Рішення № 136591264, 12.05.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 345/2109/26

Провадження №: 2/343/753/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Іннова-Нова» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за кредитним договором № 8674270625 від 29.06.2025 року в розмірі 51 224,00 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 29 червня 2025 року між ТзОВ «Іннова Фінанс», яке у вересні 2025 року було перейменовано на ТзОВ «Іннова-Нова», та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання грошових коштів у кредит № 8674270625, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання вимог вказаного Закону на фінансовий номер телефону відповідача було надіслано одноразовий ідентифікатор для підпису кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, тобто було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа згідно до вимог ст. 639 ЦК України. Згідно з умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби в розмірі 20 000,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок ОСОБА_1 , на строк 360 днів, зі стандартною процентною ставкою в день: 1 % - за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,87 % - за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування кредитних коштів на банківський рахунок позичальника. Однак, відповідач своєчасно кредит не погашав, не виконав інші грошові зобов`язання, тому станом на день підготовки позовної заяви в нього виникла заборгованість в розмірі 51 224,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 20 000,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 31 224,00 грн. Вказані дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача згідно ордера на надання правничої допомоги серії АН № 1906713 від 02.03.2026 року (а.с. 43) ОСОБА_2 не з`явився, в позовній заяві зазначив клопотання про розгляд даної справи за його відсутності, вказавши, що не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с 5).

Відповідач відзиву на позов не подавав, в судовому засіданні позов визнав частково, вказавши, що дійсно 29.06.2025 року укладав з позивачем кредитний договір і отримав кредитні кошти в сумі 20 000,00 грн., тому заборгованість за тілом кредиту визнає. Що стосується заборгованості за відсотками, то просить її списати, оскільки з жовтня 2025 року, коли він став жертвою «інтернет-шахраїв», він втратив здоров`я і не має можливості сплачувати кредит, так як є особою з інвалідністю і отримує тільки незначну пенсію.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, кредитодавець нараховував позичальнику відсотки, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких відповідач погодився.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ст. 1052 даного Кодексу, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 29 червня 2025 року між ТзОВ «Іннова Фінанс», яке у вересні 2025 року було перейменовано на ТзОВ «Іннова-Нова», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 20 000,00 грн. шляхом перерахунку на банківську картку № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, що підтверджується договором про надання грошових коштів у кредит № 8674270625 від 29.06.2025 року та додатком № 1 до цього договору графіком платежів, а також паспортом споживчого кредиту від 29.06.2025 року, підписаними ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразових ідентифікаторів «ypdn21zz0», «9850» та «5569» (а.с. 23-35, 44-46), а також визнається відповідачем.

Відповідно до п. 2.6.1 даного договору, стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору, та становить: 1 % - за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,87 % - за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 29.06.2025 року відповідач підписав електронний договір про надання грошових коштів у кредит № 8674270625 та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовими ідентифікаторами та отримав від ТзОВ «Іннова Фінанс» кредитні кошти в сумі 20 000,00 грн. на банківську картку. Вказаний договір разом із Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТзОВ «Іннова Фінанс» (нова редакція)(а.с. 48-51), в яких обумовлені порядок та умови укладення кредитних договорів, нарахування відсотків, складають єдиний договір, з чим ОСОБА_1 був ознайомлений.

Згідно листа ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» № 21640 від 18.03.2026 року (а.с. 21), вказаним товариством повідомлено ТзОВ «Іннова Фінанс» про те, що на виконання умов договору № 160523/1 від 16.05.2023 року ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» 29.06.2025 року о 08:43 год. перераховано грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 .

Таким чином, ТзОВ «Іннова Фінанс» надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань.

З долученого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8674270625 від 29.06.2025 року (а.с. 55-57) вбачається, що станом на 12.03.2026 року борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 51 224,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 20 000,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 31 224,00 грн.

З цього ж розрахунку встановлено, що ОСОБА_1 з метою погашення заборгованості за вищевказаним договором було сплачено кошти на загальну суму 15 600,00 грн., останній платіж 27.09.2025 року на суму 6 000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладеного з позивачем кредитного договору, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення і з нього на користь позивача слід стягнути 51 224,00 грн. заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 8674270625 від 29.06.2025 року.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на важкий матеріальний стан та поганий стан здоров`я як підставу для списання нарахованих за кредитним договором відсотків, оскільки розмір цих відсотків відповідає договору, підписаному відповідачем, і вказані обставини не належать до передбачених законом підстав для списання чи перерахунку відсотків за кредитним договором.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 662,40 грн. сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № 2 від 26.03.2026 року (а.с. 6).

На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,530,536,610,611,626,638,1048-1050,1052,1054,1055,1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 8674270625 від 29.06.2025 року, укладеним в електронній формі, в розмірі 51 224,00 грн. (п`ятдесят одна тисяча двісті двадцять чотири гривні) та 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні та 40 копійок) відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», що знаходиться за адресою: 04071, м.Київ вул. Верхній Вал, 10, код ЄДРПОУ: 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 21.09.2010 року.

Суддя: