Ухвала суду № 136594025, 13.05.2026, Болградський районний суд Одеської області

13.05.2026

Справа № 497/1180/26

Провадження № 1-кп/497/160/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі суду:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду міста Болграда Одеської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162270000059 від 22.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вулканешти Р.Молдова, громадянина Р.Молдова, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Болградського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст. 307 КК України.

05.05.2026 року прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , в якому посилається на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, до нього під час досудового розслідування застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та обумовлені тим, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування, скоїв особливо тяжкий злочин, може ухилитися від суду, є громадянином іншої держави та навіть в умовах воєнного стану не має обмежень щодо перетину державного кордону України, може впливати на свідків та має змогу перешкоджати встановленню істини оскільки обізнаний про стан досудового розслідування, оперативні та слідчі версії, що ускладнить подальше здобуття органом досудового розслідування доказів.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, вважав за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, просив викликати свідків обвинувачення вказаних в реєстрі.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_4 щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечували. На роз`яснення суду щодо можливості розгляду справи у складі колегії суддів обвинувачений відмовився. Щодо заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу не заперечували, але просили визначити розмір застави, так як обвинувачений має на території України постійне місце проживання, в нього є дитина 2021 року народження, яка знаходиться на його утриманні, тому просили визначити альтернативний запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Болградському районному суду Одеської області, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акта прокуророві судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

В підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Підстав для судового розгляду кримінального провадження судом присяжних чи колегіально судом у складі трьох суддів не вбачається.

Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

У відповідності до Рішення Конституційного суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Рішенням Конституційного суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 встановлено, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.

Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Так, відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Обвинуваченому ОСОБА_8 ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.03.2026 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 16.04.2026 року без визначення розміру застави. В подальшому ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 15.04.2026 року по справі №497/435/26 (провадження №1-кс/497/154/26) ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.05.2026 року.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

Таким чином, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також ступінь суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_10 .

Враховуючи те, що ОСОБА_9 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі, наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, він є громадянином Республіки Молдова та навіть в умовах воєнного стану не має обмежень щодо перетину державного кордону України. Може незаконно впливати на свідків кримінального провадження, так як володіє інформацією про них. Також має змогу вчинити дії до перешкоджання судовому слідству, оскільки наразі обізнаний про стан досудового розслідування, оперативні та слідчі версії.

Суд вважає, що обраний на досудовому розслідуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінується, зокрема, за ч. 3 ст. 307 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином та не дає можливості перешкоджати правосуддю, ухилитися від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкості вчиненого злочину, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, міцністю соціальних зв`язків обвинуваченого за місцем його проживання, не є доцільним з точки зору мети і підстав застосування запобіжного заходу, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу.

Водночас, з урахування вищевикладених обставин, у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про визначення розміру застави необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Водночас згідно з п.1 ч.4 цієї статті слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, що на теперішній час є вкрай негативним явищем у суспільстві, суд вважає недоцільним визначити підозрюваному заставу, як альтернативний запобіжний захід, тому відмовляє в задоволенні клопотання обвинуваченого за його захисника.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим призначити обвинувальний акт до розгляду у відкритому судовому засіданні та є всі підстави для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, виклику свідків обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 194-199, 314-316, 395 КПК,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162270000059 від 22.01.2026 року, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Болградського районного суду Одеської області на 25.05.2025 року о 13:00 годині.

В судове засідання викликати свідків обвинувачення.

Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з утриманням його в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор", без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали - до 11 липня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 18.05.2026 року.

Суддя ОСОБА_1