Ухвала суду № 136589380, 30.03.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/10286/25

Провадження № 4-с/932/44/25

У Х В А Л А

30 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

з участю секретаря Ликової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якого діє адвокат Шендера Олена Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_2 ), інша особа: Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 44703621) на бездіяльність/дії органу примусового виконання, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра звернувся зі скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу в інтересах якого діє адвокат Мартинова О.В., на дії держаного виконавця Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Просить суд визнати дії державного виконавця Циганкова Олександра Васильовича Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрегіонального управління юстиції не правомірними; скасувати арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений державним виконавцем Циганковим Олександром Васильовичем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрегіонального управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 06.06.2011р., (запис в ДРРПНМ про реєстрацію обтяження №11254749).

Визнати дії державного виконавця Григорчука Павла Васильовича Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрегіонального управління юстиції не правомірними, скасувати арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений державним виконавцем Григорчук Павлом Васильовичем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрегіонального управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №19599532, 06.10.2011 р., (запис в ДРРПНМ про реєстрацію обтяження №11691663).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 15 жовтня 2025 року відкрито провадження за скаргою та призначено до судового розгляду.

Представник скаржника Шендера О.М. надав суду заяву про розгляд скарги за відсутності сторони скаржника, просив скаргу задовольнити з доводів викладених у скарзі на дії державного виконавця.

Представник Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко В., у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність, надав свої пояснення стосовно скарги.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

При розгляді скарги встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.05.2025 р. ОСОБА_1 стало відомо про те, що на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешти: реєстраційний номер обтяження: 11254749; зареєстровано: 06.06.2011 11:17:58 за №11254749 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» міністерства юстиції України, 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровська, вул. Чернищевського, 32; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 06.06.2011р. Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ. ОСОБА_2 ; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, крім квартири АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: Бабушкінський відділ державний виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, код: 34984509, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровська, вул. 152-ї Дивізії, 4-а; реєстраційний номер обтяження: 11691663; 06.10.2011 12:27:25 за №11691663 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» міністерства юстиції України, 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровська, вул. Чернищевського, 32; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №19599532, 06.10.2011 р., Бабушкінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, ст. державний виконавець Григорчук П.В.; об`єкт обтяження: ; невизначене майно, все нерухоме майно; обтяжувач: Бабушкінський відділ державний виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, код: 34984509, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровська, вул. 152-ї Дивізії, 4-а; додаткові дані: крім квартири АДРЕСА_1 ; (додаток №1).

09.06.2025р. вих.№87973 Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав відповідь на адвокатський запит від 29.05.2025р. та повідомив що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні перебували наступні виконавчі провадження: № 19599532 з примусового виконання ухвали №2-11425 виданої 01.12.2009 р. Рівненським районним судом про накладення арешту на грошові кошти, рухоме і нерухоме майно, що належить на власності ОСОБА_1 в межах розміру позовних вимог 813161,15 грн. Зазначений виконавчий документ пред`явлено на виконання ВАТ «Державним ощадним банком України».

28.01.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно ОСОБА_1 26.02.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку фактичним виконанням виконавчого документу.

Виконавче провадження № 31514433 з примусового виконання виконавчого листа №2-4794/11 виданого 18.01.2012 р. Рівненським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості у розмірі 619131,27 грн. 27.02.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника.

06.03.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

27.12.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

28.12.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавче провадження № 24592075 з примусового виконання виконавчий лист №2-229/2010 виданого 22.07.2010р. Рівненським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державного ощадного банку України» заборгованості у розмірі 689981,86 грн. 08.02.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

28.04.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, згідно якої скасовано арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 накладений постановою про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.02.2011 р.

28.12.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається з вищевказаної відповіді, записи у Автоматизованій системі виконавчого провадження про постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 06.06.2011р. Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ. ОСОБА_2 та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №19599532, 06.10.2011 р., Бабушкінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, ст. державний виконавець Григорчук П.В.; об`єкт обтяження: ; невизначене майно, все нерухоме майно відсутні.

Натомість, як вбачається з вищевикладеного такі записи містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В Автоматизованій системі виконавчого провадження міститься запис про виконавче провадження №72643578 відкритого 29.08.2023р., яке завершено, боржник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 стягувач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк», код 09333401. Інші записи у Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні.

Згідно зі статтею 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Отже, арешт є початковою стадією виконавчого провадження щодо звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до частини другої статті 57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Отже, правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

У пункті 7 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII (в редакції, чинній на час повернення виконавчого документу стягувачу) зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Підстави для закінчення виконавчого провадження на момент розгляду цієї справи в судах визначені у частині першій статті 39 Закону № 1404-VIІІ.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2025 року в справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) зазначила, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.

Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження. Зміст правових підстав для закінчення виконавчого провадження, визначених частиною першою статті 39 Закону № 1404-VIII, свідчить про об`єктивну неможливість виконати відповідне рішення у примусовому порядку. На відміну від обставин, що зумовлюють повернення виконавчого документа стягувачу, обставини, які є підставою для закінчення виконавчого провадження, не перестануть існувати в майбутньому.

З наведеного слідує і формування наслідків закінченого виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених законом (частина перша статті 40 Закону № 1404-VI11).

Водночас частиною п`ятою статті 37 Закону № 1404-VIII визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.

Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа визначені статтею 40 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:

- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);

- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що збереження арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника ОСОБА_1 , позбавляє його можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном.

Враховуючи подані докази, суд приходить до висновку про задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якого діє адвокат Шендера Олена Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_2 ), інша особа: Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 44703621) на бездіяльність/дії органу примусового виконання - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Циганкова Олександра Васильовича Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрегіонального управління юстиції не правомірними; скасувати арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений державним виконавцем Циганковим Олександром Васильовичем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрегіонального управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 06.06.2011р., (запис в ДРРПНМ про реєстрацію обтяження №11254749).

Визнати дії державного виконавця Григорчука Павла Васильовича Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрегіонального управління юстиції не правомірними, скасувати арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений державним виконавцем Григорчук Павлом Васильовичем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрегіонального управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №19599532, 06.10.2011 р., (запис в ДРРПНМ про реєстрацію обтяження №11691663).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.С.Малінов