Рішення № 136586287, 18.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/574/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/574/26

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 166 218,03 грн.

В С Т А Н О В И В:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за користуванням нерухомим майном у розмірі 166 218,03 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2662,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним користуванням відповідачем нерухомим майном, яке було передано відповідачу за попереднім договором оренди №8/8 від 21.05.2020, який припинився 31.12.2020.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса залишено без руху та останньому встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду.

06.03.2026 за вх.№8096/26 господарським судом одержано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

03.04.2026 з вх.№11549/26 господарським судом одержано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить:

- відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви Квартирно експлуатаційного відділу м. Одеса до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 166218,03 грн.

- витребувати у Господарського суду Одеської області належним чином засвідчені копії матеріалів господарської справи № 916/2155/22 та долучити їх до матеріалів даної господарської справи № 916/574/26.

Також 03.04.2026 за вх.№11550/26 господарським судом одержано клопотання про закриття провадження у справі, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі № 916/574/26 за позовною заявою Квартирно експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 166218,03 грн на підставі п.3 ч.1 ст.3231 ГПК України із посиланням на те, що у справі №916/2155/22 вже вирішений спір сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

13.04.2026 за вх.№12549/26 господарським судом одержано відповідь на відзив.

13.04.2026 за вх.№12561/26 господарським судом одержано заперечення на клопотання, в якому позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №916/574/26.

13.04.2026 за вх.№12525/26 господарським судом одержано заперечення на відповідь на відзив.

13.04.2026 за вх.№12530/26 господарським судом одержано додаткові пояснення відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Стислий виклад позиції позивача:

- Позивач заявив про свій намір припинити Договір у попередженні від 11.12.2020 №5276, яке було надіслано на адресу Відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, з урахуванням п. 10.1 Договору, попередній договір оренди №8/8 від 21.05.2020 припинився 31.12.2020, однак ФОП Каганюк продовжував користуватися майном, яке було ним вивільнено за актом обстеження об`єктів оренди нерухомого майна військового містечка №210 від 12.09.2023.

- Відповідач, враховуючи фактичне користування майном за Договором до дати його повернення Позивачу, був обізнаний про свій обов`язок здійснення щомісячних оплат, повинен був діяти розумно, цікавитися наявністю заборгованості перед Позивачем та можливими шляхами її погашення. Така обізнаність підтверджується й наявністю рішень суду у справі №916/2155/22, які набрали законної сили. Однак, Відповідач жодного разу не звернувся до Позивача з приводу уточнення розміру заборгованості, повернення орендованого майна та не висловив свою незгоду з пред`явленими вимогами.

- Відповідач здійснював систематичне користування нерухомим майном, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса без належних на те підстав.

- ФОП Каганюк І.С. неналежно виконував умови Попереднього договору оренди №8/8 від 21.05.2020, зокрема порушивши п. 5.2., у якому вказано, що Сторона-2, тобто ФОП Каганюк І.С., зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати оплату за користування майном.

- Щодо тези представника відповідача про те, що ФОП Каганюк І.С. не отримував від КЕВ м. Одеса попередження від 11.12.2020 року № 5276 - вказану обставину було досліджено Господарським судом Одеської області по справі №916/1012/21, а саме: судом встановлено, що КЕВ м. Одеси заявило про свій намір припинити договір у попередженні від 11.12.2020 р. (вих. №5276), яке було надіслано на адресу ФОП Каганюка І.С., що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення, рекомендованим повідомленням про вручення.

- Оскільки попередження КЕВ м. Одеса від 11.12.2020 року № 5276 було направлено ФОП Каганюк І.С. за адресою, вказаною при укладенні Попереднього договору оренди №8/8 від 21.05.2020 самим ФОП Каганюк І.С. та відображеною у ЄДРПОУ на період перебування Каганюк І.С. у статусі суб`єкта підприємницької діяльності, то слід вважати, що його належним чином повідомлено про намір КЕВ м. Одеса припинити договір.

- Згідно п. 10.10 договору майно вважається поверненим КЕВ м. Одеса з моменту підписання сторонами акта приймання передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на ФОП Каганюка І.С. Звертаємо увагу суду, що попередній договір оренди укладено між балансоутримувачем КЕВ м. Одеса та ФОП Каганюком І.С., частина не має жодного відношення щодо використання орендованих приміщень, оскільки не наділена функцією контролю за їх використанням.

- Згідно п. 10.10 договору обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на ФОП Каганюка І.С., а тому твердження представника відповідача щодо обов`язку складання акта приймання-передачі та прийняття майна покладений саме на КЕВ м. Одеса не відповідають дійсності.

- Фактичні обставини, покладені у підстави позовних вимог у цій справі № 916/574/26, не є тотожними фактичним обставинам, покладеним у підстави позовних вимог у справі № 916/2155/22. Предметом даної позовної заяви КЕВ м. Одеса до ФОП Каганюк І.С. по справі №916/574/26 є стягнення грошових коштів у розмірі 166 218,03 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України , що регламентує зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Стислий виклад позиції відповідача:

- ФОП Каганюк І.С. не отримував від КЕВ м. Одеса попередження від 11.12.2020 року № 5276 і це вбачається як зі змісту доданих до позову копій документів, що підтверджують його відправлення, за якими 17.12.2020 року лише було направлене це попередження, але яке у дійсності не було отримано адресатом (відповідачем). Доказів отримання попередження матеріали справи не містять. Більш того, за змістом позову КЕВ м. Одеса також не вказує, про те, що ФОП Каганюк І.С. отримав наведене попередження, обмежившись лише зазначенням про його відправлення. Відповідно, це свідчить про те, що КЕВ м. Одеса фактично не заперечує того, що попередження не було отримано ФОП Каганюк І.С. належним чином і, відповідно, останній не був повідомлений про намір КЕВ м. Одеса припинити Договір. Отже, між сторонами мав місце спір щодо визначення дати припинення Договору та наявності правових підстав для повернення майна, адже відповідач вважав, що з огляду на неукладання сторонами основного договору оренди майна цей Договір діє до 21.05.2021 року, у той час як позивач вважав, що Договір припинився 31.12.2020 року.

- КЕВ м. Одеса звернувся до ФОП Каганюка І.С. із претензією № 155 (вих. від 06.08.2021 року № 2964) щодо стягнення орендної плати за червень липень 2021 року у розмірі 110829,44 грн., податку на землю за червень-липень 2021 року у розмірі 18246,36 грн., а також зазначаючи про те, що у разі невиконання претензійних вимог КЕВ м. Одеса, серед іншого, буде вимушений звернутися до господарського суду з позовом про дострокове розірвання Договору. Отже, КЕВ м. Одеса станом на 06.08.2021 року взагалі виходив з чинності Договору та не мав претензій щодо плати за користування Майном за період до травня 2021 року включно.

- Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 року у справі № 916/1012/21, що набрало законної сили 17.08.2021 року, задоволено позовну заяву КЕВ м. Одеса до ФОП Каганюка І.С. та зобов`язано останнього повернути КЕВ м. Одеса з незаконного користування військове майно, а саме: нежитлові приміщення будівлі інв. № 72 загальною площею 314,00 кв.м. військового містечка № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Світанку, 47. Дійсно, у рішенні Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 року у справі № 916/1012/21 встановлено, що Договір припинився 31.12.2020 року. Однак, вищенаведене судове рішення набрало законної сили лише 17.08.2021 року.

- КЕВ м. Одеса в порушення умов Договору не вживалося заходів з прийняття Майна після припинення Договору.

- ФОП Каганюк І.С. звільнив Майно ще у серпні 2021 року, повністю розрахувавшись із КЕВ м. Одеса зі сплати орендної плати за весь строк дії Договору, що підтверджується довідкою від 06.10.2022 року № 350/312/39/102/1, та що спростовує доводи позову у цій справі № 916/574/26 про те, що Майно «…вивільнено за актом обстеження об`єктів оренди нерухомого майна військового містечка №210 від 12.09.2023»,

- Зі змісту акта обстеження від 12.09.2023 року, копія якого наявна у матеріалах прави, абсолютно не вбачається, коли саме було вивільнено Майно, а лише констатується факт його вивільнення без зазначення дати такого вивільнення. До того ж цей акт не є актом приймання-передачі, передбаченим Договором, від укладання якого КЕВ м. Одеса ухилявся, що чітко вбачається з матеріалів справи № 916/2155/22, та це також спростовує доводи позову, що відповідач не звертався до позивача з приводу повернення Майна не висловлював незгоду щодо пред`явлених вимог.

- Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 року у справі № 916/1012/21, що набрало законної сили 17.08.2021 року, встановлено наступне: «…ані Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», ані Порядок надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду не містять положень щодо можливого укладення попереднього договору оренди Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.04.2026 9 нерухомого військового майна. Виходячи з викладеного, попередній договір оренди № 8/8 від 21.05.2020р. укладений КЕВ м. Одеси з порушенням встановленої процедури, та, як вбачається з матеріалів справи, станом на липень 2021р. основний договір оренди так і не було укладено».

- Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 року у справі № 916/2155/22, вирішено:- в задоволенні первісного позову КЕВ м. Одеса відмовлено повністю;- зустрічний позов ФОП Каганюка І.С. задоволено в повному обсязі;- визнано недійсним попередній договір оренди № 8/8 від 21.05.2020 року (Договір), укладений між КЕВ м. Одеса та ФОП Каганюком І.С.;- стягнути з КЕВ м. Одеса на користь ФОП Каганюка І.С. витрати по сплаті судового збору за подачу зустрічної позовної заяви у сумі 2481 грн.

- В судовому порядку вже вирішений спір між позивачем та відповідачем про стягнення заборгованості за користування Майном (у тому числі в межах вимог щодо сплати подвійної плати за найм речі за час прострочення згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з січня 2021 року по серпень 2021 року ) та податку на землю, зокрема, компенсації за період з листопада 2020 року по серпень 2021 року , у тому числі щодо сплати орендної плати за Договором за період з листопада по грудень 2020 року за Договором, що заявлені з підстав неповернення Майна відповідачем позивачу протягом вказаного періоду, та у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено рішенням Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 року у справі № 916/2155/22.

- Фактичні обставини, покладені у підстави позовних вимог у цій справі № 916/574/26, є тотожними фактичним обставинам, покладеним у підстави позовних вимог у справі № 916/2155/22. Також є тотожними посилання позивача у вказаних справах на умови Договору, якими обґрунтовуються позовні вимоги у цих справах. Отже, у справі № 916/2155/22 вже вирішений спір сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

- Вимоги позивача з приводу сплати грошових коштів за користування Майном за час прострочення повернення Майна за Договором за період з січня 2021 року по серпень 2021 року мають бути заявлені саме на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, що є спеціальним способом захисту прав позивача, що і було зроблено КЕВ м. Одеса у справі № 916/2155/22, та у задоволенні цих позовних вимог вже відмовлено судом та рішення суду набрало законної сили.

- Майно було передано відповідачу саме на відповідній правовій підставі - згідно із Договором. При цьому, обов`язок повернення Майна у ФОП Каганюка І.С. виник з набранням законної сили рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 року у справі № 916/1012/21, тобто 17.08.2021 року, а не з січня 2021 року як помилково вважає позивач. Водночас, на цей час Майно вже було звільнене відповідачем, що виключало правові підстави для стягнення неустойки, адже прострочення повернення Майна не було.

- Є безпідставним та належним чином необґрунтованим заявлений до стягнення розмір заборгованості зі сплати грошових коштів за користування Майном. Південно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 13.09.2023 року у справі № 916/2155/22 наголосив, що «…у розрахунку стартової плати за базовий місяць оренди державного (військового) нерухомого майна, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, який виступає додатком №3 до оспорюваного договору, вказано, що вартість об`єкта оренди складає 796595 грн відповідно до оцінки від 15.05.2020, між тим докази того, що така оцінка була здійснена згідно з Методикою оцінки вартості об`єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.1995, комісією, до складу якої входили фахівці (уповноважені особи) Міноборони або уповноважених ним органів військового управління та Фонду державного майна чи його регіональних відділень (представництв), у матеріалах справи також відсутні». Отже, у справі № 916/2155/22 суди фактично дійшли висновку щодо неналежного визначення розміру орендної плати за користування Майном та невідповідності Договору законодавству про оренду державного військового майна, що свідчить про безпідставність визначення заявлених до стягнення сум виходячи з умов цього Договору.

- Позивачем не надано жодних доказів виставляння відповідачу відповідних рахунків та складання актів виконаних робіт за листопад-грудень 2020 року, саме на підставі яких мала бути здійснена оплата за Договором. Більш того, зі змісту претензії № 155 (вих. від 06.08.2021 року № 2964) вбачається відсутність відповідної заборгованості за період до травня 2021 року включно, адже йшлося про існування заборгованості лише за червень-липень 2021 року. Отже, у даному випадку має місце суперечлива недобросовісна поведінка позивача.

- Наявний у позові розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості зі сплати компенсації податку на землю у розмірі 23222,64 грн. за період з листопада 2020 року по серпень 2021 року, а лише містить розрахунок заявленої до стягнення суми.

- У даному випадку КЕВ м. Одеси штучно намагається стягнути з Каганюка І.С. надмірні грошові суми фактично з посиланням на власні помилки у дотриманні законодавчо встановленого порядку передання в оренду нерухомого майна , що вочевидь не відповідатиме статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідній практиці Європейського суду з прав людини.

Обставини справи, встановлені судом.

21.05.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса (Сторона-1, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Каганюком Ігорем Степановичем (Сторона-2, відповідач) укладено попередній договір оренди №8/8 , згідно з яким Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає у тимчасове строкове платне користування (оренду) нерухоме військове майно (до моменту завершення процедури оформлення укладення основного договору) нежитлове приміщення інв.№72 загальною площею 314 кв.м військового містечка №210 за адресою: м. Одеса, вул. Світанку, 47 ("майно"), вартість якого визначена на 15.05.2020 за незалежною оцінкою становить 796595 грн (без ПДВ), тобто 2536,92 грн за 1 кв.м. Назване нерухоме майно Сторона-1 передає Стороні-2 для розміщення майстерень, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів та розміщення складу.

Відповідно до п.п.2.1-2.3 договору Сторона-2 вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору.

Передача майна не тягне за собою виникнення у Сторони-2 права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Сторона-2 користується ним протягом строку, визначеного в договорі до підписання основного договору.

У разі припинення цього договору майно повертається Стороною-2 Стороні-1 в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Сторона-1 повинна скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця.

Згідно з п.п.3.1-3.4 договору оплата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (травень 2020 року) 12219,53 грн (розрахунок стартової плати за базовий місяць згідно з додатком 3 до договору). Нарахування ПДВ на суму оплати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Оплата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування оплати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Оплата у розмірі 100% перераховується Стороною-2 до державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок Сторони-1 в територіальному органі Державного казначейства) щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт.

Оплата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.п.5.2, 5.8, 5.12 договору Сторона-2 зобов`язана:

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати оплату за користування майном;

- у разі припинення або розірвання договору повернути Стороні-1 майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі, з урахуванням нормального фізичного стану;

- щомісячно компенсувати Стороні-1 кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, згідно з виставленими рахунками.

Згідно з п.10.1 договору цей договір діє з 21.05.2020 до моменту завершення процедури оформлення укладення основного договору оренди, до 31.12.2020. в разі якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір припинити даний договір, а основний договір не буде укладений, даний договір пролонгується, але не більше ніж до 21.05.2021.

Додатком №1 до договору є Акт інвентаризації нерухомого військового майна від 21.05.2020.

Додатком №2 до договору є Акт приймання-передачі нерухомого військового майна від 21.05.2020.

Додатком №3 до договору є розрахунок стартової плати за базовий місяць оренди державного (військового) нерухомого майна, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса (додаток №3).

У попередженні №5276 від 11.12.2020 позивач повідомив відповідача, що термін дії попереднього договору закінчується, а укласти основний договір на даний час відсутня можливість, у зв`язку з чим просив відповідача повернути орендоване майно, та виконати зобов`язання зі здійснення виплат з орендної плати.

У претензії №31 від 03.02.2021, позивач повідомив відповідача, що станом на 01.02.2021 сума заборгованості за попереднім договором оренди складає 50 236,89 грн., які позивач просив погасити в десятиденний строк.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 у справі №916/1012/21 позовну заяву Квартирно - експлуатаційного відділу міста Одеси до фізичної особи - підприємця Каганюка Ігора Степановича про зобов`язання повернути з незаконного користування військове майно, а саме: нежитлові приміщення будівлі інв.№72 загальною площею 314,00 кв.м. військового містечка № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Світанку, 47 - задоволено повністю.

Зобов`язано Каганюка Ігора Степановича повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси з незаконного користування військове майно, а саме: нежитлові приміщення будівлі інв.№72 загальною площею 314,00 кв.м. військового містечка № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У рішенні Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 у справі №916/1012/21 встановлені наступні обставини:

- «між сторонами за виникли правовідносини щодо оренди нерухомого військового майна.»;

- «попередній договір оренди №8/8 від 21.05.2020р. припинився 31.12.2020».

У претензії №155 від 06.08.2021 позивач повідомив відповідача, що станом на 01.08.2021 сума заборгованості за попереднім договором оренди складає 129 075,80 грн., які позивач просив погасити в десятиденний строк.

У претензії №235 від 08.10.2021 позивач повідомив відповідача, що станом на 01.10.2021 сума заборгованості за попереднім договором оренди складає 166 218,03 грн., які позивач просив погасити в десятиденний строк.

У претензії №264 від 09.11.2021 позивач повідомив відповідача, що станом на 01.11.2021 сума заборгованості за попереднім договором оренди складає 166 218,03 грн., які позивач просив погасити в десятиденний строк.

У претензії №308 від 01.12.2021 позивач повідомив відповідача, що станом на 01.12.2021 сума заборгованості за попереднім договором оренди складає 166 218,03 грн., які позивач просив погасити в десятиденний строк.

Рішенням Господарського суду Одеської області 01.05.2023 у справі №916/2155/22 за позовом Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса до Фізична особа-підприємець Каганюк Ігор Степанович про стягнення 393774,1 грн. та за зустрічною позовною заявою Фізичної особи-підприємця Каганюк Ігора Степановича до Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса про визнання недійсним попереднього договору оренди №8/8 від 21.05.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним попередній договір оренди №8/8 від 21.05.2020, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеса та Фізичною особою-підприємцем Каганюк Ігорем Степановичем.

Предметом первісного позову у справі №916/2155/22, у задоволенні якого відмовлено позивачу у зв`язку із недійсністю попереднього договору №8/8 від 21.05.2020, було стягнення з відповідача 393774,10 грн., з яких 16325,60грн. - заборгованість з орендної плати за період листопад-грудень 2020 року, 23222,64грн. - компенсація податку на землю за період з листопада 2020 року по серпень 2021, 21511,21 грн. - пеня, 322595,68грн. - неустойка за користування орендованим майном після закінчення договору оренди за період з січня 2021 року по липень 2022 року, 10118,97грн. - 3% річних.

При цьому у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, якою залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області 01.05.2023 у справі №916/2155/22, встановлено наступні обставини: «Докази на підтвердження укладення між сторонами основного договору, обумовленого попереднім договором №8/8 від 21.05.2020, у матеріалах справи відсутні.

Однак, як вбачається зі змісту оспорюваного договору, окрім зобов`язання укласти основний договір оренди, сторонами також узгоджено, що відповідач ще до моменту підписання основного договору отримує у користування відповідне державне військове нерухоме майно за щомісячну плату, відтак оспорюваний договір фактично виступає договором оренди, укладеним з порушенням визначеного законодавством порядку.»

12.09.2023 позивачем складений акт обстеження об`єктів оренди, згідно з яким в ході обстеження військового містечка №210 виявлено, що нерухоме військове майно - нежитлове приміщення будівлі інв.№72 площею 314 м2, за яким було укладено попередній договір оренди №8/8 від 21.05.2020 між КЕВ м. Одеси та ФОП Ігор КАГАНЮК - вивільнено.

22.12.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Каганюка Ігоря Степановича.

Висновки суду.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 166 218,03 грн., з підстав безпідставного користування відповідачем нерухомим майном, яке було передано відповідачу за попереднім договором оренди №8/8 від 21.05.2020, який припинився 31.12.2020.

Водночас, як вище встановлено господарським судом, попередній договір оренди №8/8 від 21.05.2020, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеса та Фізичною особою-підприємцем Каганюк Ігорем Степановичем визнаний недійсним рішенням господарського суду Одеської області від 01.05.2023 у справі №916/2155/22, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа чи суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Стаття 1212 ЦК України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов`язань, що виникають у зв`язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті застосовуються під час вирішення спорів, пов`язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов`язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

Отже, враховуючи, що попередній договір №8/8 від 21.05.2020 визнаний недійсним рішенням господарського суду Одеської області від 01.05.2023 у справі №916/2155/22, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, господарський суд що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1212 ЦК України.

Згідно з розрахунком, який наведений позивачем у позові, розмір грошових коштів у зв`язку із безпідставним користуванням нерухомим майном становить 166 218,03 грн., з яких: 142 995,39 грн. розраховані як вартість безпідставного користування нерухомим майном за період з листопада 2020 по серпень 2021 виходячи з розміру встановленого у попередньому договорі №8/8 від 21.05.2020 розміру орендної плати, та 23 222,64 грн. - розмір відшкодування податку на землю за період з листопада 2020 по серпень 2021.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення з відповідача 142 995,39 грн., розраховані як вартість безпідставного користування нерухомим майном за період з листопада 2020 по серпень 2021 виходячи з розміру встановленого у попередньому договорі №8/8 від 21.05.2020 розміру орендної плати відповідають обставинам справи безпідставного користування відповідачем нерухомим майном, із врахуванням акту приймання -передачі нерухомого військового майна від 21.05.2020, який є додатком №2 до попереднього договору оренди від 21.05.2020 №8/8, який в свою чергу визнаний недійсним рішенням господарського суду Одеської області від 01.05.2023 у справі №916/2155/22, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023

При цьому посилання відповідача на те, що у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі №916/2155/22 встановлено, що «…у розрахунку стартової плати за базовий місяць оренди державного (військового) нерухомого майна, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, який виступає додатком №3 до оспорюваного договору, вказано, що вартість об`єкта оренди складає 796595 грн відповідно до оцінки від 15.05.2020, між тим докази того, що така оцінка була здійснена згідно з Методикою оцінки вартості об`єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.1995, комісією, до складу якої входили фахівці (уповноважені особи) Міноборони або уповноважених ним органів військового управління та Фонду державного майна чи його регіональних відділень (представництв), у матеріалах справи також відсутні», господарський суд до уваги не приймає, оскільки відсутність доказів проведення оцінки від 15.05.2020 згідно з оцінки вартості об`єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.1995, фактично є правовою оцінкою наданою судом певному факту при розгляді іншої справи, та в силу вимог ч.7 ст.75 ГПК України не є обов`язковою для господарського суду.

Щодо решти позовних вимог про стягнення 23 222,64 грн. - відшкодування податку на землю за період з листопада 2020 по серпень 2021, то у зв`язку із відсутністю доказів, які підтверджують обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Як вище встановлено господарськи судом, у справі №916/2155/22 за позовом Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса до Фізична особа-підприємець Каганюк Ігор Степанович предметом спору було стягнення 393774,10 грн., з яких 16325,60 грн. - заборгованість з орендної плати за період листопад-грудень 2020 року, 23222,64 грн. - компенсація податку на землю за період з листопада 2020 року по серпень 2021, 21511,21 грн. - пеня, 322595,68 грн. - неустойка за користування орендованим майном після закінчення договору оренди за період з січня 2021 року по липень 2022 року, 10118,97грн. - 3% річних.

У даній справі №916/574/26 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до Каганюка Ігоря Степановича предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів 166 218,03 грн., з підстав безпідставного користування відповідачем нерухомим майном після припинення попереднього договору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).

Тобто, предмет і підстави позову у №916/2155/22 та у справі №916/574/26 є різними, а відтак, клопотання відповідача про закриття провадження у справі за вх.№11550/26 від 03.04.2026 не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про витребування у Господарського суду Одеської області належним чином засвідчених копій матеріалів господарської справи № 916/2155/22 та долучення їх до матеріалів даної господарської справи № 916/574/26, яке заявлено відповідачем у відзиві на позов, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.2 ст.81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Між тим, всупереч вищенаведених вимог ГПК України у клопотанні відповідача не зазначено про заходи, яких відповідач вжив для отримання відповідних доказів та про причини неможливості отримати цей доказ самостійно відповідачем, із врахуванням того, що відповідач є стороною у справі №916/2155/22 (відповідачем за первісним позовом та відповідачем за зустріним позовом).

Щодо обставин, які свідчать про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Каганюка Ігоря Степановича господарський суд зауважує, що

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 05.08.2013 до реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця Каганюка Ігоря Степановича, та 22.12.2025 внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Каганюка Ігоря Степановича.

Тобто, станом на час виникнення спірних правовідносин Каганюк Ігор Степанович мав статус фізичної особи-підприємця.

З цього приводу господарським судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, згідно з якою за змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності), її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею, як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Правовідносини у даній справі виникли у зв`язку зі здійсненням відповідачем саме господарської діяльності, а тому припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Каганюка Ігоря Степановича не припиняє його зобов`язань відповідно до ст.1212 ЦК України сплатити грошові кошти за безпідставне користуванням нерухомим майном, яке було передано відповідачу за попереднім договором оренди №8/8 від 21.05.2020, яке в подальшому було визнано судом недійсним.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса задовольнити частково.

2.Стягнути з Каганюка Ігоря Степановича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса (65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Незалежності, 18, код ЄДРПОУ 08038284) грошові кошти за користуванням нерухомим майном у розмірі 142 995 (сто сорок дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 39 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 290 (дві тисячі двісті дев`яносто) грн. 26 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 18.05.2026

Суддя Г.Є. Смелянець