Рішення № 136587145, 15.05.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/783/26

Провадження №2/148/962/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.04.2025 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1541-7754.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 1200 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 день; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; промо-мтавка - 0,90% в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка 1.00% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, в цей період можливе використання Позичальником права користування Сумою Кредиту за Промо-ставкою та/або Зниженою процентною ставкою; - 0,74 % за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.

Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив його умови і в кінцевому підсумку не повернув кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування.

Станом на 15.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, становить 8005,64 грн., що складається з: 1939,01 грн. - заборгованість за кредитом; 4076,63 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 900 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 90 грн. - заборгованість по комісії.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 8005,64 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До позовної заяви додано його клопотання, в якому він позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом установлено, що 17.04.2025 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1541-7754 (надалі кредитний договір). Договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8683, про що свідчить його копія (а.с. 12-23).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п. 2 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Згідно п. 4 кредитного договору сума кредиту складає 1200 грн., тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована, базовий період 21 календарний день, заявлений строк кредитування - 365 календарних днів. Дата повернення кредиту 16.04.2026. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на надлишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною ставкою: - 1.500% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, в цей період можливе використання Позичальником права користування Сумою Кредиту за Промо-ставкою та/або Зниженою процентною ставкою; - 0,74% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 5219,09 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, адресу електронної пошти, а також номер банківської платіжної картки, на який перераховуватимуться грошові кошти, реквізити якої надано ОСОБА_2 № НОМЕР_1 . Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору.

Сторони узгодили таблицю загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, яка підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6987 (а. с.32 зв. бік - 33).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 34 - 36), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення 17.04.2025 електронного підпису А0148.

Також судом встановлено, що згідно Додаткових угод до Договору про відкриття кредитної лінії № 1541-7754 від 17.04.2025 та додатків до них, які є таблицями обчислення загальної вартості кредиту позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит 18.04.2025 у сумі 800 грн. (а.с.79-81); 22.04.2025 - у сумі 600 грн. (а.с. 83-85); 22.05.2025 - у сумі 600 грн. (а.с. 87-89); 09.06.2025 - у сумі 600 грн. (а.с. 91-93).

З копії довідки про перерахування суми кредиту № 1541-7754 від 17.04.2025 (а.с. 95) слідує, що відповідачу на платіжну карту № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти:17.04.2025- у розмірі 1200 грн., перерахування яких підтверджується копією квитанції з ID операції 1591914456 від 17.04.2025, згідно якої перерахування коштів відбулось через підсистему EasyPay; 18.04.2025 - у розмірі 800 грн. (ID операції 1592487115 через підсистему EasyPay); 22.04.2025 - у розмірі 600 грн. (ID операції 1594639426 через підсистему EasyPay); 22.05.2025 - у розмірі 600 грн. (ID операції 1611186636 через підсистему EasyPay); 09.06.2025 - у розмірі 600 грн. (ID операції 1620367350 через підсистему EasyPay) (а.с. 95 зв.бік ).

Отже, ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.

Натомість, доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав належним чином, матеріали справи не містять.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості станом на 20.01.2026 за договором № 1541-7754 від 17.04.2025 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в розмірі 8005,64 грн., що складається з: 1939,01 грн. основний борг; 4076,63 грн. залишок відсотків; 1900 грн. - відсотки за ст. 625 ЦК України; 90 грн. - залишок комісії (а.с.95-99).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить із законодавчого врегулювання правовідносин, що склалися між ними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, кредитний договір №1541-7754 від 17.04.2025 був підписаний

ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання такого договору, оскільки без отримання реєстрації на сайті кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Вказаний кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також номер банківської платіжної картки, на який перераховуватимуться грошові кошти, реквізити якої вказано ОСОБА_1 . Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний факт відповідачем не заперечено та не спростовано.

Водночас, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач умови взятого на себе кредитного зобов`язання за кредитним договором №1541-7754 від 17.04.2025 не виконав, що виявилося у несплаті тіла кредиту в сумі 1939,01 грн., нарахованих у межах строку договору процентів у розмірі 4076,63 грн. за період з 17.04.2025 по15.01.2026, комісії в розмірі 90 грн.

Сума даної заборгованості повністю обґрунтована наданим позивачем розрахунком про стан заборгованості за договором №1541-7754 від 17.04.2025. У зв`язку з чим дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, то суд вважає необхідним зазначити таке.

Так, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України з 24.02.2022 введено особливий режим воєнного стану, який на даний час не припинений.

На підставі вищевикладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 1900 грн. задоволенню не підлягає, оскільки вона нарахована у період дії в Україні воєнного стану.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованості за кредитним договором № 1541-7754 від 17.04.2025 в розмірі 6105,64 грн., з яких: 1939,01 грн. заборгованість за кредитом; 4076,63 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 90 грн. - комісія..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2030,52 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження якого: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за кредитним договором № 1541-7754 від 17.04.2025 в розмірі 6105,64 грн. (шість тисяч сто пять гривень), з яких: 1939,01 грн. заборгованість за кредитом; 4076,63 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 90 грн. - комісія.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" судовий збір в сумі 2030,52 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 18.05.2026.

Суддя Л.А. Штифурко