Рішення № 136592083, 15.05.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/640/26

Провадження № 2/601/548/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Мочальської В.М.,

з участю секретаря Домінської І.В.,

представника відповідачки ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулося в суд із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 17 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75241279, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Відповідно до пунктів 1, 2 Договору позики, товариство зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15000 гривень, строком на 9 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,99% в день та розміром акційних процентів 0,7% в день.

Позикодавець свої зобов`язання за Договором позики виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами Договору позики.

Право грошової вимоги за указаним кредитним договором перейшло на підставі договору факторингу від ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал».

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики, станом на 30.11.2021 заборгованість відповідачки перед позивачем становить 44552,43 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15 000 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 29552,43 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити та стягнути із відповідачки на свою користь заборгованість за Договором позики №75241279 від 17.06.2021 в розмірі 44552,43 грн, 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.04.2026 від відповідачки надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

Вважає що позивачем не надано належних і допустимих доказів перерахування їй коштів на виконання умов договору позики №75241279 від 17.06.2021. Долучені на підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви: договір позики № 75241279 від 17.06.2021, таблиця обчислення загальної вартості кредиту Додаток №1, розрахунок заборгованості, довідка про ідентифікацію, довідка ТОВ «ФК» Фінексперт» № КД-000092005/ТНПП від 03.12.2025, протокол створення та перевірки кваліфікованого підпису від 26.12.2025, договір факторингу від 109.07.2020 № 10072020 і Реєстр Прав вимог від 30.11.2021 № 120 не є належними та допустимими доказами, оскільки не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не можуть підтверджувати факт отримання відповідачем грошових коштів у кредит від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вони лише підтверджують факт укладення між сторонами договору про споживчий кредит, проте не можуть бути визнані належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання відповідачко суми кредиту.

Звертає увагу на те, що позивачем не долучено до позовної заяви доказів сплати ціни придбання відповідного Реєстру прав вимог, яка повинна бути сплачена на протязі трьох робочих днів з 30.11.2021, тобто не надано підтвердження факту переходу права вимоги до фактора, зокрема здійснення повної оплати фактором клієнту права вимоги, що переходить.

Крім того, зазначає, що проценти за кредитним договором можуть бути нараховані лише в межах погодженого строку кредитування (до 26.06.2021), а тому їх розмір підлягає зменшенню.

Вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 7000 грн неспівмірний зі складністю справи, яка є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій. У разі задоволення позову просить зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 2000 гривень.

15.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» вважає позов законним, обгрунтованим та таким, що відповідає процедурі та вимогам чинного законодавства, а наданий відзив не аргументованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Вважає безпідставним посилання відповідачки про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування коштів по договору, оскільки при укладенні Договору позики сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та зарахування коштів у сумі 15000 грн відбулося на номер рахунку відповідачки № НОМЕР_1 . Підтвердженням переказу коштів є копія договору позики та інформація про переказ коштів, яку надало ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Звертає увагу на те, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Вважає безпідставною заяву відповідачки про зменшення витрат на правничу допомогу.

27.04.2026 від відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив, які є аналогічними відзиву на позов.

У судове засідання представник позивача Ушакевич М.П. не з`явилася, однак згідно поданої заяви просила проводити розгляд справи без її участі.

Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Вислухавши представника відповідачки, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17 червня 2021 року між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75241279.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) HIx5gNyuKy.

Згідно з умовами договору позики №75241279, Кредитодавець надав відповідачці грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених договором позики у розмірі 15000 грн., а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, строк позики 9 днів, дата повернення позики 25.06.2021, базова процентна ставка 1,99% у день, розмір акційних процентів становить 0,7% у день.

Пунктом 4 вищевказаного договору позики встановлено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п.12 цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Відповідно до п. 13 Договір укладено на взаємовигідних умовах, на принципах ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.

Згідно реквізитів сторін (п.18 Договору) рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 , яка уклала договір № 75241279 від 17.06.2021, ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора):

- одноразовий ідентифікатор: H4L0Uf7IH;

- час відправлення ідентифікатора: 2021-06-17 13:36:11;

- електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: linapetrivna@ukr.netm.

Згідно з листом № КД-000092005/ТНПП від 03.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» підтверджує завершення платіжної операції: 17.06.2021, сума 15 000.00 грн, отримувач ОСОБА_3 , за номером платіжної картки № НОМЕР_1 .

10 липня 2020 року між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено Договір факторингу №10072020, у відповідності до умов якого, ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Профіт Капітал» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ціну придбання за відповідний реєстр за плату. Згідно п.2.1.3 перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

Відповідно до Реєстру прав вимог №120 від 30.11.2021- Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №10072020 від 10.07.2020 в тому числі до відповідачки в сумі 44552,43 грн з яких 15 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29552,43 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30 листопада 2021 року заборгованість відповідачки перед позивачем становить 44552,43 грн., а саме: заборгованості за тілом 15000 грн; заборгованості по процентами - 29552,43.

Як передбачено ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку , а також, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно норм статей 628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Що ж до форми договору, то положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до положень ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.1046-1053 ЦКУ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 3 ст.1054 ЦК України, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору, що передбачено ч. 2 ст.1056-1 ЦК України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Положеннями ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; 2)заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; 3)вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно положень ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та" Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надала суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.

Отже, долучений до матеріалів справи договір факторингу є чинним, його дійсність ніким не оспорена.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 75241279 від 17.06.2021 становить 44552,43 грн, з яких: 15000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29552,43 грн - сума заборгованості за відсотками. Крім того, з даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість в загальному розмірі 1742,78 грн двома платежами, зокрема: 26.06.2021 - 914,78 грн; 04.07.2021 - 828 грн.

Отже, судом встановлено, що сума заборгованості за тілом кредиту, яка визначена первісним позикодавцем, становить 15000 грн.

Проте, суд не погоджується з нарахованим розміром заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором, оскільки їх нарахування здійснене поза межами встановленого строку кредитування, що суперечить умовам договору.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Договір позики № 75241279 укладений строком на 9 днів, із 17.06.2021 по 25.06.2021, доказів того, що відповідачка ініціювала продовження строку користування позикою матеріали справи не містять.

Після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст.1050 ЦК України припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом.

З розрахунку за договором позики № 75241279 від 17.06.2021 вбачається, що первісним кредитором з17.06.2021 по 25.06.2021на суму кредиту 15 000 грн були нараховані відсотки за користування вказаним кредитом в загальному розмірі 940,32 грн.

За вказаних обставин, суд вважає, що з відповідачки підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування в розмірі 940,32 грн.

Враховуючи викладене, часткове погашення відповідачкою заборгованості за договором позики № 75241279 від 17.06.2021 в розмірі 1742,78 грн, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором позики №75241279 від 17.06.2021 в розмірі 14 197,54 гривень (15940,32 - 1742,79).

Щодо твердження представника відповідачки про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання відповідачкою кредитних коштів, суд зазначає наступне.

Підписуючи договір про надання фінансового кредиту №75241279 від 17.06.2021 ОСОБА_1 була проінформована і погодилася з усіма його істотними умовами. Такий договір ніким не оспорювався та недійсним не визнавався.

Верховний Суд у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №463/9914/20 дійшов висновку, якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики.

Згідно з листом № КД-000092005/ТНПП від 03.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» підтверджує завершення платіжної операції: 17.06.2021, сума 15 000.00 грн, отримувач ОСОБА_3 , за номером платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано факт отримання коштів на її номер рахунку № НОМЕР_1 , який вона вказала при оформленні договору позики 17.06.2021 № 75241279.

Щодо доводів представника відповідачки про те, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження факту отримання права вимоги до відповідачки за кредитним договором №75241279 від 17.06.2021, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом та визнається сторонами, кредитний договір був вчинений сторонами в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами представника відповідачки щодо не доведення позивачем факту набуття права вимоги за спірним кредитним договором.

Згідно з п.2.1.3 договору факторингу від 10.07.2020 №10072020, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (Клієнт), право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в день підписання відповідного Реєстру прав вимоги.

Тобто, право вимоги перейшло до позивача 30 листопада 2021 року.

Позивачем разом із позовною заявою подано усі наявні у нього документи на підтвердження переходу до нього прав вимоги до відповідача, а саме: договір факторингу №10072020 від 10.07.2020, укладений між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»; витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №10072020 від 10.07.2020, який містить усі необхідні реквізити сторін, підписи та печатки, згідно якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №10072020 в сумі 44552,43 грн. з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29552,43 грн - сума заборгованості за відсотками; та акт №97 прийому-передачі Реєстру боржників за договором.

Вище перелічені належні та допустимі докази у своїй сукупності є достатніми для висновку про наявність у нового кредитора (позивача) права вимоги до відповідачки за кредитним договором №75241279 від 17.06.2021.

Суд звертає увагу на те, що наданий позивачем витяг з реєстрів боржників містить усі необхідні ідентифікатори боржника (ПІБ, РНОКПП, номер договору) та обсяг відступленого права вимоги. Чинне законодавство не вимагає надання суду повного реєстру боржників, який може містити персональні дані третіх осіб, тому надання витягу, завіреного уповноваженою особою нового кредитора, є належним та достатнім доказом правонаступництва.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, суд вважає, що надані докази у їх сукупності підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до відповідачки за вищезгаданим кредитним договором.

Щодо судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в сумі 848,43 грн. (14197,54 х 2662,40 : 44552,43), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат позивачем до позовної заяви було надано: договір про надання правової допомоги № 02-24 від 01.07.2024; додаткову угоду №1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024; акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025, де сторонами визначено перелік послуг та погоджено вартість послуг 7000 грн.

Ціна позову в даній справі становила 44552,43 грн, розмір задоволених позовних вимог становить 14 197,54 грн, що у відсотковому відношенні становить 31,87% .

Враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2230,90 грн. витрат за надану професійну правничу допомогу (7000 x 31,87%).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики №75241279 від 17.06.2021 в розмірі 14197 (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто сім) гривень 54 копійки, судовий збір у розмірі 848 (вісімсот сорок вісім) гривень 43 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2230 (дві тисячі двісті тридцять) гривень 90 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: 04071 вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ: 39992082.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15.05.2026.

Головуючий