Рішення № 136586131, 07.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 Справа № 914/3681/23(914/794/26)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина»до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл»про:стягнення 151654111 грн. 31 коп. заборгованостів межах справи:№ 914/3681/23про банкрутство:Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина»

Суддя Цікало А. І.

За участю секретаря Андріюк В. М.

Представники:

Позивача:Ткачук О. В. арбітражний керуючий; Воробець С. І. адвокатВідповідача:не з`явився

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/3681/23 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина». Зазначена справа перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина». Повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Ткачук Олександр Вікторович.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.2025 р. у справі № 914/3681/23 виконання обов`язків виконавчого органу (Правління (Голови Правління (Генерального директора) та членів Правління) Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» покладено на розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» арбітражного керуючого Ткачука О. В.

17.03.2026 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 872 надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл» про стягнення 151654111 грн. 31 коп. заборгованості за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р.

Ухвалою суду від 26.03.2026 р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» про відстрочення сплати судового збору; відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/3681/23(914/794/26); постановлено справу № 914/3681/23(914/794/26) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в межах справи № 914/3681/23 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина»; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.05.2026 р.

06.04.2026 р. до суду за вх. № 9708/26 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ціна позову у даній справі значно перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

10.04.2026 р. до суду за вх. № 10185/26 від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якому просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Системний аналіз Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі. Щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства.

Частиною першою та абзацом першим частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Абзацом четвертим частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що позовні заяви у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

Положень Господарського процесуального кодексу України застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про розгляд даної справи задоволенню не підлягає.

10.04.2026 р. до суду за вх. № 101020/26 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що до позовної заяви позивачем додано сканкопію з копії Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. та сканкопії з копій додатків до Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. В тексті позовної заяви позивач зазначив, що у нього відсутні оригінали Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. та додатків до нього, оскільки такі були вилучені на підставі протоколів обшуку від 09.03.2023 р. та від 13.12.2023 р. Оскільки у відповідача відсутній оригінал Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р., тому відповідач ставить під сумнів відповідність поданої сканкопії з копії Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. оригіналу. Отже, на думку відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

24.04.2026 р. до суду за вх. № 11679/26 від позивача надійшли пояснення у справі. До вказаних пояснень додано податкові накладні; квитанції про реєстрацію податкових накладних; опис документів, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження; копії додатків до Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р., отриманих під час ознайомлення представником позивача з матеріалами кримінального провадження.

У зазначених пояснення позивач вказує, що оригінали Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. та додатків до нього були вилучені на підставі протоколів обшуку від 09.03.2023 р. та від 13.12.2023 р. про що зазначено у позовній заяві. Копії вказаних документів, які додано до позовної заяви, били виготовлені на вимогу ППАТ «Нафтопереробний комплексГаличина» при вилучені оригіналів в порядку ч.4 ст. 165 Кримінального кодексу України. В той же час, відповідач не заперечує факт здійснення між сторонами господарських операцій та поставки йому нафтопродуктів, а також не заперечує факт часткових розрахунків з позивачем за отримані нафтопродукти.

Сторони були належно повідомленні про дату, час та місце цього засідання.

Представники позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримали, просили суд задоволити позов з підстав, наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

01.10.2022 р. між Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплексГаличина» (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл» (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки № 15/16 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов`язується поставити та передати Покупцеві (відповідачу) у власність нафтопродукти (надалі Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його (п.1.1.).

Згідно з п. 3.2. Договору, передача-приймання Товару за кількістю і якістю здійснюється у встановленому чинним законодавством України порядку, з оформленням Акту приймання-передачі Товару.

Відповідно до п. 3.3. Договору, моментом поставки Товару і моментом переходу права власності на Товар до Покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками обох Сторін Акту приймання-передачі товару та/або видаткової накладної.

Згідно з п. 4.1. та п. 4.2. Договору, Товар, що поставляється за цим Договором оплачується за цінами, встановленими у Додатках до нього. Загальна вартість цього Договору складається з сумарної вартості Товару, що поставляється за цим Договором згідно Додатків до нього.

Між сторонами укладено Додатки № 1 від 01.10.2022 р., № 2 від 01.10.2022 р., № 3 від 01.11.2022 р., № 4 від 01.11.2022 р., № 5 від 01.12.2022 р. до Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. в яких визначено найменування, кількість та ціну Товару.

На виконання умов Договору, позивач протягом жовтня грудня 2022 року поставив відповідачу Товар на загальну суму 162844412,32 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі нафтопродуктів № 1 від 31.10.2022 р. на суму 80331232,01 грн., № 2 від 31.10.2022 р. на суму 15716870,99 грн., № 1 від 30.11.2022р. на суму 41464137,21 грн., № 2 від 30.11.2022 р. на суму 2405614,52 грн., № 1 від 31.12.2022 р. на суму 1226557,59 грн.

Між сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. за період 01.01.2022 р. по 30.11.2022 р. відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.11.2022 р. становить 161617854,73 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору, Покупець здійснює розрахунки по Договору в розмірі 100% вартості Товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника вказаний у розділі 9 Договору, в строки не пізніше 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити позивачу за Товар, отриманий згідно Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. в наступні строки: за Актами № 1-2 від 31.10.2022 р. в строк до 31.12.2022 р., за Актами № 1-3 від 30.11.2022 р. в строк до 30.01.2023 р., за Актом № 1 від 31.12.2022 р. в строк до 02.03.2023 р.

Відповідач частково виконав свої зобов`язання з оплати поставленого за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. Товару, та сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 11190301,01 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Отже, відповідачем було частково оплачено за Товар, поставлений за Актом приймання-передачі нафтопродуктів № 1 від 31.10.2022 р. у розмірі 11190301,01 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. в розмірі 151654111,31 грн.

15.02.2024 р. позивач надіслав відповідачу вимогу № 32/24-090 від 12.02.2024 р. про погашення заборгованості за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. у розмірі 151654111,31 грн. Однак, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р., позивач поставив відповідачу Товар (нафтопродукти) на загальну суму 162844412,32 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі нафтопродуктів № 1 від 31.10.2022 р. на суму 80331232,01 грн., № 2 від 31.10.2022 р. на суму 15716870,99 грн., № 1 від 30.11.2022 р. на суму 41464137,21 грн., № 2 від 30.11.2022р. на суму 2405614,52 грн., № 1 від 31.12.2022 р. на суму 1226557,59 грн.

Факт поставки відповідачу Товару підтверджується також відповідними податковими накладними, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Також, факт поставки відповідачу Товару за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. за період 01.01.2022 р. по 30.11.2022 р. станом на 30.11.2022 р., підписаним сторонами без зауважень.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що у відповідача відсутній оригінал Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р., а тому відповідач ставить під сумнів відповідність поданої позивачем сканкопії з копії Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. оригіналу.

При цьому, відповідач не заперечив факту укладання з позивачем Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. та додатків до нього, не заперечив факту підписання Актів приймання-передачі нафтопродуктів відповідно до Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р., а також не заперечив отримання Товару від позивача за вказаним Договором.

Також, відповідачем не надано належних доказів відсутності заборгованості перед позивачем, стягнення якої є предметом даного спору.

Відповідно до Протоколу обшуку від 09.03.2023 р. та Додатком до протоколу обшуку від 09.03.2023 р. «Опис речей і документів, які були вилучені в ході проведення обшуку», а також згідно з Протоколом обшуку від 13.12.2023 р. та Додатком № 3 до протоколу обшуку від 13.12.2023 р. «Опис вилучених речей і документів», оригінал Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. та оригінали додатків до нього було вилучено у позивача.

Отже, вказаними протоколами обшуку підтверджується наявність оригіналу Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. та оригіналів додатків до нього.

Відповідно до банківської виписки з рахунку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл» перераховувало кошти на рахунок Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» з призначенням платежу: «Оплата за нафтопродукти зг.дог.постачання № 15/16 від 01/10/2022р. ПДВ 7%», а саме: 08.12.2022 р. - 2330301,01 грн., 08.12.2022 р. - 6000000,00 грн., 15.12.2022 р. - 860000,00 грн., 30.12.2022 р. - 2000000,00 грн.

Суд зазначає, що здійснення відповідачем на користь позивача часткових оплат за нафтопродукти, отримані згідно Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р., свідчить про визнання відповідачем факту укладення між сторонами вказаного договору та отримання відповідачем нафтопродуктів за умовами такого договору.

Сам факт відсутності у позивача оригіналу Договору поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. та оригіналі додатків до нього, у зв`язку з вилученням таких, не свідчить про відсутність господарських операцій між сторонами та не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд зауважує, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, можуть свідчити про недобросовісність поведінки відповідача, який таким чином намагається уникнути оплати за отриманий товар.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл» про стягнення 151654111 грн. 31 коп. заборгованості за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до підпункту 3) пункту 21 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл» про стягнення 151654111 грн. 31 коп. заборгованості подана до суду в електронній формі.

Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 931840,00 грн. (3328 грн.*350*0,8).

Як зазначалось, ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.03.2026р. про відкриття провадження у даній справі задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову та постановлено відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір за розгляд позовної заяви у цій справі у розмірі 931840,00 грн. слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл» про стягнення 151654111 грн. 31 коп. заборгованості за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл» (вул.Чорноморського козацтва, буд. 72, оф. 1209, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код 44292906) на користь Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплексГаличина» (вул. Бориславська, буд.82, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 00152388) заборгованість за Договором поставки № 15/16 від 01.10.2022 р. у розмірі 151654111 грн. 31 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор ойл» (вул.Чорноморського козацтва, буд. 72, оф. 1209, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код 44292906) в дохід Державного бюджету України 931840 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 травня 2026 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.