Постанова № 136593951, 15.05.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/576/26

Провадження № 3/493/199/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Балта Одеської області

Суддя Балтського районного суду Одеської області Ільніцька О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

23.03.2026 року о 20:20 год. в м. Балта Подільського району Одеської області по вул. Пушкінська (нова назва вул. Любомира Гузара) ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчить запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився під відеозапис на портативний нагрудний відеореєстратор 221372.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надіслав клопотання про закриття адміністративного провадження, обґрунтовуючи це тим, що він не керував транспортним засобом, вимоги поліцейських щодо проходження ним огляду вважає незаконними. Зазначає, що з долученого до протоколу відеозапису не зафіксовано факту керування ним транспортним засобом та руху транспортного засобу, а також його зупинку патрульними поліцейськими. Просить закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Враховуючи, що згідно ст. 268 ч. 2 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, знаходжу, що справа може бути розглянута без участі правопорушника.

Дослідивши матеріали справи, суддя у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, ознайомившись з запереченнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується такими доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622521 від 23.03.2026 року.

Направленням ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Балтської багатопрофільної лікарні від 25.03.2026 року, зі змісту якого вбачається поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від огляду.

Згідно довідки ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області вбачається, що за обліковими даними бази ІП «Посвідчення водія ГСЦ» інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 26.06.2019 року та дійсне до 26.06.2049 року.

З оглянутих відеофайлів від 23.03.2026 року з нагрудних відеореєстраторів, які містяться на оптичному носії інформації DVD-R диску, вбачається, що працівниками поліції під час спілкування з водієм автомобіля ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Drager» або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.

Згідно Закону України «Про дорожній рух» водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 6 ч. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 7 ч. І вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Не визнання ОСОБА_1 своєї вини суддя розцінює, як спосіб захисту і намір уникнути адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення за його вчинення.

Заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом суддя знаходить неспроможним, так як з оглянутого відеозапису вбачається, що він знаходився на водійському сидінні автомобіля, інших осіб в салоні автомобіля та поблизу нього не було, автомобіль знаходився посеред проїзної частини дороги, що виключає керування автомобілем будь-якою іншою особою.

Крім того протягом тривалого спілкування з працівниками поліції та телефонних розмов з іншими особами ОСОБА_1 підтверджував, що він знаходився у м. Балті, потім їхав і зупинився на дорозі. Жодних пояснень працівникам поліції про те, що автомобілем керувала інша особа, не надавав. Також протягом тривалого часу на пропозицію працівників поліції передати керування транспортним засобом іншій особі, яка б не перебувала у нетверезому стані, ОСОБА_1 відмовлявся через відсутність таких осіб.

Натомість його спілкування з поліцейськими зводилося до намагання вирішити питання без складення протоколу про адміністративне правопорушення, погроз та образ на адресу поліцейських.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, належним чином зафіксована працівниками поліції на нагрудні відеокамери, матеріали відеозапису долучені до матеріалів справи, що відповідає вимогам частини другої статті 266 КУпАП.

Отже наведені докази в сукупності підтверджують, що в діях ОСОБА_1 , якими порушено вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, є склад адміністративного правопорушення.

Встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, чим ухилився від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, а тому повинен нести відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінені вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та в передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.

При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.

Сукупність вказаних доказів підтверджує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суддя, вивчивши докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення згідно санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2026 року у розмірі 3328,00 гривень.

З наведеного вбачається, що у 2026 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 665,60 грн. (3328,00 гривень х 0,2 = 665,60 гривень).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 належить стягнути на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (населений пункт ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ОДЕСА; отримувач ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; номер рахунку (стандарт IBAN) UA848999980313080149000015001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу 21081300, протокол серії ЕПР1 № 622521 від 23.03.2026 року, ОСОБА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 665,60 грн. (отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (стандарт IBAN) UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу ця постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ