Рішення № 13658764, 11.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2011 р. Справа № 54/249-10

вх. № 10540/1-54

Суддя господарського суду Хачатрян В.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Зайцев М.М., дов. № 24 від 11.04.2010 року

відповідача - Оганезов О.А., дов. № 11 від 01.07.2010 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Євро Лізинг", м. Київ

до ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система", м. Харків

про повернення майна

та за зустрічним позовом ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система", м. Харків

до ТОВ "Євро Лізинг", м. Київ

про стягнення 172919,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулось до господарського суду з позовною заявою до ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" про зобов'язати відповідача повернути ТОВ "Євро Лізинг" транспортні засоби: Газель 3302-414 У, шасі № 33020070468603, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ, ТАТА LРТ 613/40-22, шасі № Y6D38132785L70277, реєстраційний номер АА 4648 ТС, Dong Feng DF-1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер АА 2431 ЕР. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою (за вхідним № 32373) до ТОВ "Євро Лізинг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" суми заборгованості за Договором фінансового лізингу № 392 із Планами лізингу та змінами до нього в розмірі 170011,42 грн., суму заборгованості в розмірі 1200,00 грн., неустойку в загальному розмірі 578,88 грн. та збитки в загальному розмірі 1129,10 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2010 р. зустрічний позов ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 54/249-10.

Представник позивача по первісному позову у судовому засіданні заявлений первісний позов підтримує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та заперечує проти зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача по первісному позову у судовому засіданні проти первісного позову заперечує в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Просить суд задовольнити вимоги зустрічного позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.07.2007р. між ТОВ "Євро Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" ( лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 392.

Відповідно до п. 2 Договору лізингу Лізингодавець (Позивач) передає Лізингоодержувачу (Відповідачу), а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із Замовленням на транспортний засіб.

Позивачем надано послуги згідно з умовами Договору лізингу в повному обсязі, в узгоджені строки, а саме:

Позивачем за первісним позовом на підставі Замовлення на транспортний засіб № 392/001 від 27.07.2007р. було надано відповідачу за первісним позовом, транспортний засіб - Газель 3302-414 У, шасі № 33020070468603, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 392/001 від 03.10.2007р., підписаним сторонами.

Позивачем за первісним позовом на підставі Замовлення на транспортний засіб № 392/002 від 12.10.2007р. було надано відповідачу за первісним позовом транспортний засіб - ТАТА LTP 613/40-22, шасі № Y6D38132785L70277, реєстраційний номер АА 4648 ТС. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 392/002 від 31.10.2007р., підписаним сторонами.

Позивачем за первісним позовом на підставі Замовлення на транспортний засіб № 392/003 від 13.11.2007р. було надано відповідачу за первісним позовом транспортний засіб - Dong Feng DF-1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер АА 2431ЕР. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного № 392/003 від 07.12.2007 р., підписаним сторонами.

Власником наведеного вище транспортних засобів є ТОВ "Євро Лізинг", що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію транспортних засобів.

Відповідно до п. 5.1. Договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Згідно з п. 7.16 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Але, Відповідач за первісним позовом належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором лізингу не виконував, лізингові платежі не сплачував, що підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2010 року по справі № 61/152-10, яким було стягнуто з ТОВ "Міська Рекламно-інформаційна Система" на користь ТОВ "Євро Лізинг" заборгованість за Договором лізингу за період понад 30 днів.

Дане рішення набрало законної сили 01.10.2010р., що підтверджується наказом Господарського суду Харківської області від 01.10.2010р.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно з ч. 2 ст. 806 Цивільного Кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно із п. 8.4.1 Договору лізингу Лізингодавець може припинити дію договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо Лізингоодержувач припиняє сплату Лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим Договором та Додатками до нього, на строк понад 30 днів.

21.10.2010р. відповідач за первісним позовом отримав від позивача за первісним позовом лист № 2849 від 13.10.2010 року про припинення Договору фінансового лізингу № 392 від 27.07.2007р. та з вимогою повернути передані за цим договором транспортні засоби.

У відповідь листом № 02/25 від 25.10.2010р. відповідач за первісним позовом підтвердив припинення договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного Кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, на час розгляду справи, транспортні засоби відповідачем за первісним позовом не повернуті у розпорядження позивача за первісним позовом.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом щодо зобов'язання відповідача за первісним позовом, ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система", повернути транспортні засоби позивачу, ТОВ "Євро Лізинг", обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" суми заборгованості за Договором фінансового лізингу № 392 із Планами лізингу та змінами до нього в розмірі 170011,42 грн., суму заборгованості в розмірі 1200,00 грн., неустойку в загальному розмірі 578,88 грн. та збитки в загальному розмірі 1129,10 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. З ст. 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Згідно ч. З ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Згідно п. 5.2 Договору лізингу Лізингові платежі включають в себе суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Згідно п. 9.3 Договору лізингу позивач зобов'язаний до передачі ТЗ Лізингоодержувачу застрахувати ТЗ за ризиками КАСКО та за іншими ризиками на весь строк дії даного Договору.

Таким чином, витрати, пов'язані з страхуванням транспортних засобів, є згідно п. 5.2 Договору лізингу іншими витратами Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору, частиною лізингових платежів.

У зв'язку з тим, що ТОВ "Міська Рекламно-інформаційна Система" належним чином не сплачувала лізингові платежі, що підтверджується рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2010р., то ТОВ "Євро Лізинг" не отримувало грошових коштів для здійснення страхування транспортного засобу.

Таким чином є факт прострочення кредитора, а саме: ТОВ "Міська Рекламно-інформаційна Система" не виконало дій, що випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких ТОВ "Євро Лізинг" не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Євро Лізинг" не вважається боржником, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

За змістом ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідна до п. 5.1 Договору лізингу за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в "Плані Лізингу " (Додаток 3 до Договору) та інших додатках до цього Договору, які підписані належно уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 3 до Договору лізингу:

- План лізингу № 392/001 від 27.07.2007р.;

- Зміни до плану лізингу № 392/001 від 01.10.2007р.;

- Зміни де плану лізингу № 392/001 від 14.09.2008р.;

- Зміни до плану лізингу № 392/001 від 09.04.2009р.;

- План лізингу № 392/002 від 12.10.2007р.;

- Зміни до плану лізингу № 392/002 від 30.10.2007р.;

- Зміни до плану лізингу № 392/002 від 14.09.2008р.;

- Зміни до плану лізингу № 392/002 від 09.04.2009р.;

- План лізингу № 392/003 від 13.11.2007р.;

- Зміни до плану лізингу № 392/003 від 06.12.2007р.;

- Зміни до плану лізингу № 392/003 від 13.09.2008р.;

- Зміни до плану лізингу № 392/003 від 09.04.2009р.;, що є невід'ємними частинами Договору лізингу, якими встановлено розміри та строки сплати позивачем за зустрічним позовом (Лізингоодержувачем) лізингових платежів.

Згідно п. 5.2 Договору лізингу Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; технічне та сервісне обслуговування, інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Договір лізингу є припиненим з 21.10.2010р.

Згідно ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов є необґрунтованим, недоведеним матеріалами справи та не підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що позивачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" в розмірі заявлених зустрічних позовних вимог - 172919,40 грн., що наявні на всіх рахунках останнього, до закінчення провадження у справі № 54/249-10.

В судовому засіданні розглянуте заявлене клопотання щодо накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача за зустрічним позовом та визнано таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 66, 67 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що відповідач навмисно вчиняє дії, направлені на недопущення в подальшому виконання рішення суду.

Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, як вбачається з заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позивачем не доведено наявності фактичних обставин, із якими пов'язується застосування вищевказаних заходів. На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволені клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за подання первісного позову зі сплати державного мита у сумі 85,00 грн. та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача за первісним позовом.

Витрати за подання зустрічного позову зі сплати державного мита та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача за зустрічним позовом та відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 22, 7п., код ЄДРПОУ 31343590) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (юридична адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67; поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4; код ЄДРПОУ 32774741) транспортні засоби: Газель 3302-414 У, шасі № 33020070468603, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ, ТАТА LРТ 613/40-22, шасі № Y6D38132785L70277, реєстраційний номер АА 4648 ТС, Dong Feng DF-1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер АА 2431 ЕР.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 22, 7п., код ЄДРПОУ 31343590) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (юридична адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67; поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4; код ЄДРПОУ 32774741) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст судового рішення підписано 17.01.2011 року.