Рішення № 136593647, 11.05.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/324/26

Номер провадження 2/725/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

Головуючого судді: Галичанського О.І.,

при секретарі Тарновецькій Х.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( адреса проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ПАТ «Страхова компанія « УСГ» ( юридична адреса : м. Київ . вул. Федорова Івана, 32/А, код ЄДРПОУ 30859524 ) про відшкодування матеріальної шкоди ,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказним цивільним позовом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги посилався на наступне.

04 червня 2024 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, за якої ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mercedes» державний номерний знак НОМЕР_2 на перехресті нерівнозначних доріг вул. Буковинської та вул. Кармелюка в м. Чернівці при виїзді із другорядної дороги на головну, не надала дорогу автомобілю марки Renault державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався на зустріч по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.

Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 09.07.2024 року по справі №725/5228/24 ОСОБА_2 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено порушення нею вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Стверджує, що власником транспортного засобу Renault державний номерний знак НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію є ОСОБА_3 . Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mercedes» державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 станом на дату дорожньо-транспортної пригоди відповідно до страхового полісу №ЕР-219279731 була застрахована в ПАТ Страхова компанія УСГ, позивачка звернулась до ПАТ Страхова компанія УСГ з повідомленням про настання ДТП та заявою про страхове відшкодування.

10 червня 2024 року аварійним комісаром ОСОБА_4 (за дорученням ПАТ СК УСГ) проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Renault» державний номерний знак НОМЕР_3 . Оцінювачем ОСОБА_5 складено Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіціенту фізичного зносу, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Renault в результаті його пошкодження при ДТП складає 62768,93 грн.

На підтвердження позовних вимог вказує, що позивач не погоджувалася з вищезгаданим звітом та ціною вартості відновлювального ремонту встановленого у звіті оцінювача ОСОБА_5 , як такою що є суттєво заниженою, також довірена особа позивачки відмовлявся від підпису у акті огляду транспортного засобу від 10.06.2024.

Представник позивача звернувся до судового експерта Павлишина Ярослава Дмитровича із заявою про проведення судової автотоварознавчої експертизи про вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault без врахування та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

10 червня 2023 року судовим експертом Павлишином Я.Д. здійснено огляд пошкодженого автомобіля Позивача (безпосередньо в присутності представника ПАТ СК УСГ автокомісара ОСОБА_4 ).

За наслідками проведення судової автотоварознавчої експертизи судовим експертом Павлишином Я.Д. складено Висновок експерта № 33-06-24 від 12.06.2024 про вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault без врахування та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Згідно даного Висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Megane державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП 04.06.2024р., з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 106 873 (сто шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 34 коп.

Представник позивачки звернувся до відповідача та надав копію Висновку експерта № 33-06-24 від 12.06.2024 (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу встановленої висновком судової експертизи 106 873,34 грн., що в межах ліміту страхового відшкодування). Проте , відповідач ПАТ Страхова компанія УСГ визнала вказану ДТП страховим випадком і 15.08.2024 року частково виплатило страхове відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 57622,42 грн.

Позивач вважає, що відповідачем не у повній мірі здійснено страхову виплату у розмірі 49 250,92 грн. (106 873,34грн. 57 622,42 грн. = 49 250,92грн. ).

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача страхову виплату завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 49 250,92 грн., а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі. Вказав , що позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування відзиву вказав наступне.

04.06.2024 р. близько 13-00 год. в м. Чернівці трапилась ДТП за участю транспортного засобу марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Renault, д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

06.02.2024 р. між ПАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_2 був укладений Поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

До ПАТ «СК «УСГ» звернувся представник позивача з повідомленням про ДТП.

10.06.2024 р. транспортний засіб Renault, д.р.н. НОМЕР_4 було оглянуто.

Стверджує, що ПАТ «СК «УСГ» на виконання п. 34.4. ст. 34 Закону України «Про обов?язкове страхування вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулось до експерта щодо проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Згідно Звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault, д.р.н. НОМЕР_4 складає 62 768,93 грн.

15.08.2024 р. ПАТ «СК «УСГ» було складено розрахунок суми страхового відшкодування .

Не погоджуючись із визначеним судовим експертом висновкон про вартість відновлювального ремонту вказав , що ціни на запчастини було взято експертом не на момент події, а пізніше, що збільшило їх вартість .

Враховуючи вищевикладене, на його думку, висновок експерта є , необґрунтованим та не може бути покладений в основу визначення вартості відновлювального ремонту позивача. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підтав їх необгрунтованості. Крім того , посилався на те , що заперечує також щодо визначеного позивачем розміру витрат на правову допомогу у розмірі 29000 гривень, вважаючи його неспівмірним з складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16 зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09.07.2024 у справі №725/5228/24 , ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу. Дана постанова набрала законної сили 22.07.2024.

При призначенні покарання ОСОБА_2 судом було встановлено , що вона допустила порушення п.16. 11 ПДР України , що призвело до завдання механічних пошкоджень 04.06.2024 транспортному засобу марки Renault Megane державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу , автомобіль марки Renault Megane державний реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована на підставі чинного на дату ДТП полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ліміт відповідальності за шкоду завдану майну особи складає 160 000,00 грн.

06.06.2024 представник позивача ОСОБА_6 звернувся до відповідача із повідомленням про настання події , а потім 10.06.2026 із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідач на виконання п. 34.1 ст. 34 Закону України розпочало вивчення події, що має ознаки страхового випадку, з метою отримання додаткових відомостей та відкрито страхову справу .

10 червня 2024 року аварійним комісаром ОСОБА_4 (за дорученням ПАТ СК УСГ) проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Renault» державний номерний знак НОМЕР_3 , за наслідком якого було складено Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, за яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Renault в результаті його пошкодження при ДТП складає: 62768,93 грн.

Згідно проведеного розрахунку суми страхового відшкодування позивачу сплачено 57622,42 гривень .

Не визнаючи суму нарахованого страхового відшкодування, позивач звернувся до незалежного судового експерта . За наслідками проведення судової автотоварознавчої експертизи судовим експертом Павлишином Я.Д. було складено Висновок експерта № 33-06-24 від 12.06.2024 про вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault без врахування та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу , та складає 106 873 (сто шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 34 коп.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон). Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону).

Приписами ст. 3 Закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц дійшла висновку, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого, а складене відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомлення про ДТП може підтверджувати вину особи, цивільно-правової відповідальність якої була застрахована, у завданні шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу потерпілого, і тому така ДТП є страховим випадком.

Пунктами 9.1 та 9.2 статті 9 Закону передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18, пункт 59), від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню, суд приймає до уваги висновок , здійснений судовим експертом , згідно якого вартість матеріального збитку становить 106873,34 грн.

Позиція відповідачів про те, що даний висновок не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки страховою компанією, складено свій звіт, який не був оскаржений позивачем та на переконання відповідачів свідчить про те, що позивач з ним погодився, не узгоджується із тим , що позивачка була згодна з визначеним відповідачем розміром страхового відшкодування оскільки матеріали справи не містять жодних заяв позивача, щодо згоди із сумою страхового відшкодування.

Фактичне звернення позивача за висновком судової експертизи з питання складення відповідного звіту про розмір шкоди свідчить про те, що позивач з визначеним страховиком розміру шкоди не погодився.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ст. 106 ЦПК України).

На переконання суду, невідшкодована майнова шкода позивача складає:49 250,92 грн. (з розрахунку 106 873,34 грн. 57 622,42 грн. = 49 250,92 грн. ) і саме вказану суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене , суд приходить до висновку , що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню .

Судові витрати підлягають розподілу наступним чином.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи позивач поніс витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн. грн., та оплату послуг за проведення експертизи в сумі 9500 грн.

Враховуючи , що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір та витрати за проведення експертизи.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 15600, 00 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 133 ЦПК Українивизначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг та їх вартість є співмірними із складністю справи та витраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру.

Представник позивача - при зверненні до суду у позовній заяві зробив відповідну заяву стосовно подачі доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів або протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав, що заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу у зв`язку з тим , що на його думку позовні вимоги є необгрунтованими.

Проте , враховуючи наведене вище , суд приходить до висновку , що представником позивача доведено належним чином розмір витрат на правову допомогу .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 15, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1172, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.12,13,76-81,89, 141,263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги - задовольнити .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УСГ (код ЄДРПОУ 30859524, адреса :м. Київ, вул. Федорова Івана, 32 А) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса : АДРЕСА_1 ) страхову виплату внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 49 250,92 грн. (сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень дев`яносто дві копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УСГ, (код ЄДРПОУ 30859524, адреса : м. Київ, вул. Федорова Івана, 32 А) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса : АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 гривень , витрати за проведення експертизи у розмірі 9500,00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 15600,00 гривень.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надіслати представнику позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному Законом, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.05.2026.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.