Рішення № 136594428, 18.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 522/11552/25-Е

Провадження № 2/521/764/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №01200-07/2023 від 17.07.2023 року в загальному розмірі 41 475,00 грн (з яких: 7000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 34 475,00 грн заборгованість за відсотками), а також стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.07.2023 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №01200-07/2023. Правочин було вчинено в електронній формі згідно із Законом України «Про електронну комерцію» шляхом накладення клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Товариство виконало свої зобов`язання та перерахувало кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн на банківську картку відповідача. Проте відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

29.01.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №29012024-1, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Оскільки у добровільному порядку борг не сплачено, позивач звернувся до суду.

Стислий виклад заперечень відповідача

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні.

Заперечення відповідача ґрунтуються на наступному: Відповідач заперечує факт волевиявлення та підписання договору. Стверджує, що позивачем не доведено дотримання процедури укладення електронного договору (відсутні докази реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі, отримання одноразового ідентифікатора та його введення). Надані позивачем копії електронних доказів є сумнівними, а Заявка-анкета клієнта не містить підпису. Також зазначено про відсутність згоди відповідача на використання кредитором аналога власноручного підпису (факсиміле).

Щодо недоведеності перерахування коштів. Відповідач вказує, що наданий лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не є первинним розрахунковим документом і не підтверджує перерахування коштів саме на рахунок відповідача, оскільки номер картки у листі частково прихований (містить символи «*»).

Щодо неналежного розрахунку: Відповідач зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом без дати, номера, підпису та печатки, що не дозволяє встановити правильність нарахувань.

Щодо переходу права вимоги: Відповідач ставить під сумнів Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу, посилаючись на те, що він підписаний особою, повноваження якої (довіреність) не були додані до матеріалів позову, і що документ є одностороннім. Крім того, відповідач заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, вважаючи їх неспівмірними зі складністю типової справи.

Відповідь на відзив позивача

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача. Позивач вказав, що договір було укладено належним чином: відповідач самостійно створила особистий кабінет, заповнила заявку своїми персональними даними та використала одноразовий ідентифікатор (СМС-код) для підписання договору. Ідентифікація клієнта підтверджується відповідною довідкою. Перерахування коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке виступало провайдером платежів. Відсутність банківських виписок зумовлена тим, що первісний кредитор є небанківською установою та не веде рахунків клієнтів, а кошти зараховувалися безпосередньо на особисту картку відповідача. Витрати на правову допомогу є обґрунтованими та підтверджені договором і детальним описом послуг.

Заяви, клопотання та процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла через підсистему «Електронний суд» у травні 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.06.2025 року справу було передано за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.08.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.08.2025 року представник відповідача подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20.08.2025 року представник відповідача подав заяву про продовження процесуального строку для подання відзиву, яку судом було задоволено. Відзив на позовну заяву подано 21.08.2025 року.

23.08.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (оригіналів електронних доказів, документів про відступлення права вимоги та переказ коштів).

29.08.2025 року позивач подав відповідь на відзив.

У судовому засіданні 12.11.2025 року суд розглянув заявлені клопотання про витребування доказів. Представник позивача подав клопотання про витребування інформації, що становить банківську таємницю, від АТ «СЕНС БАНК».

Ухвалою суду від 12.11.2025 року клопотання позивача задоволено (витребувано інформацію щодо належності картки ОСОБА_1 та успішності транзакції), а клопотання відповідача задоволено частково (витребувано у позивача оригінал Витягу з Реєстру боржників, оригінали електронних доказів на матеріальному носії та логів; у ТОВ «Універсальні платіжні рішення» оригінал листа про перерахування коштів). Судове засідання було відкладено на 22.01.2026 року для отримання доказів.

20.01.2026 року представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання доказів, оскільки потребував часу для отримання засвідчених документів від первісного кредитора. Судом розгляд справи було відкладено на 26.02.2026 року.

29.01.2026 року на виконання ухвали суду позивач подав відповідну заяву про долучення доказів, надавши оригінал Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу, інформацію про логи (SMS-коди), CDR-диск із Заявкою-анкетою та електронним договором.

10.03.2026 року (супровідний лист від 12.03.2026) на виконання ухвали суду від АТ «СЕНС БАНК» надійшла відповідь щодо розкриття банківської таємниці, в якій повідомлено, що банківська картка НОМЕР_1 належить клієнту ОСОБА_1 , і 17.07.2023 року на цей рахунок було зараховано 7000,00 грн.

Представники сторін у судові засідання для оголошення рішення не з`являлися.

Від представника позивача неодноразово надходили заяви про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилась. Від відповідача у судових засіданнях приймав участь представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, підтримав поданий відзив на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 17.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №01200-07/2023. За умовами договору кредитодавець надав позичальнику фінансовий кредит у розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Кредит надано строком на 360 днів, дата погашення кредиту 10.07.2024 року. Фіксована процентна ставка склала 2,50% в день і застосовувалася у межах строку кредиту.

Договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, формування Заявки-анкети та накладення клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором (W3837). Факт проходження клієнтом ідентифікації та акцепту умов кредитування підтверджується Візуальною формою послідовності дій в інформаційно-комунікаційній системі товариства, де зафіксовано генерацію SMS-коду та підписання ним договору 17.07.2023 о 08:41.

На виконання умов договору первісний кредитор перерахував кошти в сумі 7000,00 грн на банківську картку позичальника НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 ) дійсно належить клієнту ОСОБА_1 , і 17.07.2023 року на цей рахунок було успішно зараховано 7000,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків не виконала.

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість становить 41 475,00 грн, з яких 7 000,00 грн тіло кредиту, 34 475,00 грн відсотки.

29.01.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №29012024-1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №01200-07/2023. Перехід права вимоги підтверджується Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є договірними і стосуються виконання зобов`язань за кредитним договором та наслідків їх порушення, а також переходу прав кредитора до іншої особи.

Суд констатує, що правовідносини виникли у зв`язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 майнових прав та інтересів позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (як нового кредитора). Порушення полягає у невиконанні боржником договірного обов`язку щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати плати за їх користування (відсотків) у встановлений договором строк, що змусило позивача звернутися до суду за примусовим захистом свого порушеного права на отримання грошових коштів.

3. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми матеріального права:

Ст. 526, 530 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ст. 629 ЦК України: договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Суд застосовує цю норму, оскільки між сторонами склалися саме кредитні правовідносини.

Ст. 205, 207 ЦК України та Закон України «Про електронну комерцію» (ст. 3, 11, 12): правочин може вчинятися в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Суд застосовує ці норми, оскільки спірний договір укладено дистанційно через інформаційно-телекомунікаційну систему за допомогою SMS-коду, що є повноцінним аналогом власноручного підпису.

Ст. 512, 514, 1077 ЦК України: кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Мотивом застосування є підтверджений матеріалами справи факт укладення дійсного договору факторингу між первісним та новим кредитором.

Суд надаючи оцінку запереченням відповідача, викладеним у відзиві, виходив з огляду на наступне.

Щодо аргументу відповідача про неукладеність договору та відсутність волевиявлення (непідписання договору): Суд відхиляє цей аргумент як такий, що спростовується матеріалами справи. Позивач надав Візуальну форму послідовності дій в ІКС, яка підтверджує, що 17.07.2023 клієнт здійснив вхід до особистого кабінету, ознайомився з умовами оферти та використав згенерований одноразовий ідентифікатор W3837 для підписання Договору №01200-07/2023. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», такі дії є належним акцептом, а використання одноразового ідентифікатора прирівнюється до власноручного підпису.

Щодо аргументу відповідача про недоведеність перерахування коштів (маскування номера картки та неналежність листа ТОВ "УПР"): Даний аргумент повністю спростовується отриманою судом на виконання ухвали про витребування доказів офіційною відповіддю АТ «СЕНС БАНК» від 12.03.2026. Банк-емітент підтвердив, що картка з маскою НОМЕР_1 належить саме ОСОБА_1 , і 17.07.2023 на неї було зараховано кредитні кошти в сумі 7000,00 грн. Отже, факт отримання відповідачем суми позики є беззаперечно доведеним.

Щодо аргументу про неналежний розрахунок заборгованості: Суд визнає наданий позивачем розрахунок належним і допустимим доказом, оскільки він детально відображає періоди нарахування, суму тіла кредиту та відсотків у відповідності до умов Договору (2,5% в день). Відповідач, у свою чергу, контррозрахунку суду не надав і фактів погашення боргу не довів.

Щодо аргументу про дефекти документів при переході права вимоги (відсутність повноважень підписанта ОСОБА_3 ): Суд відхиляє ці доводи, оскільки до матеріалів справи позивачем долучено копію належним чином оформленої довіреності, виданої Генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на ім`я ОСОБА_3 , яка підтверджує його право підписувати акти, реєстри та інші документи від імені товариства. Витяг з Реєстру боржників містить ідентифікуючі дані відповідача та деталізацію боргу за договором №01200-07/2023, що повністю відповідає вимогам ст. 512, 514 ЦК України.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

В ході розгляду справи суд не приймав рішення про відхилення конкретних доказів (визнання їх недопустимими чи неналежними), оскільки всі надані позивачем письмові та електронні докази (договір, витяг з реєстру, розрахунок, лист платіжної системи, відповідь банку) у своїй сукупності логічно доповнюють один одного та підтверджують обставини справи. Суд відхиляє не докази відповідача (оскільки відповідачем не було надано первинних документів, що спростовують борг), а його твердження та припущення, викладені у відзиві, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час об`єктивного дослідження матеріалів справи і спростовуються відповіддю банківської установи.

Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування

Відповідач у відзиві посилався на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зокрема на ст. 9) та відповідні Інструкції НБУ, обґрунтовуючи, що лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не є належним первинним розрахунковим документом (меморіальним ордером чи платіжним дорученням банку), а тому не може підтверджувати факт видачі кредиту.

Суд не застосовує ці норми права як підставу для відмови у позові з таких мотивів: Особливістю кредитування через небанківські фінансові установи (онлайн-кредитування) є те, що кредитодавець часто використовує сторонні сервіси платіжних систем (провайдерів) для переказу коштів без відкриття окремого банківського рахунку клієнту в самій фінансовій установі. У таких випадках формування традиційних банківських виписок чи меморіальних ордерів самим кредитодавцем неможливе. Відсутність первинного бухгалтерського документа у форматі, передбаченому виключно для банків, не є підставою для невизнання факту виконання договору, якщо цей факт доведено сукупністю інших доказів.

Оскільки факт зарахування коштів підтверджений незалежним доказом офіційною інформацією від АТ «СЕНС БАНК» посилання відповідача на суто формальні вимоги до бухгалтерських документів фінансових компаній суд визнає безпідставними та такими, що не скасовують реального обов`язку боржника повернути отримані кошти.

Підсумовуючи, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі, оскільки факт укладення кредитного договору, отримання коштів відповідачем та набуття права вимоги позивачем повністю доведено.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне. Позивачем на підтвердження вказаних витрат було надано відповідні докази (договір про надання правової допомоги, детальний опис наданих послуг, рахунок на оплату). Водночас, відповідач у своєму відзиві заявив клопотання про зменшення розміру цих витрат, обґрунтовуючи це тим, що заявлена сума є неспівмірною з ціною позову, складністю справи та часом, витраченим адвокатом, оскільки для представника позивача ця справа є типовою.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру і співмірності, виходячи з конкретних обставин справи. Враховуючи клопотання відповідача, а також те, що справа є малозначною, типовою та розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат є завищеним. Керуючись принципами справедливості та співмірності, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково, зменшивши її розмір до 3 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №01200-07/2023 від 17.07.2023 року у загальному розмірі 41 475 (сорок одна тисяча чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з:

7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

34 475,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 18.05.2026 року.

Суддя О.С. Леонов

18.05.26