Рішення № 136586794, 14.05.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/833/26

Провадження по справі № 2/129/1319/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша І.С.,

розглянувши без участі сторін та їх представників в м. Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

04.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 15.02.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5845177 в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 18 000 грн строком на 90 днів, який складався з пільгового та поточного періодів. Пільговий період становив 30 днів та закінчувався 17.03.2022, а кінцевий строк повернення кредиту та сплати процентів визначено 16.05.2022.

Позивач зазначив, що ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та перерахувало відповідачу кредитні кошти на банківську картку № НОМЕР_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка станом на дату відступлення права вимоги становила 20 174,40 грн, з яких: 18 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 174,40 грн заборгованість за процентами.

Позивач вказував, що 25.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір відступлення права вимоги №25-07/24, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №5845177 від 15.02.2022, укладеним із відповідачем.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20 174,40 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 10.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Одночасно судом витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо належності банківської картки, на яку були перераховані кредитні кошти, руху коштів по рахунку та фінансового номера телефону відповідача.

Від відповідача до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, заява про застосування строків позовної давності, заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення.

У поданих заявах відповідач позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що її належним чином не повідомляли про відступлення права вимоги, проценти нараховані незаконно, а також зазначала про сплив строку позовної давності. Крім того, відповідач вказувала на неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 000 грн та просила зменшити їх розмір.

Також відповідач зазначала, що квитанція про перерахування кредитних коштів містить відомості про ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», яке не є стороною кредитного договору, а тому, на її думку, факт видачі кредитних коштів належними доказами не підтверджений.

Позивачем подано відповідь на відзив та письмові пояснення, у яких останній заперечував проти доводів відповідача, зазначаючи, що проценти були нараховані виключно в межах строку кредитування до 16.05.2022, строк позовної давності не пропущено у зв`язку із дією карантину та воєнного стану, а ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» виступало надавачем платіжних послуг під час перерахування кредитних коштів.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.02.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5845177 в електронній формі.

Згідно умов вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 18 000 грн строком на 90 днів.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що кредит надається загальним строком на 90 днів з 15.02.2022 та складається із пільгового та поточного періодів.

Пільговий період складав 30 днів та закінчувався 17.03.2022, а поточний період тривав до 16.05.2022, що є датою остаточного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 1.6 договору стандартна процентна ставка становила 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Судом встановлено, що договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Наданими позивачем доказами підтверджується факт перерахування кредитних коштів відповідачу.

Так, квитанцією платіжної системи підтверджено перерахування 15.02.2022 грошових коштів у сумі 18 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .

Крім того, на виконання ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано інформацію, відповідно до якої банківська картка № НОМЕР_2 належить саме ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а фінансовим номером телефону за вказаною карткою є НОМЕР_4 .

Також банком надано виписку по рахунку, з якої вбачається зарахування 15.02.2022 на картковий рахунок відповідача грошових коштів у сумі 18 000 грн.

Доводи відповідача про те, що факт видачі кредитних коштів не підтверджений належними доказами, суд вважає безпідставними, оскільки надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Посилання відповідача на те, що у квитанції зазначено ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», яке не є стороною кредитного договору, не спростовує факту отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки вказане товариство виступало надавачем платіжних послуг під час здійснення переказу коштів.

25.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір відступлення права вимоги №25-07/24, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №5845177 від 15.02.2022.

Витягом з реєстру боржників підтверджується перехід до позивача права вимоги за вказаним кредитним договором та розмір заборгованості відповідача, яка становила 20 174,40 грн.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати кредит, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, кредитні кошти та проценти за користування кредитом не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20 174,40 грн.

Доводи відповідача щодо незаконності нарахування процентів суд вважає безпідставними, оскільки з наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти були нараховані виключно в межах строку кредитування, а саме до 16.05.2022.

Крім того, сума процентів становить 2 174,40 грн та не перевищує розмір тіла кредиту.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Остаточний строк виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором настав 16.05.2022.

Разом з тим, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину строки, визначені ст. 257 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану строки, визначені ст.ст. 257-259 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Станом на день звернення позивача до суду воєнний стан на території України продовжував діяти, а тому строк позовної давності не сплив.

З огляду на викладене, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності суд не вбачає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг, прайс-лист та інші документи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Враховуючи характер даної справи, її незначну складність, розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, типовість позовних вимог та обсяг виконаної представником позивача роботи, суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним.

Тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 грн, що відповідатиме принципам розумності та співмірності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №5845177 від 15.02.2022 у загальному розмірі 20 174 (двадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн 40 коп., з яких: 18 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 174 грн 40 коп. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: