Рішення № 136591618, 18.05.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1785/25

Провадження № 2/390/914/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Квітки О.О.,

при секретарі - Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ "Споживчий центр" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості у сумі 33 060 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.07.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладено кредитний договір №03.07.2024-100001239, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. ТОВ "Споживчий центр" виконали зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно умов укладеного договору. ОСОБА_1 зобов`язався у строки здійснювати погашення заборгованості, проте через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, проте позовна заява містить клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, від його представника надійшов до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких представник просив позов задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 23 340 грн. В обгрунтування зазначив, що відповідач визнає факт укладення договору, факт отримання ним на умовах кредитного договору грошових коштів у розмірі 12 000 грн та факт не повернення ним кредитних коштів позивачу, проте не погоджується щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами та стягнення неустойки. В задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми неустойки у розмірі 5 880 грн просить відмовити, оскільки згідно з положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання. Кредитний договір №03.07.2024-100001239 був укладений 03.07.2024, тобто після внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування", відповідно, денна процентна ставка відповідно до чинного законодавства не може перевищувати 1 %, оскільки частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування") поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Так, умови п.7 Кредитного договору, яким передбачено. що процентна ставка «Стандарт» складає 1,5% на день, суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними, оскільки в ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» прямо передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Згідно з п.2 Кредитного договору сума кредиту складає 12 000,00 грн. Відповідно денна процентна ставка за кожен день користування кредитними коштами, в грошовому виразі має складати 120,00 грн (1%). За таких обставин, максимально можливий розмір процентів, які кредитодавець має право нарахувати за весь строк кредитування (124 дні) складає 14 880 грн (124 *120 =14 880). В той же час з «Картки субконто з деталізацією платежів та розрахунку заборгованості» вбачається, що в період з 03.07.2024 по 02.09.2024 (62 дні) позивач нараховував проценти із розрахунку 1,5% на день, що суперечить ЗУ «Про споживче кредитування» та з 03.09.2024 по 03.11.2024 із розрахунку 1% на день. Всього за період кредитування позивачем було нараховано 18 600,00 грн, з яких 11 160, 00 грн за ставкою 1,5 % (180*62=11 160) та 7 440,00 грн за ставкою 1% на день. За таких обставин, нарахування процентів в розмірі 3 720,00 грн є незаконним та безпідставним (18 600 - 14 880). При цьому, 03.08.2024 відповідач сплатив в рахунок погашення кредиту кошти в розмірі 6 780,00 грн, з яких позивачем направлено 5 580,00 грн на погашення процентів, 120,00 грн на погашення неустойки (штрафу та пені) та 1 080,00 грн на погашення комісії. Враховуючи безпідставність нарахування неустойки, фактично відповідачем було погашено процентів на суму 5 700 грн (5 580 +120) за таких обставин максимально можливий та обґрунтований розмір процентів, які позивач має право стягнути складає 9 180 грн (14 880-5 700). Таким чином, відповідач частково визнає позовні вимоги на загальну суму 23 340 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9 180 грн - заборгованість за процентами та 2 160 грн заборгованість за комісією.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити позовні вимоги та зазначив, що ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, денна процентна ставка передбачена кредитним договором 1,5% є застосованою та законною, оскільки кредитний договір №03.07.2024-100001239 був укладений 03.07.2024, тобто до 20.08.2024, п. 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ ''Про споживче кредитування'' передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Щодо неустойки зазначив, що Законом України №3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" були внесені зміни до ЗУ "Про споживче кредитування", зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень. На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Кредитний договір з відповідачем був укладений 03.07.2024, тобто після набуття чинності змін до ЗУ "Про споживче кредитування", а тому вимога позивача про стягнення неустокий є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Зважаючи на викладене, неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання є правомірною та підлягає стягненню.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Згідно з ч.5 ст.8, п.17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ''Про споживче кредитування'' максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Розділом 2 частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ''Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг'' встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що 03.07.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладено кредитний договір №03.07.2024-100001239, шляхом підписання Заявки, що підписана електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Е262, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) з якою позичальник ознайомився 03.07.2024 за посиланням. Відповідно умов договору ТОВ "Споживчий центр" надали ОСОБА_1 кредит у сумі 12 000 грн; із процентною ставкою «Стандарт» 1,5% за кожен день користування кредитом протягом перших двох чергових періодів та процентною ставкою «Економ» 1% за кожен день користування кредитом протягом чергових періодів, наступними за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка стандарт; строком на 124 днів; зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1 080 грн, комісії за обслуговування 1 080 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (кількість платежів зі сплати комісії 3 (три); неустойки в розмірі 120 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за цим договором: №5355 - НОМЕР_1 .

Листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №92-0907 від 09.07.2025 повідомлено, що відповідно договору №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, 03.07.2024 успішно перераховано кредитні кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 на суму 12 000 грн, номер транзакціїї в системі i.Pay.ua 442511178, призначення платежу: видача за договором кредиту №03.07.2024-100001239.

Довідка - розрахунок заборгованості свідчить, що загальна сума заборгованості 33 060 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом 12 000 грн., за процентами 13 020 грн, комісія додаткова 2 160 грн, неустойка 5 880 грн.

Детальний розрахунок заборгованості проведений ТОВ "Споживчий центр" (картка субконто) за 03.07.2024 17.10.2025 свідчить, що загальна сума заборгованості по тілу кредиту - 12 000 грн, в період з 03.07.2024 по 02.09.2024 (62 дні) нараховано проценти із розрахунку 1,5% на день, що становить 180 грн, та з 03.09.2024 по 03.11.2024 (кінцева дата кредиту) із розрахунку 1% на день, що становить 120 грн. Всього за період кредитування позивачем було нараховано 18 600,00 грн, з яких 11 160, 00 грн за ставкою 1,5 % (180*62=11 160) та 7 440,00 грн за ставкою 1% на день (120 *62=7 440).

При цьому, з наданого розрахунку видно, що 03.08.2024 відповідач сплатив в рахунок погашення кредиту кошти в розмірі 6 780,00 грн, з яких позивачем зараховано 5 580,00 грн на погашення процентів (код 373), 120,00 грн на погашення штрафу (код 374) та 1 080,00 грн на погашення комісії (код 376).

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що сторонами укладено кредитний договір, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що підтверджено належними та допустимими доказами та не заперечується відповідачем. Позивачем умови договору виконано та перераховано суму кредиту відповідачу. Даних про те, що відповідачем було повернуто позивачу кредитні кошти матеріали справи не містять. У свою чергу відповідач, підписавши договір, добровільно погодився на визначені у ньому умови, взявши на себе відповідні зобов`язання. Разом із тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, проте лише частково, оскільки суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимоги заборгованості за процентами за користування кредитом із розрахунку максимального розміру денної процентної ставки, виходячи із положень ч.5 ст.8 ЗУ ''Про споживче кредитування'', з урахуванням пункту 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення", зважаючи на те, що кредитний договір був укладений 03.07.2024, тобто після внесення змін до ЗУ ''Про споживче кредитування'', відповідно, денна процентна ставка відповідно до чинного законодавства не може перевищувати 1 %, а тому стягненню підлягає заборгованість в сумі 23 340 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 12 000 грн, за відсотками 9 180 грн (12 000 грн*1%*124 дні= 14 880 грн - сплачені 5 580 грн 120 грн, сплаченої неустойки, оскільки відповідно до вимог закону відповідач звільнений від сплати неустойки, сплачена сума у розмірі 120 гривень підлягає зарахуванню у рахунок погашення заборгованості за відсотками); за додатковою комісією 2 160 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою, то згідно положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання забов`язання, а тому неустойка стягненню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідатиме вимогам ст.141 ЦПК України.

На підставі ст.ст.525-527, 530, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за договором №03.07.2024-100001239 від 03.07.2024 в сумі 23 340 (двадцять три тисячі триста сорок) грн і судові витрати в сумі 1 710 (одна тисяча сімсот десять) грн 19 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Квітка