Ухвала суду № 136588737, 18.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4922/26 2/335/2949/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Сиротенко В.К., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, третя особа: Приватний нотаріус Пологівського округу Демченко Тетяна Миколаївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, третя особа: Приватний нотаріус Пологівського округу Демченко Т.М. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано головуючому судді Сиротенко В.К.

У зв`язку із проходженням головуючого судді Сиротенко В.К. періодичного навчання з 11.05.2026 по 15.05.2026 (включно) відповідно до Наказу №56-ОД від 05.05.2026, питання про відкриття провадження не вирішувалось.

Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшла наступного висновку.

Згідно зі частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1статті 23ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Як вбачається із позовної заяви та додатків до неї, позивач ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, до складу якої входить нерухоме майно, а саме: буд. АДРЕСА_1 .

Отже, у даному випадку позов стосується нерухомого майна, а саме, спадкових прав позивача, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно частини 1статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18.

Згідно роз`яснень, викладених у п.42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1ст. 30 ЦПК України, повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі № 373/118/20, провадження № 61-20156св21 від 13.04.2022 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення». Спір, предметом якого є встановлення наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, має виключну підсудність.

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Таким чином, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження житлового будинку.

Як вбачається з позовної заяви спадкове майно розташоване на території Гуляйпільської селищної ради Пологівського (Гуляйпільського району) Запорізької області.

Згідно з п. 3-1 Розділу XІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. На сьогодні продовжено строк дії воєнного стану.

Отже, на цей час місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного суду від 14.09.2022 № 49/0/9-22 визначено територіальну підсудність судових справ Гуляйпільського районного суду Запорізької області за Заводським районним судом м. Запоріжжя.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Враховуючи викладене, оскільки судом встановлено, що місцезнаходження Гуляйпільської сільської ради Пологівського району Запорізької області не відноситься до територіальної юрисдикції Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, вищезазначену справу слід передати за підсудністю до Заводського районного суду м. Запоріжжя, якому визначено підсудність справ Гуляйпільського районного суду Запорізької області.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.27, п. 1 ч. 1 ст.31, 187 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи № 335/4922/26 (провадження № 2/335/2949/2026) за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, третя особа: Приватний нотаріус Пологівського округу Демченко Тетяна Миколаївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, передати за підсудністю до Заводського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення

Суддя В.К. Сиротенко