадку не регулюється приписами ст., ст. 287, 382 КАС України та здійснюється на загальних засадах у позовному провадженні.

Відтак підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 241-242, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Лисенко В.І.