Ухвала суду № 136591255, 15.05.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/542/26

Провадження № 2/342/655/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Федів Л.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - Городенківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , (фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 ), звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа на стороні позивача - Городенківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати відповідача батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до актового запису від 22.10.2019 року №508 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який складено Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, а саме змінити в графі «батько» прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Разом із позовною заявою позивач подала клопотання, в якому просить суд звільнити її від сплати судового збору з посиланням на те, що сума судового збору для неї є значною та непомірною. Зазначає, що згідно відомостей Державної податкової служби, її доходи за попередній календарний рік є незначними та складаються з аліментів на утримання дитини, які не відносяться до доходу.

Оглянувши матеріали справи, приходжу до наступного.

Частиною 1 ст.28 ЦПК України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

З метою визначення підсудності вищевказаної справи Городенківському районному суду, судом було направлено запит щодо встановлення зареєстрованого місця проживання позивачки.

Згідно з інформацією про внутрішньо переміщену особу, яка вказана у відповіді № 2733942 від 13.05.2026, з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, зареєстрована за адресою: м. Костянтинівка, фактична зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

З цього слідує, що справа підсудна Городенківському районному суду Івано-Франківської області.

Вирішуючи клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, на не визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. Частиною 3 даної статті визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено чіткий перелік пільговиків, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 даної статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

Суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Під час визначення майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 26 липня 2005 року в справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «JedamskiandJedamska v. Poland»).

Як неодноразово вказує ВС в своїх рішеннях, що вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.

У поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач просить звільнити її від сплати судового збору за подання даного позову вказуючи на те, що позивач не отримувала жодного із доходу починаючи з 01 січня 2025 року, осільки отримувала лише аліменти. Зазначає, що згідно відомостей Державної податкової служби, її доходи за попередній календарний рік є незначними та складаються з аліментів на утримання дитини, які не відносяться до доходу.

Як встановлено, із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2025 рік, ОСОБА_1 отримувала доходи - аліменти, розмір яких за 2025 рік склав 151 265,91 грн.

При цьому суд зауважує, що надані позивачкою Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за 2025 рік, не є беззаперечним доказом скрутного матеріального становища позивача, оскільки такі відомості самі по собі не є достатніми для висновку про таке становище та об`єктивну неможливість сплати судового збору без подання інших належних доказів.

З викладеного слідує, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про її скрутне матеріальне становище та неможливість сплати судового збору за подання даного позову, у розмірі передбаченому Законом, зокрема у розмірі 1331,20 грн., що не перевищує 5% річного доходу ОСОБА_1 , і дана сума є для неї значною і буде надмірним тягарем чи перешкодою у доступі до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, підстав для звільнення позивачки від сплату судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір» не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року 3328,00 гривні. Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.

Таким чином, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З наведених обставин вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 5, 136, 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення позивача від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - Городенківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Недоліки усунути шляхом надання до позовної заяви:

- підтверджуючого документу про оплату позивачем судового збору в сумі 1331,20 грн. відповідно до ст.4 ЗУ « Про судовий збір» за реквізитами: отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Городенка/22030101, код за ЄДРПОУ: 37951998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA048999980313191206000009632;

У разі не усунення недоліків позовної заяви у зазначений строк заява буде вважатись неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Федів Л. М.