Ухвала суду № 136597177, 18.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 травня 2026 року справа № 320/11334/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт Трейд» (далі позивач та/або ТОВ «Експерт Трейд», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1 та/або ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі відповідач 2 та/або ДПС України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.11.2023 № 9979952/39036830;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.12.2022 №798 датою її фактичної подачі на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).

22.04.2024 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, зокрема, заява від 18.04.2024 про уточнення та збільшення позовних вимог та докази сплати судового збору на суму 6056,00 грн.

Так, у заяві про уточнення та збільшення позовних вимог від 18.04.2024 позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.11.2023 № 9979952/39036830;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.12.2022 №798 датою її фактичної подачі на реєстрацію;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі №320/11334/24, зобов`язавши ГУ ДПС у Київській області подати в триденний строк після набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від сторін.

17.07.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, сформований та поданий представником ГУ ДПС у Київській області через підсистему «Електронний суд» 10.07.2024, у якому останнім, серед іншого заявлено клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.11.2023 № 9979952/39036830, та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну від 30.12.2022 № 798 в ЄРПН, датою її фактичного подання.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подане відповідачем клопотання є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Однак, відповідачем 1 не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на те, що прийняття спірного рішення є одним з механізмів роботи податкового органу, котрий покликаний на своєчасне виявлення ризикових операцій з нереальним сектором економіки та забезпечення уникнення втрат бюджету України, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно у судовому засіданні.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «VarelaAssalinocontrelePortugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022; №259/2022 від 18.04.2022; №341/2022 від 17.05.2022; №573/2022 від 12.08.2022; №757/2022 від 07.11.2022; №58/2023 від 06.02.2023; №254/2023 від 01.05.2023; №451/2023 від 26.07.2023; №734/2023 від 06.11.2023; №49/2024 від 05.02.2024; №271/2024 від 06.05.2024; №469/2024 від 23.07.2024) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Отже, на дату розгляду цієї справи в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача 1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги предмет позову та суб`єктний склад учасників, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

2. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.