Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 148/521/26
Провадження № 2/148/802/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчука О.О
при секретареві Носулько К.П.
представника позивача Заєць Б.В.
представника відповідача Русінова І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради (код ЄДРПОУ 04051141) про тлумачення змісту правочину.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Тульчинської міської ради (код ЄДРПОУ 04051141) про тлумачення змісту правочину, мотивуючи позовні вимоги тим, що 19 вересня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та орендодавцем Коліївською сільською радою Тульчинського району Вінницької області в особі сільського голови Чорної Олени Дмитрівни був укладений Договір № 1 оренди водного об`єкта, предметом якого є водний об`єкт для рибогосподарських потреб, ставок площею 37,3571 га, розташований в межах с. Копіївка Копіївської сільської ради Тульчинського району Вінницької області. Об`єктом оренди за цим договором є : Вода (водний простір) водного об`єкта 600,0 тис куб.м.; 37,3571 га, земельна ділянка під водним об`єктом 37,3571 га, болота 18,0794 га, кадастровий номер: 0524383300:02:001:0215. Даний договір був зареєстрований 07.11.2018 року.
Згідно п.9 Договору, орендна плата вноситься орендарем за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 1,1205 % від нормативної грошової оцінки землі в сумі 520 980 грн 81 коп. в рік. На час укладення Договору оренди була затверджена та була чинною нормативна грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 46 495 387,21 грн., про що зазначено у п. 5 Договору.
Проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом України «Про оцінку земель». Обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки земель становить щонайменше один раз на 5-7 років.
03 листопада 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 затверджена уніфікована Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка регулює механізм обрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громаді (або її частини).
Оскільки, Тульчинська міська рада не замовила розроблення технічної документації, керуючись ч.2 ст.15 Закону України «Про оцінку землі», позивач у 2021 році за власні кошти замовив Державному підприємстві «Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлення технічної документам з нормативної грошової оцінки земель водного фонду для рибогосподарських потреб в межах села Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, що знаходяться у нього в оренді, а саме земельної ділянки площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215.
З метою затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель водного фонду для рибогосподарських потреб, що знаходиться в оренді, а саме земельної ділянки площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215, позивачем ОСОБА_1 неодноразово направлялись відповідні заява та копія технічної документації до Тульчинської міської ради, оскільки затвердження вказаної технічної документації є необхідним для визначення розміру орендної плати за користування землями водного фонду.
Проте, неодноразово рішення з даного питання на сесіях Тульчинської міської ради не було прийняте у зв`язку із тим, що депутати Тульчинської міської ради утримувались від голосування чим створювали перешкоди щодо прийняття будь-якого рішення з даного питання.
У зв`язку із такими протиправними діями Тульчинської міської ради, позивач ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом та 06 лютого 2024 року Вінницьким окружним адміністративним судом у справі 120/8568/22 було прийняте рішення яким: визнано протиправною бездіяльність Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області щодо неприйняття рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель водного фонду що знаходяться в оренді ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб в межах с. Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, а саме земельної ділянки площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215;
Зобов`язано Тульчинську міську раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2021 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель водного фонду, що знаходяться в оренді ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб в межах с. Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, а саме земельної ділянки площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У зв`язку із подальшим ігноруванням заяви ОСОБА_1 та не виконанням вказаного судового рішення, 06.04.2023 року ухвалою Вінницьким окружного адміністративного суду була задоволена заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року у справі 120/8568/22.
Лише після встановлення судового контролю, Тульчинська міська рада 12.04.2023 року на засіданні 44 сесії 8 скликання прийняла рішення № 2210 яким затвердила вищевказану технічну документацію з нормативної грошової оцінка земель водного фонду, що знаходяться в оренді ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб в межах с. Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, яка становила станом на 01.01.2021 року - 878 700 грн.
Через бездіяльність Тульчинської міської ради, щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 21 серпня 2021 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель водного фонду, орендар ОСОБА_1 змушений був платити незаконно збільшену оренду плату за земельну ділянку водного фонду, площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215
Не відступаючи від положень Договору № 1 укладеного 18.09.2018 року яким встановлена орендна плата у розмірі 1,1205 % від нормативної грошової оцінки землі, але враховуючи зміну розміру нормативної грошової оцінки землі, чим сплата грошових коштів в рахунок орендної плати за користування даною земельною ділянкою відрізняється від попередніх років, ОСОБА_2 звернувся 19.02.2024 року до Тульчинської міської ради із клопотанням про відшкодування шкоди у якому просив повернути йому надмірно сплачену орендну плату за користування земельною ділянкою площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215 за 2023 рік та за січень-лютий 2024 року у розмірі 774 137,1
29 березня 2024 року його клопотання розглянуто на засіданні Постійної комісії Тульчинської міської ради з земельних відносин та надано відповідь від 01.04.2024 року № 05-02-927 якою було відмовлено у його зверненні, але вказане питання не було розглянуте на сесії Тульчинської міської ради.
20 квітня 2024 року позивач повторно звернувся до Тульчинської міської ради з клопотанням від 19.04.2024 року про повернення надлишково сплачених коштів та відшкодування майнової шкоди, в якому просив відшкодувати майнову шкоду заподіяну бездіяльністю Тульчинської міської ради та повернути надлишково перераховані кошти за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215 в сумі 656878,61 грн. за період з 01.05.2023 року по 01.05.2024 року, але Тульчинська міська рада повторно не розглядала заяви позивача у спосіб встановлений законом, тобто на сесії міської ради, а тому позивач звертався до суду та 16 червня 2025 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/10497/24 була ухвалена постанова якою визнано протиправною бездіяльність Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.02.2024 року про відшкодування шкоди та клопотання від 19.04.2024 року про повернення надлишково сплачених коштів та відшкодування майнової шкоди.
Зобов`язано Тульчинську міську раду Тульчинського району Вінницької області розглянути на найближчій сесії пленарного засідання Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області клопотання ОСОБА_1 від 19.02.2024 року про відшкодування шкоди та клопотання від 19.04.2024 року про повернення надлишково сплачених коштів та відшкодування майнової шкоди, що були сплачені в рахунок орендної плати згідно Договору №1 оренди водного об`єкта за користування земельною ділянкою для рибогосподарських потреб площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215 в межах Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області.
Лише на виконання судового рішення відповідач розглянув звернення ОСОБА_1 на 94 сесії 8 скликання що відбулась 06.11.2025 року за результатом чого прийняв рішення відмовити у задоволенні клопотань про відшкодування майнової шкоди та повернення надлишково перерахованих коштів за оренду водного об`єкта земельної ділянки комунальної власності.
Враховуючи, що нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки була затверджена на сесії Тульчинської міської ради 12.04.2023 року на підставі затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель водного фонду, що знаходяться в оренді ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб е межах с. Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського район) Вінницької області (до об`єднання Копіївська сільська рада Тульчинського району) відтак ОСОБА_1 має сплачувати орендну плату у розмірі 1,1205 % від чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У 2023 році вона складала вже 878 700 грн.
На час укладення Договору оренди була затверджена та була чинною нормативна грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 46 495 387,21 грн, про що зазначено у п. 5 Договору.
Відповідно до п. 10 договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку - з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, що визначаються Держземагенством за формами, затвердженими постановою КМУ від 13.12.2006 року № 1724 «деякі питання оренди земель», що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди водного об`єкта чи продовження його дії.
Із викладеного слідує, що згідно п. 9 та п. 10 Договору, орендна плата насамперед визначається у 1,1205 % від нормативної грошової оцінки землі із застосуванням коефіцієнту індексації. Проте, п. 9 договору містить суперечливе положення про те, що орендна плата також визначена у розмірі 520 980 грн 81 коп. Із викладеного слідує, що трактування даного пункту Договору є не однозначним, оскільки не узгоджується між собою визначення розміру орендної плати, адже має бути конкретна визначеність щодо розміру орендної плати у відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а не у твердій грошовій сумі.
Станом на день укладення договору 520 980,81 грн становило 1,1205 % від 46 495 387, 21 грн. Однак, тоді була чинною нормативна грошова оцінка земельної, ділянки, яка становила, 46 495 387, 21 грн. Проте, на даний час нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером: 0524383300:02:001:0215 з урахуванням попередніх коефіцієнтів індексації становить 1 413 108,95 грн., а відтак відповідно до п. 9 Договору орендар має сплачувати орендну плату у тому ж відсотку 1,1205%, однак від нормативної грошової оцінки, що діє на час оренди земельної ділянки.
Натомість, орендодавець не погоджується із таким тлумачення Договору і вважає, що розмір орендної плати має розраховуватись із нормативної грошової оцінки, яка діяла на день укладення Договору 19.09.2018 року.
Отже, у зв`язку із викладеними обставинами у сторін Договору виникла суперечність щодо тлумачення правочину, а саме п. 9 Договору.
Просить суд постановити рішення про тлумачення пункту 9 Договору № 1 оренди водного об`єкта укладеного 19 вересня 2018 року між Коліївською сільською радою Тульчинського району Вінницької області та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого 07.11.2018 року Тульчинською районною державною адміністрацією, а саме: встановити, що орендна плата вноситься орендарем за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 1,1205 % від чинної нормативної грошової оцінки землі, а саме яка затверджена рішенням Тульчинської міської ради № 2210 від 12 квітня 2023 року 44 сесії 8 скликання.
Вирішити питання розподілу судових витрат, чим стягнути із бюджетних асигнувань Тульчинської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані із розглядом справи, а саме витрата на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн..
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Заєць Б.В. позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі у судовому порядку з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача, за дорученням Русінов І.М. у судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення, щодо послуг на надання правової допомоги, пояснив, що вони завищені, просив зменшити розмір на правову допомогу.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі, зіставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Судом встановлено, що 19 вересня 2018 року між фізичною особою ОСОБА_1 (далі- орендар) та Коліївською сільською радою Тульчинського району Вінницької області в особі сільського голови Чорної Олени Дмитрівни (орендодавцем) був укладений Договір № 1 «оренди водного об`єкта».
Предметом договору зазначено, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт для рибогосподарських потреб, ставок площею 37,3571 га, розташований в межах с. Копіївка Копіївської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, річка Сільниця- права притока р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг).
Об`єктом оренди за цим договором є : вода (водний простір) водного об`єкта 600,0 тис куб.м.; 37,3571 га,; земельна ділянка під водним об`єктом 37,3571 га, болота 18,0794 га
кадастровий номер: 0524383300:02:001:0215.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 46 495 387,21 грн.
Строк дії договору становить 10 років
Орендна плата вноситься орендарем:
- за воду (водний простір) у розмірі 13 863,68 грн. в рік, код платежу 22130002 в УДКСУ у Тульчинському районі;
- за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 1,1205 % від нормативної грошової оцінки землі в сумі 520 980,81 грн. в рік. (а.с. 13-17)
Даний договір був зареєстрований 07.11.2018 року, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №144919713. (а.с. 10)
Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 16.04.2024 за № 1842/22-24, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 0524383300:02:001:0215 становить 1 168 244,83 грн. (а.с. 11)
Згідно квитанцій від 19.02.2026 та 07.12.2025 ОСОБА_1 сплачував орендну плату з фізичних осіб Копіївка.(а.с. 26)
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі 120/8568/22, Визнано протиправною бездіяльність Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області щодо неприйняття рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель водного фонду що знаходяться в оренді ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб в межах с. Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, а саме земельної ділянки площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215;
Зобов`язано Тульчинську міську раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2021 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель водного фонду, що знаходяться в оренді ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб в межах с. Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, а саме земельної ділянки площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.(а.с. 35-39)
Рішенням Тульчинської міської ради від 12 квітня 2023 року за № 2210 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду, площею 55,4365 га., що надана в оренду для рибогосподарських потреб ОСОБА_1 , в межах населеного пункту с. Копіївка, Тульчинського району, Вінницької області», затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду комунальної власності, кадастровий номер 0524383300:02:001:0215, для рибогосподарських потреб, розроблену ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на земельну ділянку площею 55,4365 га, якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: 878 700 грн. 00 коп. (а.с. 32)
19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Тульчинської міської ради з клопотанням про відшкодування шкоди, мотивуючи його тим, що 12.04.2023 року на засіданні 44 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради, на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі 120/8568/22 від 08 травня 2023 року та Ухвали Вінницького окружного адміністративного суду по справі 120/8568/22 від 06.04.2023 року, розглянуто заяву ОСОБА_1 від 21 серпня 2021 року про затвердження нормативної грошової оцінки земель водного фонду для рибогосподарських потреб, площею 55,4365 га в межах с. Копіївка на території Тульчинської міської ради, з кадастровим номером: 0524383300:02:001:0213 та прийнято рішення № 2210 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду, площею 55,4365 га., що надана в оренду для рибогосподарських потреб ОСОБА_1 , в межах населеного пункту с. Копіївка, Тульчинського району, Вінницької області.
Через бездіяльність Тульчинської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель водного фонду, позивач змушений платити незаконно збільшену оренду плату за земельну ділянку водного фонду, площею 55,4365 га. просить відшкодувати майнову шкоду, шляхом повернення надмірно сплаченої орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215 за 2023 рік та січень-лютий 2024 року розмірі 774137,1 грн. (а.с. 27)
19 квітня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Тульчинської міської ради з клопотанням про повернення надлишково сплачених коштів та відшкодування шкоди. (а.с. 28)
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі 120/10497/24, Визнано протиправною бездіяльність Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.02.2024 року про відшкодування шкоди та клопотання від 19.04.2024 року про повернення надлишково сплачених коштів та відшкодування майнової шкоди.
Зобов`язано Тульчинську міську раду Тульчинського району Вінницької області розглянути на найближчій сесії пленарного засідання Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області клопотання ОСОБА_1 від 19.02.2024 року про відшкодування шкоди та клопотання від 19.04.2024 року про повернення надлишково сплачених коштів та відшкодування майнової шкоди, що були сплачені в рахунок орендної плати згідно Договору №1 оренди водного об`єкта за користування земельною ділянкою для рибогосподарських потреб площею 55,4365 га з кадастровим номером 0524383300:02:001:0215 в межах Копіївка на території Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області.(а.с.29-31)
На виконання судового рішення відповідач розглянув звернення ОСОБА_1 на 94 сесії 8 скликання що відбулась 06.11.2025 року за результатом якого прийняв рішення відмовити у задоволенні клопотань про відшкодування майнової шкоди та повернення надлишково перерахованих коштів за оренду водного об`єкта земельної ділянки комунальної власності.(а.с. 33)
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Статтею 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні способи, що мають застосовуватися для тлумачення на трьох його рівнях:
Перший рівень тлумачення - за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів (абзац перший частини третьої статті 213 ЦК України).
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також, з чого вони виходили при його виконанні (абзац перший частини третьої статті 213 ЦК України).
Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 213 ЦК України).
Відповідно до пункту 38 спірного договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Суд зазначає, що вказаний пункт є загальним для спірного договору, однак умови договору містять спеціальні умови щодо порядку внесення змін стосовно окремих його питань за умови настання перелічених в договорі умов (пункти 9, 10, 12 договору). Отже, такі умови є спеціальними та у випадку настання обставин, наведених в таких пунктах договору, підлягають застосуванню саме такі окремі пункти договору.
З урахуванням наведеного суд приходить висновку про наведене вище тлумачення пункту 9 договору враховуючи наступне.
Свобода договору заснована на свободі волевиявлення, а останнє, у свою чергу, спирається на свободу волі, що реалізується за допомогою диспозитивності норм цивільного права. Під диспозитивністю прийнято розуміти засновану на нормах даної галузі права юридичну свободу суб`єкта цивільних правовідносин здійснювати свої суб`єктивні права за своїм розсудом.
Зміст принципу свободи договору розкривається в статті 627 ЦК України. Він є однією з фундаментальних засад цивільно-правового принципу диспозитивності, через який суб`єкти цивільного права набувають і здійснюють свої цивільні права вільно на свій розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).
Важливим елементом свободи договору є воля та її зовнішній вираз - волевиявлення.
Враховуючи викладене, наявність укладеного між позивачем та відповідачем оскаржуваного договору свідчить про те, що обидві сторони бажали укласти договір, і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Частинами першою-третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Таким чином, згідно з наведеними нормами права, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Постанова Верховного суду від 23.03.2021 у справі № 923/258/20 містить правовий висновок з питань застосування норм статті 289 Податкового кодексу України, статей 18, 20 Закону України "Про оцінку земель":
"Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставами для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.
За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Статтею 8 Закону України "Про оцінку земель" установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Частинами першою та другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель".
Ураховуючи наведене Верховний Суд у постанові зазначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати.
Водночас Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/2848/22 (постанова від 05.06.2024, оприлюднена у ЄДРСР 17.07.2024) відступила від своїх попередніх висновків та зазначила про відсутність обов`язку сторін вносити зміни до договору оренди щодо зміни нормативно-грошової оцінки землі шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку її застосування.
При цьому у своїй постанові у справі № 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила:
"Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель", відповідно до частини п`ятої статті 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого цієї ж статті нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За змістом статті 18 цього ж закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, а саме офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом".
Таким чином, у пунктах 92-103 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
При цьому суд звертає увагу, що у пункті 122 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду конкретизує свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Натомість Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Зважаючи на зазначене, висновок, викладений у пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 (відповідно до якого, якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили).
При цьому Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, від 03.07.2019 у справі № 127/2209/18, від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Зважаючи на викладене Суд зазначає, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності, автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи позивача про тлумачення пункту 9 спірного договору підлягає задоволенню, оскільки нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки була затверджена на сесії Тульчинської міської ради 12.04.2023 року на підставі затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель водного фонду, що знаходяться в оренді ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб в межах с. Копіївка на території Тульчинської міської ради, відтак ОСОБА_1 має сплачувати орендну плату у розмірі 1,1205 % від чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка у 2023 році складала 878 700,00 грн., що відповідає пунктам 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, оскільки до нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Крім цього суд також враховує визнання позову представника відповідача у судовому засіданні у цій частині позову.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн., слід приймати до уваги викладене нижче.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правової допомоги від 22.01.2026 року, укладеного між адвокатом Заєць Б.В. та ОСОБА_1 , (а.с. 22), копією ордеру серії АВ № 1276502 від 24.02..2026 (а.с. 7), копію детального опису робіт, виконаного адвокатом по справі від 24.02.2026 (а.с. 12).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено Верховним Судом в постанові від 17.01.2022 року № 756/8241/20, зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом із тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.
З огляду на викладене, надання такої правничої послуги як консультації не може включатися до витрат на правову допомогу, оскільки вони не підтвердженні належними доказами.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
22.01.2026 між адвокатом Заєць Б.В. та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги б/н.
Відповідно до п.1.1 вказаного Договору Авокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити надані послуги ( Гонорар) в порядку та в строки обумовлені даним Договором.
При цьому суд зауважує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Однак суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.
Водночас обов`язок доведення не співмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, враховуючи усне клопотання відповідача про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн, відповідатиме вимогам розумності та обґрунтованості, а в стягненні решти суми потрібно відмовити. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позов подано через систему «Електронний суд».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради (код ЄДРПОУ 04051141) про тлумачення змісту правочину, задовольнити.
Зміст пункту 9 Договору № 1 оренди водного об`єкта укладеного 19 вересня 2018 року між Коліївською сільською радою Тульчинського району Вінницької області та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого 07.11.2018 року Тульчинською районною державною адміністрацією, тлумачити так, встановити, що орендна плата вноситься орендарем за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 1,1205 % від чинної нормативної грошової оцінки землі, яка затверджена рішенням Тульчинської міської ради № 2210 від 12 квітня 2023 року 44 сесії 8 скликання.
Стягнути з Тульчинської міської ради (код ЄДРПОУ 04051141, м. Тульчин, вул. М. Леонтовича 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 у рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 (п`яти тисячі) гривень.
Стягнути з Тульчинської міської ради (код ЄДРПОУ 04051141, м. Тульчин, вул. М. Леонтовича 1) на користь держави 1064,96 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Дамчук О.О.
Судове рішення № 136587115, Тульчинський районний суд Вінницької області було прийнято 06.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 148/521/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: