Єдиний державний реєстр судових рішень
Дніпровський районний суд міста Кам`янського
Справа № 209/5302/21
Провадження № 1-кп/209/188/26
У Х В А Л А
про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт
18.05.2026 року Дніпровський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальній справі №209/5302/21 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -, -
ВСТАНОВИВ :
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, немає міцних соціальних зв`язків, може переховуватися від суду впливати на свідків, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Обвинувачений та захисник проти заявленого клопотання заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід, захисник вказував, що ризики прокурором не доведені, обвинувачений через вади здоров`я немає можливості переховуватись та вчиняти інші кримінальні правопорушення, також не має можливості впливати на свідків та покази які давалися свідками на досудовому розслідуванні та попередньому судовому розгляді навпаки свідчать на користь захисту.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2021 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, вказаний запобіжний захід було неодноразово продовжено, в останнє ухвалою Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 27.04.2026 року, строком дії до 25.05.2026 року, із визначенням розміру застави.
Враховуючи вищевикладені обставини, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ризики, передбачені п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні та продовженні стосовно обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали, оскільки ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі, останній може побоюватись покарання за інкримінований злочин та переховуватись від суду.
В той же час, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу на свідків та загроза вчинення інших кримінальних правопорушень у цьому ж кримінальному провадженні, та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, з підстав їх необґрунтованості, у зв`язку із чим, зазначені ризики не враховуються судом при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Разом з цим, суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з`ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
При розгляді клопотання прокурора суд приймає до уваги вищезазначену практику ЄСПЛ, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є пенсіонером, переніс в місцях відбування покарання перелом стегнової кістки, може пересуватися лише за допомогою милиць, має постійне місце проживання, вже тривалий час - майже 5 років перебуває під вартою.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, з покладенням на обвинуваченого ряду обов`язків, передбачених ч. 5 статті 194 КПК України, оскільки, на переконання суду, саме такий запобіжний захід є достатнім запобіжним заходом для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні. Зазначений висновок суду узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України», заява № 33579/04 п. 62, в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 183, 184, 194, 197, 199, 201, 331, 369-372, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, із забороною залишати житло строком до 15 липня 2026 року в період часу з 20.00 годин до 06.00 годин, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, строком дії до 15 липня 2026 року, а саме:
1). не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, крім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або у разі слідування в укриття під час оголошення повітряної тривоги;
2). Прибувати до суду за кожною вимогою;
3). Повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4). Утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий у кримінальному провадженні,
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 136589483, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 18.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 209/5302/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: