Ухвала суду № 136596520, 18.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

18 травня 2026 року Справа № 280/4502/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. розглянувши матеріали адміністративного позову за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення завданої державі матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (далі позивач) ОСОБА_1 (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд зобов`язати громадянина ОСОБА_1 відшкодувати суму шкоди завданої державі в особі Військової частини НОМЕР_1 у розмірі 992 346 гривень 52 копійки.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Подана до суду позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України з огляду на наступне.

Згідно частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Таким чином норми частини другої статті 161 в сукупності з нормами частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначають обов`язок позивача у разі подання позовної заяви до суду в електронній формі через електронний кабінет надати докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи. Зокрема у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету такі документи мають направлятись в паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивач по справі є суб`єктом владних повноважень та звернувся до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Разом з тим, всупереч наведених норм позивач не надав до суду доказів надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Відповідач у справі є фізичною особою та в підсистемі «Електронний суд» не зареєстрований, а відтак одержати позовну заяву засобами електронного зв`язку разом із додатками доданої до неї не міг.

Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Окрім того, позивачем до суду не надано доказів про сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 992 346,52 грн.

Відтак, з урахуванням положень статті 4 Закону № 3674-VI позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 11 908,16 грн (992 346,52 * 1,5% * 0,8= 11 908,19 грн,).

Позивачем до матеріалів справи надано квитанцію № 1807 від 21 березня 2026 року на суму 3328,00 грн., яка відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету рахується за справою № 280/3083/26.

Отже, платіжна інструкція кодом №1807 від 21 березня 2026 року на суму 3328,00 грн. не є належним доказом сплати судового збору за подання даної позовної заяви, а тому позивачу, з метою усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази сплати судового збору в сумі 11 908,16 грн.

Також, суддя вказує про порушення позивачем строку звернення до суду із позовом з огляду на наступне.

Позивачем в межах даної справи заявлено спір, який стосується притягнення колишнього військовослужбовця до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну.

Так, 31 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2019 року №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160-IX), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (стаття 2 Закону №160-ІХ).

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року в справі №520/11225/23 здійснив комплексний аналіз норм Закону №160-ІХ та зробив висновок, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4).... Разом із цим, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку (стаття 12).

З огляду на зміст наведених положень Закону №160-ІХ Верховний Суд вказав, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, про що командир (начальник) видає відповідний наказ. Однак, термін у три роки передбачений саме для притягнення особи до відповідальності. Водночас відшкодування завданої шкоди у передбачених статтею 12 Закону випадках здійснюється у судовому порядку. При цьому, Закон №160-ІХ не визначає строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди.

За таких умов, при визначенні строку звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди застосуванню підлягають відповідні норми КАС України.

Вказаний висновок висловив також КАС ВС у постанові від 05 грудня 2024 року по справі №400/5284/22.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зокрема, абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів позову суддею встановлено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16 лютого 2025 року №1710 «Про результати службового розслідування» визначено матеріальні збитки, нанесені державі, відшкодувати за рахунок винних осіб.

Військовою частиною НОМЕР_1 за вих..№ 2218 від 28 лютого 2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 були направлені матеріали для притягнення до повної матеріальної відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1749 від 09 березня 2026 року встановлено, що сержант ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 та підпорядкованих йому районних ТЦК та СП військову службу не проходить та у розпорядженні не перебуває.

Таким чином ще у лютому 2025 року позивач, після проведення службового розслідування, дізнався про матеріальні збитки, нанесені державі відповідачем, але активні дії, щодо стягнення коштів з відповідача, почав виконувати з грудня 2025 року, шляхом направлення запитів до військової частини НОМЕР_4 та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Натомість, до суду позов подано через підсистему «Електронний суд» лише 15 травня 2026 року.

Тобто, позивач, заявивши вимоги, звернувся до суду з пропуском строку, визначеним абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У зв`язку з викладеним, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску тримісячного строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі матеріальної шкоди.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- доказів надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу відповідача;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску;

- доказів сплати судового збору в сумі 11 908,19 грн.

Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.В. Татаринов