Рішення № 13658638, 10.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р. Справа № 64/273-10

вх. № 8194/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, особисто;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Харківзбут", м. Південне;

про стягнення 5000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№01/09-2010 від 14.09.2010р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Харківзбут" 5000,00грн. заборгованості за договором про надання юридичних послуг №14/10-09-ХБ від 01.10.2009р. за надані юридичні послуги; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за послуги, які були надані позивачем на виконання умов договору про надання юридичних послуг №14/10-09-ХБ від 01.10.2009р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

04 жовтня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог (вих.№06/10-2010 від 04.10.2010р.), в якій просить суд стягнути з відповідача 5000,00грн. заборгованості за договором про надання юридичних послуг №14/10-09-ХБ від 01.10.2009р. за надані юридичні послуги; 85,89грн. пені; 16,02грн. - 3% річних; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ. Разом з цим позивач надав докази надсилання вказаних уточнень відповідачу.

04 жовтня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду клопотання (вих.№30-09/10-юр від 30.09.2010р.) про призначення експертизи, в якому просить суд призначити почеркознавчу експертизу по справі та пропонує перелік питань на вирішення експертів, проведення експертизи просить доручити експертам Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ УМВС в Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 18.10.10 провадження у справі було зупинено, а матеріали справи № 64/273-10 направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса для проведення почеркознавчої експертизи.

20.12.10 справа № 64/273-10 була повернута на адресу господарського суду Харківської області з повідомленням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса про неможливість надання висновку по справі №64/273-10 та про те, що, у зв"язку з ненадходженням коштів, експертиза залишена без виконання та знята з провадження.

Ухвалою суду від 20.12.10 було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.01.11.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засіданні не з"явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладений договір про надання юридичних послуг № 14/Ю-09-ХБ від 01.10.09.

На виконання умов договору, у період з 01.10.09 по 31.08.10 позивачем надавались юридичні послуги з правового забезпечення господарської діяльності товариства позивача.

Відповідно до п. 1.2. договору, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг, відповідно до умов цього Договору, щомісячно сторони складають акт здачі-приймання наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору між сторонами щомісячно складались акти здачі-приймання наданих послуг, які частково були оплачені замовником.

Відповідно до п. 4.1. та 4.3. (додаткова угода до договору від 01.10.10, а.с.12) договору, орієнтовний розмір вартості юридичних послуг, які в рамках даного договору надає виконавець, становить 5000,00 гривень на місяць. За домовленістю сторін вартість наданих виконавцем протягом місяця юридичних послуг може змінюватися в залежності від обсягу наданих юридичних послуг, про що сторони зазначають у акті приймання-здачі послуг. Загальна вартість наданих протягом звітного місяця юридичних послуг визначається на підставі цін на конкретні послуги, які сторони затверджують у відповідному прейскуранті, який є невід'ємною складовою частиною даного договору. Прейскурант затверджується сторонами у формі додатку до даного договору.

31.08.10 позивачем та відповідачем було складено акт №11 здачі-приймання наданих юридичних послуг, відповідно до якого протягом серпня 2010 року виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги на загальну суму 5000,00 гривень.

Згідно п. 4.2. Договору замовник оплачує надані виконавцем юридичні послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця до 10 (десятого) числа наступного за звітним місяця за умови підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, згідно п. 1.2. даного договору.

Відповідно до п.3 акту № 11 від 31.08.10 (а.с.14), замовник зобов'язується оплатити надані згідно даного акту юридичні послуги у строк до 10 вересня 2010 року, проте оплата юридичних послуг здіснена не була.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 5000,00 грн.

Обставини, на які посилався відповідач у клопотанні про призначення експертизи, а саме, що підпис на акті №11 від 31.08.10 не належить ОСОБА_3, не були доведені відповідачем належним чином.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В процесі судового розгляду справи саме за клопотанням відповідача призначалась судова експертиза, проте відповідач не тільки не вжив заходів для її належного проведення, а натомість своїми діями зволікав її проведення (несплата вартості експертизи, несвоєчасне з"явлення для відбору зразків підписів), внаслідок чого висновку експерта з питань поставлених відповідачем так і не було зроблено.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заборгованість відповідачем не спростована, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 5000,00 грн. правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 16,02грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п.5.2. договору про надання юридичних послуг № 14/10-09-ХБ від 01.10.09, сторони встановили, що у разі порушення умов оплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в строк встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 85,89грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Харківзбут" (62461, Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Ширшова, 22, код ЄДРПОУ 34567182, у т.ч.: п/р 260060132836 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АТ "Сбербанк Росії", МФО НОМЕР_3) 5000,00грн. заборгованості; 85,89грн. пені; 16,02грн. - 3% річних; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 17 січня 2011 року.