Ухвала суду № 136592817, 18.05.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1445/26

2/683/1274/2026

У Х В А Л А

18 травня 2026 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Луговий О.М., розглянувши матеріали справи позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності у вигляді повернення майна,

встановив:

04 травня 2026 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності у вигляді повернення майна.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк п`ять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

07 травня 2026 року позивачем було отримано копію ухвали від 05 травня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

06 травня 2026 року представником позивача ОСОБА_3 в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» надіслано до суду додаткові пояснення у справі, а також 07 травня 206 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» позивачем надіслано до суду заяву про виконання ухвали суду щодо усунення недоліків, згідно яких, зазначають, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки останній є учасником бойових дій, на підтвердження чого долучено копію посвідчення НОМЕР_1 від 21.12.1995 року,

Проте, зазначені недоліки ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2026 року станом на 18 травня 2026 року не усунені позивачем.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року з наступними змінами і доповненнями.

Так, позивач підставою звільнення від сплати судового збору у позовній заяві зазначив, наявність у нього ІІ групи інвалідності, на підтвердження додає довідку МСЕК № 042026 від 22.05.2022 року, з посиланням дії довідки на період воєнного стану.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Судом вбачається, наявність в матеріалах справи копії виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 042026, згідно якої ОСОБА_1 проводився первинний огляд 20.05.2022 року та встановлена ІІ група інвалідності до 01.06.2023 року.

Так, суд зазначає, що 31.01.2024 року набув чинності Закон України №4170 (надалі Закон №4170) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», прийнятий Верховною Радою України 19 грудня 2024 року.

01 січня 2025 року набрали чинності Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

У разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях: чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Тобто з аналізу норм законодавства України, вбачається, що позивачу був встановлений строк повторного огляду, який припав на період воєнного стану на території України, та такий огляд повторно не проходив, проте згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», був зобов`язаний до 01.11.2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не підтверджено повторний огляд, а тому йому слід було подати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, згідно додаткових пояснень представника позивача від 06.05.2026 та заяви позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 07.05.2025, зазначають, що підставою звільнення від сплати судового збору за подання даного позовну зазначено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, на підтвердження чого долучено копію посвідчення НОМЕР_1 від 21.12.1995 року, тому згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він звільнений від сплати судового збору.

Так, відповідно до положень п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Отже, суд дану вимогу, як підставу про звільнення від сплати судового збору не може прийнято до уваги, оскільки дійсний позов не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальних прав, як учасника бойових дій.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, у кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Зважаючи на викладене вище, оскільки позивач не вжив заходів для виконання належним чином ухвали судді про залишення позовної заяви без руху, визначений строк для їх усунення сплинув, від позивача не надійшло клопотання про його продовження, тому за вказаних обставин позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ч.3 ст.185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності у вигляді повернення майна, вважати неподаною та повернути позивача.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення Хмельницькому апеляційному суду безпосередньо або через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: