Ухвала суду № 136587591, 18.05.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/710/24

Вх.суду № 6997/26 від 27.04.2026

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву від 26.04.2026 №25/01-04/26

заявника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Видобувна компанія "Альфа",

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовною заявою від 27.02.2026

позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Видобувна компанія Альфа,

про стягнення грошових коштів у сумі 1 675 635,26 грн.

подану для розгляду у межах справи за заявою

ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаркоп-ЮА" (попереднє найменування ТОВ "Газова компанія "Черкаси-газ")

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Перепелиці В.А., у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 27.02.2026 з вимогою: стягнути з ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" на користь ТОВ "Фаркоп-ЮА" грошових коштів у сумі 1 675 635,00 грн.

2. Ухвалами суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за позовною заявою та призначено її для розгляду у спрощеному провадженні по суті у судове засідання на 23.04.2026; від 23.04.2026 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

3. 27.04.2026 за вх.№6997/26 від ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" до суду надійшла заява від 26.04.2026 №25/01-04/26 з вимогою: стягнути з ТОВ "Фаркрп.ЮА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. Заява обґрунтована тим,

що відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету;

що згідно з ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача;

що відповідач має право заявити вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу, за рахунок позивача, який ініціював спір, а надалі звернувся до суду із клопотанням про залишення поданої ним позовної заяви без розгляду;

що 31.03.2026 між ТОВ "Вибобувна компанія "Альфа" та адвокатом Яковлюк Л.Ю. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги; що розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 50 000,00 грн.

що подання заяви про залишення позову без розгляду є виключно свідомим волевиявленням позивача, яке відповідач не міг передбачити, і вчинення позивачем цієї дії не нівелює наслідків отримання відповідачем правової допомоги адвоката, яка потребує оплати;

що у даному випадку (залишення позову без розгляду з підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України) позивач усвідомлював ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в т.ч. передбачених частиною п`ятою статті 130 ГПК України.

2. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення статті 221 ГПК України.

3. Дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

15.08.2025 ліквідатор направив ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" запит арбітражного керуючого, в якому просив в 10-ти денний строк з моменту отримання на адресу арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича завірені належним чином копії наступних документів що правовідносин між сторонами.

Будь-якої відповіді від відповідача ліквідатор банкрута не отримав.

27.02.2026 ліквідатор банкрута звернувся до суду із позовною заявою про стягнення безпідставно отриманих коштів.

12.03.2026 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без руху з підстав несплати судового збору у повному розмірі.

17.03.2026 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору у повному розмірі.

30.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цій справі №925/710/24(925/258/26).

31.03.2026 між Яковлюк Л.Ю. (далі "Адвокат") та ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" (далі "Клієнт") уклали договір про надання правової (правничої) допомоги (далі Договір).

31.03.2026 ОСОБА_1 (далі "Адвокат") та ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" (далі "Клієнт") укладено додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою договір про надання правової (правничої") допомоги від 31.03.2026 доповнено додатком №1, згідно з яким загальний розмір винагороди Адвоката за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у підпунктах 1.1- 1.6 цього Додатку, становить 35 500 грн.

13.04.2026 до суду надійшов відзив відповідача, до якого він додав додатки (копії договорів та актів звірки взаєморозрахунків). Відзив не містить заяви про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу.

17.04.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. у якому позивач зазначає, що відповідно до п. 4 Договору № 05/2020ЗБ про відступлення права вимоги від 31.05.2020 року, копії Договору №62/1ФД поворотної фінансової допомоги від 20.02.2020, Додатку № 1 до вказаного договору та інших документів були передані Відповідачу, однак Відповідач разом з відзивом не надав належних доказів отримання Позивачем від ТОВ АЛЬФАЕНЕРГО сум поворотної фінансової допомоги (платіжних доручень, банківських виписок тощо). У зв`язку з цим позивач заявив клопотання про витребування вказаних у відзиві документів в оригіналі.

17.04.2026 ОСОБА_1 (далі "Адвокат") та ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" (далі "Клієнт") укладено додаткову угоду №2 до Договору, згідно з якою договір про надання правової (правничої") допомоги від 31.03.2026 доповнено додатком №2.

20.04.2026 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вказаний документ не містить не містить заяви про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу.

23.04.2026 Яковлюк Л.Ю. (далі "Адвокат") та ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" (далі "Клієнт") складено та підписано акт №1 приймання-передачі наданих послуг до Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 31.03.2026), згідно з яким Адвокатом надано послуги на загальну суму 35 000,00 грн. без ПДВ.

23.04.2026 ухвалою суду за клопотанням позивача від 22.04.2026 позовну заяву від 27.02.2026 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України. У судовому засіданні судом оголошено про покладення судових витрат на позивача. Представник відповідача усно заявив про те, що ним буде подано заяву про відшкодування судових витрат на правову допомогу.

24.04.2026 ОСОБА_1 (далі "Адвокат") та ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" (далі "Клієнт") складено та підписано акт №2 приймання-передачі наданих послуг до Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 31.03.2026), згідно з яким Адвокатом надано послуги на загальну суму 14 500,00 грн. без ПДВ.

4. При вирішенні заяви судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ст.16. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

ч.1, п.1 ч.3 ст.123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

ч.1-3 ст.124. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору; попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;

ст.126. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;

ст.129:

ч.4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

ч.5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

ч.6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку;

ч.7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми;

ч.8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

ч.5, 6 ст.130. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу;

ст.221. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

5. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

5.1. Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Згідно із ч.2 ст.126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді (...) визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не має значення, чи сплачені фактично ці кошти адвокату на час вирішення по них питання судом.

5.2. Аналіз положень до ч.1 - 3 ст.124, ч.6-8 ст.129, ч.1 ст.221 ГПК України дає підстави суду для таких висновків:

разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (далі Попередній розрахунок), які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи Це має бути не просто заява про узагальнений розмір суми, а саме її розрахунок (математичні дії додавання віднімання множення і ділення). Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат (п.145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

у разі неподання у першій заяві Попереднього розрахунку суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, крім судового збору;

заявленню підлягають: або дві суми, з яких перша обчислена у Попередньому розрахунку та друга, яка обчислена у заяві до відшкодування (далі Кінцевий розрахунок), або ж одна з Кінцевим розрахунком у першій заяві по суті;

докази судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі (виключення стадії судових дебатів у спрощеному провадженні означає необхідність подання таких доказів до початку розгляду справи по суті, тобто до моменту відкриття першого судового засідання визначеного ухвалою суду /ч.2 ст.252 ГПК України/ по аналогії до ч.3 ст.38, п.2 ч.2 і ч.3 ст.46, ч.1 і 2 ст.48, ч.1 ст.49, ч.1 ст.50, ч.3 ст.90, ч.3 ст.173 ГПК України тощо);

якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази судових витрат, то повинна зробити про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів (тобто заяву про поважність причин, а не будь-яку заяву про те, що нею буде подано заяву про відшкодування витрат), та протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати такі докази;

сума судових витрат, яка заявлена до відшкодування (Кінцевий розрахунок) і сума судових витрат, яка заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку (Попередній розрахунок), підлягають порівнянню і оцінці судом на предмет істотного перевищення Попереднього розрахунку чи неспівмірного його заниження;

у цьому питанні слід розрізняти чотири окремі види заяв: 1) заява по суті (перша позов, відзив); 2) заява із вказівкою на розмір судових витрат на правничу допомогу та Попереднім або Кінцевим розрахунком цієї суми (подаються разом із першою заявою по суті чи безпосередньо в ній); 3) заява про причини і їх поважність неподання доказів судових витрат на правничу допомогу до моменту закінчення судових дебатів (якщо їх раніше не подано); 4) заява з доданими до неї доказами, яка подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за обов`язкової умови наявності другої і третьої заяв).

5.3. Аналіз положень до ч.5 і 6 ст.130 ГПК України дає підстави суду для таких висновків.

Право у відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат (у разі залишення позову без розгляду) виникає не в будь-якому випадку, а у випадку необґрунтованих дій позивача щодо подання позову.

Суд може вирішити питання про розподіл судових витрат, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу, тобто вимог, щодо яких суд зробив висновки у п.5.2 цієї ухвали вище.

5.4. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат, передбаченого у п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи (п.97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21):

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України, ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України, ст. 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України, ст. 141 ЦПК України,.

5.5. Ні у першій заяві по суті (13.04.2026) ні навіть у другій заяві (20.04.2026) відповідачем: не заявлено (тобто не подано заяву(1) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу; у них не здійснено чи до них не надано не те що детального опису робіт(2) (який необхідний тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру з метою розподілу судових витрат), а й будь-якого опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також не надано будь-яких доказів (3) цих витрат та причин(4) і поважності(5) цих причин неподання доказів у першій і наступній заяві по суті.

Як вбачається з наданих відповідачем документів на момент постановлення ухвали суду від 23.04.2026 відповідач подав три заяви (від 12.03.2026, від 13.04.2026 та від 20.04.2026), однак до першої ним не додано доказів правовідносин між сторонами (подання яких могло б призвести до відмови позивача від подачі позову), а на момент подання другої і третьої заяв у нього вже були договір про надання правової (правничої) допомоги від 31.03.2026 між ОСОБА_1 та ТОВ "Видобувна компанія "Альфа", додаткова угода від 31.03.2021 №1 до Договору з додатком №1, згідно з яким загальний розмір винагороди Адвоката становить 35 500 грн., та додаткова угода від 17.04.2026 №2 до Договору з додатком №2 згідно з яким загальний розмір винагороди Адвоката становить 14 500 грн. про які він міг заявити та надати на момент проведення першого судового засідання.

5.6. Крім того, під час розгляду клопотання про залишення позову без розгляду, відповідачем усно було заявлено про те, що ним буде подано заяву про відшкодування судових витрат, однак не названо причин (4) та не обґрунтовано поважності (5) причин неподання доказів (3) до моменту початку першого судового засідання чи безпосередньо вже у першому судовому засіданні до моменту проголошення вступної і резолютивної частини судового рішення про залишення позову без розгляду.

Отже,

якби у первісній заяві по суті були заява (1) про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу та викладено детальний опис робіт (2), а також зазначено причини (4) і обґрунтовано їх поважність (5) цих причин неподання доказів у першій заяві по суті, а докази (3) цих витрат подані вчасно після судового засідання, або

якби у первісній заяві були заява (1) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, викладений детальний опис робіт (2), а до моменту проголошення вступної і резолютивної частини судового рішення зазначено причини (4) і обґрунтовано їх поважність (5) цих причин неподання доказів у першій заяві по суті,

а самі докази (3) цих витрат подані вчасно після закінчення судового засідання, то у суду були б відсутні підстави для залишення заяви без розгляду (абз.3 ч.8 ст.129 ГПК України) і були б підстави вирішувати заяву по суті.

5.7. Оскільки у первісній заяві по суті (13.04.2026): не міститься заяви про відшкодування судових витрат у заявленому розмірі 50 000 грн., не здійснено чи до неї не надано детального опису робіт (2) (який необхідний тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру з метою розподілу судових витрат);

оскільки ні у первісній заяві, ні під час розгляду клопотання позивача про залишення позову без розгляду, відповідачем не було названо причин (4) та не обгрунтовано поважності (5) цих причин неподання доказів (3) понесених судових витрат до моменту проголошення вступної і резолютивної частини судового рішення про залишення позову без розгляду та

оскільки відповідачем не названо і не доведено тих конкретних дій позивача, які є необгрунтованими при поданні позову суд, використовуючи свої дискреційні повноваження, відмовляє у задоволенні заяви від 27.04.2026..

5.8. При цьому суд вважає, що дії позивача є логічними, послідовними і обгрунтованими, оскільки саме ненадання документів відповідачем двічі (на запит ліквідатора банкрута та при поданні заяви про залишення позову без руху) стало причиною подання позову саме з тих підстав, які в ньому вказані, оскільки відкликання позову є правом позивача, яке має аналогічне пояснення надання відповідачем копій документів, які позивач витребовував у відповідача до його подання.

5.9. Також суд відмовляє у задоволенні заяви, а не залишає її без розгляду, з тих мотивів, що без розгляду залишається та заява (1), яка міститься у первісній заяві по суті чи подана разом з нею (ч.8 ст.129 ГПК України), а не заява з доказами (3), яка подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (про причини (4) і їх поважність(5)).

Керуючись ст.234, 235, 221 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ТОВ "Видобувна компанія "Альфа" від 26.04.2026 №25/01-04/26 відмовити повністю.

Ухвала суду набрала законної сили 18.05.2026. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 18.05.2026.

Направити це судове рішення сторонам.

С у д д я Хабазня Ю.А.

Я-3