Ухвала суду № 136591547, 11.05.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/544/26

Провадження № 1-кп/354/123/26

У Х В А Л А

11 травня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської областів складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,-

в с т а н о в и в:

20.04.2026 до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.146, ч.2 ст. 28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3, ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України.

30.04.2026 прокурор подав до суду клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави. В обґрунтування поданих клопотань зазначено, що підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених ч.ч.1,3,5 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати.

Так обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182 КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинуваченому відоме місце проживання потерпілих ОСОБА_28 й ОСОБА_29 , кримінальні правопорушення щодо яких вчинено із застосуванням насильства та щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи репутацію обвинуваченого ОСОБА_4 , який створив та очолив злочинну організацію для вчинення умисних корисливих тяжких та особливо тяжких злочинів, тяжкість та специфіку вчинених ним кримінальних правопорушень, зокрема вимагання, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України та надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_5 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, та щодо якого 28.07.2021 скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115 КК України, рішення у якому не прийнято, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин вимагання в складі злочинної організації, а тому, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст. 255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинуваченому відоме місце проживання потерпілих ОСОБА_28 й ОСОБА_29 , кримінальні правопорушення щодо яких вчинено із застосуванням насильства та щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, зокрема вимагання у складі злочинної організації, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182 КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_6 який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі корисливий в складі злочинної організації, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинуваченому відоме місце проживання потерпілих ОСОБА_28 й ОСОБА_29 , кримінальні правопорушення щодо яких вчинено із застосуванням насильства та щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, зокрема вимагання у складі злочинної організації, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів,

передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182 КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі корисливий в складі злочинної організації, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинувачений ОСОБА_7 під час вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілих ОСОБА_28 й ОСОБА_29 , яке вчинене за місцем їх проживання із застосуванням насильства, особисто заподіяв потерпілому ОСОБА_28 тілесні ушкодження, нанісши йому 2 удари сокирою, а відтак існує реальний ризик того, що перебуваючи на волі він може продовжити здійснювати переслідування потерпілих та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, зокрема вимагання у складі злочинної організації, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_16 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявою та допитами потерпілого ОСОБА_30 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілого; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_16 , який вчинив умисний корисливий злочин в складі організованої групи, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України.

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_16 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинувачений ОСОБА_16 безпосередньо знайомий із потерпілим ОСОБА_31 , вчинив злочин за місцем його проживання, а відтак може реалізувати свої погрози з метою змусити потерпілого змінити показання або забрати заяву, що унеможливить встановлення істини. Крім того, після затримання правоохоронними органами інших осіб причетних до скоєння даного злочину обвинувачений ОСОБА_16 продовжив телефонувати до потерпілого ОСОБА_30 на мобільний телефон та в ході розмов вимагав перераховувати грошові кошти вже йому особисто. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_16 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_16 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, у зв`язку з чим існують достатні підстави вважати, що останній продовжить вчиняти корисливі злочини для отримання грошових коштів. Крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчиненого обвинуваченим ОСОБА_16 вимагання в складі організованої групи із тривалим психологічним тиском та погрозами застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182 КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_9 , який вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі корисливий в складі злочинної організації, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_9 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинуваченому ОСОБА_9 відоме місце проживання потерпілих ОСОБА_28 й ОСОБА_29 , кримінальні правопорушення щодо яких вчинено із застосуванням насильства та щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_9 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він вчинив умисний корисливий злочин з метою наживи, а тому може продовжити вчиняти корисливі злочини для отримання грошових коштів, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, зокрема вимагання у складі злочинної організації, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182 КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_8 , усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_8 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинувачений ОСОБА_8 під час вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілих ОСОБА_28 й ОСОБА_29 , яке вчинене за місцем їх проживання із застосуванням насильства, особисто наносив потерпілому ОСОБА_28 удари руками, а відтак існує реальний ризик того, що перебуваючи на волі він може продовжити здійснювати переслідування потерпілих та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_8 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, зокрема вимагання у складі злочинної організації, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.5 ст.190, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182 КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ОСОБА_30 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; інформацією з Івано-Франківського ОБТІ щодо фіктивності довідки ОБТІ, яка стала підставою для реєстрації об`єкта нерухомості; матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна (квартири); висновком лінгвістично (семантико-текстуальної) експертизи; висновком судово-медичної експертизи; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_11 , який вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі корисливі в складі організованої групи та злочинної організації, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_11 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинуваченому ОСОБА_11 відомі адреси проживання потерпілих та свідків, кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства за місцем проживання потерпілих ОСОБА_28 й ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , а тому він може здійснювати переслідування потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_30 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_11 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_11 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, зокрема вимагань у складі організованої групи та злочинної організації, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_15 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілого ОСОБА_34 ; протоколами впізнання потерпілого; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_15 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, маючи непогашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин в складі організованої групи, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_15 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинуваченому ОСОБА_15 відомо місце роботи та проживання потерпілого ОСОБА_34 , щодо якого він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на його показання, примусити його до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_15 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_15 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчиненого обвинуваченим ОСОБА_15 вимагання в складі організованої групи із тривалим психологічним тиском та погрозами застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.5 ст.190, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182 КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; інформацією з Івано-Франківського ОБТІ щодо фіктивності довідки ОБТІ, яка стала підставою для реєстрації об`єкта нерухомості; матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна (квартири); висновком лінгвістично (семантико-текстуальної) експертизи; висновком судово-медичної експертизи; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_10 , який створив та очолив організовану групу для вчинення вимагань грошових коштів у громадян в особливо великих розмірах, вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі корисливі в складі організованої групи та злочинної організації, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.5 ст.190, ч.2 ст.255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_10 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинуваченому ОСОБА_10 відомі адреси проживання потерпілих та свідків, кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства за місцем проживання потерпілих ОСОБА_28 й ОСОБА_29 , а тому він може здійснювати переслідування потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_30 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_10 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_10 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, зокрема вимагань у складі організованої групи та злочинної організації, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_12 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.4 ст.28 ч.3 ст.146, ч.2 ст.28 ч.1 ст.162, ч.2 ст.28 ч.1 ст.182 КК України, окремі з яких є особливо тяжкими, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_12 , усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_12 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинуваченому ОСОБА_12 відомі адреси проживання потерпілих потерпілих ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , кримінальні правопорушення щодо яких вчинено із застосуванням насильства за місцем їх проживання та щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань чи обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_12 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_12 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні корисливі злочини, у зв`язку з чим існують достатні підстави вважати, що він продовжить вчиняти корисливі злочини для отримання грошових коштів. Крім того, перебуваючи на волі, може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_12 кримінальних правопорушень, зокрема вимагання, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_14 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_14 , який будучи неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та вчинив ряд умисних корисливих злочинів в складі організованої групи, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_14 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинувачений ОСОБА_14 безпосередньо знайомий із потерпілими, вчинив злочин за місцем проживання потерпілого ОСОБА_33 , може здійснювати переслідування потерпілих ОСОБА_33 й ОСОБА_32 та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_14 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_14 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, зокрема вимагань в складі організованої групи, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Обвинувачений ОСОБА_13 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому сторона обвинувачення вважає, що існують обґрунтовані ризики, а саме:

1) ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_13 , який будучи неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та вчинив ряд умисних корисливих злочинів в складі організованої групи, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна та невідворотності настання покарання, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, а також маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;

2) ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_13 може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які не допитані у ході судового розгляду, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Зокрема обвинувачений ОСОБА_13 , якому відомі адреси проживання потерпілих та свідків, може здійснювати переслідування потерпілих ОСОБА_33 , ОСОБА_32 та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення. Також існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_13 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;

3) ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_13 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, офіційно не працює, джерело його існування не відоме. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого, крім того, перебуваючи на волі, він може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини та, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, зокрема вимагань в складі організованої групи, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства, свідчать про неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, оскільки будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Посилаючись на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 інкримінується вчинення злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, вчинених із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства в складі злочинної організації та організованої групи, сторона обвинувачення при обранні обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою просить не визначати заставу як альтернативний запобіжний захід.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави підтримала та просила їх задовольнити із наведених мотивів.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечили та просили у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Вказали, що подане клопотання підлягає поверненню, оскільки до нього всупереч вимог ст.184 КПК України не долучено копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Підозра обвинуваченому є необгрунтованою, оскільки у ході досудового розслідування не зібрано доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у створенні злочинної організації та причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень, не допитано свідків сторони захисту, наведені у клопотанні ризики нічим не доведені, і їх наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого, відсутністю зафіксованих тілесних ушкоджень потерпілих та цивільних позовів у кримінальному провадженні. Просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 адвокати ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечили та просили у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Вказали, що подане клопотання підлягає поверненню, оскільки до нього всупереч вимог ст.184 КПК України не долучено копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Підозра обвинуваченому є необгрунтованою, оскільки у ході досудового розслідування не зібрано доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень, який має неспростовне алібі. Наведені у клопотанні ризики нічим не доведені, і їх наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого,відсутністю зафіксованих тілесних ушкоджень потерпілих та цивільних позовів у кримінальному провадженні. Просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечили та просили у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Вказали, що подане клопотання підлягає поверненню, оскільки до нього всупереч вимог ст.184 КПК України не долучено копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Підозра обвинуваченому є необгрунтованою, оскільки у ході досудового розслідування не зібрано доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень. Наведені у клопотанні ризики нічим не доведені, і їх наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого, відсутністю зафіксованих тілесних ушкоджень потерпілих та цивільних позовів у кримінальному провадженні. Просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_22 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечила та просила у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Вказала, що наведені у клопотанні ризики нічим не доведені, і їх наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема з установи виконання покарань. Просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_8 адвокати ОСОБА_17 , ОСОБА_19 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечили та просили у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Вказали, що подане клопотання підлягає поверненню, оскільки до нього всупереч вимог ст.184 КПК України не долучено копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Підозра обвинуваченому є необгрунтованою, оскільки у ході досудового розслідування не зібрано доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень. Наведені у клопотанні ризики нічим не доведені, і їх наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого, відсутністю зафіксованих тілесних ушкоджень потерпілих та цивільних позовів у кримінальному провадженні. Просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 адвокати ОСОБА_17 , ОСОБА_19 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечили та просили у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Вказали, що подане клопотання підлягає поверненню, оскільки до нього всупереч вимог ст.184 КПК України не долучено копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Підозра обвинуваченому є необгрунтованою, оскільки у ході досудового розслідування не зібрано доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень. Наведені у клопотанні ризики нічим не доведені, і їх наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого, відсутністю зафіксованих тілесних ушкоджень потерпілих та цивільних позовів у кримінальному провадженні. Просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_25 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання сторони обинувачення відмовити, посилаючись на необгрунтованість заявлених ризиків, наявність яких спростовується даними, що характеризують особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює на посаді заступника директора благодійного фонду, що свідчить про наявність у нього стійких соціальних зв`язків. Зазначив, що за відсутності належно доведених ризиків в той час як сама по собі тяжкість покарання, яка може бути призначена особі у разі визнанння її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення не є достатньою підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив застовувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово.

Обвинувачений ОСОБА_15 підтримав позицію свого захисника та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_9 адвокати ОСОБА_23 , ОСОБА_20 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечили та просили у його задоволенні відмовити. Вказали, що наведені у клопотанні ризики є необгрунтованими та нічим не доведені, і їх наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, одружений, та має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_21 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечив та просив у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Вказав, що подане клопотання суперечить вимогам ст.315 КПК України відповідно до якої суд не вправі на підготовчому судовому засіданні вирішувати питання про обрання запобіжного заходу.

Також зазначив на необгрунтованість підозри обвинуваченому, оскільки у ході досудового розслідування не зібрано доказів на підтвердження ролі та винуватості ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а наведені у клопотанні ризики нічим не доведені, і їх наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого. Просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_24 щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечив та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що всупереч вимог ст.184 КПК України до вказаного клопотання не долучено копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Також зазначив про необгрунтованість підозри обвинуваченому та недоведеність зазначених у клопотанні ризиків. Просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_16 підтримав думку та позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_26 у судовому засіданні

щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечила та просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на необгрунтованість підозри та недоведеність зазначених у клопотанні ризиків, наявність спростовується долученими даними, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою з інвалідністю другої групи, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, займається волонтерською діяльністю та має відповідні подяки від ЗСУ. Просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_27 у судовому засіданні у задоволенні сторони обвинувачення про обрання його підзахисним запобіжного заходу у виді триманні під вартою просив відмовити, посилаючись на те, що обвинуваченим вже обрано вказаний запобіжний захід, а тому він підлягає продовженню, а не обранню, при цьому строк запобіжного заходу на час розгляду клопотання не сплив, а тому таке клопотання підлягає розгляду за участю захисника обвинувачених, яка на постійній основі здійснює їх захист у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачені ОСОБА_14 та ОСОБА_13 підтримали доводи свого захисника та просили у задоволенні клопотання відмовити.

При вирішенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною першою ст.131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною першою ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.п.4, 5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин". Існування "обґрунтованої підозри" розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Згідно з положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, у п.219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою.

Статтею 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який, слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи («Лабіта проти Італії» №26772/95).

У рішенні «Марченко проти України» ЄСПЛ вказав на те, при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

При оцінці ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При цьому суд звертає увагу на те, що ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків та дослідження їх судом.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 обвинувачему ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 до 22.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він раніше не судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема у створенні та очолюванні злочинної організації для вчинення умисних корисливих тяжких та особливо тяжких злочинів, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується відсутністю у обвинуваченого зареєстрованого шлюбу, місця офіційної роботи та джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 неодружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, займається волонтерською діяльністю та має подяки і нагороди від підрозділів ЗСУ, позитивно характеризується як прихожанин УПЦ, а командування військової частини НОМЕР_1 30.01.2026 надало згоду на проходження ним військової служби у вказаній частині.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_5 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 до 23.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що будучи обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115 КК України, обвинувальний акт щодо якого скеровано до суду 28.07.2021, він на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини у складі злочинної організації.

Так ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема вимаганні у складі злочинної організації, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_5 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується як тим, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, так і відсутністю у нього місця офіційної роботи та зареєстрованого джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_5 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та повнолітню доньку, яка навчається у ВНЗ на денній формі навчання, позитивно характеризується за місцем проживання, займається волонтерською діяльністю та має подяки.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 до 10.06.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що в силу ст.89 КК України він раніше не судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема у вимаганні у складі злочинної організації, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_6 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується відсутністю у нього зареєстрованого шлюбу, місця офіційної роботи та джерела доходів, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем його реєстрації та проживання.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_6 неодружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 27.04.2026 до 22.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він раніше судимий, проте на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема у вимаганні у складі злочинної організації, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується як тим, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, так і відсутністю у нього місця офіційної роботи та зареєстрованого джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_7 одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину та здійснює постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю 2-ї групи, є професійним спортсменом та має грамоти і дипломи за зайняття призових місць у змаганнях з боксу, займається волонтерською діяльністю та має подяки від підрозділів ЗСУ, по місцю проживання характеризується позитивно.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.02.2026 ОСОБА_16 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 04.03.2026 включно.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_16 був продовжений ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 до 22.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він раніше не судимий та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке відповідно до ч.6 ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_16 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявою та допитами потерпілого ОСОБА_30 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілого; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_16 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який вчинено у складі організованої групи та за який передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_16 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_16 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується відсутністю у нього місця офіційної роботи та зареєстрованого джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_16 , одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_9 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 23.04.2026 до 22.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він раніше не судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України,яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема у вимаганні у складі злочинної організації, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_9 із урахуванням конкретних обставин та спеціифіки вчинених кримінальних правопорушень, у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення, у тому числі злочини проти життя та здоров`я потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 з метою схиляння останніх до зміни своїх показань.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_9 працевлаштований, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 09.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_8 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 до 22.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він в силу ст.89 КК України раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема у вимаганні у складі злочинної організації, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_8 , якому відоме місце проживання потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 та який під час вчинення кримінальних правопорушень особисто вчиняв насильство щодо потерпілого, перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_8 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується відсутністю у нього зареєстрованого шлюбу, місця офіційної роботи та джерела доходів, що в свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем його реєстрації та проживання.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_8 має вищу освіту, неодружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, має відстрочку від військової служби у зв`язку зі здійсненням догляду за батьком-особою з інвалідністю другої групи, його мати є особою з інвалідністю третьої групи, займається волонтерською діяльністю та має подяки від підрозділів ЗСУ, а також займається спортом та має нагороди за зайняття призових місць у турнірах з боксу.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_11 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 до 23.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він в силу ст.89 КК України раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.5 ст.190, ч.2 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ОСОБА_30 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; інформацією з Івано-Франківського ОБТІ щодо фіктивності довідки ОБТІ, яка стала підставою для реєстрації об`єкта нерухомості; матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна (квартири); висновком лінгвістично (семантико-текстуальної) експертизи; висновком судово-медичної експертизи; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_11 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема у вчиненні умисних корисливих злочинів у складі організованої групи та злочинної організації, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_11 , якому відоме місце проживання потерпілих та свідків, перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_11 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення, у тому числі злочини проти життя та здоров`я потерпілих з метою схиляння останніх до зміни своїх показань. Наявність вказаного ризику підтверджується відсутністю у нього зареєстрованого місця офіційної роботи та джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_11 одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, посередньо характеризується за місцем ув`язнення у ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 ОСОБА_15 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 02.11.2025 включно.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_15 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 до 23.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він будучи раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти життя та здоров`я особи на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке відповідно до ч.6 ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_15 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілого ОСОБА_34 ; протоколами впізнання потерпілого; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_15 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який вчинено у складі організованої групи та за який передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_15 , якому відоме місце проживання та роботи потерпілого ОСОБА_34 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_15 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується як тим, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, так і відсутністю у нього місця офіційної роботи та зареєстрованого джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_15 одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, обіймає посаду заступника директора благодійного фонду.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_10 змінено запобіжний захід на тримання під вартою до 01.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_35 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 до 10.06.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він в силу ст.89 КК України раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.5 ст.190, ч.2 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; інформацією з Івано-Франківського ОБТІ щодо фіктивності довідки ОБТІ, яка стала підставою для реєстрації об`єкта нерухомості; матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна (квартири); висновком лінгвістично (семантико-текстуальної) експертизи; висновком судово-медичної експертизи; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_10 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема у вчиненні умисних корисливих злочинів у складі організованої групи та злочинної організації, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_10 , якому відоме місце проживання потерпілих та свідків, перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_10 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення, у тому числі злочини проти життя та здоров`я потерпілих з метою схиляння останніх до зміни своїх показань. Наявність вказаного ризику підтверджується відсутністю у нього зареєстрованого місця офіційної роботи та джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_10 має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, з лютого 2022 року по серпень 2025 року працював на посаді фахівця з логістики у компанії на території Словаччини та позитивно характеризується за місцем роботи.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025 без визначення застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_12 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 23.04.2026 до 22.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він в силу ст.89 КК України раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255 КК України, які відповідно до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України,яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.182 КК України, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та за які передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а також штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_12 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_12 усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, зокрема у вимаганні у складі злочинної організації, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_12 , якому відоме місце проживання потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_12 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення, у тому числі злочини проти життя та здоров`я потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , з метою схиляння останніх до зміни своїх показань.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_12 має місце роботи, розлучений, має на утриманні одну неповнолітню дитину.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 ОСОБА_14 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 01.11.2025 включно.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_14 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 23.04.2026 до 21.06.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він будучи раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.189 КК України, яке відповідно до ч.6 ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_14 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_14 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який вчинено у складі організованої групи та за який передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_14 , який безпосередньо знайомий із потерпілими та вчинив кримінальне правопорушення за місцем проживання потерпілого ОСОБА_33 , перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_14 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується як тим, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, так і відсутністю у нього місця офіційної роботи та зареєстрованого джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_14 одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 02.11.2025 включно.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_13 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 23.04.2026 до 22.05.2026 включно.

При вирішенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, те, що він будучи раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.189 КК України, яке відповідно до ч.6 ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_13 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

У ході розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_13 , усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який вчинено у складі організованої групи та за який передбачено безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі терміном до 12 років з конфіскацією майна, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду.

Крім цього, суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_13 , якому відомі адреси проживання потерпілих та свідків, перебуваючи на волі, шляхом вільного доступу, буде мати змогу чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою примушування їх до зміни чи відмови від наданих показань на свою користь, зважаючи на те, що останні на даний час судом не допитані.

Також суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_13 у разі застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується як тим, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, так і відсутністю у нього місця офіційної роботи та зареєстрованого джерела доходів.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_13 одружений та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Із урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що у ході розгляду клопотань про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стороною обвинувачення доведено існування обгрунтованих ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, наявність яких із урахуванням даних, які характеризують особу обвинувачених, характеру, тяжкості та обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а також покарання, що може бути призначене у разі визнання їх винуватими, дають підстави для висновку про те, що обставини, на які посилається прокурор у клопотаннях про обрання запобіжних заходів підтверджують, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, оскільки є чіткі ознаки того, що перебуваючи на волі обвинувачені можуть ухилитися від суду, чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків та експертів у кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема злочини проти життя та здоров`я потерпілих, з метою схиляння останніх до зміни своїх показань.

Застосування вказаного запобіжного заходу відповідає особі обвинувачених, є співмірним задля запобігання настанню ризиків та виправдовує тримання особи під вартою, оскільки справжній інтерес суспільства полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості та переважує інтереси забезпечення права обвинувачених на свободу.

Доводи сторони захисту про необгрунтованість підозри, міцність соціальних зв`язків та характеризуючі дані обвинувачених не спростовують наявність встановлених ризиків, та не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки не є достатніми для гарантування належної поведінки обвинувачених.

При цьому суд звертає вагу на те, що безпосереднє дослідження доказів у кримінальному провадженні здійснюється у ході судового розгляду, а їх оцінка надається судом при постановленні вироку у нарадчій кімнаті.

У зв`язку з цим суд вважає, що клопотання сторони захисту про застосування до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді домашнього арешту до задоволення не підлягає, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даному етапі судового розгляду не буде здатним забезпечити дієвість даного кримінального провадження та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до п.п.1,4 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Враховуючи конкретні обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, які вчинені обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства у складі злочинної організації, обвинуваченими ОСОБА_11 , ОСОБА_10 із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства у складі організованої групи та злочинної організації, обвинуваченими ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 із погрозою застосування насильства та їх наслідки, суд вважає за можливе при обранні їм запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначати розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 291, 314, 315-317, 369, 371, 372, 392,395 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_16 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_16 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_15 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово- відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_14 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 10 липня 2026 року без визначення застави.

Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення. Інші учасники мають право отримати її копію в суді.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом п`яти днів з днявручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений 18 травня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_36